Ухвала суду № 85194395, 23.10.2019, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/104/19

Провадження № 1кп/690/41/19

У Х В А Л А

про зміну міри запобіжного заходу

23 жовтня 2019 року м. Ватутіне

Ватутінський міський суд Черкаської області

в складі: головуючого-судді Здоровила В.А.

секретар Мельник С.В.

під час відкритого судового засідання кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018250140001119 від 11 грудня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 317 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Гончара Р.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Терещенка Р.В.

в с т а н о в и в:

в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строк застосування якої закінчується 26.10.2019, при цьому вказав, що підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на даний час не має, ризики, які були встановлені судом, не зменшились та продовжують існувати, а тому слід продовжити вказаний запобіжний захід на строк 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти продовження ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просять змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на те, що за час перебування під вартою ОСОБА_1 усвідомив хибність своєї поведінки, він має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Також посилаючись на незадовільний стан здоров`я матері та його самого.

Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, враховуючи дані про особу обвинуваченого та обставини справи, вважає, що клопотання прокурора не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України» ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

У той же час суд враховує, що п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Відповідно до положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує, у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується; вік та стан їх здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачуються особи, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини «Москаленко проти України» у якому вказано, що ризик того, що заявник примушуватиме свідків і потерпілого давати неправдиві показання має вимірюватися наявністю достатніх підтверджуючих даних, та критично оцінює доводи прокурора про те, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідка, який ще не був допитаний в ході судового розгляду, з метою змусити його змінити покази, оскільки переконливих даних з цього приводу суду не надано, а свідок під час його допиту у ході судового розгляду даного кримінального провадження буде приведений до присяги та повідомлений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів.

Водночас суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.1 ст.317 КК України, тяжкість покарання, що загрожує, у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується.

Обвинувачений ОСОБА_1 частково визнає свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, не має наміру переховуватись від суду, крім того виключена можливість будь-яким чином вплинути на свідків у даному кримінальному провадженні, а також ця неможливість буде забезпечена належним виконанням ухвали суду про зміну міри запобіжного заходу працівниками Звенигорородського ВП ГУНП у Черкаській області.

Обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання за адресою своєї реєстрації: АДРЕСА_1 . Дане житло належить матері обвинуваченого, яка надала свою згоду на проживання сина у її помешканні та зобов`язалася забезпечувати його всім необхідним на час дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, суд вважає, що обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_1 цілодобового домашнього, буде співмірним на даний час з існуючими ризиками, зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

З урахуванням положень ч. 1, 6 ст. 181, ч. 3, 4 ст. 196 КПК України, суд обирає обвинуваченому ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, який слід відбувати за його місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1 строком на 60 днів.

На підставі викладеного та керуючись ст.176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 331, 370, 372, 392 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді тримання під вартою змінити на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб за адресою: АДРЕСА_1 , тобто до 21 грудня 2019 року, з покладенням на нього обов`язків, а саме:

- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово;

- прибувати до Ватутінського міського суду Черкаської області за кожною вимогою.

Копію ухвали про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати на виконання до Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Черкаській області.

Працівники органу Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Черкаській області з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у випадку невиконання ним покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 24 жовтня 2019 року о 14 год. 00 хв..

Головуючий В.А. Здоровило