Ухвала суду № 85193493, 25.10.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/10337/19

н/п 2-з/953/206/19

УХВАЛА

"25" жовтня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Чередник В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук А.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовjму засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Боровик О.М. про зустрічне забезпечення по справі 640/10337/19 за позовною заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), Державного підприємства «СЕТАМ» (01001 м.Київ вул..Стрілецька б.4-Б), приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича (61001 м.Харків вул..Молочна б.18, к.25), третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Непочатих Вікторія Володимирівна (61003 м.Харків пл..Конституції б.1, 8 під`їзд) про визнання недійсними електронних торгів, припинення права власності, визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

23.05.2019 р. до Київського районного суду м.Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить визнати електронні торги від 02.05.2019 р. які були проведені ДП «СЕТАМ» згідно до Протоколу №403020 проведення електронних торгів від 02.05.2019 р., Акту про реалізацію предмета іпотеки від 07.05.2019 р., з реалізації квартири за адресою АДРЕСА_3 – недійсними; припинити право власності ОСОБА_1 на квартиру за адресою АДРЕСА_3 , визнати право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру, витребувати квартиру від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 28.05.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

23.05.2019 р. позивачем подавалась до суду заява про забезпечення позову, яка ухвалою суду від 29.05.2019 р. задоволена, вжиті заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони відчуження будь-кому у будь-який спосіб квартири за адресою АДРЕСА_3 ;

- заборони реєстрації будь-яких осіб в квартирі за адресою АДРЕСА_3 .

15.10.2019 р., в ході підготовчого судового розгляду, представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Боровик О.М. подано клопотання про зустрічне забезпечення, в якому вона просить застосувати зустрічне забезпечення та зобов`язати позивача ОСОБА_2 внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 25000 грн, враховуючи, що майновий стан позивача може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Крім того, зазначено про завдання відповідача майнової шкоди через неможливість укладання ним договору оренди даної квартири з іншою особою на обумовлених ними умовах.

Суд, вислухавши думку представника позивача, який надав суду підтвердження стабільного майнового стану позивача, представника відповідача, яка підтримала дане клопотання, дослідивши матеріали клопотання та справи, вважає, що клопотання про застосування зустрічного забезпечення позову, задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, відповідно до положень ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Обов`язок суду застосовувати зустрічне забезпечення, відповідно до частини 3 статті 154 ЦПК України, виникає за умов існування таких обставин:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст.ст. 2,18,154 ЦПК України, поширюється також на ухвалу суду про зустрічне забезпечення. При цьому відповідно до ст. 154 ЦПК України зустрічне забезпечення допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, тільки у випадку забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричиненні забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

При розгляді заяви про зустрічне забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів як забезпечення позову, так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи своє звернення з даним клопотанням про зустрічне забезпечення позову, заявник зазначає, що майновий стан позивача може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Крім того, зазначено про завдання відповідача майнової шкоди через неможливість укладання ним договору оренди даної квартири з іншою особою на обумовлених ними умовах.

Однак, представником позивача надано докази наявності у позивача достатніх грошових коштів на даний час, надані представником відповідача відомості про відкриті виконавчі провадження свідчать про наявність відкритих виконавчих проваджень лише стосовно стягувача -держави, тоді як документів, які б підтвердили наміри відповідача укласти договір оренди з іншою особою даної квартири та факт передачі йому грошових коштів з приводу даного договору підтверджуються лише претензією цієї особи.

В обґрунтування клопотання представником відповідача суду не надано відомостей щодо відсутності у позивача рухомого, нерухомого майна або доходів, за рахунок якого можливо відшкодувати вірогідні збитки, яких може понести відповідач у випадку відмови у задоволенні позову.

Таким чином, на час розгляду судом заяви про зустрічне забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

На підставі наведеного, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання представника відповідача відмовити, як необґрунтованому та безпідставному.

Керуючись ст. 149-154, 259, 260, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Боровик О.М. про зустрічне забезпечення по цивільній справі №640/10337/19 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича, третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Непочатих Вікторія Володимирівна про визнання недійсними електронних торгів, припинення права власності, визнання права власності – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2018

Суддя - В.Є. Чередник