Ухвала суду № 85189834, 16.10.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа№755/126/19

Провадження №1-кп/359/427/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2019 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Гаркуші О.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Мась С.М., представника потерпілого ОСОБА_2 – адвоката Ліліченко М.В.,

під час проведення підготовчого судового засідання з технічною та відео фіксацією кримінального провадження №42017000000004320, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2017 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Косенівка Уманського району Черкаської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

по обвинуваченню у скоєнні ним кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 371 КК України в редакції Закону №245-VII від 16.05.2013 року, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 372 КК України в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001 року, ч. 3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ст. 340 КК України,

розглянувши клопотання захисника – адвоката Мась Сергія Миколайовича в інтересах обвинуваченого про повернення обвинувального акту прокурору, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження №42017000000004320, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2017 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених передбачених ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 371 КК України в редакції Закону №245-VII від 16.05.2013 року, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 372 КК України в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001 року, ч. 3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ст. 340 КК України.

На початку підготовчого судового засідання в даному кримінальному провадженні захисником обвинуваченого – адвокатом Масем С.М. було заявлено та долучено до матеріалів справи письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки останній не відповідають вимогам ст.291 КПК України, має низку процесуальних порушень.

Обвинувачений підтримали позицію свого захисника.

Прокурор щодо заявленого клопотання захисника обвинуваченого про повернення обвинувального акту заперечив проти задоволення, вважав за можливе призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акта немає, і провадження підсудне цьому суду.

Представник потерпілого адвокат Ліліченко М.В. підтримала думку прокурора.

Суд, заслухавши клопотання захисника обвинуваченого, думку учасників процесу, дійшов до висновку, що підстави для повернення обвинувального акту прокурору відсутні.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

На думку суду, дані вимоги при складенні обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, органом досудового розслідування та прокурором дотримані.

Відповідно до норм КПК України під час підготовчого судового засідання суд не дає оцінки фактичним обставинам, доказам та правовій кваліфікації кримінального правопорушення, визначеного обвинувальним актом, оскільки ці питання вирішуються на стадії судового розгляду та оформлюються відповідним судовим рішенням.

Як вбачається із направленого до суду обвинувального акту, його складено слідчим групи слідчих, а прокурором відповідно затверджено. Указаний обвинувальний акт скріплено печаткою.

В свою чергу, згідно долучених до акту розписок, обвинувачений та його захисник отримали копію обвинувального акту та копію реєстру матеріалів досудового розслідування.

Правова кваліфікація інкримінованого кримінального правопорушення наведена в обвинувальному акті, а також викладено формулювання пред`явленого обвинувачення і істотні обставини вчиненого правопорушення.

На самому ж обвинувальному акті, що надійшов до суду, з технічної точки зору, містяться всі необхідні реквізити, підписи слідчого та прокурора, відтиски печатки та відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Щодо не зазначення вірного номеру статті КК України при формулюванні обвинувачення ОСОБА_1 , як зазначив прокурор, міститься описка в її номері. Указана обставина, на думку суду не достатньою для повернення обвинувального акту прокурору.

Крім того, наведення в істотних обставинах вчиненого кримінального правопорушення інших осіб (зазначення їхніх ПІБ), які причетні до скоєння останнього, не є порушенням права останніх на захист, зважаючи на те, що у формулюванні пред`явленого обвинувачення відносно них зазначена інформація як про осіб, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження.

З цього приводу, судом встановлено відсутність підстав для прийняття рішення, передбачених п.п.1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.

За таких обставин, суд вважає, що є всі підстави призначити по даному кримінальному провадженню судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 7, 291, 314, 350, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання захисника – адвоката Мась Сергія Миколайовича в інтересах обвинуваченого про повернення обвинувального акту прокурору в кримінальному провадженні №42017000000004320, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , - відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 18.10.2019 року.

Суддя С.М.Вознюк