Рішення № 85198518, 22.10.2019, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/706/19

Провадження №2/377/267/19

22 жовтня 2019 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої – судді Малишенко Т.О., за участі секретаря судового засідання – Ахутіної А.А., сторони відсутні, розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку у залі суду в м. Славутичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Славутицького міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства», ОСОБА_2 – про скасування арешту,

У С Т А Н О В И В :

10.09.2019 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач просить скасувати арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія НОМЕР_1 , виданий 28.10.2005 року відділом державної виконавчої служби Славутицького міського управління юстиції Київської області, та постанови серія АК №766523, виданий 28.10.2005 року Державною Виконавчою Службою (ДВС) в м. Славутичі.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 18.12.2018 року ним отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а саме належної йому на праві спільної часткової власності квартири за адресою: АДРЕСА_2 . З вказаної довідки йому стало відомо, що належна йому квартира має обтяження, а саме: обтяження № 27624248, арешт нерухомого майна накладений згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер : НОМЕР_2 766524, виданий 28.10.2005 відділом державної виконавчої служби Славутицького міського управління юстиції Київської області та обтяження № 27624207, арешт нерухомого майна накладений згідно постанови серія та номер : НОМЕР_3 , виданий 28.10.2005 ДВС в м. Славутич. Він звернувся до відповідача з заявою від 19.11.2018 року та просив зняти арешт з належної йому на праві приватної власності квартири в якій він зареєстрований та проживає з 2002 року. Йому було надано відповідь від 19.12.2018 року в якій зазначено, що в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні відомості щодо відкриття, закриття чи повернення виконавчого провадження в рамках якого накладено арешт на квартиру, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 . Разом з тим, з посиланням на ст. 40, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» йому повідомлено про неможливість зняти накладені в 2005 році арешти на квартиру та рекомендовано звернутися до суду.

З метою з`ясування підстав накладення арештів на належну йому на праві власності квартиру, він звернувся до відповідача з заявою від 05.02.2019 року та просив надати інформацію та копії матеріалів виконавчих проваджень на підставі яких було накладено арешти. Листом від 05.02.2019 року відповідач повідомив йому, що у відділі не перебувають на виконанні виконавчі провадження щодо яких накладався арешт на квартиру яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 та згідно спец розділу Автоматизованої системи виконавчого провадження неможливо встановити згідно якого саме виконавчого провадження було накладено арешт, а тому відсутня можливість надання копії виконавчих проваджень, оскільки всі виконавчі провадження щодо яких міг бути накладений арешт на боржника КП «УЖКГ» знищено за закінченням терміну зберігання документів визначеним п. 9.9 «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби» затвердженого наказом Міністерства юстиції України 08.12.2009 року №2392/5. Вважає, що за наявності існуючих арештів на належну йому на праві спільної часткової власності квартири за адресою: АДРЕСА_2 , його право приватної власності є порушеним та потребує судового захисту.

У судове засідання позивач не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на підстави викладені в позовній заяві.

Представник відповідача – в.о.начальника відділу Славутицького міського відділу Державної виконавчої служби – Приліпко В.О., в судове засідання не з`явився, надав до суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу без участі представника відділу та не заперечує щодо зняття арешту з вищезазначеної квартири.

Треті особи: ОСОБА_2 , та представник Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства», в судове засідання не з`явилися, надавши до суду письмові заяви про рогзгляд справи за їх відсутності, не заперечують проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про зняття арешту з квартири, розташовної за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна виявилося, що на квартиру АДРЕСА_3 зареєстровано обтяження у вигляді арешту на нерухоме майно, номер запису про обтяження 27624248, вид обтяження – арешт нерухомого майна, особа, майно/права якої обтяжуються – КП «УЖКГ», код ЄДРПОУ 31476318, країна реєстрації: Україна, адреса:: Україна, 07100, Київська обл., м.Славутич вул.Військових будівельників буд.8, підстава виникнення обтяження – постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер : НОМЕР_1 , виданий 28.10.2005, видавник: Відділ державної виконавчої служби Славутицького міського управління юстиції Київської області. В Єдиний реєстр заборон відчуження обєктів нерухомого майна відомості про реєстрацію заборони були внесені реєстратором – державним реєстратором Виконавчого комітету Славутицької міської ради, Київської області Шапошніковою Л.В.(а.с.10-11) та обтяження у вигляді арешту на нерухоме майно, номер запису про обтяження № 27624207, вид обтяження – арешт нерухомого майна, особа, майно/права якої обтяжуються – КП «УЖКГ», код ЄДРПОУ 31476318, країна реєстрації: Україна, адреса:: Україна,07100, Київська обл., м.Славутич вул.Військових будівельників буд.8, підстава виникнення обтяження – постанова, серія та номер : НОМЕР_3 , виданий 28.10.2005, видавник: ДВС м.Славутич. В Єдиний реєстр заборон відчуження обєктів нерухомого майна відомості про реєстрацію заборони були внесені реєстратором – державним реєстратором Виконавчого комітету Славутицької міської ради, Київської області Шапошніковою Л.В..

Протее відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого на підставі розпорядження міського голови виконавчого комітету Славутицької міської ради про приватизацію житла від 01.08.2018 року за № 131 ОСОБА_3 , позивачу та ОСОБА_2 , третій особі, належить на праві спільної часткової власності по 1/2 частки квартири, розташовної за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд, дослідивши матеріали справи, підстави позовних вимог вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до положень ст. ст. 1 та 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства, є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У Постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16, суд зазначив: «З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 ЦК України, а також статей 1, 2-4, 14, 215 ЦПК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема припинення дії, яка порушує право.

Окрім того, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначає, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі « Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Відповідно до ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених еоном, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише умовах воєнного чи надзвичайного стану. Згідно ст. 16 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до вимог ст.ст. 80, 81ЦПК України, які регламентують, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень, крім випадків, коли мають місце підстави звільнення від доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Оскільки, судом встановлено, що Відділ державної виконавчої служби Славутицького міського управління юстиції Київської областівніс в Єдиний реєстр заборон відчуження обєктів нерухомого майна відомості про реєстрацію заборони на майно КП «УЖКГ», який не є власником даної житлового приміщення, оскільки із свідоцтва про право власності вбачається, що дана квартира є власністю інших осіб, в тому числі і позивача, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

За таких обставин суд приходить до обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України та ст.ст. 214-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Скасувати арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія НОМЕР_1 , виданий 28.10.2005 року відділом державної виконавчої служби Славутицького міського управління юстиції Київської області, та постанови серія АК №766523, виданий 28.10.2005 року Державною Виконавчою Службою (ДВС) в м. Славутичі.

Копію рішення направити (вручити) сторонам для ознайомлення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено та підписано 25.10.2019 року.

Суддя Т. О. Малишенко