Ухвала суду № 85193257, 25.10.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/16527/19

Провадження № 1-кс/638/4707/19

25.10.2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі: слідчого судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря Жакун Н. О.

з участю прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 Мороз А. О.

з участю слідчого СВ Шевченківського відділу поліції

Головного управління Національної поліції в Харківській області Павленко О. Г.

з участю підозрюваного ОСОБА_1

з участю захисника підозрюваного Найдьонової О. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Павленко О. Г., погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 Мороз А. О., за матеріалами кримінального провадження №12019220480004278 від 25.10.2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, не працевлаштованого, не одруженого, без визначеного місця мешкання, місце реєстрації відсутнє, в силу статті 89 Кримінального кодексу України раніше не судимий, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Павленко О. Г. за матеріалами кримінального провадження №12019220480004278 від 25.10.2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Своє клопотання обґрунтовує тим, що 24.10.2019 року, приблизно о 21 год. 05 хв., ОСОБА_1 , реалізуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в приміщення, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна та подальшого обертання його на свою користь, прийшов до підвального приміщення, яке перебуває у користуванні ПАТ «Укртелеком», розташованого між 2-3 під`їздами будинку № АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 . Свободи в м. Харкові. Реалізуючи свій злочинний умисел, використовуючи для досягнення своєї злочинної мети приготовані раніше інструменти у вигляді ножа, підійшов до дверей вищевказаного підвального приміщення та впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, тобто таємно, пошкодив замок, зламав запираючий пристрій вказаного приміщення та з метою вчинення крадіжки проник до приміщення підвалу, де реалізуючи намір на таємне викрадення чужого майна став за допомогою ножа перерізати кабелі зв`язку ТППепЗ 50x2x0,5, що належить ПАТ «Укртелеком», нарізав 5 шматків вказаного кабелю загальною довжиною 15 метрів. В ході відрізання 6 шматка кабелю зв`язку дії ОСОБА_1 були припинені співробітниками охоронного агентства, які прибули у зв`язку з спрацюванням сигналізації, та членами слідчо-оперативної групи Шевченківського ВП ГУНП України в Харківській області. Відповідно наданого ПАТ «Укртелеком» Акту №021-1019- 322 ЛД2Х від 25.10.2019 року та довідки вартість викраденого кабелю ТППепЗ 50x2x0,5 становить 1058, 58 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину - крадіжки чужого майна до кінця, але свої протиправні дії до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий співробітниками охоронного агентства, а також членами слідчо-оперативної групи Шевченківського ВП ГУНП України в Харківській області.

Своїми діями ОСОБА_1 спричинив ПАТ «Укртеликом» матеріальну шкоду на загальну суму 1058, 58 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до іншого приміщення.

24.10.2019 року о 23.45 год. ОСОБА_1 фактично затриманий на місці скоєння злочину, та 25.10.2019 року о 02.25 год. відносно ОСОБА_1 складено протокол у порядку статті 208 КПК України.

25.10.2019 року о 12:30 год. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочин, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор Харківської місцевої прокуратури №1 Мороз А. О., а також слідчий СВ Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Павленко О. Г. підтримали клопотання та просили обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Найдьонова О. Г. проти задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили суд обрати більш м`який запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив наступне.

Кримінальним процесуальним кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Так, статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В обґрунтування застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити зазначені вище дії.

Окрім того, вивченням особи встановлено, що ОСОБА_1 не має офіційного місця роботи та стабільного доходу, крім того, у провадженні суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України. Також ОСОБА_1 неодружений, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків та можливість, з метою уникнення від притягнення до кримінальної відповідальності, переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 суд враховує наступні обставини, передбачені статтею 178 КПК України: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України: протокол огляду місця події, допит представника потерпілого ПАТ «Укртелеком», затримання особи на місці скоєння злочину, протокол допиту підозрюваного; 2) тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним – за частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України - позбавлення волі на строк від трьох до шести років; 3) наявність обґрунтованого повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків. Однак, враховуючи реальне існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, враховуючи особу підозрюваного, наявні підстави вважати, що підозрюваний може продовжити злочинну діяльність, суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Згідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами. Окрім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01 січня 2019 року становить 1921 грн., тобто 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Павленко О. Г., погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 Мороз А. О., за матеріалами кримінального провадження №12019220480004278 від 25.10.2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України – задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів – тобто до 23 год. 45 хв. 22 грудня 2019 року.

Відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосувати обраний запобіжний захід, взявши його під варту в залі суду.

Визначити суму застави у розмірі 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп., яку можливо внести на депозитний рахунок - р/рахунок: 37318098006674, отримувач коштів: ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача: Державна казначейська служба України, МФО банку отримувача: 820172, код банку отримувача: 26281249, призначення платежу: застава, справа №638/16527/19, підозрюваний (прізв., ініціали) платник (прізв., ініціали).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти – звільнити.

У разі внесення застави, на підставі частини 5 статті 194 КПК України покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання слідчому Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Павленко О. Г., який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №12019220480004278 від 25.10.2019 року свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятору.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа слідчого ізолятору негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Павленко О. Г., прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 Мороз А. О. та слідчого суддю Дзержинського районного суду м. Харкова.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя:

Копію ухвали отримав:

«____» ____ 2019 р. ___ год. ____ хв. __( ОСОБА_1