Рішення № 85198727, 16.10.2019, Святошинський районний суд міста Києва

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

ун.№759/7954/19

пр.№2/759/4604/19

"16" жовтня 2019 р.

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участі секретаря судових засідань Компанець О.В., розглянувши у судовому засіданні в м.Києві, без участі сторін, цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - Гусєв П.В. в інтересах позивача - ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача завданих збитків в порядку регресу у розмірі 14 054,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 29.03.2017р. в м. Київ на перехресті пр. Оболонському та пр. Маяковському мала місце дорожньо-траспортна пригода за участі транспортного засобу «Dawoo nexia», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «Volkswagen caddy», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 , під керуванням ОСОБА_1 . Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Volkswagen caddy», д.н.з. НОМЕР_2 було застраховано за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/6155259, виданого ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп». На підставі заяви потерпілої сторони та страхового акту, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 28 109,30 грн.

Представник позивача зазначив, що на підставі 38-1.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпечено: транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Отже на підставі вищезазначеного у позивача виникло право в порядку регресу вимоги до відповідача у розмірі 14 054 грн. 65 коп.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві зазначив, що просить суд розглянути справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання також не з`явився, повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, вважає можливим розглянути справу заочно, згідно ст.223 та ст.280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 ЦПК України відповідачу було встановлено строк в п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

Оскільки відповідачем, у встановлений строк, не було подано відзиву на позовну заяву суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

За вимог Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що 29.03.2017р. в м. Києві на перехресті пр. Оболонському та пр. Маяковському мала місце дорожньо-траспортна пригода за участі транспортного засобу «Dawoo nexia», д.н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу «Volkswagen caddy», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно до частини третьої ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого відноситься шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно вимог п.п. 33.1.4 п. 33.1. ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди 29.03.2017р. транспортний засіб «Volkswagen caddy», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 було забезпечено ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №АК/6155259 від 17.03.2017 року строком дії з 24.03.2017 року до 23.03.2018 року включно.

На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди 29.03.2017 року автомобіль «Dawoo nexia» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 було забезпечено ПрАТ СК «БРОКБІЗНЕС» згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №006-0469338/01Нт від 22.02.2017 року.

08.09.2017 року ПрАТ СК «БРОКБІЗНЕС» звернулось до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 38 159,76 грн., оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».

Згідно страхового акту № 170000127815 від 27/09/2017 року розрахунку на підставі звіту №268-2017 від 20.04.2017 року ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія» розмір страхового відшкодування, завданого власнику автомобіля «Dawoo nexia» д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження складає 28 109,30 грн. Факт перерахування позивачем на рахунок ПрАТ «СК «Брокбізнес» підтверджується платіжним дорученням №3Р057791 від 28.09.2017 року на суму 28 109,30 грн.

Згідно зі статтею 38-1.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

На підставі вищезазначеної норми 01.10.2018 року позивачем направлено претензію (за вих..№5280/УБК) на адресу відповідача з вимогою відшкодування у порядку регресу 50 відсотків від 28 109,30 грн., сплаченої суми страхового відшкодування потерпілій стороні, тобто 14 054,65 грн. Станом на день пред`явлення позову до суду відповідач не сплатив позивачу вище зазначену суму страхового відшкодування у порядку регресу.

Відповідно ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідної за завдані збитки.

За нормою ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.

Згідно вимог п. ґ п.п. 38.1.1 п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній по справі № 6-1цс14, виходячи з аналізу статей 33, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», слід зазначити, що у зв`язку із внесеними до цього Закону змінами було збережено як обов`язок страхувальника щодо вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП, так і відповідне право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив його про настання ДТП.

Неузгодженість нумерації підпунктів пункту 33.1 статті 33 та підпунктів пункту 38.1 статті 38 Закону, після внесених до них змін Законом України від 17 лютого 2011 року № 3045-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування», не може обмежувати встановлене статтею 38 Закону право страховика подати регресний позов до страхувальника у разі недотримання строків і умов повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, а тому й не може бути підставою для відмови в задоволенні такого позову.

Крім того, згідно правової позиції, наданої Верховним Судом України у постанові від 20.01.2016 року (Справа № 2808цс15), право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред`явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем правомірно заявлені вимоги до відповідача з приводу відшкодування збитків в порядку регресу в сумі 14 054,65 грн., що є сумою страхового відшкодування, сплаченою позивачем за наслідками дорожньо-транспортної пригоди та яка підлягає стягненню в порядку регресу з відповідача, як особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, право вимоги до якої є абсолютним, що відповідає правовій позиції, наданій Верховним Судом України у постанові від 20.01.2016 року (Справа № 2808цс15).

Відповідно до частини другої ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов представника позивача - Гусєва В.П., в інтересах позивача - ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, підлягає до задоволення в повному обсязі.

В порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1921,00 грн., сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 49, 76, 77-82, 89, 133-142, 265, 272, 274-279, 354 ЦПК України, ст.ст. 22, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (ЄДРПОУ 24175269) завдану матеріальну шкоду в порядку регресу у розмірі 14 054 (чотирнадцять тисяч п`ятдесят чотири) гривні 65 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (ЄДРПОУ 24175269) сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 25.10.2019 року.

Суддя Н.О. Горбенко