Вирок № 85191485, 24.09.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/577/2019

Справа № 428/10219/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області, у складі:

головуючого судді Олійник В.М.,

за участю секретаря судового засідання Василович Г.Ю.,

прокурора Жернового А.М.,

захисника Мошкіна К.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене 15.02.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2201900000000010, яке надійшло до суду разом з угодою про визнання винуватості, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Луганськ Луганської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітній, неповнолітніх дітей чи інших осіб не має, на обліку у лікарів – нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

за обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 займав посаду комерційного директора ТОВ «Ретус» та ТОВ «Ретус-опт». При цьому, ОСОБА_1 розумів, що на території України діє терористична організація «Луганська народна республіка» і її незаконна діяльність здійснюється проти громадської безпеки України, а також неможливість офіційного переміщення будь-яких товарів комерційного призначення через лінію розмежування, яка проходить на території України в Луганській області і розділяє територію контрольовану військовослужбовцями і правоохоронними органами України та територію, що не підконтрольна державній владі України і яку займає терористична організація «ЛНР».

У зв`язку з чим ОСОБА_1 бажаючи перемістити товар комерційного призначення з «ЛНР» на територію контрольовану державною владою України в Луганській області, на початку лютого 2019 року, більш точна дата та час не встановлені, перебуваючи у непідконтрольному Україні місті Кадіївка Луганської області, здійснив фінансування діяльності терористичної організації «Луганська народна республіка». Так, ОСОБА_1 за переміщення ним товарів - запчастин до рухомого залізничного складу через лінію розмежування з «ЛНР» на територію підконтрольну державній владі України в Луганській області передав грошові кошти у сумі 500 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 01.02.2019 року складає 13870,45 гривень, представнику - незаконного збройного формування терористичної організації «Луганська народна республіка» - військовослужбовцю 6-го Окремого мотострілецького козачого полку ім. М. Платова» 2-го Армійського корпусу Народної міліції Луганської народної республіки, провадження щодо якого виділено в окреме провадження.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України, як фінансування тероризму.

06 вересня 2019 року під час досудового розслідування кримінального провадження кримінального провадження, внесеного 15.02.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2201900000000010, між начальником відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Сумської області прокурором Волобуєвим Б.С., якому на підставі ст. 36-37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_1 , при участі захисника Мошкіна К.О., на підставі ст. 468, 469, 470, 472 КПК України була укладена угода про визнання винуватості.

Згідно зі змістом наведеної угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину та зобов`язався беззастережно визнати у судовому провадженні свою винуватість в обсязі пред`явленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-5 КК України, сприяти в подальшому у викритті аналогічних злочинів, вчинених іншими особами, зокрема, інформувати органи УСБУ, інші правоохоронні органи про відомі йому факти фінансування тероризму.

Сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, з урахуванням обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, зокрема того, що тяжких наслідків через скоєння ним протиправних дій не завдано, активно сприяв розкриттю злочину, визнав свою вину у повному обсязі, щиро розкаявся в інкримінованому йому злочині, зокрема: за ч. 1 ст.258-5 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді арешту строком на 5 місяців, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.258-5 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб вчинення ним кримінального правопорушення, описані в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджують. У вчиненому - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявляти клопотання, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винуватим, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, у тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, за участі захисника без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України. У зв`язку з чим ОСОБА_1 , просив суд затвердити угоду, призначивши узгоджене покарання та врахувати, що він повністю визнав свою вину в інкримінованому йому злочині, щиро розкаявся, осуджує свою поведінку

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник Мошкін К.О. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Відповідно до ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно з ч. 3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 468-475 цього Кодексу.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 258-5 КК України.

В силу положень ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, зокрема передбачене ч. 1 ст. 258-5 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений ОСОБА_1 усвідомлюють свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угод про визнання винуватості від 06 вересня 2019 року між начальником відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Сумської області прокурором Волобуєвим Б.С., якому на підставі ст. 36-37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_1 , при участі захисника Мошкіна К.О., відповідає вимогам ст. 469, 472 КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , з призначенням покарання у виді позбавлення волі, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді арешту строком на 5 місяців, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 258-5 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також відсутності обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, відповідає загальним засадам призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоди на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угод про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

У даному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався. Враховуючи те, що під час судового розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу від учасників судового провадження на розгляд суду не надходили, тому підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Отже, початок строку відбування покарання обвинуваченому обчислювати з дня його затримання.

Цивільний позов у кримінальному провадженню не заявлений. Питання процесуальних витрат підлягає вирішенню в порядку ст. 118-124 КПК України, а саме витрати за проведення у кримінальному провадженні експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, оскільки витрачені на доведення його винуватості. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 7, п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст. 374, 474, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 06 вересня 2019 року між начальником відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Сумської області прокурором Волобуєвим Богданом Сергійовичем, та обвинуваченим ОСОБА_1 , укладену при участі захисника Мошкіна Кирила Олександровича, у кримінальному провадженні, внесеного 15.02.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2201900000000010, відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.258-5 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.258-5 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді арешту строком на 5 місяців без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня його затримання.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з дня набуття вироком законної сили.

Речові докази у кримінальному провадженню: крани допоміжного гальма локомотива з позначкою «254» - в кількості 3 шт. (заводські номери - №1072, № 1065, № 1055); масловідокремлювачи 3120/Т - в кількості 4 шт. (заводські номери - № «ОТК №872 0411», № «ОТК 986 04 11», № «ОТК 10 92 07 06», № «ОТК № 11 28 09 09»); крани з позначкою «114Т» - в кількості 13 шт.; клапани максимального тиску «ЗМД» - в кількості 6 шт.; клапани «ЗПК» - в кількості 49 шт.; пристрої блокування гальм з позначкою «367» - в кількості 3 шт. (заводські номери - № «367020 А0711», № «01 07...», № «10 11112»), які передані на збереження до камери речових доказів СВ слідчого відділу УСБУ в Сумській області, знищити.

Процесуальні витрати: за проведення судової товарознавчої експертизи №19/119/11-1/1731е від 22.08.2019 у розмірі 2512,16 грн., стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя В.М. Олійник