Рішення № 85193107, 15.10.2019, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Справа № 616/489/19

Провадження № 2-О/616/14/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

„15” жовтня 2019 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря ЛОГВІНОВОЇ М.В.

заявника ОСОБА_1

заінтересованої особи не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа – ОСОБА_3 ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю, в якій просить встановити факт того, що він в період з січня 2013 року по 14 грудня ІНФОРМАЦІЯ_1 року проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто більше п`яти років до часу відкриття спадщини.

На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_4 вказав, що з березня 2012 року заявник працював дільничним інспектором міліції сектору дільничних інспекторів міліції Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області. У зв`язку з робочою необхідністю, неодноразово звертався до Фрунзенського районного суду м. Харкова для отримання судових рішень відносно осіб, які перебували на обліку в Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області. ОСОБА_5 працювала в зазначеному вище суді на посаді секретаря судових засідань і неодноразово видавала ОСОБА_4 документи, як безпосередньо пов`язанні з виконанням його службових обов`язків. Між ними виникла симпатія, яка дуже швидко переросла в кохання, у зв`язку з чим в січні 2013 року, після Новорічних свят, він переїхав до неї жити в м. Харків. З того часу вони почали проживати однією сім`єю, вести господарство та спільний бюджет, який використовували на їхні сумісні та побутові потреби. Частину бюджету вони відкладали на майбутнє для придбання власного житла, оскільки мріяли про дітей та забезпечення їм гарних умов проживання.

Враховуючи те, що він проживав однією сім`єю з ОСОБА_6 в м. АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 квартирі АДРЕСА_3 , що спричиняло обом незручності, за його заявою в листопаді 2013 року його було переведено до карного розшуку Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області.

В 2017 році до їхньої сім`ї прийшло горе, ОСОБА_7 захворіла, у неї був поставлений діагноз - пухлина головного мозку, з яким вони разом з 2017 року по грудень 2018 року боролися.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до ст.ст.1217-1220 Цивільного кодексу України, після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на належне їй майно.

ОСОБА_8 за життя заповіту на належне їй майно не склала. Єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_8 була її донька - ОСОБА_5 , оскільки ані чоловіка, ані живих батьків на час смерті в ОСОБА_8 не було. Донька померлої ОСОБА_8 - ОСОБА_5 в установлені законом строки спадщину після смерті матері не встигла прийняти, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто через 5 місяців після смерті матері.

Оскільки ОСОБА_5 за життя заповіту на належне їй майно не склала, то спадкоємцями за законом після її смерті є її дядько - ОСОБА_3 та заявник, оскільки він проживав з ОСОБА_5 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

ОСОБА_3 , як спадкоємець другої черги, своєю заявою від 20 січня 2019 року відмовився від прийняття спадщини після померлих ОСОБА_8 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4

Заявник зазначає, що оскільки він проживав з ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу більше п`яти років на час відкриття спадщини то він, як спадкоємець четвертої черги, у встановлений законом строк звернувся до приватного нотаріуса Костянтинівського міського нотаріального округу Донецької області Волобуєвої І.В. із заявою про прийняття та оформлення спадщини після смерті ОСОБА_8 , на підставі ст.1276 Цивільного кодексу України.

Приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального округу Донецької області Волобуєвою Т.В. була заведена спадкова справа № 10/2019. Однак приватний нотаріус письмово повідомив ОСОБА_4 , що для підтвердження факту сумісного проживання однією сім`єю з ОСОБА_5 більше п`яти років на час відкриття спадщини йому необхідно звернутися до суду. За викладених обставин заявник звернувся до суду та просить його зайву задовольнити.

У судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав заяву, посилаючись на обставини, що вказані в заяві. Пояснив, що шлюб з ОСОБА_5 не реєстрували, так як не надавали цьому значення, жили дружно, проживали однією сім`єю з січня 2013 року по 14 ІНФОРМАЦІЯ_4 2018 року, тобто по день смерті його дружини. Факт проживання однією сім`єю має юридичне для оформлення спадщини.

Заінтересована особа – ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, був повідомлений судом про день і час розгляду справи належним чином (а.с.71). На адресу суду надіслав заяву, в якій просить справу слухати без його участі, зазначивши, що заяву підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо її задоволення (а.с.80). Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність заінтересованої особи.

Відповідно до ст.234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Пунктом 5 ч.1 ст.256 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Вислухавши пояснення заявника, заслухавши свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 66 років, про що 25 червня 2018 року складено відповідний актовий запис № 9690 та видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 (а.с.16).

У померлої ОСОБА_8 є донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається з свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 (а.с.17).

Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого 2-е н/х НОМЕР_3 . № 5334 та виписки № 33623 від 16 червня 2017 року ОСОБА_5 мала захворювання – «пухлину головного мозку» (а.с.21-22).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 29 років, про що 20 грудня 2018 року складено відповідний актовий запис № 1591, місце смерті м. Бєлгород Бєлгородської області Російської Федерації (а.с.24), що також підтверджено витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання № НОМЕР_5 (а.с.25).

Заявник ОСОБА_4 здійснив поховання ОСОБА_5 , що підтверджується договором – замовлення на організацію та проведення поховання, актом на ритуальні послуги та предмети ритуального призначення (а.с.26-29).

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 залишилось спадкове майно, яке її донька ОСОБА_5 не встигла прийняти та оформити, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . У ОСОБА_8 є брат ОСОБА_3 , який є також рідним дядьком ОСОБА_5 та який є спадкоємцем майна після їх смерті.

Відповідно до заяви від 20 січня 2019 року, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ганшиною О.Ю., зареєстрованої в реєстрі за № 30, ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини після померлої ОСОБА_8 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який перебував у фактичних шлюбних відносинах та проживав однією сім`єю з ОСОБА_5 (а.с.30).

12 лютого 2019 року ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса Костянтинівського міського нотаріального округу Донецької області Волобуєвої Т.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , на підставі ст.1276 Цивільного кодексу України, тобто по спадковій трансмісії, у зв`язку з тим, що проживав з дочкою спадкодавця ОСОБА_5 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, яка не встигла прийняти спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_8 (а.с.34).

Приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального округу Донецької області Волобуєвою Т.В. 12 лютого 2019 року була заведена спадкова справа № 10/2019, що вбачається з Витягу про реєстрацію в Спадкову реєстрі № 55093802 та Витягу із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 55769978 (а.с.35-36).

Приватний нотаріус Костянтинівського міського нотаріального округу Донецької області Волобуєва Т.В. письмово повідомила ОСОБА_4 , що для оформлення спадщини йому необхідно надати рішення суду про встановлення факту проживання з дочкою спадкодавця ОСОБА_5 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (а.с.38).

ОСОБА_5 працювала у Фрунзенському районному судді м. Харкова на посаді секретаря судових засідань з 13 лютого 2012 року по 09 листопада 2018 року, що вбачається з довідки, виданої керівником апарату Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2019 року (а.с.47).

Відповідно до біографічної довідки від 03.04.2018 р., виданої начальником ВКЗ управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_12 .В. з 23.03.2012 р. по 19.11.2013 р. працював на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області, а з 19.11.2013 р. по 06.11.2015 р. працював на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС в Харківській області (а.с.41).

Із рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 01 серпня 2017 року, яке набрало законної сили 23 серпня 2018 року вбачається, що ОСОБА_13 з колишньою дружиною ОСОБА_4 припинили шлюбно – сімейні відносини та ведення сумісного господарства з 2013 року (а.с.56).

Частиною 4 ст.82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст.77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згiдно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню підлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рішення у справi i щодо яких у сторін та iнших осіб, якi беруть участь у справi, виникає спір.

Свідок ОСОБА_9 , допитаний в судовому засідання пояснив, що він був знайомий з померлою ОСОБА_5 , ще до її знайомства з ОСОБА_14 , оскільки вона працювала у Фрунзенському районному суді м. Харкова, а він є працівником поліції. ОСОБА_4 з 2012 року проживав разом з ОСОБА_5 , як одна сім`я, вели спільне господарство. Він знав також матір ОСОБА_15 , яка померла в 2018 році. Інколи він, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та її матір ОСОБА_8 зустрічались та сумісно проводили дозвілля. Потім захворіла матір ОСОБА_15 ОСОБА_8 та померла. Після неї через деякий час померла і ОСОБА_5 .. Він допомагав ОСОБА_4 займатись похованням. Похована ОСОБА_5 в м. Харкові.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона є сестрою ОСОБА_4 Останній працював в м. Харкові, де і познайомився з ОСОБА_5 Брат її особисто з ОСОБА_6 познайомив в 2012 році. З того ж часу брат почав проживати разом з ОСОБА_5 однією сім`єю, вели спільно господарство, мали спільний бюджет, опікувалися один за одним. Коли ОСОБА_7 захворіла, брат доглядав за нею, їздив з ОСОБА_6 разом до м. Києва на лікування, шукав для неї лікарів.

Свідок ОСОБА_16 пояснила, що вона знала ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як молоду сім`ю з 2013 року. Вони разом проживали та вели спільне господарство. Спочатку померла мати ОСОБА_15 – ОСОБА_8 , а через біля півроку померла і сама ОСОБА_7 .

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Заявник суду пояснив, що інших спадкоємців за законом, після смерті ОСОБА_5 , окрім нього немає. Він звернувся за оформленням спадщини померлої в нотаріальну контору, але йому було відмовлено в оформлені спадщини, оскільки заявник не реєстрував шлюб з померлою. В зв`язку з чим, він вимушений звернутися до суду. Таким чином, при розгляді цієї справи ОСОБА_4 необхідно довести спільне проживання з померлою ОСОБА_5 , ведення спільного побуту, існування взаємних прав та обов`язків сторін, та мету встановлення факту.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Виходячи з наведених норм кожна людина має право на сімейне життя при цьому, укладання шлюбу між чоловіком та жінкою не є обов`язковою умовою для створення їхньої сім`ї. Сім`я може бути створена на будь-яких підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадщину за законом мають особи, які проживають зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини. Таким, чином ОСОБА_4 є спадкоємцем четвертої черги за законом.

Отже, в судовому засіданні з достовірністю та на підставі належних, допустимих доказів встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, дані особи вели спільне господарство, мали спільний бюджет, опікувалися один за одним, вони мали взаємні права й обов`язки, тому що кожний з них опікувався про іншого.

Таким чином, наданими до суду документами, показами свідків підтверджено, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 спільно проживали, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Оскільки встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу породжує для ОСОБА_4 правові наслідки, а встановити цей факт інакше не можливо та беручи до уваги встановлені у судовому засіданні обставини справи, досліджені усіх обставин справи та письмових доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою, пояснення заявника, свідків, виходячи з положень діючого законодавства, суд приходить до висновку про те, що заява ОСОБА_4 про встановлення факту проживання з ОСОБА_5 однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу знайшла своє обґрунтоване доведення в ході судового розгляду у зв`язку з чим підлягає задоволенню та встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без шлюбу з січня 2013 року по день її смерті, а саме: по 14 ІНФОРМАЦІЯ_4 2018 року, тобто понад п`ять років до часу відкриття спадщини.

Керуючись ст.ст.7, 8, 76, 263-265, 294, 315, 319 ЦПК України, районний суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа – ОСОБА_3 - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с. Ямне Великописарівського району Сумської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та похована в м. Харків однією сім`єю, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з січня 2013 року по день її смерті, а саме: по 14 ІНФОРМАЦІЯ_4 2018 року, тобто понад п`ять років до часу відкриття спадщини.

Копію рішення направити заінтересованій особі – ОСОБА_3 – до відома.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст.358 цього Кодексу.

Судове рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, в судовому засіданні 15 жовтня 2019 року, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17 жовтня 2019 року.

Заявник: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець с. Ямне Великописарівського району Сумської області, паспорт серія НОМЕР_7 виданий Великописарівським РВ УМВС України в Сумській області 31 жовтня 2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 .

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженець м. Костянтинівка Донецької області, паспорт № НОМЕР_8 виданий відділенням № 3 УФМС Росії по Бєлгородській області 19 березня 2014 року, код підрозділу 310-004, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 .

Головуючий – Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ