Ухвала суду № 85195880, 24.10.2019, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/7798/19

Справа № 754/15304/19

У Х В А Л А

іменем України

24 жовтня 2019 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України при поданні позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Приватний нотаріус міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович, Гаражно-будівельний кооператив "Братіславський" про скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла вище зазначена позовна заява, в якій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять суд скасувати державну реєстрацію права власності на гаражний бокс, визнати за ними право власності на 1/2 частину гаражного боксу № 160 в ГБК «Братіславський» в м. Києві за кожним.

Вказаний позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме до позовної заяви не додано документ, який підтверджує сплату судового збору кожним позивачем за кожну вимогу позову.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

При цьому, згідно з ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

При цьому, вбачається, що позивачами надано до суду одну квитанцію по сплаті судового збору, сплаченого ОСОБА_1 .

Зокрема, у відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно ч. 7 ст. 3 вказаного Закону у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Вбачається, що позов містить вимоги немайнового характеру, а саме скасування державної реєстрації права власності на майно, проте судовий збір за вказану вимогу позивачами не сплачено, зокрема, доказів зазначеного до суду не надано.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Станом на день звернення позивачів до суду розмір судового збору складає 768, 4 грн.

Окрім викладеного, позов не відповідає вимогам п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме позивачами не визначено коло відповідачів щодо яких заявлено вимогу про скасування державної реєстрації права власності на гаражний бокс.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи вказане, позивачу необхідно усунути недоліки позову, шляхом виконання вимог ч. п. 4 ч. 3 ст. 175, 4 ст. 177 ЦПК України.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Приватний нотаріус міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович, Гаражно-будівельний кооператив "Братіславський" про скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності - залишити без руху, надавши строк на усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 24.10.2019 р.

Суддя О.Б. Саламон