Ухвала суду № 85191610, 25.10.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/12090/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Баронін Д.Б., за участю секретаря судового засідання Бондаренка К.Ю., прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури Глазунової О.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Гаврилюка Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Кузнецової Т.С., погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Глазуновою О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12019130370001413 від 16.08.2019, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мирна Долина, Попаснянського району Луганської області, українця, громадянина України, не перебуваючого на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, який має середню освіту, не одруженого, не працюючого, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, не є депутатом, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду із вищевказаним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.08.2019 приблизно о 12:00, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував за адресою: АДРЕСА_3 біля АДРЕСА_4 . 19 де знаходився з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В цей час у ОСОБА_1 виник прямий умисел на заволодіння мобільним телефоном, який знаходився у ОСОБА_2 , шляхом зловживання довірою. Реалізуючи свій раптовий злочинний умисел, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи при цьому їх суспільну небезпечність, ОСОБА_1 попросив у ОСОБА_2 мобільний телефон для того, щоб нібито терміново зателефонувати своєму знайомому, запевнивши потерпілу, що поверне телефон після дзвінка, при цьому не збираючись повертати ОСОБА_2 мобільний телефон. Потерпіла ОСОБА_2 , будучи повністю впевнена в його добросовісних намірах, передала ОСОБА_1 мобільний телефон торгівельної марки «Samsung» моделі GT-C3322.

Після чого ОСОБА_1 начебто здійснив з нього дзвінок, упевнений в тому, що потерпіла ОСОБА_2 довіряє йому та не розуміє протиправність його дій, залишив місце вчинення злочину, отримавши реальну можливість розпоряджатись майном, яким заволодів шляхом зловживання довірою потерпілого, а саме мобільним телефоном торгівельної марки «Samsung» моделі GT-C3322, IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , ринкова вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи на момент вчинення кримінального правопорушення становить 250 гривень 00 копійок.

Так, своїми умисними, протиправними діями, які виразились у заволодінні мобільним телефоном, шляхом зловживання довіри (шахрайством), вчиненим повторно, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України.

23 жовтня 2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.ст. 190 КК України. Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_1 , відмовився давати показання про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.ст. 190 КК України. Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 , підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Слідчий також вказує, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

На думку слідчого, застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе гарантувати запобігання зазначеним ризикам.

З огляду на викладене, в клопотанні слідчим ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Підозрюваний та захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання. Зокрема, підозрюваний пояснив, що він не переховується від суду або слідства та не має такого наміру, він визнає свою вину у вчиненні цього правопорушення. 03.10.2019 він не з`явився до суду у іншій кримінальній справі лише тому, що він на протязі 4 днів перебував у м. Лисичанську з метою оформлення паспорту. Перед цим він запитав у свого захисника Шурхно К.А. яким чином йому слід повідомити про свій намір виїхати до Лисичанська і захисник сказав йому просто їхати. Також підозрюваний пояснив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_5 , разом з ОСОБА_3 . Свідка ОСОБА_4 він також давно знає, він жив деякий час з нею.

Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за вчинення якого передбачено покарання, у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, та яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, а саме:

- Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка пояснила, що 11.08.2019 приблизно о 12:00, більш точного часу потерпіла назвати не може, вона перебувала за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Автомобільна біля буд. 19 де відпочивала з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Під час розмови у вищевказаній компанії ОСОБА_1 запитав в останніх чи є в кого-небудь зателефонувати мобільний телефон. На що ОСОБА_2 відповіла, що в неї є мобільний телефон та добровільно передала ОСОБА_1 свій мобільний телефон торгівельної марки «Samsung» моделі GT-C3322, IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 . Після чого ОСОБА_1 отримавши мобільний телефон потерпілої, на прохання ОСОБА_2 не повертав, а запропонував пройтись до гаражу свого знайомого, дані якого він не називав. Потерпіла погодилась, та майже дійшовши до гаражу ОСОБА_2 знову попросила ОСОБА_1 повернути належний їй мобільний телефон, на що останній відповів, що він мобільний телефон не поверне та він належить йому. В подальшому потерпіла пішла, та до 21.08.2019 ніхто її не шукав та мобільний телефон не повертав;

- Протоколом огляду місця події від 15.08.2019 за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська 16, каб. 38, під час якого у присутності понятих гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із передньої правої кишені брюк дістав та виклав мобільний телефон торгівельної марки «Samsung» моделі GT-C3322, IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , який в подальшому було вилучено;

- Протоколом огляду речей, а саме вилученого в ході огляду місця події від 15.08.2019 мобільного телефону торгівельної марки «Samsung» моделі GT-C3322, IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 за участі потерпілої ОСОБА_2 , під час якого остання впізнала належний їй мобільний телефон;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який пояснив що 11.08.2019 приблизно в обідній час, він зі своїми знайомими ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 сидів на автомобільних покришках біля буд.19 по вул. АДРЕСА_3 , м. Сєвєродонецька. Під час чого ОСОБА_1 попросив у ОСОБА_2 зателефонувати її мобільний телефон, на що остання погодилась на віддала ОСОБА_1 належний їй телефон. Після чого ОСОБА_1 почав кудись уходити, та ОСОБА_2 направилась за ним. Через деякий час, зі слів свідка, ОСОБА_2 повернулась одна та повідомила, що вона просила ОСОБА_1 повернути її мобільний телефон, на що останній сказав що він мобільний телефон не поверне, тому що він належить йому. Після чого ОСОБА_2 повернулась відпочивати зі свідком та ОСОБА_4 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка пояснила, що 11.08.2019 приблизно в обідній час, вона зі своїми знайомими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 сиділа на автомобільних покришках біля буд. 19 АДРЕСА_3 м. Сєвєродонецька. Під час чого ОСОБА_1 попросив у ОСОБА_2 зателефонувати її мобільний телефон, на що остання погодилась на віддала ОСОБА_1 належний їй телефон. Після чого ОСОБА_1 почав кудись уходити, та ОСОБА_2 направилась за ним. Через деякий час, зі слів свідка, ОСОБА_2 повернулась одна та повідомила, що вона просила ОСОБА_1 повернути її мобільний телефон, на що останній сказав що він мобільний телефон не поверне, тому що він належить йому. Після чого ОСОБА_2 повернулась відпочивати зі свідком та ОСОБА_3 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який пояснив 11.08.2019 в обідній час він бачив біля гаражу №117 раніше знайомого ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , та чув розмову, що ОСОБА_2 просила повернути мобільний телефон на що ОСОБА_1 відмовив та ОСОБА_2 пішла;

- Протоколом огляду місця події від 13.09.2019 за адресою: АДРЕСА_6 за участю ОСОБА_5 , під час якого було оглянуто територію біля гаражу №118 належного ОСОБА_5 , під час якого присутній пояснив що 11.08.2019 в обідній час він бачив біля гаражу №117 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , та чув розмову, що ОСОБА_2 просила повернути мобільний телефон на що ОСОБА_1 відмовив та ОСОБА_2 пішла;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який пояснив, що він працює оперуповноваженим в Сєвєродонецьком ВП ГУНП в Луганській області. Так 14.08.2019 до Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області надійшла заява від ОСОБА_2 про те, що малознайомий чоловік шляхом шахрайства заволодів її мобільним телефоном марки «Samsung», GT-C3322, IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 . Після чого поспілкувавшись із потерпілою ОСОБА_2 було встановлено, що телефоном заволодів ОСОБА_7 , який нещодавно звільнився з колонії та колишній громадянський чоловік ОСОБА_4 . Після чого в ході оперативної інформації було встановлено, що до даного злочину може бути причетний ОСОБА_1 . Після чого оперуповноважені встановили місцезнаходження ОСОБА_1 та доставили останнього до Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області для опитування за даним фактом. Під час спілкування ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_1 показати вміст його кишень, на що останній дістав із кишені мобільний телефон марки «Samsung», за зовнішніми ознаками схожий на належний ОСОБА_2 мобільний телефон. Після чого ОСОБА_6 запитав ОСОБА_1 , звідки у останнього даний мобільний телефон, на що ОСОБА_1 відповів, що даний мобільний телефон він взяв у своєї малознайомої на ім`я ОСОБА_8 ;

- Висновком експерта від 29.08.2019 № 19/113/9/1-931-138е, згідно із яким ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung», GT-C3322, IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 на момент 11.08.2019 у справному та робочому стані, без видимих пошкоджень могла становити 250,00 грн.

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризику того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчить наявність трьох обвинувальних актів, які були надіслані до Сєвєродонецького міського суду Луганської області 24.03.2017 року та 04.04.2017 року у відношенні ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України. Вказані обвинувальні акти є предметом розгляду у справі № 428/3292/17 в Сєвєродонецькому міському суді Луганської області, що підтверджується змістом копії вступної та резолютивної частин ухвали суду по цій справі від 08 серпня 2019 року.

Крім цього, про наявність вищевказаного ризику свідчить те, що після зміни 08.08.2019 ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання останній 11.08.2019 знову вчинив діяння, які стали підтавою для обґрунтованої підозри у вчиненні корисливого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Разом з тим, суд не вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від досудового розслідування та суду. Зокрема, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за яке може бути застосовано покарання у вигляді позбавлення волі до трьох років, не є такою, що сама по собі свідчить про існування зазначеного ризику. Крім цього, неявка підозрюваного в судове засідання у іншому кримінальному провадженні не свідчить про його намагання перешкодити цьому кримінальному провадженню, де він підозрюється у вчиненні правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України.

Також, слідчим або прокурором не було надано доказів існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 незаконно впливати на свідків чи потерпілу. Наявність приятельських стосунків між підозрюваним та свідками або потерпілою не свідчить про його намагання вплинути на їх показання у цьому провадженні, так само як і проживання підозрюваного зі свідком ОСОБА_3 сама по собі не свідчить про намагання підозрюваного схилити свідка до викривлення своїх показань.

Всі інші фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу: судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Слідчий суддя також враховує, що підозрюваний ОСОБА_1 не одружений, не працює, не має постійного місця проживання, що свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв`язків.

Крім того, слідчий суддя враховує й те, що підозрюваний ОСОБА_1 перебуває на обліку як безхатня особа в УПтаСЗН, зареєстрований за його адресою розташування - АДРЕСА_1 , що унеможливлює застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючому ризику і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеному ризику.

У зв`язку із викладеним слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Разом з тим, на виконання норм ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та зазначити, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу, будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання. Розмір застави визначається слідчим суддею із урахуванням того, що стосовно підозрюваного наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ним корисливого злочину, а також із урахуванням міцності соціальних зв`язків підозрюваного та матеріального стану підозрюваного.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості визначається у таких межах - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 та яке відноситься до злочинів середньої тяжкості, майнового та сімейного стану підозрюваного, а також вищенаведених ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, слідчий суддя вважає за необхідне встановити підозрюваному ОСОБА_1 заставу в розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року, що складає 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні (1921 х 2 = 3842).

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Кузнецової Т.С., погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Глазуновою О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12019130370001413 від 16.08.2019 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Дана ухвала діє протягом 60 днів, тобто до 23 грудня 2019 року включно, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків у розмірі 2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, одержувач – ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ – 26297948, банк одержувача – Держказначейська служба України м. Київ, МФО – 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду 05381484.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування;

2) не відлучатися із міста Сєвєродонецька Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

4) докласти зусиль до пошуку роботи.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на 2 місяці, який починається з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що наслідком невиконання зазначених обов`язків є звернення внесених в якості застави грошових коштів у дохід держави та вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням ч. 4 ст. 183 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Д.Б. Баронін