Ухвала суду № 85196549, 02.10.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51913/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: Литвинова І. В.

при секретарі судових засідань Винник С. М.,

за участі сторін кримінального провадження:

підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Арапова О. О., прокурора Богданова О. О.,

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції Лучинської Лідії Русланівни про продовження строку тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні № 12018230000000411 від 10 жовтня 2018 року ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

30.09.2019 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції Лучинська Л.Р., за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України радника юстиції Богданова О.О., про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12018230000000411 ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2019, тобто до 03.10.2019, оскільки для цього необхідно вчинити ряд слідчих та процесуальних дії з метою повного та всебічного дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 та іншими учасниками злочинної організації кримінальних правопорушень, виявлення обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, причетних до вчиненого злочину. При цьому, ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені у ході досудового розслідування, що виправдовують обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не зменшилися та продовжують існувати, а відтак виникла необхідність у продовженні тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою, оскільки запобігти їм шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливо.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, зазначив, що підозра необґрунтована, ризики не доведені, просив застосувати більш м`який запобіжний захід, наголошуючи, що 02 жовтня 2019 року було внесено заставу за підозрюваного ОСОБА_1 , згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 серпня 2019 року, у розмірі 576 300, 00 грн.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12018230000000180 від 25.04.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206-2, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 28, п.п. 1, 6, 11, 12 ст. 115, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1, ч. 1 ст. 393, ч. 3 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2018 року (точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи особисті неприязні відносини із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вирішує вчинити умисне вбивство останнього та осіб, які будуть разом з ним.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 восени 2018 року, використовуючи довірливі стосунки з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залучив його до участі у кримінальному правопорушенні. Згідно з розробленого плану, на замовлення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за грошову винагороду повинен скоїти умисне вбивство ОСОБА_3 , із використанням вогнепальної зброї.

В подальшому, ОСОБА_1 , виконав усі дії, які вважав необхідними для вчинення вбивства ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , однак свій злочинний намір у вигляді настання смерті потерпілого не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, так як потерпілим було надано своєчасну медичну допомогу.

23.10.2018 слідчим суддею Херсонського міського суду Херсонської області надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 , з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

22.11.2018 ОСОБА_1 , затримано згідно ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області.

22.11.2018 ОСОБА_1 , особисто вручено повідомлення про підозру від 23.10.2018 про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

24.11.2018 слідчим суддею Херсонського міського суду Херсонської області щодо ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком два місяці, а саме до 18.01.2019 включно.

16.01.2019 Херсонським міським судом Херсонської області продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 до 23.02.2019 включно.

22.02.2019 Херсонським міським судом Херсонської області продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 до 19.04.2019 включно.

17.04.2019 Печерським районним судом м. Києва продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 терміном 60 діб, тобто до 15.06.2019 включно.

18.04.2019 ухвалою Печерського районного суду міста Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 8 місяців, тобто до 23 червня 2019 року.

12.06.2019 ухвалою Печерського районного суду міста Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 12 місяців, тобто до 23 жовтня 2019 року.

13.06.2019 Печерським районним судом м. Києва продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 терміном 60 діб, тобто до 11.08.2019 включно.

08.08.2019 Печерським районним судом м. Києва продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 терміном 60 діб, тобто до 03.10.2019 включно, та одночасно обрано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 576 300 грн, суму якої було внесено 02 жовтня 2019 року на депозитний рахунок ТУ ДСАУ у м. Києві ОСОБА_10

Разом з тим, станом на час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 стороною захисту не надано слідчому судді документального підтвердження про зарахування сплачених коштів в якості застави, відтак для звільнення підозрюваного з-під варти у залі судового засідання, відсутні підстави.

Також встановлено, що ухвала слідчого судді від 08 серпня 2019 року оскаржена в апеляційному порядку і апеляційний розгляд не завершено.

Під час досудового розслідування встановлені обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому вищевказаних кримінальних правопорушень, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколами огляду від 10.10.2018 року; додатковим протоколом огляду автомобіля марки «Audi A8» д.н.з. НОМЕР_1 ; протоколом огляду від 11.10.2018 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 , (водій-охоронець ОСОБА_3 ); протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; проведеним впізнанням особи за фотознімками за участі свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; проведеним впізнанням особи за фотознімками за участі свідка ОСОБА_9 ; вилученими протоколом огляду відеозаписами з камер відео спостереження, які розташовані на АЗС № 46 «ОККО - рітейл» (226 км автодороги «Київ-Одеса» у с. Фурманка Уманського району Черкаської області); вилученими протоколом огляду відеозаписами з камер відео спостереження, які розташовані на АЗС № 37 «ОККО - рітейл» (м. Херсон, вул. Перекопська, 203-а); вилученим на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ інформації, а саме відеозапису з камер спостереження, які встановлені за адресою мешкання потерпілого ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 ; оглядом відеозаписів з камер спостереження за участі потерпілого ОСОБА_4 ; оглядом відеозаписів з камер спостереження за участі потерпілого ОСОБА_5 ; інформацією операторів стільникового зв`язку; розсекреченою негласною слідчою дією за участі підозрюваного ОСОБА_1 ; розсекреченою негласною слідчою дією за участі ОСОБА_2 ; протоколом огляду транспортного засобу від 23.12.2018 року, яким оглянуто автомобіль марки «LEXUS LX 470» 2003 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 ; іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст..177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_1 запобіжного заходу або його зміни на менш м`який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що він тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, як особа характеризується опосередковано, а відтак доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.

Так, слідчий суддя у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_1 , за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.

За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки слідчий суддя також враховує обґрунтованість наведених у клопотанні ризиків, тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 та вважає, що для їх запобігання є недостатнім застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягав підозрюваний.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Отже, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини інкримінованого діяння, тяжкість кримінальних правопорушень, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, та вважає за доцільне одночасно визначити розмір застави, а саме, 576 300 грн, який зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, а також

відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23.10.2019 року включно, але не більше строку досудового розслідування.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до 23 жовтня 2019 року включно, але не більше строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018230000000411, з наданням можливості одержувати належну медичну допомогу.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 576 300 (п`ятсот сімдесят шість тисяч триста) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

р/р 37318005112089;

призначення платежу: застава за ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали).. по справі № кримінальне провадження №, внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 жовтня 2019 року включно, але не більше строку досудового розслідування.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де утримується підозрюваний.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де утримується підозрюваний, негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора у кримінальному провадженні № 12018230000000411 від 10 жовтня 2018 року та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя І. В. Литвинова