Рішення № 85198395, 07.10.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 766/11469/18

Провадження №2/523/970/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2019 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі

головуючого судді Сувертак І.В.

за участю секретаря Круглікова О.О.

розглянув в відкритому судовому засіданні , в порядку загального позовного провадження, в залі суду №5 в місті Одесі , справу за позовом - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету у Дніпровській районній у м. Херсоні ради (73036, м. Херсон, вул. Перекопська, 166), орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (м. Одеса, пр. Добровольського, буд. 106), про дозвіл на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди батька ,

в судовому засіданні по суті позовних вимог , брали участь представник позивача ОСОБА_3 – адвокат Тихоша Д.С., представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Єргієв Д.І. , треті особи без самостійних вимог : Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації ОМР, Служба у справах дітей виконавчого комітету у Дніпровській районній у м. Херсоні ради не з,явились,

Установив

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинської В. Е. від 13 листопада 2018 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету у Дніпровській районній у м. Херсоні ради (73036, м. Херсон, вул. Перекопська, 166) про дозвіл на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди батька направлено до Суворовського районного суду м. Одеси для розгляду за підсудністю.

Суворовським районним судом м. Одеси ухвалою суду від 18 січня 2019 року прийнято до свого провадження зазначену цивільну справу (а.с. 62) та ухвалою суду від 02 травня 2019 року залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (м. Одеса, пр. Добровольського, буд. 106). (а.с. 94,95).

В обґрунтування вимог позивачка ОСОБА_1 посилалася на те, що 11.10.2003 року між ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 , Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси було зареєстровано шлюб, актовий запис №966.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась спільна дитина ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 яке видане Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси.

16.08.2010 року шлюб було розірвано. 26.11.2011 року ОСОБА_6 уклала шлюб із ОСОБА_7 , внаслідок чого змінила своє прізвище на ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 26.11.2011 року яке видане Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області.

Як зазначила позивачка, на сьогоднішній день, спільна дитина позивача та відповідача проживає із матір`ю, вітчимом, ОСОБА_7 , та її звідним братом ОСОБА_9 , що підтверджується відповідними відмітками про реєстрацію. Фізичним, моральним, духовним розвитком, матеріальним забезпеченням та піклуванням про здоров`я займається її мати ОСОБА_1

ОСОБА_7 є громадянином країни Ізраїль, що підтверджується громадянським паспортом та нотаріально посвідченою копією перекладу. Він систематично відвідує вказану країну як для роботи так і для відпочинку.

До 2017 року ОСОБА_5 навчалась у 7-в класі Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №32, у вказаному навчальному закладі вона характеризується з позитивного боку. Вказується, що мати та вітчим приділяють належну увагу вихованню доньки та зацікавлені в її навчанні, регулярно здійснюють контроль за успішністю та поведінкою доньки. Вітчим бере активну участь у її житті та перебуває у добрих відносинах із дитиною.

На сьогоднішній день ОСОБА_5 навчається у Херсонському фізико-технічному ліцеї Херсонської міської ради при ХНТУ та Дніпропетровському національному університеті. У вказаному навчальному закладі її характеризують з позитивного боку, вказують на підвищений інтерес ОСОБА_10 у вивченні іноземних мов, що підтверджується характеристикою від 25.05.2018 року.

Зі слів матері та самої дитини, ОСОБА_5 цікавиться країною Ізраїль та хоче під час канікул у навчальному закладі разом із матір`ю та вітчимом відвідувати вказану країну з метою відпочинку, практики у спілкуванні іноземними мовами, оздоровлення, вивчення культури та розширення світогляду.

З огляду на цю обставину, ОСОБА_1 має намір тимчасово виїжджати за межі України, а саме до Ізраїль, разом з дитиною для її оздоровлення та її відпочинку. Така подорож матиме неабияке значення для духовного та фізичного розвитку дитини, адже завдяки цьому, вона матиме можливість оздоровити доньку та розширити світогляд.

Для виїзду дитини за кордон для відпочинку необхідно мати нотаріальний дозвіл відповідача, однак відповідач ухиляється від надання такого дозволу, що і стало причиною звернення із зазначеним позовом до суду.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 18 січня 2019 року, було прийнято зазначену цивільну справу до свого провадження, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а третій особі – пояснення щодо позову. (а.с. 62).

Ухвалою суду від 02 травня 2019 року залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (м. Одеса, пр. Добровольського, буд. 106). (а.с. 94,95).

Ухвалою суду від 07 серпня 2019 року закрито підготовче засідання та призначено судовий розгляд по суті позову. (а.с. 110).

Представник позивача Єргієв ОСОБА_11 в судовому засіданні вимоги позову підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з мотивів, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_12 просив відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідачем надано згоду на виїзд на постійне місце проживання до Ізраїлю неповнолітньої доньки, ОСОБА_5 , тому на його думку підстав для задоволення позову не має.

Представник третьої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету у Дніпровській районній у м. Херсоні ради в судове засідання не прибув, надав клопотання про розгляд справи за відсутності третьої особи, проти задоволення позову не заперечував. (а.с. 102).

Представник третьої особи органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не сповістив.

Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності третьої особи, органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради.

З`ясував обставини справи, дослідив та проаналізував матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так встановлено, що 11.10.2003 року між ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 , Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси - було зареєстровано шлюб, актовий запис №966.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась спільна дитина ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 яке видане Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси. (а.с. 9).

16.08.2010 року шлюб було розірвано. 26.11.2011 року ОСОБА_6 уклала шлюб із ОСОБА_7 , внаслідок чого змінила своє прізвище на ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 26.11.2011 року яке видане Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області. (а.с. 10).

ОСОБА_7 є громадянином країни Ізраїль, що підтверджується громадянським паспортом та нотаріально посвідченою копією перекладу. Він систематично відвідує вказану країну як для роботи так і для відпочинку. (а.с. 16-19).

До 2017 року ОСОБА_5 навчалась у 7-в класі Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №32, у вказаному навчальному закладі вона характеризується з позитивного боку. Вказується, що мати та вітчим приділяють належну увагу вихованню доньки та зацікавлені в її навчанні, регулярно здійснюють контроль за успішністю та поведінкою доньки. Вітчим бере активну участь у її житті та перебуває у добрих відносинах із дитиною. (а.с. 11,12).

На сьогоднішній день ОСОБА_5 навчається у Херсонському фізико-технічному ліцеї Херсонської міської ради при ХНТУ та Дніпропетровському національному університеті. У вказаному навчальному закладі її характеризують з позитивного боку, вказують на підвищений інтерес ОСОБА_10 у вивченні іноземних мов, що підтверджується характеристикою від 25.05.2018 року. (а.с. 13).

Зі слів матері та самої дитини, ОСОБА_5 неабияк цікавиться країною Ізраїль та хоче під час канікул у навчальному закладі разом із матір`ю та вітчимом відвідувати вказану країну з метою відпочинку, практики у спілкуванні іноземними мовами, оздоровлення, вивчення культури та розширення світогляду.

З огляду на цю обставину, ОСОБА_1 має намір тимчасово виїжджати за межі України, а саме до Ізраїль, разом з дитиною для її оздоровлення та її відпочинку. Така подорож матиме неабияке значення для духовного та фізичного розвитку дитини, адже завдяки цьому, вона матиме можливість оздоровити доньку та розширити світогляд.

Враховуючи вимоги чинного законодавства позивачу необхідно отримати дозвіл батька для виїзду дітей без його супроводу. Разом із тим, батько дітей такої згоди не надавав.

Правовідносини, які виникли між сторонами по справі регулюються Сімейним кодексом України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», правилами перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57.

Згідно ст. 141 СК України вбачається, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, и перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Згідно ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено ст. 7 СК України, згідно з положеннями якої жінка та чоловік мають рівні права й обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, яка набула чинності в Україні з 27.09.1991 р., зазначено: «1. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної й однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування».

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень ЄСПЛ, у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР.

Виходячи зі змісту ст. ст.1,3,4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» передбачено, що громадянин України має право виїхати з України. Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

За правилами перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57 в редакції Постанови КМУ від 25.08.2010 року № 724 (п.п. 3-5), виїзд з України громадян, які не досягли 16 річного віку, здійснюється за згодою обох батьків та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду досягли 18-річного віку. Виїзд громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного із батьків або інших осіб, уповноважених одним із батьків з нотаріально посвідченою згодою здійснюється: 1) за нотаріально посвідченою згодою другого із батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування в цій державі, якщо другий із батьків відсутній у пункті пропуску; 2) без нотаріально посвідченої згоди другого із батьків у разі пред`явлення зокрема рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку без згоди та супроводу другого із батьків. Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі осіб, які уповноважені обома батьками, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою обох батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Суд не приймає посилання представника відповідача на те, що оскільки відповідач надав нотаріальну згоду на виїзд на постійне місце проживання до Ізраїлю неповнолітньої доньки, ОСОБА_5 , тому позов не підлягає до задоволення, оскільки в зазначеній заяві не зазначено, що батько ОСОБА_10 , ОСОБА_2 надає окрім того згоду на виїзд доньки за кордон для відпочинку у країну Ізраїль, тому при перетині кордону у позивача та доньки можуть виникнути перепони для виїзду за кордон.

Ураховуючи встановлені обставини, зокрема те, що дитина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає із матір`ю ОСОБА_1 , яка забезпечує її повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також рівень життя, необхідний для такого розвитку; а також узявши до уваги положення ст. 157, 161 СК України, суд приходить до висновку, щодо надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини з матір`ю для відпочинку у країні Ізраїль, з 18 листопада 2019р. по 24 листопада 2019р. ; з 20 грудня 2019 року по 12 січня 2020 рік; з 16 березня 2020 року по 22 березня 2020 року.

Враховуючи зазначене, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволено, суд стягує судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 3, 11-13,17- 18,109,131,137, 141, 211, 223, 263-265, 268, 352,354 ЦПК України, суд,-

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету у Дніпровській районній у м. Херсоні ради (73036, м. Херсон, вул. Перекопська, 166), орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (м. Одеса, пр. Добровольського, буд. 106), про дозвіл на виїзд неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за кордон без згоди батька – задовольнити.

Надати дозвіл ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без згоди її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 від 16 червня 1999 року, ІПН № НОМЕР_3 , на виїзд за межі державного кордону України , для відпочинку у країні Ізраїль, з 18 листопада 2019р. по 24 листопада 2019р. ; з 20 грудня 2019 року по 12 січня 2020 рік; з 16 березня 2020 року по 22 березня 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН № НОМЕР_3 , сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн. на користь ОСОБА_1 , ІПН № НОМЕР_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Складання повного рішення (постанови) суду відбувається згідно до ч.6ст259 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 16 жовтня 2019 року.

Суддя