Рішення № 85193274, 24.10.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/3494/19

Пров. № 2/639/1399/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Рубіжного С.О.

за участю секретаря - Чубенко О.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Бойко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2019 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Харківської міської ради від 20.07.2017 року № 733/17 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів» в частині відмови ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1 . Зобовязати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 06.062017 рокуб/н про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за вищевказаною адресою в строки та в порядку відповідно до вимог законодавства та зобов`язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за вищевказаною адресою.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилається на те, що понад 15 років користується земельною ділянкою по АДРЕСА_1 для обслуговування індивідуального гаража.

Реалізовуючи свої конституційні права, 06.06.2017 року звернулась до Харківської міської ради із заявою про виділ земельної ділянки, в якій просила передати їй безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва індивідуального гаражу орієнтовною площею 0,01 га за адресою: АДРЕСА_1 , та надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на зазначеній території.

Протягом тривалого часу з порушенням місячного строку, ії заява не була розглянута відповідачем. Після направлення заяви ОСОБА_2 від 06.06.2017 року відбулося дві сесії Харківської міської ради 21.06.2017 та 27.07.2017, на яких заява про виділ земельної ділянки не розглядалась.

Відповідь про виділ земельної ділянки позивач отримала лише 13.10.2017 року.

Згідно листа Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради №Б-6-33702/1-17.08-39 від 22.09.2017 заявника повідомлено, що рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 №733/1.7 (дод.3 п.1) їй відмовлено в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою для будівництва індивідуального гаражу.

Згідно копії рішення сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 №733/17 та витяг до нього, які отримала 20.10.2017 року, їй було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва гаража біля будинку АДРЕСА_1 , у ряді вже побудованих гаражів, на підставі ст. 118 Земельного Кодексу України, у зв`язку із невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам Законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме:

земельна ділянка по АДРЕСА_1 не є вільною від забудови, існують об`єкти нерухомості на які відсутня інформація про реєстрацію права власності, а також ведеться будівництво гаражів. Вихідні дані, а саме: містобудівні умови та обмеження ОСОБА_2 за даною адресою Управлінням містобудування та архітектури не надавались.

на суміжних ділянках розташовані: з північного та західного боків - нежитлові будівлі (гаражі), з інших боків - багатоквартирний житловий будинок, земельні ділянки на експлуатацію яких, не надано у власність чи користування;

при розгляді наявних графічних матеріалів Управлінням містобудування та архітектури встановлено, що в системі існуючої забудови по АДРЕСА_1 в межах земельної ділянки (відповідно до наданих графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки), яка пропонується для будівництва індивідуального гаража, існують металеві та капітальні гаражі, які розташовано на інженерних мережах міста та їх охоронних зонах (каналізація, газ низького тиску), що не відповідає нормам ДБН 360-92**;

розташування існуючих гаражів на прилеглій території до багатоповерхового будинку за даною адресою та будівництво нового індивідуального гаража (відповідно до наданих графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки) не відповідає нормам ДБН 360-92** «Містобудування, Планування і забудова міських і сільських поселень».

Оспорюючи підстави відмови у наданні дозволю, позивач зазначає, що Позивачем, разом із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва гаража надано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

У додатку № З до рішення ХМР від 20.09.2017 Відповідач сам зазначає, що відповідно до наданих графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки на суміжних ділянках розташовані нежитлові будівлі (гаражі). Про те, що на земельній ділянці, яку Позивач зазначила як бажане місце розташування земельної ділянки для будівництва свого гаража безпосередньо розташовані нежитлові будівлі (гаражі) Відповідач не зазначає. Будівництво гаражів не підтверджує той факт, що безпосередньо на земельній ділянці, яку бажає приватизувати Позивач, ведеться таке будівництво.

Стосовно другої підстави відмови зазначає, що відповідно до п. 7.50 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" (далі - ДБН 360- 92 ** ), відстані від наземних і комбінованих (наземно-підземних) гаражів і автостоянок легкових автомобілів до житлових і громадських будинків слід приймати не менше тих, що наведені у таблиці 7.5.

Так, зокрема, у таблиці 7.5. ДБН 360-92** зазначено, що відстані, м, від гаражів і відкритих автостоянок при кількості легкових автомобілів 10 і менше до житлових будинків, у т.ч. торці житлових будинків без вікон становить 10 м.

Також, відповідно до примітки 1 п. 3.2а* ДБН 360-92, господарські будівлі і гаражі сусідніх ділянок допускається об`єднувати. На підставі чого вважає другу підставу відмови необґрунтованою

Оспорюючи третю підставу відмови , посилається на вимоги п. 8.53. із п. 8.56. ДБН 360-92**, які визначають розміщення інженерних мереж, переважно у межах розділювальних смуг - теплові мережі, водопровід, газопровід, господарсько-побутову й дощову каналізацію.

Посилаючись на вимоги ДБН 360-92**, Правил охорони газових мереж та споруд на них;

ДБН В.2.5.-75:2013 "Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування", з урахуванням графічних матеріалів, на яких визначено бажане місце розташування земельної ділянки для будівництва гаража, зазначає, що з обох боків розташовані житлові будинки.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених вимог ДБН, вважає, що по АДРЕСА_1 , не може бути розташовано інженерних мереж (каналізації, газ низького тиску), як про це зазначає Відповідач у своєму рішенні,у зв`язку з тим, що таке розташування суперечитиме вимогам ДБН.

Також, зазначає, що відмовляючи в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, що земельну ділянку перетинають інженерні мережі міста Відповідачем не було враховано можливість оформлення прав на земельну ділянку за умови внесення в приватизаційні документи запису про встановлення обмеження містобудівного характеру, а саме вести обмеження відповідно до діючих норм і правил, забезпечувати безперешкодний допуск власників і експлуатаційних технічних служб для ремонту та експлуатації інженерних мереж (встановлення земельного сервітуту).

Також не враховано можливість відведення інженерних мереж за межі земельної ділянки за рахунок Позивача.

Відповідачем в обґрунтування своєї відмови повинні бути надані графічні (картографічні) матеріали, завірені належним чином, які містять визначення підземних інженерних мереж та відповідають фактичному зображенню земельної ділянки на кадастровому плані. В підтвердження обставин своєї відмови, а саме щодо проходження через спірну земельну ділянку підземної комунікації, Відповідачем повинно бути надано договір про встановлення права обмеженого користування чужою земельною ділянкою та схему проходження підземних комунікацій. Оскільки відповідачем не вчинено зазначених дій, вважає третю підстави відмови необґрунтованою.

На незгоду з четвертою підставою відмови посилається на те, що переліку документів, визначених ч.6 ст. 118 ЗК України не містяться відомості про необхідність надання Позивачем документів, що підтверджують відповідність розташування існуючих гаражів на прилеглій території до багатоповерхового будинку за даною адресою нормам ДБН 360-92**.

Частиною 6 ст. 118 Земельного кодексу України, встановлено заборону вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Таким чином Позивач не повинен надавати разом з клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва гаража документи, що підтверджують відповідність нормам ДБН 360-92** існуючих гаражів на прилеглій території.

У зв`язку з вищевикладеним позивач вважає, що рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.06.2017 №733/17 у частині відмови ОСОБА_2 у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва гаража біля будинку АДРЕСА_1 - є незаконним та необґрунтованим, та внаслідок протиправних дій та бездіяльності Харківської міської ради були порушені права позивача.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2019 року, для розгляду даної цивільної справи, суддею було визначено головуючого суддю Жовтневого районного суду м. Харкова Баркову Н.В.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 травня 2019 року заявлено самовідвід по цивільній справі №639/3494/19 за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Цивільну справу №639/3494/19 за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії передано до канцелярії суду для визначення судді в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2019 року, для розгляду даної цивільної справи, суддею було визначено головуючого суддю Жовтневого районного суду м. Харкова Рубіжного С.О.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Призначено підготовче судове засідання.

21 червня 2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він в повному обсязі заперечує проти задоволення позовної заяви ОСОБА_2 , виводи та доводи, викладені в ній вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права, посилаючись на наступні обставини.

Так, представник відповідача зазначає, що Харківська міська рад діючи в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, розглянула заяву позивача та прийняла рішення у відповідності до норм діючого законодавства.

06.06.2017 року ОСОБА_2 звернулась до Харківської міської ради із заявою про передачу безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу орієнтовною площею 0,01 га за адресою: АДРЕСА_1 та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Вказана заява оформлена, зокрема, відповідно до вимог Порядку надання земельних ділянок у м. Харкові у власність або користування,затвердженого рішенням 21 сесії Харківської міської ради від 19.12.2012 №959/12, даний Порядок втратив чинність на підставі рішення 425 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.09.2015 №1984/15 «Про визнання рішень Харківської міської ради такими, що втратили чинність».

В додаток до вказаної заяви позивач надала графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. На графічних матеріалах самим позивачем позначено розташування п`яти гаражів, земельну ділянку під якими, для будівництва гаража ОСОБА_2 бажає отримати в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.

За результатами розгляду вищезазначеної заяви у місячний строк, листом від 06.07.2017 №Б-6-22060/1-17.08-39 Управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради позивачу надано відповідь, що згідно з Регламентом Харківської міської ради, затвердженим рішенням Харківської міської ради від 18.05.2011 №275/11 «Про затвердження Регламенту Харківської міської ради», відповідний проект рішення, після погодження в установленому порядку з відповідними службами міської ради, буде винесено на розгляд сесії Харківської міської ради.

Управління містобудування та архітектури департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради було підготовлено пропозиції (3681/0/27-17 від 06.07.2017) на розгляд сесії Харківської міської ради питання щодо відмови ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража.

На підставі зазначеної пропозиції було прийнято рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів» від 20.09.2017 №733/17.

Представник відповідача, також, зазначає, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 не є вільною від забудови, існують об`єкти нерухомості на які відсутня інформація про реєстрацію права власності, а також ведеться будівництво гаражів. Зазначені ствердження є однозначними, стосуються саме земельної ділянки яку позивач вказала у своїй заяві від 06.06.2017 та у відповідності до доданих позивачем графічних матеріалів. Тобто твердження, що Відповідач не зазначив, що гаражі розташовані безпосередньо на земельній ділянці, яку Позивач вказала як бажане місце розташування земельної ділянки для будівництва свого гаража, є неаргументованим, оскільки про це прямо зазначено в спірному рішенні Харківської міської ради.

Окрім того, про факти такого будівництва достеменно відомо позивачу, тому що будівництво гаража на зазначеній земельній ділянці проводилось безпосередньо позивачем ОСОБА_2 .

Надані позивачем графічні матеріали частково не відповідають наведеним самим же позивачем нормам відстаней від гаражів і автостоянок легкових автомобілів до житлових будинків.

Позивач посилається на таблицю 3.2а* Примітка 1. ДБН 360-90**господарські будівлі і гаражі сусідніх ділянок допускається об`єднувати, проте дана норма знаходиться у розділі «Садибна забудова». Отже, застосувати зазначену позивачем норму ДБН 360-92** щодо об`єднання господарських будівель і гаражів сусідніх ділянок неможливо, оскільки цільове призначення земельної ділянки зазначається позивачем - для будівництва індивідуальних гаражів, тобто наявність житлового будинку, як цього передбачає садибна забудова, неможливо, а отже неможливо і застосувати закачану в таблиці 3.2* Примітка1. ДБН 360-92** норму.

Відповідно до наданих графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки в системі існуючої забудови по АДРЕСА_1 в межах земельної ділянки, яка пропонується для будівництва індивідуального гаража, існують металеві та капітальні гаражі, які розташовано на інженерних мережах міста та їх охоронних зонах (каналізація, газ низького тиску), що не відповідає нормам ДБН 360-92**.

Відповідно до додатку 8.1 таблиці 1 ДБН 360-92** відстань по горизонталі від підземних мереж (каналізація) до фундаментів будинків і споруд повинна становити 5 метрів.

Відповідно до додатку 8.1 таблиці 1 ДБН 360-92** відстань по горизонталі від підземних мереж (газ низького тиску) до фундаментів будинків і споруд повинна становити 2 метри.

Ніяких додаткових документів (щодо відповідності нормам ДБН) ніж то передбачено ЗК України у позивача не вимагалось, заява Позивача розглянута саме у місячний строк, за результатами розгляду якої листом від 06.07.2017 № Б-6-22060/1-17.08-39 Управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та грального плану Харківської міської ради позивачу надано відповідь.

Вважає позовну вимогу позивача про зобов`язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки передбачає втручання в діяльність суб`єкта владних повноважень Харківської міської ради, яка уповноважена приймати відповідні рішення, тоді як суд не може підміняти собою суб`єкта владних повноважень щодо реалізації ним власних повноважень наданих законодавством.

04 липня 2019 року представником позивача була надана відповідь на відзив, відповідно до якої позивача зазначає, що вона не посилалась на Порядок надання земельних ділянок у м. Харкові у власність або користування від 19.12.2012 №959/12, який втратив чинність.

Місячний строк на розгляд заяви відповідачем було порушено. Оскільки, ст.. 123 ЗК України не передбачає надання «надання ласта» суб`єкту звернення. Ст. 123 ЗК України чітко встановлює обов`язок органу місцевого самоврядування у місячний строк надати суб`єкту звернення або дозвіл або обґрунтовану відмову у його наданні. Жодних «надання листів» дана стаття не передбачає.

Окрім того, у відзиві на позов відповідач зазначає, що «факт такого будівництва достеменно відомо позивачу, тому що будівництво гаража на зазначеній земельній ділянці по АДРЕСА_1 проводилося безпосередньо позивачем - ОСОБА_2 », та зазначає Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Харківської міської ради складено Акт №703-А від 14.12.2016 та направлено лист забудовнику ОСОБА_2 щодо необхідності прибуття до Інспекції для розгляду зазначеної інформації та вжиття заходів згідно діючого законодавства.

Згідно листа Департаменту територіального контролю ХМР №11360/0/226-17 від 14.08.2017 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю ХМР за результатами позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті: «Гараж біля житлового будинку АДРЕСА_1 » (Акт перевірки від 14.12.2016 №703-А) постанови, протоколи про адміністративне правопорушення, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт не виносилось. Тобто, з боку Інспекції при проведенні позапланової перевірки гаражу по АДРЕСА_1 не було встановлено порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, що в свою чергу підтверджує, що будівництво гаражу здійснювалось з дотриманням норм законодавства.

Щодо направлення 28.12.2016 Інспекцією листа № 2586/0/250-16 до органів Національної поліції щодо внесення до ЄРДР даних про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, зазначає наступне. Відповідно до листа Новобаварського відділу поліції ГУНП в Харківській області від 03.08.2017 №65/718, ОСОБА_2 було повідомлено про те, що співробітниками Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області проводилась перевірка факту незаконного будівництва наражу за адресою: АДРЕСА_1 , згідно листа надійшов з Державної Інспекції Архітектурно-будівельного контролю. Під час проведення перевірки ознак кримінального правопорушення виявлено не було.

Також, твердження відповідача про те, що одна із підстав відмови позивачу у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою, яка зазначена у рішенні ХМР від 20.09.2017 фактично інформує, роз`яснює - не може вважатися мотивованою відмовою у надані дозволу.

Окрім того, твердження відповідача що з 06.07.2017 по 20.09.2017 жодних сесій ХМР не проводилось не відповідає дійсності, оскільки відповідно до п.п.4,5 ст. 46 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія міської ради скликається міським головою в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше як один раз на місяць.

17 липня 2019 року від представника відповідача надійшли заперечення по справі, відповідно до яких, він просив відмовити ОСОБА_2 в задоволені цивільного позову до Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії в повному обсязі.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 липня 2019 року закрито підготовче провадження за позовною заявою ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Призначено справу до судового розгляду в судове засідання.

Представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі ордеру ХВ № 000004 від 18.07.2019 року, в судовому засіданні заявлений позов підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини які викладені у поданих заявах по суті, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача - Бойко О.С., яка діє на підставі довіреності від 08.07.2019 року №08-21/2140/2-19, проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у поданих заявах по суті.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши надані сторонами та долучені до матеріалів справи докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Вирішуючи питання про те, в порядку якого судочинства розглядається даний спір, суд виходить з такого.

Згідно зі ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.

В пункті 2 частини першої статті 4 КАС України міститься визначення публічно-правового спору, за яким - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Тобто, одним із учасників адміністративного спору є суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом якихє перевірка законності рішень,дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

З аналізуположень ЦПК та КАС України можна зробити висновок, що не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи.

У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного права.

В даній справі позивач тривалий час користувалась земельною ділянкою, що не оспорюється відповідачем.

Користуючись своїм правом, зверталась у жовтні 2017 року до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до Харківської міської ради про визнання право власності на вищевказану земельну ділянку. Відповідачем було подано зустрічну позовну заяву про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна.

По справі № 639/6431/17-ц, рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.11.2018 у задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено. В задоволенні позову Харківської міської ради відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 28.03.2019 рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.11.2018 в частині відмови у задоволені позову ОСОБА_2 залишено без змін. Цією ж постановою суду задоволено позов Харківської міської ради - зобовязано ОСОБА_2 усунути перешкоди Харківській міській раді у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна (а.с. 91-98).

Також в жовтні 2017 року ОСОБА_2 до Дзержинського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Харківської міської ради з вимогами, аналогічним по даній справі.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2019 року провадження у справі 638/16230/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії - закрито. Розяснено позивачу його право на звернення до суду у порядку цивільного судочинства. Закриваючи провадження по справі, суд враховував існуючий спір між сторонами по справі № 639/6431/17-ц.

З урахуванням викладеного справа розглянута в порядку цивільного судочинства.

При розгляді справи по суті, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 звернулась до Харківської міської ради із заявою від 06.06.2017 року про передачу їй безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу орієнтовною площею 0,01 га за адресою: АДРЕСА_1 , а саме під гаражами 8, 9, 10, 11, 12 та відповідно надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на зазначеній території, додавши до заяви графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с.12,13).

У відповіді начальника архітектурного відділу Київського району - районного архітектора Довбні О.Б. від 06.07.2017 за №Б-6-22060/1-17.08-39 на заяву ОСОБА_2 , від 06.06.2017 року було повідомлено, що відповідний проект рішення, після погодження в установленому порядку з відповідними службами міської ради, буде винесено на розгляд сесії Харківської міської ради.

30.08.2017 року ОСОБА_2 звернулась до Департаменту організації роботи Харківської міської ради із запитом про отримання публічної інформації №10 щодо розгляду ії заяви.

Листом Департаменту № 613/0/69-17 від 05.09.2017 надано відповідь, що останній не володіє запитуваною інформацією.

У відповідь на скаргу позивача щодо не розгляду ії заяви від 06.062017 року, листом Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради №Б-6-33702/1-17.08-39 від 22.09.2017 заявника повідомлено, що рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 №733/17 ОСОБА_2 відмовлено в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою для будівництва індивідуального гаражу по АДРЕСА_1 .

Протягом липня-жовтня 2017 року позивач неодноразово звертала з відповідними запитами щодо отримання інформації про розгляд ії заяви від 06.06.2017 року (а.с.14-40).

Листом № 739/0/69/17 від 13.10.2017 року на адресу позивача направлено витяг з додатка 3 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 №733/17 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів» (а.с. 41).

Спірним рішенням відмовлено у дозволі на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів згідно з додатком 3.

З витягу додатку 3 до рішення, відмовлено ОСОБА_2 (за результатом розгляду ії заяви від 06.06.2017 року б/№) у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва гаража біля будинку АДРЕСА_1 , у ряді вже побудованих гаражів, на підставі ст. 118 Земельного Кодексу України, у зв`язку із невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам Законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме:

земельна ділянка по АДРЕСА_1 не є вільною від забудови, існують об`єкти нерухомості на які відсутня інформація про реєстрацію права власності, а також ведеться будівництво гаражів. Вихідні дані, а саме: містобудівні умови та обмеження ОСОБА_2 за даною адресою Управлінням містобудування та архітектури не надавались.

на суміжних ділянках розташовані: з північного та західного боків - нежитлові будівлі (гаражі), з інших боків - багатоквартирний житловий будинок, земельні ділянки на експлуатацію яких, не надано у власність чи користування;

при розгляді наявних графічних матеріалів Управлінням містобудування та архітектури встановлено, що в системі існуючої забудови по АДРЕСА_1 в межах земельної ділянки (відповідно до наданих графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки), яка пропонується для будівництва індивідуального гаража, існують металеві та капітальні гаражі, які розташовано на інженерних мережах міста та їх охоронних зонах (каналізація, газ низького тиску), що не відповідає нормам ДБН 360-92**;

розташування існуючих гаражів на прилеглій території до багатоповерхового будинку за даною адресою та будівництво нового індивідуального гаража (відповідно до наданих графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки) не відповідає нормам ДБН 360-92** «Містобудування, Планування і забудова міських і сільських поселень».

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про будівельні норми» застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які проводять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення.

Відповідно до ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації.

Розміщення запитуваної земельної ділянки по АДРЕСА_1 , для будівництва індивідуального гаража не відповідає вимогам затвердженої містобудівної документації та ДБН 360-92** «Містобудування, Планування і забудова міських і сільських поселень» (підстава -Пропозиції Управління містобудування та архітектури від. 06.07.2017 № 3681/0/27-17) (а.с. 24,25,77-70).

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України в редакції від 04.2017 року, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Абзацом 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України, визначено, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зазначеним абзацом визначений вичерпаний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього.

Також встановлений місячний строк протягом, якого орган місцевого самоврядування повинен виконати свої повноваження.

Згідно абз.3 ч.7 ст. 118 ЗК України, у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року (надалі Закон № 280/97) із змінами та доповненнями передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини п`ятої ст. 46 Закону № 280/97сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до ч.10 ст. 118 ЗК України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Заява позивача від 06.06.2017 року була розглянута на пленарному засіданні, чим відповідач реалізував свої повноваження, проте поза межами строку, встановленого ч.7 ст.118 ЗК України.

Враховуючи, що відповідачем розглянуто фактично питання та прийнято рішення, суд не вбачає несвоєчасний розгляд заяви підставою для його скасування.

Перевіривши підстави ненадання дозволу на розроблення проекту землеустрою, судом встановлене наступне.

Оспорюване рішення було прийнято з урахуванням Пропозиції Управління містобудування та архітектури від. 06.07.2017 № 3681/0/27-17 (а.с. 77-79)

Як зазначила представник відповідача, перевірка щодо відповідності розміщення земельної ділянки, яку просила позивач надати у власність, здійснювалась відповідно до викопіювання з існуючих топопланів міста Харкова М 1:500, аналогічним графічним матеріалам, наданих позивачем (а.с.13, 79, 136).

Судом встановлено та визнається сторонами, що на земельній ділянці, яку просить передати у власність та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, позивачем здійснено будівництво гаражів. Графічні матеріалі були досліджені в судовому засіданні за участю представників сторін.

В своєму рішенні відповідач посилається на ті підставу, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 не є вільною від забудови, існують об`єкти нерухомості на які відсутня інформація про реєстрацію права власності, а також ведеться будівництво гаражів. Вихідні дані, а саме: містобудівні умови та обмеження ОСОБА_2 за даною адресою Управлінням містобудування та архітектури не надавались.

Наступною підставою визначено, що на суміжних ділянках розташовані: з північного та західного боків - нежитлові будівлі (гаражі), з інших боків - багатоквартирний житловий будинок, земельні ділянки на експлуатацію яких, не надано у власність чи користування.

Посилання на те,що земельна ділянка не є вільною, як на підставу відмови, суд не вважає обґрунтованою. Як зазначено вище, спірна ділянка зайнята не третьою особою, а саме позивачем.

Визначивши перші дві підстави відповідачем в рішенні, не зазначено, яким вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів не відповідає бажане місце розташування земельної ділянки.

Підстава, що розташування існуючих гаражів на прилеглій території до багатоповерхового будинку за даною адресою та будівництво нового індивідуального гаража (відповідно до наданих графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки) не відповідає нормам ДБН 360-92** «Містобудування, Планування і забудова міських і сільських поселень», фактично має інформативний та роз`яснювальний характер, про зазначено самим представником відповідача, тому не може вважатися обґрунтованою.

Також визначено підставу - при розгляді наявних графічних матеріалів Управлінням містобудування та архітектури встановлено, що в системі існуючої забудови по АДРЕСА_1 в межах земельної ділянки (відповідно до наданих графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки), яка пропонується для будівництва індивідуального гаража, існують металеві та капітальні гаражі, які розташовано на інженерних мережах міста та їх охоронних зонах (каналізація, газ низького тиску), що не відповідає нормам ДБН 360-92**.

Державні будівельні норми 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", (далі - ДБН 360-92**.) затвердженні Наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 № 44, поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України.

Ці норми обов`язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об`єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень.

Відповідно до додатку 8.1 таблиці 1 ДБН 360-92** відстань по горизонталі від підземних мереж (каналізація) до фундаментів будинків і споруд повинна становити 5 метрів.

Відповідно до додатку 8.1 таблиці 1 ДБН 360-92** відстань по горизонталі від підземних мереж (газ низького тиску) до фундаментів будинків і споруд повинна становити 2 метри.

Судом встановлено та визнається сторонами, що на земельній ділянці, яку просить передати у власність та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, позивачем здійснено будівництво гаражів. Графічні матеріалі були досліджені в судовому засіданні за участю представників сторін. Як зазначено представником позивача на графічних матеріалах в присутності представника позивача, в межах земельної ділянки проходять інженерні мережі (каналізація, газ низького тиску), які відображені пунктирними лініями (а.с. 13, 136).

Посилання на те, що відповідачем не було враховано можливість оформлення прав на земельну ділянку за умови внесення в приватизаційні документи запису про встановлення обмеження містобудівного характеру, а саме вести обмеження відповідно до діючих норм і правил, забезпечувати безперешкодний допуск власників і експлуатаційних технічних служб для ремонту та експлуатації інженерних мереж (встановлення земельного сервітуту) та можливість відведення інженерних мереж за межі земельної ділянки за рахунок Позивача, суд вважає неогрутованими, оскільки орган місцевого врядування перевіряє невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Посилання позивача в позовній заяві, що зазначених мереж не може бути розташовано, оскільки, їх розташування на вказаній ділянці суперечить вимогам ДБН, суд оцінює критично, оскільки при розгляді справи, судом не перевіряється відповідність розташування інженерних мереж.

Враховуючи наведене, суд вважає, зазначену підставу у відмові надання дозволу на розроблення проекту землеустрою вмотивованою, на підставі чого не вбачає підстав для визнання незаконним та скасування рішення Харківської міської ради від 20.07.2017 року № 733/17 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів» в частині відмови ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1 . Вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 06.062017 року б/н про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за вищевказаною адресою в строки та в порядку відповідно до вимог законодавства та зобов`язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є похідними від вимог про скасування рішення, на підставі чого не підлягають задоволенню.

Відповідно п.9 ч.1 ст. 6 до ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору. Згідно Довідки до акта МСЕК серії 12 ААА № 463501 ОСОБА_2 має 2 групу інвалідності (а.с. 11)

Згідно ч.1, п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною 7 ст. 141 ЦПК України визначено, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 118, 122 ЗК України, ст. 26, 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Харкова апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, зареєстроване місцезнаходження: 61003, м. Харків, пл.. Конституції, 7.

Повний текст рішення складено 25 жовтня 2019 року.

Суддя С.О. Рубіжний