Постанова № 85194684, 23.10.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 712/9945/19

Провадження № 3/712/2264/19

23 жовтня 2019 року, суддя Соснівського районного суду м.Черкаси Чечот А.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором ПП «БТК-ЛАД», проживаючого: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

за ст. 163-1 ч.1 КпАП України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 114 від 23.07.2019 р. та акту перевірки № 235/23-00-14-1007/36584372 від 04.07.2019 р., ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а саме: занижено податок на прибуток підприємств у сумі 167 724; занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 150 010 грн., та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2017 р. на суму 33 119 грн. та за грудень 2018 р. на суму 3 231 грн.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину за ст. 163-1 ч.1 КУпАП не визнав, просив суд закрити провадження по справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, надавши письмове клопотання.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може грунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приймаючи певне рішення, орган влади, а особливо суд, повинен довести, що діє згідно з наведеним приписом. Такі доводи містяться в мотивувальній частині рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

- про накладення адміністративного стягнення;

- про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу;

- про закриття справи;

Як вбачається зі змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення було складено без участі ОСОБА_1 , чим порушено вимоги ст. 254 КУпАП.

В порушення вимог ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено місце, час вчинення, суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків та потерпілих; пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Крім того, працівниками ДФС порушено процедуру, що передбачає оскарження висновків ДФС, викладених в акті документальної перевірки платників податків - тобто вчинення будь-яких дій до узгодження суми податкових зобов`язань.

В акті перевірки зазначено, що перевірка проведена згідно з п.п. 78.1.4. п. 78.1. ст. 78 Податкового Кодексу України.

П.п. 78.1.4. ПКУ як підставу для здійснення документальної позапланової перевірки передбачає, що « ... виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту».

Так, ПП «БТК - ЛАД» неодноразово направляло на запити з ГУ ДФС у Черкаській області копії запитуваних документів. Відповідно, документальну позапланову перевірку підприємства проведено без передбачених законодавством підстав.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що директором та головним бухгалтером ПП «БТК - ЛАД» за період з 02.07.2019 року по дату підписання акту перевірки був ОСОБА_1 , проте останній обіймає вказану посаду з 02.07.2009 року, про що перевіряючому було надано відповідний наказ.

Інспектором було зроблено хибні висновки, які викладені в акті, щодо реальності взаємовідносин ПП «БТК-ЛАД» з ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Рейка».

В акті перевірки ч. 1 ст. 9 Закону № 996 викладена в старій редакції, яка діяла до 13.11.2016 року, коли Законом № 1724- VIII було внесено зміни. Відповідно, всі подальші висновки, викладені в наступних трьох абзацах - це висновки з недіючих норм.

Посилання в акті перевірки на Стандарт № 11 є необгрунтованим, оскільки не має відношення до даних операцій - це не кредит, не забезпечення і не кредиторська заборгованість в повній сумі.

Висновки в акті перевірки про безоплатно отримані ПП «БТК - ЛАД» будівельні матеріали та послуги по капітальному ремонту житлових будинків від невстановленого перевіркою суб`єкта господарювання на суму 931 799 грн, є необгрунтованими, оскільки в даному випадку підлягають застосуванню спеціальні норми Закону, а саме - п. 14.1.13 ПКУ, які дають поняття безоплатно отриманих товарів. Відносини ПП «БТК-ЛАД » з ТОВ «Рейка» та ФОП ОСОБА_2 не можуть бути безоплатними, оскільки між вказаними СПД проводилися розрахунки. Крім того, виконані роботи ФОП «Рейка» на даний час в повному обсязі не оплачені, тому повинно минути три роки, щоб всі суми, які можуть бути включені до доходу підприємства як безнадійна заборгованість, отримали такий статус. Вказаний строк на даний час не минув.

Також матеріалами не доведено твердження, зазначене в акті перевірки про те, що «за даними перевірки підприємство вартість безоплатно отриманих товарів та послуг до складу інших операційних доходів не включало». Адже перевіряючим жодних документів по доходах не надавалося, ними не запитувалося, комплексна перевірка з цього питання не проводилася. Жодних розшифровок по статтям балансу перевіряючі не вимагали.

Крім того, в акті перевірки наведена роздруківка тексту п. 198.3 ст. 198 ПКУ в незрозумілій редакції - зміст даної норми в офіційній редакції інший.

Посилання в акті перевірки на норми пп. 198.6. ст. 198 ПКУ, зроблені некоректно, оскільки вказана норма Закону викладена не повно.

У постанові Верховного Суду України від 5 березня 2012 року (справа № 21- 421а11) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

В свою чергу, податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов`язань та правомірності прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 р. у справі № 817/149/17 та від 29.03.2018 р. у справі № 813/2758/16.

Крім того, сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Окрім цього, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. (Постанова ВС КАС від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17 (ЄДРСРУ № 72983261).

Отже, посилаючись на фіктивний статус контрагентів платника податків податковий орган має довести, що між ними мали місце злагоджені узгоджені дії, спрямовані на безпідставне отримання податкових вигід, принаймні, що платник (позивач) взагалі був обізнаним з приводу дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів. Наприклад, це може бути доведено рішенням суду, яке набрало законної сили, про визнання недійсним відповідного договору.

Статтею 61 Конституції України та практикою Європейського суду з прав людини регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників його податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб, а отже для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Порушення кримінального провадження, отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, рівно як і вирок стосовно контрагента не є беззаперечним доказом фіктивності господарських операцій платника податку.

Необгрунтованим є посилання контролюючого органу на наявну в нього податкову інформацію (результати здійснених контрольних заходів щодо постачальників позивача), оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами, в тому числі по ланцюгам постачання, податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальниками, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами контролюючого органу під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Не погоджуючись із висновком акту перевірки, приватним підприємством «БТК - ЛАД» 25.07.2019 року в порядку п. 86.7 Податкового кодексу України подано на нього заперечення - тобто, податкові зобов`язання платника податків вважаються неузгодженими, а тому стверджувати про правомірність висновків ДФС, викладених у акті, є передчасним.

Розгляд вказаних заперечень відбувся 01.08.2019 року.

Проте, 23.07.2019 року інспектором ГУ ДФС у Черкаській області Андреєвим А.С. стосовно ОСОБА_1 складено протокол за ст. 163-1 ч. 1 КУпАП України.

Вчинення таких дій протирічить вимогам як Податкового кодексу України, так і нормам Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення правопорушника, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв ’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевказане, суддя вважає за необхідне провадження по справі закрити в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 1 ст. 163-1, п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 163-1 ч.1 КпАП України закрити в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Соснівського

районного суду м.Черкаси А.А.Чечот