Рішення № 85190370, 22.10.2019, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/990/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року м. Переяслав-Хмельницький

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої – судді Залеської А.О.,

за участі:

секретаря судових засідань Руденко О.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні в м.Переяслав-Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ташанської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з даним позовом та просили визнати за ними в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1 вересня 1997 року ОСОБА_3 право власності по 1/2 частці за кожним на садибний житловий будинок (загальною площею 47,8 кв.м., житловою площею 25,8 кв.м.) № 4 з надвірними побудовами та спорудами по АДРЕСА_1 , та визнати право по 1/2 частці за кожним на земельну частку (пай) розміром 1,66 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Шевченківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (діл. 299).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що нотаріус відмовив позивачам у видачі свідоцтв про право на спадщину їм відмовлено через відсутність правовстановлюючого документу на житловий будинок та через те, що сертифікат на право на земельну частку (пай) зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів та виданий після смерті спадкодавця.

В подальшому позивачі уточнили свої позовні вимоги та просили визнати: за ОСОБА_1 право власності на садибний житловий будинок (загальною площею 47,8 кв.м., житловою площею 25,8 кв.м.) № 4 з надвірними побудовами та спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ; та визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право по 1/2 частині за кожним на земельну частку (пай) розміром 1,66 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Шевченківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (діл. 299), в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Ухвалою від 10.07.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 23.09.2019 замінено відповідача: Шевченківську сільську раду Переяслав-Хмельницького району Київської області на відповідача: Ташанську сільську об`єднану територіальну громаду.

Підготовче засідання по даній справі відкладено на 22.10.2019.

В підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_4 . уточнені позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача, Ташанської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, – ОСОБА_5 позов визнала, не заперечує проти його задоволення.

З урахуванням положень ч.3 ст. 200 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд прийняв визнання позову відповідачем та вирішив розглянути справу з ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні.

Заслухавши учасників судового розгляду та показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно, в тому числі на житловий будинок (загальною площею 47,8 кв.м., житловою площею 25,8 кв.м.) № 4 з надвірними побудовами та спорудами по АДРЕСА_1 та на земельну частку (пай) розміром 1,66 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Шевченківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (діл. 299).

Позивачі є спадкоємцями за заповітом від 06.03.1997, посвідченого секретарем Шевченківської сільської Ради народних депутатів Переяслав-Хмельницького району Київської області і зареєстрованого в реєстрі за № 6, та прийняли спадщину в порядку ст. 549 ЦК УРСР шляхом вступу в шестимісячний термін з дня відкриття спадщини в управління та володіння спадковим майном.

Інших спадкоємців ні за заповітом, ні за законом, ні тих, які мають право на обов`язкову частку, не має.

19 грудня 2018 року державний нотаріус Переяслав-Хмельницької районної державної нотаріальної контори своєю постановою відмовив позивачам у видачі свідоцтв про право на спадщину через відсутність правовстановлюючого документу на житловий будинок та через те, що сертифікат на право на земельну частку (пай) зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів та виданий після смерті спадкодавця.

Факт володіння померлою ОСОБА_3 вищезазначеним житловим будинком 1968 року побудови позивачі підтверджують випискою з погосподарської книги № 2 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) на 1996 – 2000 роки Шевченківської сільської ради на житловий будинок АДРЕСА_2 ; довідкою виконавчого комітету Шевченківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області№ 99 від 08.07.2019; копією технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_3 , станом на 14.01.2019.

Крім цього, на підтвердження права спадкодавця ОСОБА_3 на земельну частку (пай) розміром 1,66 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Шевченківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (діл. 299) позивачі надали копію сертифікату на право на земельну частку (пай) Серії НОМЕР_2 № НОМЕР_3 , що виданий на ім`я ОСОБА_3 і 07.08.2000 зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 388; витяг із списку громадян власників сертифікатів, яким надається в натурі земельні ділянки згідно з номерами на схемі поділу земель колективної власності на земельну частку (пай) на виготовлення державних актів приватної власності на землю ВАТ «Агрофірма Славутич» с. Шевченкове Переяслав-Хмельницького району Київської області № 98 від 11.06.2019; викопіюванням проекту землеустрою щодо поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) для виготовлення державних актів приватної власності на землю ВАТ «Агрофірма Славутич» с. Шевченкове Переяслав-Хмельницького району Київської області, де ОСОБА_3 виділена ділянка № НОМЕР_4 , 1,66 га.

Показання свідка ОСОБА_7 та ОСОБА_6 свідчать про те, що позивачі по справі являються синами ОСОБА_3 і після смерті матері доглядали за будинком і господарством. Також в будинку відбувалися і поминки ОСОБА_3

Право позивачів на спадкування підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 Серії НОМЕР_5 , виданого 22.11.2018 Переяслав-Хмельницьким міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області; заповітом від 06.03.1997, посвідченого секретарем Шевченківської сільської Ради народних депутатів Переяслав-Хмельницького району Київської області і зареєстрованого в реєстрі за № 6; копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 Серії НОМЕР_6 від 17.02.1956; копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 Серії НОМЕР_7 від 28.05.1962; копіями паспорта; матеріалами спадкової справи № 421 за 2018 рік відносно померлої ОСОБА_3 .

Подані позивачем докази визнаються судом достовірними, належними та допустимими, які в своїй сукупності разом з витребуваними судом матеріали спадкової справи є достатніми для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Згідно ч.3 ст. 5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до п.5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України (в редакції 2003 року) правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовується також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

До цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, отже до даних правовідносин, застосовуються положення ЦК УРСР (в редакції 1963 року).

До правовідносин, що виникли між сторонами суд застосовує норми Розділу VII «Спадкове право» ЦК УРСР (в редакції 1963 року).

Згідно вимог ст. 548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

В силу вимог ч.ч.1,2 ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 534 ЦК УРСР (в редакції 1963 року)кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.

В розумінні положень ч.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІV від 01.07.2004, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними за умови, якщо державна реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

За правилами ч.3 ст.3 цього Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення та на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до п.3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України 24.05.2001 № 127, не належать до самочинного будівництва, зокрема, індивідуальні (садибні) житлові будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року.

В досліджуваній ситуації виникнення права власності на житловий будинок 1968 року побудови не залежить від державної реєстрації цього права, оскільки права спадкодавця, як власника зазначеного нерухомого майна виникли на підставі законодавства, що діяло раніше. Державна реєстрація такого майна за новими правилами лише підтверджує (закріплює) право власності на нього.

Відповідно до пунктів 2, 5 Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Право спадкодавця ОСОБА_3 на земельну частку (пай) розміром 1,66 умовних кадастрових гектарів (діл. 299) підтверджується копією сертифікату на право на земельну частку (пай) Серії НОМЕР_2 № НОМЕР_3 , що виданий на ім`я ОСОБА_3 та 07.08.2000 зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 388.

Встановивши, що спадкове майно та права на нього на момент смерті належали спадкодавцю, позивачі прийняли спадщину за заповітом після смерті своєї матері, інших спадкоємців-претендентів на спадщину немає, суд приймає визнання позову відповідачем – органом територіальної громади, оскільки це не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, ч.1 ст. 81, ч.2 ст. 82, ч.4 ст. 206, ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ташанської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на садибний житловий будинок (загальною площею 47,8 кв.м., житловою площею 25,8 кв.м.) № 4 з надвірними побудовами та спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право на 1/2 частину земельної частки (паю) розміром 1,66 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Шевченківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (діл. 299), в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_2 право на 1/2 частину земельної частки (паю) розміром 1,66 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Шевченківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (діл. 299), в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу ХIIІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ;

позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований по АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_9 ;

відповідач – Ташанська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області, місцезнаходження: вул. Центральна, 7А, с. Ташань, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, 08460; ідентифікаційний код 04361605.

Повний текст рішення складено 25.10.2019

Суддя А. О. Залеська