Рішення № 85189101, 22.10.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1305/19

Провадження № 2/288/532/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області (далі – відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, в обґрунтування якої вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_2 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_1 .

В зв`язку з необхідністю оформити право на спадщину за законом на належне померлій спадкове майно, виникла потреба отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом, проте, звернувшись 16 серпня 2019 року до нотаріуса, позивачу було повідомлено, що відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

А згідно з частини 1 статті 1270 вказаного кодексу, для прийняття спадщини встановлюється шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини, який у випадку позивача, закінчився 28 березня 2019 року.

Проте, заяви про прийняття спадщини позивач не подавала своєчасно у шестимісячний строк, передбачений статтею 1270 ЦК України, в зв`язку з тим, що за станом здоров`я не могла звернутися до нотаріуса, так як хворіла, внаслідок отриманої травми, перебувала на лікуванні, як амбулаторному так і стаціонарному, в зв`язку з чим їй було встановлено третю групу інвалідності, так як у неї ураження опорно-рухового апарату, а тому, у шестимісячний строк не мала можливості подати заяву про прийняття спадщини.

На сьогоднішній день, жодних заяв про прийняття спадщини за вказаним спадкодавцем, до нотаріальної контори, подано не було, спадкова справа не відкривалась та немає інших спадкоємців, які прийняли спадщину та за згодою яких вона могла б подати заяву про прийняття спадщини після спливу строку, встановленого законом, а тому питання про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини може бути вирішене тільки в судовому порядку.

Позивач вважає, що пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини, а тому є всі підстави для визначення їй додаткового строку для її подання.

Позивач просить, визначити їй, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у три місяці, з дня набрання рішення суду законної сили.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилась, в позовній заяві просила розгляд справи проводити без її участі.

Представник відповідача Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду лист в якому просив справу слухати без участі їх представника. Проти задоволення позовної заяви не заперечують.

Згідно частини третьої статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини третьої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 29 вересня 2018 року Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 825.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 23 грудня 2005 року виконкомом Романівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис № 32.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

16 жовтня 1993 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , після чого змінила своє прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 .

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка села Бухни Погребищенського району Вінницької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована до дня її смерті за адресою: АДРЕСА_1 Померла в м. Києві. За вказаною адресою була зареєстрована і проживала одна /довідка виконкому Квітневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області від 16 серпня 2019 року № 424.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 015880 виданого 28 липня 2005 року Попільнянським районним відділом земельних ресурсів, ОСОБА_2 , на підставі розпорядження Попільнянської райдержадміністрації від 09.02.2005 № 40, була власником земельної ділянки площею 3,6415 га. у межах згідно з планом, розташованої на території Романівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010521900053.

Згідно з інформацією зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 19 серпня 2019 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , до даного часу не заведена.

Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області від 19 серпня 2019 року № 974/01-16, ОСОБА_1 відмовлено в прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки був пропущений встановлений чинним законодавством строк для прийняття спадщини. Строк для подачі заяви закінчився 28 березня 2019 року.

Судом досліджено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем в зв`язку з тим, що вона хворіла, внаслідок отриманої травми, перебувала на лікуванні, як амбулаторному так і стаціонарному, в зв`язку з чим їй було встановлено третю групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду медико – соціальної комісії серії АВ № 0991009, висновком Київської міської клінічної лікарні № 7 від 21 червня 2017 року, листом Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України від 23 червня 2017 року та пенсійним посвідченням серії НОМЕР_5 .

Спадкоємці, які протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не подали заяву про прийняття спадщини, вважаються такими що не прийняли її.

Згідно з правилами статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини вважається день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Згідно частини п`ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Статтею 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо).

За змістом статей 12, 81, 89, 263 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд вважає, що зазначені позивачем обставини є об`єктивними та поважними. Зазначені обставини могли бути перешкодою для прийняття спадщини встановлений законом строк.

Судом встановлено, що позивач дійсно пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини, тому суд вважає за необхідне визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

За вищенаведених обставин, є достатні підстави для задоволення позовних вимог та надання ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вимогу про стягнення з відповідача понесених судових витрат позивач не заявляв, тому керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно статті 141 ЦПК України.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»; ст. ст. 1223, 1265, 1268-1270, 1272 ЦК України; ст. ст. 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 189-200, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у три місяці, з дня набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник