Вирок № 85189869, 23.10.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/5990/19

Провадження № 1-кп/359/437/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2019 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарях судового засідання: Пугач Д.О., Петровій Я.А.,

за участю прокурора Кириченко Ю.Л., обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , захисників - адвокатів Саламатової А.Г. та Чемериса І.М., свідка ОСОБА_3 , свідка (поручителя) ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією кримінальне провадження №12019110100000940, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.06.2019 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль Київської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2019 року за ч. 2 ст. 190, ч.2 ст. 289 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки; перебуваю чого під вартою на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.10.2019 року у зв`язку з досудовим розслідуванням за підозрою у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, реєстраційний номер облікової кратки платника податків фізичної особи НОМЕР_4,

по обвинуваченню у вчиненні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за скоєння злочинів проти власності, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України за наступних обставин.

Так, в ніч з 03.06.2019 року на 04.06.2019 року, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_1 проходячи повз під`їзду №2, розташованого в будинку що по АДРЕСА_3 , побачив через вікно на східцевому майданчику між першим та другим поверхами велосипед, який вирішив викрасти.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, зайшов до під`їзду, через двері з кодовим замком, які були на той момент відчинені та викрав велосипед марки «ARDIS» модель «CLEO», номер рами № 0435 , взявши його в руки та виніс на подвір`я, після чого зник з ним у невідомому напрямку, розпорядившись ним на власний розсуд.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1 завдав ОСОБА_2 , відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №1967 від 19.06.2019 року, матеріальну шкоду на суму 4979 грн. 45 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Судовий розгляд даного кримінального провадження здійснено шляхом дослідження доказів обвинувачення та захисту, допиту свідків, допиту потерпілого й обвинуваченого.

За наслідками такого розгляду судом встановлено доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні указаного кримінального правопорушення із зазначеним формулюванням обвинувачення згідно обвинувального акту.

Правовою кваліфікацією кримінального правопорушення (злочину), інкримінованого ОСОБА_1 є таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Доказами винуватості ОСОБА_1 є подані стороною обвинувачення письмові докази, допит обвинуваченого, допит потерпілого, свідка ОСОБА_3

Так, допитаний 01.08.2019 року обвинувачений ОСОБА_1 повідомив, що не згоден з пред`явленим йому обвинуваченням, вину визнає частково. Через деякий час після зникнення його велосипеда брат йому повідомив, що бачив у Борисполі схожий велосипед на його та показав під`їзд будинку, де його бачив. Одного вечора по приїзду з роботи у м. Бориспіль та гуляючи у місті вирішив сходити до під`їзду, де по словам його брата стоїть велосипед схожий на його та подивитись. Підійшовши побачив, що він дуже схожий на його велосипед, який був подарований його матір`ю та прийняв рішення забрати його. В подальшому продав його приблизно за 2000 гривень.

Так, допитана 01.08.2019 року у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що обвинувачений являється її сином, та весною вона йому подарувала велосипед на його день народження, який придбала на сайті «OLX». Документів на даний велосипед вона не отримувала, так як велосипед бувший у користуванні, та отриманий через службу доставки «Нова пошта».

Так, допитаний 22.10.2019 року у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що працює в поліції, 04.06.2019 року він заступив на службу та отримав виклик, що у АДРЕСА_3 вчинили крадіжку. Приїхавши на місце вчинення злочину, потерпілий показав через мережу інтернет велосипед, який у нього був викрадений, після чого вони повідомили чергову групу та викликали слідчо-оперативну групу. Того ж дня, близько 18 год. 00 хв. патрулюючи побачили чоловіка, який котив схожий велосипед, ним оказався громадянин ОСОБА_5 , який придбав даний велосипед у співробітника за 1600 грн., після звірки документів виявилось, що даний велосипед являється викраденим у громадянина ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3.

Так, допитаний 22.10.2019 року у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 , показав, що 04.06.2019 року о 08 год. 30 хв. ідучи на роботу він помітив відсутність велосипеда, який залишає у під`їзді, після чого викликав поліцію, оскільки велосипедний замок був зламаний. Того ж дня, близько 18 год. 00 хв. зателефонували працівники поліції та повідомили, що схожий велосипед побачила у чоловіка біля зупинки «Ленінградська», біля клубу «Саквояж». Підїхавши з усіма документами на велосипед та звіривши їх, забрав велосипед під розписку. Шкоду, завдану злочином відшкодовано мамою обвинуваченого.

З урахуванням викладених вище показів потерпілого та свідків, та з урахуванням досліджених письмових доказів, суд вважає винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, доведеною з урахуванням наступного.

Крім показів потерпілого, свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України є також наступні докази:

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 10.06.2019 року, згідно якого встановлено зникнення велосипеду марки «Ardis», належному потерпілому (а.с. 60-62);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 13.06.2019 року, згідно якого останній 04.06.2019 року був на службі та виїжджав за викликом на місце вчинення крадіжки (а.с. 68-70);

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 04.06.2019 року, з якого вбачається, що в період часу з 20 год. 00 хв. 03.06.2019 року по 08 год. 00 хв. 04.06.2019 року в підїзді № 3 АДРЕСА_3 виявлено відсутність велосипеда марки «Ardis» (а.с. 106);

-ілюстративною таблицею до протоколу огляду місця події від 04.06.2019 року, згідно якої на зображенні №4 видно зламаний велосипедний замок (а.с. 108-109);

-протоколом огляду від 05.06.2019 року з ілюстративною таблицею (а.с. 110-112);

-протоколом пред`явлення речей для впізнання від 10.06.2019 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_2 впізнав власний велосипед марки «ARDIS CLEO» (а.с. 113-114);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.06.2019 року, згідно якого свідок ОСОБА_5 впізнав обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с. 115-116);

-протоколом слідчого експерименту від 26.06.2019 року (а.с.195-196).

Окрім перерахованих вище доказів вини обвинуваченого, остання також підтверджується наданими власними показами обвинуваченого ОСОБА_1 , які останній змінив після дослідження доказів 22.10.2019 року та визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення повністю.

Повідомив суду, що це саме він вночі, напередодні прямуванні на роботу до м. Баришівка Київської області, в м. Борисполі Київської області, викрав велосипед, що належить потерпілому та довізши його до м. Баришівка на електричці продав за 1500 грн., як свій власний, своєму знайомому по роботі ОСОБА_5 . При цьому повідомив суду спосіб, яким він здійснив викрадення велосипеду та від`єднання замку, за допомогою якого останній був замкнений в тамбурі міжсхідцевого майданчику. Зазначив, що вибачається за скоєне. Попередні його покази були спрямовані на уникнення ним відповідальності.

На думку суду указані покази узгоджуються з іншими безпосередньо дослідженими судом доказами, а тому суд приймає їх до уваги та в основу обвинувального вироку.

Так, незважаючи на зміну показів обвинуваченим щодо визнання чи невизнання своєї вини, - вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, під час судового розгляду даного кримінального провадження, знайшло своє підтвердження.

На думку суду, з урахуванням зазначених вище доказів, безпосередньо досліджених в судовому засіданні, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочині, передбаченому ч.2 ст. 185 КК України, доведена стороною обвинувачення повністю.

Крім зазначених вище доказів в судовому засіданні дослідженні докази, що свідчать про особу обвинуваченого, процесуальні витрати у справі та речові докази.

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, належні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд їх прийняв.

Розгляд кримінального провадження здійснювався судом в межах пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, підстав для цього судом не встановлено.

Попереднє невизнання своєї вини ОСОБА_1 , суд розцінює як спосіб уникнення ним відповідальності за скоєне, оскільки зібрані органом досудового розслідування докази, покази свідків, потерпілої сторони підтверджують наявність у ОСОБА_1 умислу на вчинення крадіжки.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що потерпілий ОСОБА_2 та допитаний у справі свідок давали правдиві показання, які відповідають встановленим судом фактичними обставинам кримінального правопорушення та підтверджуються дослідженими у справі письмовими доказами.

Таким чином, суд дійшов до переконання, що у кримінальному провадженні зібрана достатня кількість належним та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинене повторно.

Таку кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною.

Так, майно, яким заволодів обвинувачений ОСОБА_1 було для нього чужим, адже не перебувало в його власності чи законному володінні. Факт зникнення його велосипеда, не давав йому право на вчинення крадіжки такого самого велосипеда у потерпілого ОСОБА_2 , цим майном обвинувачений заволодів у спосіб, який заборонений законом. Це означає, що заволодіння майном відбулось протиправно. Викрадення майна здійснювалось обвинуваченим у відсутності потерпілого та інших осіб. За цією ознакою воно є таємним та визначається як крадіжка. ОСОБА_1 досяг віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за вчинення крадіжки. Його дії характеризуються умислом та корисливою метою. Зокрема, обвинувачений усвідомлював, що майно, яким він протиправно заволодів, було для нього чужим, і він не мав права на нього. Викрадання цього майна здійснювалось всупереч волі потерпілого, але незважаючи на це, ОСОБА_1 бажав ним заволодіти. Корисливий мотив обвинуваченого полягав у тому, що при вчиненні кримінального правопорушення він прагнув обернути чуже майно на свою користь. В результаті цих діянь він одержав фактичну можливість володіти, користуватись та розпоряджатись викраденим майном, тоді як потерпілий такої можливості був позбавлений. Таким чином, вчинений ОСОБА_1 кримінальне правопорушення є закінченим. Зазначені дії вчинені ОСОБА_1 повторно, зважаючи на попередні злочини проти власності, винуватим у скоєнні яких ОСОБА_1 було визнано.

З огляду на наведені вище докази, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

З огляду на ці обставини суд дійшов до переконання, що ОСОБА_1 повинен бути засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України, а саме за таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, оскільки обвинуваченого було засуджено за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2019 року за вчинення злочинів проти власності, судимість за яким знято чи погашено не було. Крім того, новий злочин вчинено під час дії іспитового строку за указаним вироком суду.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, визначеного санкцією ч. 2 ст. 185 КК України.

Так, санкцією ч. 2 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк, а тому вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, у відповідності до вимог ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості. Також судом враховується те, що даний злочин є умисним та вчиненим повторно.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 67 КК України, згідно змінених показів під час судового засідання, судом не встановлено. З цього приводу, суд приймає до уваги попередню позицію обвинуваченого, та зміну ним показів, що не може свідчити про його щирість та відвертість.

У відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого є рецидив злочину, зважаючи на попередню судимість ОСОБА_1 .

Також аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 вказує на те, що він має місце реєстрації та проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога за місцем реєстрації не перебуває, одружений та має на утриманні трьох малолітній дітей 2018 року народження.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

Обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку, та не є військовослужбовцем.

Згідно поданих до суду матеріалів викрадене майно повернуто потерпілому ОСОБА_2 на відповідальне зберігання, останній будь-яких матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого немає.

Крім того, суд враховує, що злочин вчинено під час дії іспитового строку за попереднім вироком суду, а також те, що за цей період до суду також скеровано інше кримінальне провадження, у зв`язку з чим ОСОБА_1 взято під варту.

Зазначені обставини також враховуються судом при аналізі даних про особу обвинуваченого, та свідчать про схильність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень - злочинів, проти власності.

Крім того, за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2015 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289 КК України, та призначено покарання у виді із застосуванням ст. 70 КК України, у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 3 (три) роки та визначенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Окремо суд звертає увагу на те, що вчинений злочин проти власності за ч. 2 ст. 185 К України вчинений ОСОБА_1 по відношенню до потерпілого ОСОБА_2 під час іспитового строку.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України, - судом не встановлені, як і не вбачається підстав для повторного застосуванням вимог ст.ст. 75, 76 КК України.

З цього приводу, суд вважає за доцільне обвинуваченому ОСОБА_1 призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 185 КК України, у вигляді трьох років позбавлення волі, оскільки призначення покарання останньому без ізоляції від суспільства вже є неможливим.

Так, суд вважає за доцільне, призначити ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Зазначене покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України підлягає частковому приєднанню до покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2019 року за ч. 2 ст. 190, ч.2 ст. 289 КК України, яке повинно становити вже не менше п`яти років і одного місяця позбавлення волі.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого, на думку суду, є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого, та висновок суду під час провадження, що виховання останнього без ізоляції від суспільства вже неможливе.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження, вбачається необхідність зарахування ОСОБА_1 в строк відбування призначеного покарання термін перебування під вартою на досудовому слідстві та судового розгляду в період з 26.06.2019 року по 01.08.2019 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року), зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_1 перебування в установах попереднього ув`язнення в період з 16.11.2015 року по 06.07.2016 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі (згідно вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2019 року за ч. 2 ст. 190, ч.2 ст. 289 КК України).

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Крім того, з обвинуваченого, на користь Держави України, слід стягнути витрати на проведення експертизи у розмірі 170 гривень 00 копійок.

Цивільний позов не заявлявся.

Зважаючи на те, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 перебував на домашньому арешті, останньому при ухваленні вироку слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком суду законної сили.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 318, 322, 337, 342-351, 358, 364-368, ч. 1 ст. 369, ст. 370, ч. 1, ч. 2 ст. 371, ч. 2, ч. 3 ст. 373, ст. ст. 374-376 КПК України, ст.ст. 50, 65-69, 72, ч. 2 ст. 185 КК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2019 року за ч. 2 ст. 190, ч.2 ст. 289 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, у виді 5 років позбавлення волі, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту оголошення вироку, тобто з 23.10.2019 року.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування призначеного покарання термін перебування під вартою на досудовому слідстві та судового розгляду в період з 26.06.2019 року по 01.08.2019 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року), зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_1 перебування в установах попереднього ув`язнення в період з 16.11.2015 року по 06.07.2016 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі (згідно вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2019 року за ч. 2 ст. 190, ч.2 ст. 289 КК України).

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 обрати у вигляді тримання під вартою, та утримувати його в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України.

Речові докази, після набрання вироком суду законної сили, а саме: велосипед марки «Ардіс» моделі «Clео», номер рами SA№17070435 , що переданий на зберігання потерпілому, - залишити в користуванні ОСОБА_2 ; компакт-диск із відеозаписом слідчого експерименту від 26.06.2019 року за участю ОСОБА_1 , - залишити зберігати в матеріалах судового провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Бориспільським МВ ГУ МВС України в Київській області 03.12.2010 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_4 ) на користь Держави України ((Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль, ЄДРПОУ: 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 899998, КБК: 21081100, р/р 31114106010004), - понесені процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.

Звільнити поручителя ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від накладення грошового стягнення у зв`язку з невиконанням обов`язків поручителя, зважаючи на сімейне та матеріальне становище останньої.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: С.М. Вознюк