Рішення № 85192734, 23.10.2019, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2827/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.10.2019 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Чорного І.А., при секретарі судових засідань Берун А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Ковальчука Віктора Сергійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

10 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Ковальчука Віктора Сергійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 02 вересня 2019 року поліцейським роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області сержантом поліції Ковальчуком Віктором Сергійовичем винесено постанову серії ДПО18 №566535 про накладення адміністративного стягнення, згідно якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень.

Вважає дану постанову про накладення адміністративного стягнення необґрунтованою, винесену з порушенням вимог закону та такою, що підлягає скасуванню, оскільки він не порушував вимог правил дорожнього руху, а тому відсутня подія і склад адміністративного правопорушення. Посилався на те, що габаритно-ваговий контроль в Україні проводиться відповідно до правил визначених Порядком №879, згідно яких встановлено, що вимірювальне і зважувальне обладнання повинно утримуватися в робочому стані, періодично проводиться повірка такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері метрології. Всупереч викладеному, зазначив, що із постанови не вбачається відомостей про використовуване обладнання, його стан і час проведення періодичної повірки, результати проведення такої повірки.

Також зазначив, що ним перевозився насипом шрот ріпаковий масою 25,00 тонн, що підтверджується товарно-транспортною накладною №6654 від 02.09.2019 року, даний вантаж є сипучим, а тому не може бути сталим та незмінним по навантаженню на осі транспортного засобу при перевезенні.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №566535 від 02.09.2019 року, скасувати та справу закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення за ст. 132-1 КУпАП.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 13 вересня 2019 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду письмову заяву від 23.10.2019 року, у якій позовні вимоги підтримав повністю, просив такі задовольнити та справу розглядати у його відсутності.

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомили. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від останніх до суду не надходило. Відзив на адміністративний позов суду не подано.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що 02 вересня 2019 року поліцейським роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, сержантом поліції Ковальчуком Віктором Сергійовичем винесено постанову серії ДПО18 № 566535 від 02.09.2019 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень.

З оскаржуваної постанови вбачається, що 02.09.2019 року о 19:30 год. на автодорозі М06 Київ-Чоп, 434 км. Водій ОСОБА_1 порушив правила перевезення великовагових вантажів, а саме перевозив вантаж з навантаженням на строєну вісь 23,64 тонн, при допустимих 22 тонн, чим порушив п. 22.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, згідно з пунктом 2 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.

Пунктом 4 вказаних Правил визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 "Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування" (далі Порядок № 879).

Згідно п.п. 2, 3 цього Порядку визначено, що: габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; точний габаритно-ваговий контроль - це визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті. Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Пунктами 12 та 13 Порядку № 879 передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08 листопада 2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15 листопада 2018 року (справа № 524/7184/16-а).

За результатами габаритно-вагового контролю надано роздруківку про здійснення габаритно-вагового контролю від 02.09.2019 року, з якої вбачається, що загальна маса вантажу становить 40,30 тонн, навантаження на строєну вісь 23,61 тонн, однак з даної роздруківки не вбачається, якими приладами було проведено зважування даного вантажу та відсутні дані про повірку та сертифікацію вимірювального та зважувального обладнання, а тому даний доказ судом не приймається до уваги.

Інших належних та допустимих доказів того, що вимірювання великогабаритного вантажу, що перевозив позивач, здійснювалось обладнанням, яке пройшло відповідну повірку матеріали справи не містять та відповідачами таких доказів суду не надано. Зокрема в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, якими приладами здійснювалось вимірювання великогабаритного вантажу, що перевозив позивач та чи проводилась повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Як вбачається із товарно-транспортної накладної №6654 від 02.09.2019 року водій ОСОБА_1 перевозив вантаж, шрот ріпаковий, насипом, маса 25,00 тонн, маса брутто 39,96 тонн.

Таким чином доказів на ствердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП відповідачі суду не надали та не довели правомірності рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

В той же час фактичні обставини, на які позивач покладається як на підставу своїх вимог, суд в силу ч.2 ст.77 КАС України вважає доведеними.

Отже, під час розгляду справи судом встановлено, що оскаржувану постанову винесено на ґрунті недопустимих доказів.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно частини 1 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №566535 від 02.09.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень необхідно скасувати, а справу закрити.

Відтак позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 132-1, 247, 251, 258, 289, 293 КУпАП, ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Ковальчука Віктора Сергійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №566535 від 02.09.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: поліцейський роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Ковальчук Віктор Сергійович, 33028, вул. С.Бандери, 14а, м. Рівне.

Відповідач: Департамент патрульної поліції, 03048, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 40108646.

Суддя І.А.Чорний