Рішення № 8519355, 22.03.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.03.10р.Справа № 16/219-08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Траффікс", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Дніпропетровської митниці, м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

за участю прокуратури Дніпропетровської області

про стягнення 2261 217 грн. 90 коп.

Головуючий колегії ЗАГИНАЙКО Т.В.

Судді: ЄВСТИГНЕЄВА Н.М.

ЄРЕМЕНКО А.В.

Представники:

від позивача: Бабенко С.В. - директор, наказ від 22.01.2009р.;

Проців І.В. - представник, дов. від 02.02.2009р.;

Крушинський І.О. –представник. Дов. від 02.10.2008р. №155;

Яковлєва А.В. - представник, дов. від 02.10.2008р. №156 (був присутній у судових засіданнях 27.01.2010р., 29.01.2010р., 12.02.2010р., 17.02.2010р.);

від відповідача-1: Каціонова - юрисконсульт, дов. від 14.01.2010р. №17-07-1/161;

Онасенко О.В. –начальник юридичного відділу, дов. від 28.01.2008р. №17-07-1/815 (був присутній у судових засіданнях 03.12.2008р., 19.01.2009р. та 17.02.2010р.);

від відповідача-2: Павелко Є.К. - головний спеціаліст-юрисконсульт, дов. від 29.12.2009р. №01-19/536-10707 (був присутній у судових засіданнях 21.01.2010р., 27.01.2010р. та 12.02.2010р.)

від прокуратури: Зіма В.Б. –прокурор відділу, посв. №117;

Кріпак Н.В. –старший прокурор відділу, посв. №180 (був присутній у судовому засіданні 19.01.2009р.);

Дидюк Н.О. –старший прокурор відділу, посв. №32 (був присутній у судових засіданнях 21.01.2010р. та 12.02.2010р.).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача-1 2261 217 грн. 90 коп. –збитків, що складає 374840 грн. 14 коп. –витрати на оплату за зберігання та демередж контейнерів, 62350 грн. 70 коп. –витрати на оплату зберігання контейнерів ТОВ «Автопорт «Південний»та за розвантажувально-завантажувальні роботи, 72819 грн. 00 коп. –витрати на сплату штрафів автоперевізнику за простій контейнеровозів на Дніпропетровському ВВ №1 та за несвоєчасне повернення повернення контейнеровозів в порт; 116186 грн. 91 коп. –витрати на сплату відсотків по банківським кредитам на закупку машин, обладнання для виробництва та на закупку комплектуючих, 8161 грн. 98 коп. –витрати на сплату пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД, 1 32519 грн. 83 коп. –витрати на сплату заробітної плати працівникам позивача за період простою, 42747 грн. 37 коп. –витрати на оплату орендної плати приміщення, у якому розташоване виробництво в період простою виробництва, 1080 грн. 00 коп. –витрати на оплату висновку експерта ТПП, 1443960 грн. 00 коп. –упущеної вигоди в період простою виробництва, 6551 грн. 97 коп. –витрати по сплаті постачальнику штрафних санкцій за контрактом №LP199.05SP від 21.10.2005р.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що: - протягом квітня –жовтня 2006р. на адресу позивача згідно контракту №LP199.05SP надійшов вантаж –колби скляні для ламп розжарювання електричні 25W-100W зі стеблом, провідниками, вольфрамовою ниткою, підтримувачами згідно інвойсів №№GLS1-25FAB, GLS1-18MAR, GLS2-18MAR(А), GLS2-18MAR(B), GLS2-27APR, GLS2-30APR, GLS1-5JUN, GLS1- 12JUN, GLS2- 12JUN, GLS1- 13AUG; - відповідачем були прийняті рішення про визначення коду товару згідно інвойсів №GLS1-25FAB та GLS2-18MAR(А) як 85 3922 90 10; - у зв’язку з цим позивачем було надано постачальнику листа від 23.11.2006р. №19/11 з пропозицією щодо повернення вантажу у зв’язку з неможливістю митного оформлення та необхідності подальшої сплати демеріджі лінії та порту за зберігання контейнерів з товаром; - власником вантажу було повідомлено позивача про згоду з 24.11.2006р. отримати контейнери з товаром та самостійно шукати покупців на товари та сплачувати всі подальші витрати; - позивачем та власником вантажу було погоджено обов’язок позивача сплатити рахунки за зберігання контейнерів станом на 23.11.2006р. за демереджі та пеню у розмірі 1297,42 доларів США; - постановами господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2006р. у справі №А18/180/06 та від 16.01.2007р. у справі №А18/15-07 рішення відповідача про визначення коду товару за №85 3922 90 10 визнані протиправними та скасовані, а також встановлено, що ввезений товар «колби скляні для ламп розжарювання електричні 25W-100W, зі стеблом, провідниками, вольфрамовою ниткою, підтримувачами»класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 85 3990 90 00; - в подальшому протягом одинадцяти місяців відповідачем здійснювалося митне оформлення вантажу, що надходив на адресу позивача за контрактом №LP199.05SP за кодом УКТ ЗЕД 85 3990 90 00; - в подальшому при оформленні вантажу, що надійшов позивачу у березні 2008р. згідно інвойсів №GLS2-22NOV, GLS2-23NOV, GLS2-02DEC, GLS2-9DEC, GLS1-2DEC, GLS1-9DEC відповідач відмовив у митному оформленні зазначеного вантажу і тільки 03.04.2008р. відповідач в порядку примусового виконання здійснив митне оформлення вантажу; - судовими рішеннями у справах №А18/180/06 та №А18/15-07 було встановлено неправомірність дій відповідача при винесенні рішень щодо визначення коду товару, який ввозився позивачем на територію України та при наданні позивачу карток відмови у митному оформленні у зв’язку з неправильним визначенням коду товару; - у зв’язку з неправомірними діями відповідача позивачу була завдана шкода.

Відповідач-1 у запереченні (вх. №17329 від 03.12.2008р.) на позов просить відмовити в його задоволенні, оскільки: - до позовної заяви не додано обґрунтований розрахунок суми матеріальної шкоди; - твердження позивача про визнання судами дій митниці неправомірними не відповідає дійсності, оскільки судами визнано протиправними та скасовано рішення митниці про визначення коду товару та картку відмови у здійсненні митного оформлення товару, а не дії митниці; - дії посадових осіб митниці відповідають вимогам чинного законодавства; - в Україні немає національних стандартів на товар «колби скляні для ламп розжарювання електричних 25W-100W зі стеблом, провідниками, вольфрамовою ниткою, підтримувачами; - позивач не був впевнений у правильності визначення ним коду товару, про що свідчить його звернення до Держмитслужби України для отримання попереднього рішення, а також до Торгово-промислової палати із запитами про визначення коду товару; - на момент існування спірного рішення митниці про визначення коду товару протягом квітня-жовтня 2006року на адресу позивача за зовнішньоекономічним контрактом від 21.10.2005р. №LP199.05SP продовжував надходити товар.

Відповідач-2 у відзиві (вх. №971 від 21.01.2010р.) на позов вважає, що: - висунення вимог до нього щодо стягнення збитків є необґрунтованими, оскільки між позивачем та відповідачем-2 відсутні будь-які взаємовідносини, що можуть бути підставою для виникнення зобов’язань; - юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями; - юридичні особи, створені державою, не відповідають за зобов’язаннями держави; - Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»не передбачені видатки Державного бюджету України на відшкодування такого роду збитків, рахунки в Державному казначействі на цю мету не відкриті.

Позивач у поясненнях (вх. №18116 від 17.12.2008р.) вказує, що: - відповідно до Договору про транспортно-експедиційне обслуговування №11/02/2006 з «HD Logistic Management»були здійснені платежі на загальну суму 342107 грн. 94 коп. за демередж та зберігання контейнерів та відповідно договору від 16.01.2006р. №1601/02/2006 про транспортно-експедиційне обслуговування були оплачені послуги ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс ЕЙЧ.ДІ»зі зберігання контейнера у сумі 34366 грн. 02 коп., тому загальна сума витрат позивача, пов’язана з демереджем та зберіганням контейнерів в порту становить 376474 грн. 96 коп.; - загальні витрати позивача на оплату зберігання вантажу на СТЗ ТОВ «Південний» склали 61940 грн. 00 коп.; - штраф автоперевізнику за простій контейнеровозів на Дніпропетровському ВВ№1 та за несвоєчасне повернення контейнеровозів в порт у сплачено розмірі 72821 грн. 04 коп., у тому числі 67872 грн. 00 коп. –сплачено ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс ЕЙЧ.ДІ»та 4949 грн. 04 коп. – сплачено «Global Logistics HD Limited»; - витрати на сплату відсотків по банківським кредитам на закупку машин, обладнання для виробництва та на закупку комплектуючих склали 116186 грн. 91 коп.; - упущена вигода в період простою склала 1443960 грн. 00 коп., у тому числі 1209600 грн. 00 коп. –втрачена вигода в період простою заводу та невідпуск продукції у термін простою (період з 07.11.2006р. по 26.04.2007р.) та 234360 грн. 00 коп., - втрачена вигода в період простою та невідпуск продукції у термін простою (період з 03.03.2008р. по 03.04.2008р.).

Позивач у поясненнях (вх. №4231а від 04.03.2010р.) до позовної заяви пояснює, що: - витрати на оплату за зберігання та демередж контейнерів були понесені позивачем за період з 29.04.2006р. по 23.11.2006р. на загальну суму 376474 грн. 96 коп., у тому числі у сумі 342107 грн. 94 коп. платежі були здійснені «HD Logistic Management»та у сумі 34 366 грн. 02 коп. –ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс ЕЙЧ.ДІ»; - витрати на оплату зберігання контейнерів ТОВ «Автопорт «Південний», за розвантажувально-завантажувальні роботи та за понаднормове використання контейнеровозів та контейнерів склали загальну суму 137284 грн. 04 коп.; - позивачем сплачено постачальнику - Landpower Enterprises Company Limited пеню за кожен день прострочення розрахунків згідно пункту 6.8 Контракту №LP199.05SP; - витрати на сплату пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД склали 8161 грн. 98 коп.; - витрати на заробітну плату, сплату орендної плати та процентів по банківським кредитам склали загальну суму 284117 грн. 20 коп., у тому числі у сумі 183132 грн. 69 коп. –у період першого простою виробництва (листопад 2006р. –квітень 2007р.) та 100984 грн. 51 коп. –у період другого простою виробництва (березень 2008р. –квітень 2008р.); - загальний розмір втраченої вигоди позивача за період з 07.11.2006р. по 26.04.2007р. та за період з 03.03.2008р. по 03.04.2008р. склав 1443960 грн. 00 коп.

Відповідач-1 у запереченнях (вх. №5051А від 11.03.2010р.) на пояснення до позовної заяви не погоджується з доводами позивача та заперечує проти вимог позову, посилаючись на те, що: - звернувшись до суду про визнання нечинним рішення про визначення коду товару КТ 110-0445-06 від 05.05.2006р. позивач продовжував замовляти та отримувати контейнери без повідомлення постачальника про наявність ускладнень при оформленні товару; - не є доведеним факт заподіяння митницею шкоди позивачу у частині сплати демереджу; - поставки, за якими товар зберігався на СТЗ ТОВ «Автопорт «Південний», здійснені позивачем в той час, коли спір щодо визначення коду товару знаходився на розгляді у господарському суді, тобто в цей час вже існувало спірне рішення митниці про визначення коду товару, однак позивач не дочекавшись рішення суду, продовжував замовляти та отримувати вантаж; - твердження позивача щодо наявності шкоди у вигляді детеншн є недоведеним; - позивач, як сторона контракту знав та повинен був знати його умови, однак продовжував здійснювати замовлення товару, проте позивач повинен був проводити розрахунки у передбачені контрактом строки і вини митниці в простроченні здійснення розрахунків немає та не може бути; - позивач, маючи рішення повноваженого органу з питань визначення коду товару та не погодившись з ним, на власний ризик надав до суду позов про оскарження, а не використав своє право на здійснення митного оформлення товару з наступним зверненням до суду про повернення надмірно сплачених платежів, усвідомлюючи негативні наслідки своїх дій та не здійснивши жодного заходу для уникнення таких наслідків, тому якщо б позивач здійснив митне оформлення товару, він би уникнув нарахування пені, яке було здійснено Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська; - заробітна плата, оренда та проценти по банківським кредитам –це господарська діяльність будь-якого підприємства, яка здійснюється на власний розсуд власника цього підприємства, тому позивач самостійно здійснює господарську діяльність, за яку митниця не може нести відповідальності; - позивачем не обґрунтований сам факт наявності упущеної вигоди, а також не доведено її розмір; - твердження позивача про визнання судами дій митниці неправомірними не відповідає дійсності, оскільки судами визнано протиправними та скасовано рішення митниці про визначення коду товару та картку відмови у здійсненні митного оформлення товару, а не дії митниці.

Також відповідач-1 у письмових поясненнях (вх. №5151 від 15.03.2010р.) зазначає про те, що: - ТОВ «Траф фікс»укладено з ТОВ «Дніпроопт Т»договір комісії від 20.10.2005р. №20/10-06, відповідно до якого комісіонером є ТОВ «Траф фікс», відповідно до пункту 1.1 цього Договору комісіонер приймає на себе обов’язок із закупки товару та передачі комітенту, у тому числі в рамках укладеного зовнішньоекономічного контракту від 21.10.2005р. №LP199.05SP, томі позивачем придбано товару, право власності на який йому не належить і ТОВ «Траф фікс»є неналежним позивачем; - також непослідовність дій позивача призвели до затримки у здійсненні митного оформлення товару та стали приводом до виникнення спору щодо визначення коду товару, що розглядався судовими інстанціями.

Позивач у поясненнях (вх. №5215 від 15.03.2010р.) щодо заперечень відповідача від 11.03.2010р. №17-07-2/2/1573 пояснює, що: - замовлення позивачем на поставку товару були зроблені раніше, ніж розглядалося спірне рішення про визначення коду товару, а саме, по першому епізоду з наданих замовлень та з усіх раніше наданих документів видно, що всі вони були замовлені до 05.05.2006р. –дати надання митницею картки відмови по 1-му контейнеру, який надійшов за цим контрактом до України, та по другому епізоду взагалі видно, що митниця зовсім непередбачено надала картки відмови на 6-ть контейнерів, які вже надійшли на територію Дніпропетровської митниці, після того, як до цього часу Дніпропетровська митниця на протязі року без перешкод розмитню вала 57 контейнерів; - позивачем та власником вантажу було погоджено обов’язок позивача сплатити рахунки за зберігання контейнерів станом на 23.11.2006р. за демеріджі від ліній NORASIA та пеню за кожен день прострочення оплати станом на 23.11.2006р.; - позивач наполягає на відшкодуванні витрат, сплачених ТОВ «Автопорт Південний»за прийом та знаходження а/м в митній зоні, почасове знаходження в митній зоні, розвантажувально-завантажувальні роботи та послуги зберігання товарів на СТЗ в період березень-квітень 2008р.; - постановою окружного адміністративного суду м. Києва у справі №10/385 від 11.12.2008р. та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2009р. у справі №22-а-4485/09 наказ №797 від 22.07.2008р. «Про внесення змін до наказу Державної митної служби України від 31.01.2004р. №68»було скасовано; - розмір детеншн для позивача визначається додатком від 01.08.2007р. №1 до договору від 01.08.2007р. №0108/801/2007, укладеним з „Global Logistics HD Limited” про транспортно-експедиційне обслуговування; - зупинити надходження вже замовленого до 05.05.2006р. товару було неможливо і щоб не збільшувати суму валютних оплат на період існування спірного рішення відповідача, що призвело б до збільшення пені за порушення розрахунків в сфері ЗЕД, позивач призупинив повний розрахунок з постачальником до судового рішення; - ствердження відповідача про те, що згідно зі статтею 42 ГК України підприємство самостійно здійснює господарську діяльність, за яку митниця не може нести відповідальність до даного випадку правовідносин не стосується, оскільки митний орган –це спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі митної справи, наділений власно адміністративними повноваженнями, які мають обов’язковий односторонній характер для суб’єктів підприємницької діяльності; - шкода, завдана підприємству незаконними діями Дніпропетровської митниці на території України, а не внаслідок невиконання або неналежного виконання сторонами підприємницької діяльності умов контракту.

За клопотанням відповідача-1 здійснювалася технічна фіксація судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплекс «Діловодство суду»на диск CD-R, серійний номер N1311D2310809637C1.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2005 року між Landpower Enterprises Company Limited, Гонконг (продавцем) та позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю «Траффікс»(покупцем) було укладено Контракт №LP199.05SP, відповідно до пункту 1.1 якого продавець за замовленням покупця. Відповідно до технічного завдання покупця, робить, маркує, упаковує й передає у власність покупцеві, а покупець приймає й оплачує товари в асортименті, кількості і якості й за ціною, зазначеною в Додатках до контракту, що є невід’ємною частиною контракту й у порядку, обговореному умовами контракту; виготовлення й поставка товарів здійснюється партіями; склад партій визначається замовленнями й специфікаціями, які складаються сторонами на кожну партію в письмовій формі.

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою господарського суду Дніпропетровського суду Дніпропетровської області від 30.06.2006р. у справі №А18/180/06 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Траффікс»до Дніпропетровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення встановлено, що:

- відповідно до контракту від 21.10.2005р. №LP199.05SP та інвойсу від 05.02.2006р. №GLS1-25FEB у квітні 2006р. для виробництва ламп на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Траффікс»надійшов вантаж «колби скляні для ламп розжарювання електричні 25w-100w зі стеблом, провідниками, вольфрамовою ниткою, підтримувачами»у кількості 255000шт. на суму 2677,5 доларів США;

- Дніпропетровською митницею була прийнята до митного оформлення надана ТОВ «Траффікс»вантажна митна декларація, яка зареєстрована за №110000001/6/108520;

- рішенням від 05.05.2006р. №КТ-110-0445-06 відділу номенклатури та класифікації товарів Дніпропетровської митниці визначено код товару 8539229010 УКТ ЗЕД;

- ввезений товар не відповідає УКТ ЗЕД 8539229010, а класифікується за кодом УКТ ЗЕД 8539909000.

Зазначеною постановою господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2006р. у справі №А18/180/06 визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської митниці від 05.05.2006р. №КТ-110-0445-06 про визначення коду товару.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2006р. у справі №А18/180/06 постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2006р. залишено без змін.

Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, зобов’язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди –це позадоговірні зобов’язання, оскільки їх суб’єкти не перебувають у договірних відносинах, а зобов’язання відшкодувати шкоду не пов’язане з невиконанням або неналежним виконанням договірних відносин.

Умовами виникнення зобов’язань по відшкодуванню шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю є: - наявність шкоди; протиправна дія або бездіяльність, якою створена загроза заподіяння шкоди; - причинний зв’язок між протиправною дією або бездіяльністю, якими створено небезпеку, і наступним її не усуненням та збитками, що їх зазнала заінтересована особа; - вина особи, яка заподіяла шкоду. При цьому відсутність вини доводиться особою, що завдала шкоду.

Враховуючи викладене, оцінивши докази в їх сукупності суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи протягом квітня-жовтня 2006р. позивачу за контрактом №LP199.05SP на його замовлення надійшов вантаж –колби скляні для ламп розжарювання електричні 25W-100W зі стеблом, провідниками, вольфрамовою ниткою, пітримувачами згідно інвойсів:

- GLS1-18MAR (контейнер GESU4100867/SL-199/05SP) –замовлення GLS1-18MAR від 09.01.2006р. на суму 2635,50 $ (т. 7, а.с. 36);

- GLS2-18MAR (А) (контейнер TGHU 7794770/SL-199/05SP) - замовлення GLS2-18MAR від 09.01.2006р. на суму 2446,50 $ (т. 7, а.с. 37);

- GLS2-18MAR (B) (контейнер INKU2508440/SL-199/05SP) - замовлення GLS2-18MAR від 09.01.2006р. на суму 2539,36 $ (т. 7, а.с. 38);

- GLS2-27APR (контейнер TTNU9877426/SL-199/05SP) - замовлення GLS2-27APR від 10.03.2006р. на суму 2542,90 $ (т. 7, а.с. 39);

- GLS2-30APR (контейнер TCKU9298849/SL-199/05SP) - замовлення GLS2-30APR від 27.03.2006р. на суму 2563,20 $ (т. 7, а.с. 40);

- GLS1-5JUN (контейнер INCU2558652/SL-199/05SP) - замовлення GLS1-5JUN від 30.03.2006р. на суму 2628,15 $ (т. 7, а.с. 41);

- GLS1-12JUN (контейнер INCU2536458/SL-199/05SP) - замовлення GLS1-12JUN від 04.04.2006р. на суму 2659,65 $ (т. 7, а.с. 42);

- GLS2-12JUN (контейнер TCKU9750542/SL-199/05SP) - замовлення GLS2-12JUN від 04.04.2006р. на суму 2558,24 $ (т. 7, а.с. 43);

- GLS1-13AVG (контейнер INKU24511176/SL-199/05SP) - замовлення GLS2-13AVG від 26.04.2006р. на суму 2631,30 $ (т. 7, а.с. 44).

У зв’язку з наявністю рішення відповідача-2 про визначення коду товару №KT-110-0445-06 (що встановлено постановою господарського суду Дніпропетровського суду Дніпропетровської області від 30.06.2006р. у справі №А18/180/06) вантаж, що знаходився у зазначених контейнерах, зберігався в Одеському морському торгівельному порту до вирішення судового спору щодо оскарження позивачем вказаного рішення.

Як вбачається після винесення Дніпропетровським апеляційним господарським судом ухвали про залишення без змін постанови господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2006р. у справі №А18/180/06, позивачем була подана до Дніпропетровської митниці вантажна митна декларація 11000001/6/141062 від 07.11.2006р. з метою декларування вантажу –„колби скляні для ламп розжарювання електричні 25W-100W, зі стеблом, провідниками вольфрамовою ниткою, підтримувачами»у кількості 205500 шт. на загальну суму 2446,5 дол. США, який надійшов на адресу позивача у контейнері TGHU 7794770/SL-199/05SP згідно контракту №LP199.05SP та інвойсу GLS2-18MAR (А).

Проте, відповідачем-1 –Дніпропетровською митницею було прийнято рішення від 21.11.2006р. №КТ-110-1544-06, згідно якого код товару за УКТ ЗЕД було повторно визначено як 85 3922 90 10 та видано картку відмови від 23.11.2006р. №110000001/6/00213 у митному оформленні.

Як вбачається у зв’язку з цим позивач звернувся до продавця товару з листом від 23.11.2006р. №19/11, в якому повідомив про відмову прийняти та сплатити товари, що надійшли згідно інвойсів: - GLS1-18MAR (контейнер GESU4100867/SL-199/05SP) ;

- GLS2-18MAR (B) (контейнер INKU2508440/SL-199/05SP);

- GLS2-27APR (контейнер TTNU9877426/SL-199/05SP);

- GLS2-30APR (контейнер TCKU9298849/SL-199/05SP) ;

- GLS1-5JUN (контейнер INCU2558652/SL-199/05SP);

- GLS1-12JUN (контейнер INCU2536458/SL-199/05SP);

- GLS2-12JUN (контейнер TCKU9750542/SL-199/05SP);

- GLS1-13AVG (контейнер INKU24511176/SL-199/05SP) та запропонував сплатити агенту демереджі лінії та порту за зберігання цих контейнерів по 23.11.2006р включно, та повідомив, що з 24.11.2006р. продавець, як власник вантажів у цих контейнерах повинен самостійно шукати покупців на ці товари та сплачувати всі подальші витрати (т. 1, а.с. 102-104).

Продавець - Компанія Landpower Enterprises Company Limited листом від 24.11.2006р. № LP199.06-L24/11 погодився, щоб ТОВ «Траффікс»оплатило рахунки за станом на 23.11.2006р. включно за зберігання зазначених контейнерів та демереджі по цим контейнерам, а також погодився з 24.11.2006р. самостійно шукати покупців на ці товари та сплачувати всі подальші витрати. Одночасно також було повідомлено позивача про необхідність сплати пені відповідно до пункту 6.8 Контракту за прострочення розрахунків у розмірі 0,1% за кожен день прострочення станом на 23.11.2006р. по таким контейнерам:

- контейнер GESU4100867/SL-199/05SP, інвойс GLS1-18MAR на суму 2635,50$, кількість днів прострочення –222, сума пені –585,08$;

- контейнер INKU2508440/SL-199/05SP, інвойс GLS2-18MAR (B) на суму 2446,5$, кількість днів прострочення 218, сума пені 533,38$;

- контейнер TTNU9877426/SL-199/05SP, інвойс GLS2-27APR на суму 2542,90$, кількість днів прострочення 140, сума пені –356,01$;

- контейнер TCKU9298849/SL-199/05SP, інвойс GLS2-30APR на суму 2563,2$, кількість днів прострочення 140, сума пені 358,85$;

- контейнер INCU2558652/SL-199/05SP), інвойс GLS1-5JUN на суму 2628,16$, кількість днів прострочення 105, сума пені 275,96$;

- контейнер INCU2536458/SL-199/05SP, інвойс GLS1-12JUN на суму 2659,65$, кількість днів прострочення 105, сума пені 279,26$;

- контейнер TCKU9750542/SL-199/05SP, інвойс GLS2-12JUN на суму 2558,24$, кількість днів прострочення 105, сума пені 268,62$;

- контейнер INKU24511176/SL-199/05SP, інвойс GLS1-13AVG на суму 2631,30$, кількість днів прострочення 49, сума пені 128,93$.

Всього продавцем було нараховано позивачу пеню у сумі 2786,09$.

Пунктом 2.9 Контракту продавець надає покупцеві відстрочку остаточного розрахунку за поставлений товар на час знаходження машин і устаткування в дорозі, але не більше ніж на 45-ть робочих днів.

Відповідно до пункту 6.8 Контракту у випадку прострочення розрахунків за поставку покупець несе відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до умов додаткової угоди від 07.12.2006р. №4 до Контракту ТОВ „Траффікс” сплачує пеню за кожен день прострочення за станом на 23.11.2006р. згідно пункту 6.8 Контракту №LP199.05SP від 21.10.05, але тільки у межах згідно законодавства України по наступним контейнерам/комерційним інвойсам:

- контейнер GESU4100867/SL-199/05SP, інвойс GLS1-18MAR на суму 2635,50$, кількість днів прострочення –222, сума пені –272,51$;

- контейнер INKU2508440/SL-199/05SP, інвойс GLS2-18MAR (B) на суму 2446,5$, кількість днів прострочення 218, сума пені 248,32$;

- контейнер TTNU9877426/SL-199/05SP, інвойс GLS2-27APR на суму 2542,90$, кількість днів прострочення 140, сума пені –165,80$;

- контейнер TCKU9298849/SL-199/05SP, інвойс GLS2-30APR на суму 2563,2$, кількість днів прострочення 140, сума пені 167,12$;

- контейнер INCU2558652/SL-199/05SP), інвойс GLS1-5JUN на суму 2628,16$, кількість днів прострочення 105, сума пені 128,52$;

- контейнер INCU2536458/SL-199/05SP, інвойс GLS1-12JUN на суму 2659,65$, кількість днів прострочення 105, сума пені 130,06$;

- контейнер TCKU9750542/SL-199/05SP, інвойс GLS2-12JUN на суму 2558,24$, кількість днів прострочення 105, сума пені 125,10$;

- контейнер INKU24511176/SL-199/05SP, інвойс GLS1-13AVG на суму 2631,30$, кількість днів прострочення 49, сума пені 59,99$, а всього 1297,42$.

Як вбачається сплата пені у сумі 1297,42$ (що становить в еквіваленті на момент сплати 6551,97 грн.) відповідно до умов додаткової угоди від 07.12.2006р. №4 підтверджується актом від 08.05.07р. про сплату пені, платіжним дорученням від 08.05.2007р. №02, банківською випискою від 08.05.2007р. (т.6, а.с. 6-9).

З матеріалів справи вбачається, що 11.02.2006р. між „HD Logistic Management” (виконавцем) та позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю „Траффікс” (замовником) було укладено договір №11/02/2006 про транспортно-експедиційне обслуговування, який регулює взаємовідносини сторін при виконанні виконавцем заявки замовника на організацію перевезень і транспортно-експедиційне обслуговування (ТЕО) вантажів замовника (пункт 1.1 договору №11/02/2006).

Відповідно до умов договору від 11.02.2006р. №11/02/2006 позивачем були здійснені платежі у загальній сумі 342107 грн. 94 коп. по наступним контейнерам:

- GESU4100867, інвойс GLS1-18MAR, сервісний коносамент NO/NOR/IMP-042, дата прибуття до порту м. Одеса –15.04.2006р.;

- TCНU7794770, інвойс GLS2-18MAR(А), сервісний коносамент NO/NOR/IMP-042, дата прибуття до порту м. Одеса –15.04.2006р.;

- INKU2508440, інвойс GLS2-18MAR(B), сервісний коносамент NO/NOR/IMP-043, дата прибуття до порту м. Одеса –20.04.2006р.;

- TTNU9877426, інвойс GLS2-27APR, сервісний коносамент LI/NOR/IMP-6233, дата прибуття до порту м. Одеса –06.07.2006р.;

- TCKU9298849, інвойс GLS2-30APR, сервісний коносамент LI/NOR/IMP-6233, дата прибуття до порту м. Одеса –06.07.2006р.;

- INKU2536458, інвойс GLS1-12JUN, сервісний коносамент NB/NOR/IMP-628, дата прибуття до порту м. Одеса –10.08.2006р.;

- INKU2451176, інвойс GLS1-13AUG, сервісний коносамент NO/NOR/IMP-067, дата прибуття до порту м. Одеса –18.09.2006р., у тому числі:

·          оплата за демередж та зберігання контейнера GESU4100867 у сумі 15673,15 доларів США (за курсом НБУ на момент оплати –5,05 становить 79149 грн. 41 коп.), що підтверджується актом від 07.12.2006р. приймання-передачі виконаних робіт, інвойсом від 07.12.2006р. №56_h, випискою банку від 02.04.2007р.;

·           оплата за демередж контейнера TCНU7794770 у сумі 7500,00 доларів США (за курсом НБУ на момент оплати –5,05 становить 37 875 грн. 00 коп.), що підтверджується актом від 07.12.2006р. приймання-передачі виконаних робіт, інвойсом від 07.12.2006р. №16_h, випискою банку від 02.04.2007р.;

·          оплата за демередж та зберігання контейнера INKU2508440 у сумі 15293,15 доларів США (за курсом НБУ на момент оплати –5,025 становить 76 848 грн. 08 коп.), що підтверджується актом від 14.05.2007р. приймання-передачі виконаних робіт, інвойсом від 07.12.2006р. №57_h, випискою банку від 14.05.2007р.;

·          оплата за демередж та зберігання контейнерів TTNU9877426 та TCKU9298849 у сумі 18 882,30 доларів США (за курсом НБУ на момент оплати –5,025 становить 94 883 грн. 56 коп.), що підтверджується актом від 14.05.2007р. приймання-передачі виконаних робіт, інвойсом від 03.12.2006р. №58_h, випискою банку від 14.05.2007р.;

·          оплата за демередж та зберігання контейнера INKU2536458 у сумі 6781,15 доларів США (за курсом НБУ на момент оплати –5,025 становить 34 075 грн. 28 коп.), що підтверджується актом від 14.05.2007р. приймання-передачі виконаних робіт, інвойсом від 26.01.2007р. №76_h, випискою банку від 14.05.2007р.;

·          оплата за демередж та зберігання контейнера INKU2451176 у сумі 3 817,15 доларів США (за курсом НБУ на момент оплати –5,02 становить 19 276 грн. 61 коп.), що підтверджується актом від 16.05.2007р. приймання-передачі виконаних робіт, інвойсом від 26.01.2007р. №77_h, випискою банку від 16.05.2007р.

Також 16.01.2006р. між „Інтернешл Карго Сервіс Ейч. Ди” (виконавцем) та позивачем (замовником) було укладено договір №1601/02/2006, який регулює взаємовідносини сторін при виконанні виконавцем заявки замовника на організацію перевезень і транспортно-експедиційне обслуговування (ТЕО) вантажів замовника (пункт 1.1).

Як вбачається відповідно до умов договору від 16.01.2006р. №1601/02/2006 позивачем були оплачені послуги зі зберігання контейнера TCНU7794770 у сумі 34366 грн. 02 коп., що підтверджується актом від 02.04.2007р. №ОУ0000202 здачі-прийняття робіт (надання послуг) (за рахунком-фактурою від 08.12.2006р. №СФ-00141, банківськими виписками від 03.04.20097р. та від 02.09.2007р.

Отже, загальна сума витрат позивача, пов’язана з демереджем та зберіганням контейнерів в порту становить 376474 грн. 96 коп. (342107 грн. 94 коп. + 34366 грн. 02 коп.).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2007р. у справі №А18/15-07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Траффікс», м. Дніпропетровськ до Дніпропетровської митниці, м. Дніпропетровськ про визнання коду товару, визнання протиправними та скасування картки відмови і рішення, зобов’язання виконувати та утримуватися від виконання певних дій було встановлено, що:

- у квітні 2006р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Траффікс»згідно контракту від 21.10.2005р. №LP199/05SP та інвойсу від 12.03.2006р. №GLS2-18MAR надійшов вантаж –колби скляні для ламп розжарювання електричні 25W-100W зі стеблом, провідниками, вольфрамовою ниткою, підтримувачами у кількості 205500 шт. на загальну суму 2446,5 дол. США;

- 07.11.2006р. вантажна митна декларація Дніпропетровською митницею була прийнята до митного оформлення та зареєстрована за №110000001/6/141062;

- 21.11.2006р. відділом номенклатури та класифікації товарів Дніпропетровської митниці прийнято рішення №КТ-110-1544-06 про визначення коду товару, відповідно до якого товар «колби скляні для ламп розжарювання електричних 25W-100W, зі стеблом, провідниками, вольфрамовою ниткою, підтримувачами»класифікується в товарній позиції 8539229010 згідно УКТ ЗЕД»;

- 23.11.2006р. Дніпропетровською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого вантажу, про що було надано Картку відмови у митному оформленні №110000001/6/00213.

Як вбачається з матеріалів справи вантаж щодо якого було надано картку відмови у митному оформленні №110000001/6/00213 надійшов на адресу позивача у контейнері TCНU7794770, CMR №939.

23.11.2006р. позивач звернувся до начальника ВМО №1 Стратулата Г.П. з заявою №711 про розміщення товару на СТЗ ТОВ „Автопорт „Південний” для зберігання під митним контролем до вирішення спірного питання (т. 5, а.с. 30).

Тієї ж дати, тобто 23.11.2006р. товар, що знаходився у контейнері TCНU7794770 (CMR №939) був розвантажений на СТЗ ТОВ „Автопорт „Південний” за адресою Криворізьке шосе,1 згідно договору від 17.04.2006р. №052 на зберігання товару, про що свідчить акт від 23.11.2006р. №711 (т.5, а.с. 31).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2007р. у справі №А18/15-07 визнано, що ввезений товар класифікується кодом УКТ ЗЕД 8539909000; - визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської митниці про визначення коду товару від 21.11.2006р. №КТ-110-1544-06; - визнано протиправною та скасовано картку відмови у митному оформленні від 23.11.2006р. №110000001/6/00213; - зобов’язано Дніпропетровську митницю здійснювати митне оформлення товару «Колби скляні для ламп розжарювання електричних 25W-100W зі стеблом, провідниками, вольфрамовою ниткою, підтримувачами», які Товариство з обмеженою відповідальністю «Траффікс»отримує за зовнішньоекономічним контрактом №LP199.05SP від 21.10.2005р. за кодом товару 8539909000 згідно УКТ ЗЕД; - зобов’язано Дніпропетровську митницю утримуватися в подальшому від прийняття неправомірних рішень з визначення коду товару –«колб скляних для ламп розжарювання електричних 25W-100W зі стеблом, провідниками, вольфрамовою ниткою, підтримувачами, які Товариство з обмеженою відповідальністю «Траффікс»отримує за зовнішньоекономічним контрактом №LP199.05SP від 21.10.2005р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2007р. у справі №А18/15-07 постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2007р. у справі №А18/15-07 залишено без змін.

В подальшому 26.04.2007р. товар позивача, який знаходився на СТЗ ТОВ „Автопорт „Південний” було розмитнено за ВМД №110000001/1/114404.

За послуги зберігання ТОВ „Автопорт „Південний” позивачу було виставлено рахунок від 26.04.2007р. №326 на суму 28249 грн. 00 коп., який був останнім сплачено відповідно до банківської виписки від 27.04.2007р. (т.5, а.с. 35).

Постановою Вищого адміністративного суду України від 27.05.2008р. у справі №А18/15-07 встановлено, що факт відповідності товару, який Товариство з обмеженою відповідальністю «Траффікс»отримує згідно зовнішньоекономічного контракту від 21.10.2005р. №LP199.05.SP, коду 8539909000 є встановленим судом і не підлягає доказуванню в цій та інших справах; невиконання Дніпропетровською митницею судових рішень порушує принципи, встановлені пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; встановлення судами фактів незаконності дій Дніпропетровської митниці є обов’язковим для врахування та виконання при вчиненні аналогічних дій.

Як вбачається відповідач-1 –Дніпропетровська митниця ще відмовив позивачу у митному оформленні вантажу, що надійшов на адресу останнього згідно контракту №LP199.05SP відповідно інвойсу №GLS2-22NOV (контейнер INKU2525767); інвойсу №GLS2-23NOV (контейнер GVSU5264024); інвойсу №GLS2-02DEC (контейнер TCU9969485/SL); інвойсу №GLS2-9DEC (контейнер GLDU7130563/SL); інвойсу №GLS1-2DEC (контейнер FCIU8238295/SL); інвойсу №GLS1-9DEC (контейнер TEXU5383370), про що було видано картки відмови від 07.03.2008р. №110000001/2008/000598, №110000001/2008/000599, №110000001/2008/000600, №110000001/2008/000602, №110000001/2008/000603 та від 14.03.2008р. №110000001/2008/000730 в прийнятті митної декларації відповідно №110000001.2008.109629, №110000001.2008.109631, №110000001.2008.110288, №110000001.2008.110290, №110000001.2008.109296, №110000001.2008.111498.

У зв’язку з цим 27, 28 та 31 березня 2008р. зазначений товар був розміщений на СТЗ ТОВ „Автопорт „Південний” на підставі договору від 26.03.2008р. №050свх, про що свідчать відповідні акти про розміщення товарів і транспортних засобів на тимчасове зберігання під митним контролем на СТЗ від 27.03.2008р. №№110000001/0286, 110000001/0285; від 28.03.2008р. №110000001/0288; від 31.03.2008р. №110000001/0293; від 28.03.2008р. №110000001/0287 та від 31.03.2008р. №110000001/0292 (т. 5, а. С. 67 –72).

З матеріалів справи вбачається, що зазначений вище товар було розмитнено відповідачем-1 03.04.2008р., про що свідчать відповідні ВМД №№110000001/2008/115478, 110000001/2008/115488, 110000001/2008/115495, 110000001/2008/115498, 110000001/2008/115492 та 110000001/2008/115502.

Позивачем було оплачено ТОВ „Автопорт „Південиий” відповідно до умов Договору від 26.03.2008р. №050-СВХ на підставі акту від 30.04.2008р. №01/04 приймання-здачі виконаних послуг за зберігання вантажу на СТЗ 12955 грн. 00 коп., що підтверджується рахунками від 04.04.2008р. №251-С, від 16.04.2008р. №271, та від 08.04.2008р. №№253-С та 254-С, банківською випискою від 07.04.2008р. та платіжним дорученням від 04.06.2008р. №249.

Також позивачем було оплачено ТОВ „Автопорт Південний-М” відповідно до умов договору від 05.03.2008р. №3 на підставі акту від 31.03.2008р. №1/3 здачі-приймання виконаних послуг (рахунки від 27.03.2008р. №1, від 28.03.2008р. №3 та від 31.03.2008р. №4) послуги з прийому та знаходження а/м у митній зоні та погодинне знаходження в митній зоні на загальну суму 20736 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками від 27.03.2008р., від 28.03.2008р. та від 31.03.2008р.

Крім того, позивачем було сплачено ТОВ „Інтернешл Карго Сервіс ЕЙЧ.ДІ” за договором від 16.01.2006р. №1601/02/2006 про транспортно-експедиційне обслуговування за понаднормове використання автотранспорту суму 67872 грн. 00 коп. (платіжне доручення від 03.06.2008р. №226 –т. 5, а.с. 125), що відповідно розрахунку складає:

- по інвойсу №GLS2-22NOV (контейнер INKU2525767) на підставі рахунку-фактури від 09.04.2008р. №СФ-0000216 –11 514 грн. 00 коп. (з ПДВ);

- по інвойсу №GLS2-23NOV (контейнер GVSU5264024) на підставі рахунку-фактури від 09.04.2008р. №СФ-0000217 –11 514 грн. 00 коп. (з ПДВ);

- по інвойсу №GLS2-02DEC (контейнер TCU9969485) на підставі рахунку-фактури від 09.04.2008р. №СФ-0000218 –10908 грн. 00 коп. (з ПДВ);

- по інвойсу №GLS2-9DEC (контейнер GLDU7130563) на підставі рахунку-фактури від 09.04.2008р. №СФ-0000221 –12726 грн. 00 коп. (з ПДВ);

- по інвойсу №GLS1-2DEC (контейнер FCIU8238295) на підставі рахунку-фактури від 09.04.2008р. №СФ-0000219 –10908 грн. 00 коп. (з ПДВ);

- по інвойсу №GLS1-9DEC (контейнер TEXU5383370) на підставі рахунку-фактури від 09.04.2008р. №СФ-0000220 –10302 грн. 00 коп. (з ПДВ).

Також позивачем було сплачено „Global Logistics HD Limited” відповідно до умов укладеного договору від 01.08.2007р. №0108/801/2007 про транспортно-експедиторське обслуговування за понаднормове використання контейнерів (детеншн) суму у розмірі 1020,00 доларів США (еквівалент 4949 грн. 04 коп.) (платіжне доручення від 04.06.2008р. №13 в іноземній валюті – т. 5, а.с 147), що відповідно розрахунку складає:

- по інвойсу №GLS2-22NOV (контейнер INKU2525767) на підставі інвойсу від 09.04.2008р. №GD0639 –168,00 доларів США;

- по інвойсу №GLS2-23NOV (контейнер GVSU5264024) на підставі інвойсу від 09.04.2008р. №GD0640 –168,00 доларів США;

- по інвойсу №GLS2-02DEC (контейнер TCU9969485) на підставі інвойсу від 09.04.2008р. №GD0641 –156,00 доларів США;

- по інвойсу №GLS2-9DEC (контейнер GLDU7130563) на підставі інвойсу від 09.04.2008р. №GD0644 –192,00 доларів США;

- по інвойсу №GLS1-2DEC (контейнер FCIU8238295) на підставі інвойсу від 09.04.2008р. №GD0642 –156,00 доларів США;

- по інвойсу №GLS1-9DEC (контейнер TEXU5383370) на підставі інвойсу від 09.04.2008р. №GD0643 –180,00 доларів США.

Що стосується витрат, здійснених позивачем за розвантажувально-навантажувальні роботи відповідно до банківської виписки від 07.04.2008р. на суму 2 523 грн. 00 коп. на підставі рахунку від 04.04.2008р. №153, виставленого ТОВ „Атлас-Південний-Плюс”, та акту від 07.04.2008р. №1/4 приймання-здачі виконаних послуг, то суд не може віднести їх до шкоди, заподіяної позивачу у зв’язку з неправомірними діями (неправомірним рішенням) відповідача-1 –Дніпропетровської митниці, оскільки позивачем не надано доказів в підтвердження того, що ці розвантажувально-навантажувальні роботи були здійснені ТОВ „Атлас-Південний-Плюс” саме під час знаходження товару під митним контролем, оскільки з наданих рахунку та акту не вбачається у який термін здійснювалися ці роботи та за якими контейнерами. Суд звертає увагу також на те, що дати рахунку та акту свідчать про те, що їх складено після розмитнення товару і такі послуги могли бути надані саме після розмитнення товару, тому понесення витрат по сплаті цих послуг не знаходиться у причинному зв’язку з протиправною поведінкою (протиправним рішенням) відповідача-1.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем було сплачено пеню за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у загальній сумі 8161 грн. 98 коп., у тому числі:

- на підставі акту перевірки Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 19.06.2006р. №0003393 „Про результати позапланової невиїзної перевірки з питання дотримання вимог валютного законодавства України ТОВ „Траффікс” (код 33769601) згідно з повідомленням АКБ „ТАС –Комерцбанк” відповідно до рішення від 29.06.2006р. №0001832200 застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, яка по контракту від 21.10.2005р. №LP199.05SP згідно розрахунку становить 1547 грн. 21 коп. (сплачено згідно банківської виписки від 31.07.2006р.);

- на підставі акту перевірки Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 15.08.2006р. №0004295 „Про результати позапланової невиїзної перевірки з питання дотримання вимог валютного законодавства України ТОВ „Траффікс” (код 33769601) згідно з повідомленням АКБ „ТАС –Комерцбанк” відповідно до рішення від 16.08.2006р. №0001992200/0 застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, яка по контракту від 21.10.2005р. №LP199.05SP згідно розрахунку становить 1628 грн. 12 коп. (сплачено згідно банківської виписки від 13.09.2006р.);

- на підставі акту перевірки Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 03.11.2006р. №0005556 „Про результати позапланової невиїзної перевірки з питання дотримання вимог валютного законодавства України ТОВ „Траффікс” (код 33769601) згідно з повідомленням АКБ „ТАС –Комерцбанк” відповідно до рішення від 03.11.2006р. №0002222200/0 застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, яка по контракту від 21.10.2005р. №LP199.05SP згідно розрахунку становить 4 986 грн. 65 коп. (сплачено згідно банківської виписки від 15.12.2006р.).

Зазначена пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності застосована через відсутність належним чином оформлених ВМД після закінчення законодавчо встановлених термінів ввезення на митну територію України товарів за інвойсами GLS1 –18MAR, GLS2 –18MAR(А), GLS2 –18MAR(В), GLS2 –27АРR, GLS2 –30АРR, GLS1 –5JUN, GLS1 –12JUN, GLS2 –12JUN.

Таким чином, суд доходить висновку щодо наявності шкоди, заподіяної відповідачем-1 – Дніпропетровською митницею, наявності її протиправної поведінки у зв’язку з винесенням протиправних рішень та наявності необхідного зв’язку між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою. Загальна сума заподіяної шкоди становить 525 949грн. 95коп. Відповідачем-1 не доведено відсутність його вини у заподіянні цієї шкоди.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення шкоди, заподіяної сплатою процентів по банківським кредитам, орендної плати за користування орендованим приміщенням та заробітною платою, що виплачувалася робітникам у період простою виробництва, то вони є необґрунтованими, виходячи з наступного:

- відповідно до укладених кредитних договорів від 13.01.2006р. №221-002ю/2006 та від 13.01.2006р. №221-003ю/2006 банком були надані кредитні кошти для відповідно придбання імпортного обладнання та покриття витрат на його оформлення та транспортування у сумі 68 288 $, а також для придбання комплектуючих та матеріалів для виробництва електроламп у сумі 100000 $;

- позивач зазначає, що отримані кошти були спрямовані на придбання обладнання для виробництва електроламп та для придбання комплектуючих та матеріалів для виробництва електроламп;

- як вбачається умовами зазначених кредитних договорів передбачена плата за користування кредитом у вигляді процентів, а саме 13,5% (пункт 1.4);

- проте, суд вважає, що понесення позивачем витрат у вигляді сплати процентів по зазначеним кредитним договорам не знаходиться у необхідному причинному зв’язку з протиправною поведінкою відповідача-1 - Дніпропетровської митниці, оскільки проценти банку повинні сплачуватися незалежно від будь-яких дій інших осіб, у тому числі і відповідача-1;

- відсутній зазначений необхідний причинний зв’язок між протиправною поведінкою відповідача-1 і понесеними позивачем витратами по сплаті орендної плати за орендоване майно відповідно до договорів оренди від 23.02.2006р. №107р з КВП «Дніпропетровський комбайновий завод» та від 30.01.2008р. №15 з підприємством Дніпропетровської Облспоживспілки, оскільки відсутні підстави вважати, що у разі якщо б відповідачем-1 не було б прийнято протиправних рішень по визначенню коду товару, то позивач не сплачував би передбачену договірними стосунками орендну плату;

- відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень;

- позивачем стосовно сплати заробітної плати робітникам (як зазначає позивач –за період простою) не доведено, по-перше, що мав місце простій, як призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (стаття 34 Кодексів законів про працю України). а саме мав місце простій саме у зв’язку з неможливістю митного оформлення вантажу, отриманого за контрактом від 21.10.2005р. № LP199.05SP; відповідний наказ позивачем не надано, відсутній;

- по-друге, позивачем не надано штатний розклад підприємства, виписки з трудових книжок працівників, які у спірний період працювали на підприємстві, як і не надано доказів в підтвердження отримання працівниками заробітної плати, їх підписи в отриманні грошових коштів, що зазначені у розрахунково-платіжних відомостях, відсутні.

Упущена (втрачена) вигода у сумі 1443960 грн. 00 коп. також не може вважатися обґрунтованою, виходячи з наступного:

- відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода);

- як вбачається розрахунок упущеної вигоди здійснено на підставі теоретичних відомостей про добову потужність придбаного позивачем обладнання та кількості діб, що позивач вважає простоєм;

- проте, позивачем не доведено саме реальних відомостей щодо виготовлення продукції за будь-який аналогічний період, тобто не надано доказів про фактичні обсяги виробництва у будь-який інший період, коли підприємство працювало.

Не підлягає також відшкодуванню і понесення позивачем витрат по визначенню кодів УКТЗЕТ, сплачених позивачем 23.09.2005р. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №2311 на підставі рахунку Дніпропетровської торгово-промислової палати від 22.09.2005р. №304 на суму 1080 грн. 00 коп., оскільки також відсутній необхідний причинний зв’язок з протиправною поведінкою відповідача-1 та вина останнього.

Отже, суд частково не приймає заперечень відповідача-1 та не погоджується з думкою останнього щодо здійснення позивачем замовлень на поставку товару у той час як був наявним судовий спір щодо визначення коду товару, оскільки матеріали справи свідчать про те, що поставка товару здійснювалася продавцем по замовленням, які надавалися позивачем до виникнення судового спору. Не приймається судом також думка відповідача-1 про те, що судом не встановлено протиправної поведінки митниці у зв’язку з чим заявлені збитки не підлягають відшкодуванню, оскільки відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України відшкодуванню підлягає у тому числі шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, а наявність протиправної поведінки, яка є однією із необхідних умов виникнення зобов’язань по відшкодуванню шкоди, завданої неправомірними рішеннями, встановлюється судом при розгляді зазначеного питання. Помилковою є також думка відповідача-1 про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Траффікс»є неналежним позивачем, оскільки саме позивачем було укладено контракт, за яким поставлявся товар, та позивачу було цей товар спрямовано.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за рахунок відповідача-1 –Дніпропетровської митниці.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові до Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області –відмовити.

Позов до Дніпропетровської митниці задовольнити частково.

Стягнути з Дніпропетровської митниці (49038, м. Дніпропетровськ, вул.. Горького,22; код ЄДРПОУ 20266740; п/р 37348211000026 у ГУДКУ в м. Київ, МФО 820019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Траффікс" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського, 2б; код ЄДРПОУ 33769601; п/р 26008060454200 у АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) 525949 грн. 95 коп. –шкоди, 5 259грн. 50 коп. –витрати по сплаті державного мита та 27 грн. 45 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову до Дніпропетровської митниці відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Головуючий колегії Т.В.ЗАГИНАЙКО

Судді: Н.М.ЄВСТИГНЕЄВА

А.В.ЄРЕМЕНКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

«22»березня 2010р.