Ухвала суду № 85192712, 25.10.2019, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/1036/19

Провадження №1-кс/949/387/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2019 року слідчий суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Сидоренко З.С., вивчивши скаргу законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого,

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2019 року законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на бездіяльність слідчого, в якій просить:

- визнати бездіяльність слідчого СВ Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Кузіна Андрія Володимировича протиправною та такою, що не відповідає вимогам КПК України;

- зобов`язати слідчого СВ Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Кузіна Андрія Володимировича викликати та допитати як свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є мешканцями м. Дубровиця Рівненської області.

Вимоги скарги ОСОБА_1 . мотивовані тим, що слідчим СВ Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області старшим лейтенантом поліції Кузіним А.В. здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12019180110000352 від 15.07.2019 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України. В ході досудового розслідування були проведені окремі слідчі дії та здійснено допит певних свідків, які були очевидцями події, на яких вказав її син. Із вказаних ним п`ятьох свідків. 15 липня 2019 року як свідків допитано лише двох осіб. Органом досудового розслідування ні з часу внесення відомостей до ЄРДР з 19 серпня 2019 року (часу допиту її сина як потерпілого і повідомлення ним відомостей про свідків) до даного часу не вчинено жодних дій для допиту вказаних сином свідків. 11 жовтня 2019 року нею було подано клопотання слідчому Кузіну А.В. про допит як свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Однак, 18 жовтня 2019 року нею отримано постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання. Згідно вказаної постанови, підставою для відмови у задоволенні її клопотання є те, що 15 жовтня 2019 року підозрюваному у кримінальному провадженні №12019180110000352 від 15.07.2019 року ОСОБА_5 надано доступ до матеріалів досудового розслідування та ознайомлено з матеріалами кримінального провадження. Однак чинним КПК України не встановлено жодних обмежень для проведення допиту свідків на підставі клопотання сторони кримінального провадження після відкриття матеріалів. Разом з тим. Саме на стадії відкриття матеріалів відбувається надання доступу до своїх доказів і матеріалів стороною захисту. Що визначено ч. 6 ст. 290 КПК України і що в свою чергу є складовою частиною процесу збирання та оцінки доказів. Тож надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування за своїм змістом не виключає можливості провести допит свідків для забезпечення повноти досудового розслідування. У свою чергу, відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному у кримінальному провадженні не є і не може бути законною підставою для відмови у задоволенні клопотання про допит свідків. За таких умов, бездіяльність слідчого Кузіна А.В., яка полягає у відмові в задоволенні клопотання про допит свідків з вищенаведених підстав є незаконною та такою, що обмежує потерпілого в реалізації наданих йому процесуальним законодавством прав.

Слідчий суддя, дослідивши доводи скарги, приходить до висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження за скаргою, виходячи з наступного.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У ч. 1 ст. 303 КПК України наведено вичерпний перелік випадків і суб`єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення при досудовому розслідуванні.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Згідно ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Зі змісту скарги та доданих до неї документів вбачається, що законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 звернувся до слідчого СВ Дубровицького ВП ГУНП в Рівненській області Кузіна А.В. із клопотанням від 11.10.2019 року, яке отримане 15.10.2019 року про здійснення слідчої дії, а саме виклик та допит свідків ОСОБА_6 . ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Постановою слідчого СВ Дубровицького ВП ГУНП в Рівненській області Кузіна А.В. від 16.10.2019 року в задоволенні клопотання законного представника потерпілого ОСОБА_9 ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №12019180110000352 від 15.07.2019 року, за кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України відмовлено.

Однак, законний представник не оскаржує постанову слідчого від 16.10.2019 року в порядку п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, а просить визнати протиправною бездіяльність слідчого та ставить питання про зобов`язання слідчого вчинити певні дії, а саме викликати та допитати свідків.

Частина 1 ст. 303 КПК України містить вичерпний перелік рішень дій чи бездіяльності слідчого, прокурора, які можуть бути оскарженні до слідчого судді.

При тому, наряду з можливістю оскарження бездіяльності, пов`язаної з нездійсненням певних дій, визначених п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, вказана норма передбачає можливість оскарження на досудовому провадженні бездіяльності, яка полягає у нездійсненні слідчим, прокурором інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Таким чином, оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, що полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, можливе лише в разі визначення у КПК конкретного строку для вчинення таких дій та якщо такі дії є обов`язковими у їх вчиненні.

Однак, положеннями КПК України не визначено строків для проведення допиту свідка.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Частиною 5 ст. 40 КПК України передбачено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу. Самостійний у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Крім того, законний представник не оскаржує бездіяльність слідчого щодо не розгляду його клопотання в порядку ст. 220 КПК України.

У даному випадку слід взяти до уваги той факт, що процесуальне законодавство не передбачає обов`язку органу досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.

Таким чином, вимоги, викладені в поданій до суду у скарзі, не підлягають розгляду в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України слідчому судді.

Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягають оскарженню.

Оскільки заявником заявлені вимоги, що не входять до переліку, визначеного ст. 303 КПК України,суд відмовляє у відкритті провадження за даною скаргою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 26, 40, 303, 304, 372, 395 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження за скаргою законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого по кримінальному провадженню №12019180110000352 від 15.07.2019 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Оскільки ухвалу слідчого судді ухвалено без виклику особи, яка може її оскаржити, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду Сидоренко З.С.