Рішення № 85188450, 25.10.2019, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/651/19

Провадження № 2/188/348/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2019 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі судового засідання Власенко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Петропавлівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (далі – відповідач) про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 Померлому належали земельні ділянки площею 4,7457 га та 3,0404 га, які розташовані на території Петрівської сільської ради Петропавлівського району. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді земельних ділянок. Позивач є єдиним спадкоємцем першої черги. Позивач звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва на спадщину за законом. Нотаріус відмовив у видачі свідоцтва через розбіжність у площі земельної ділянки, зазначеної у правовстановлюючих документах та у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

На підставі ст.ст. 328, 373, 392, 398, 1216, 1223,1225,1265, 1268 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України позивач просить суд визнати за ним право власності на земельні ділянки площею 4,7457 га та 3,0404 га, які розташовані на території Петрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

В судове засідання сторони не з`явилися, тому відповідно до правил ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши надані позивачем докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 09.09.2009 відділом реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському району Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області (а.с. 11).

Померлому належала земельна ділянка площею 7,7861 га, розташована на території Петрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до державного акта земельна частка (пай) складається фактично з двох земельних ділянок площею 4,7457 га з кадастровим номером 1223883700:01:001:0774 та площею 3,0404 га з кадастровим номером 1223883700:01:001:0823, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 № 478458 (а.с. 15).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру № НВ-1208751692019, виданим відділом у Петропавлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області 10.04.2019 земельній ділянці площею 4,7457 га присвоєно кадастровий номер 1223883700:01:001:0774 (а.с.17-19).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру № НВ-1208751622019, виданим відділом у Петропавлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області 10.04.2019 земельній ділянці площею 3,0404 га присвоєно кадастровий номер 1223883700:01:001:0823 (а.с.20-23).

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_2 були мати позивача, дружина спадкодавця ОСОБА_3 та позивач, які на час смерті ОСОБА_2 проживали разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 280, виданою 11.06.2018 Миколаївською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровської області (а.с. 14).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим виконкомом Петрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області 03 березня 2014 року (а.с. 12).

Родинні відносини позивача зі спадкодавцем підтверджуються свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_4 , виданим Пролетарською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області 09 серпня 1986 року, де батьком зазначено спадкодавця ОСОБА_2 (а.с. 9).

Таким чином, позивач є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 ..

Правовідносини сторін регулюються ЦК України.

У відповідності до ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.

Позивач звернувся до Петропавлівської державної нотаріальної контори з заявою про одержання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,7457 га з кадастровим номером 1223883700:01:001:0774 та площею 3,0404 га з кадастровим номером 1223883700:01:001:0823, розташовані на території Петрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, але йому було відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з виявленими розбіжностями у площі земельної ділянки, зазначеної у правовстановлюючих документах (площею 4,7457га) та у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (7,7861га) (а.с. 26).

На лицьовій стороні Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 № 478458 площа земельної ділянки зазначена як 4,7457 га, а на зворотній стороні зазначено дві земельних ділянки 4,7457 га з кадастровим номером 1223883700:01:001:0774 та площею 3,0404 га з кадастровим номером 1223883700:01:001:0823 (а.с. 15).

Для усунення вказаних розбіжностей позивач звертався до відділу у Петропавлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. На звернення позивача була видана довідка, у якій зазначено, що у Державному акті серії НОМЕР_2 478458 від 06.09.2007 щодо земельних ділянок, розташованих на території Петрівської сільської ради, міститься помилка в площі земельних ділянок. Необхідно вважати вірною площу 7,7861 га (а.с. 16).

Відповідно до ч. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

До 02.05.2009, тобто до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об`єднання земельних ділянок», документом, що посвідчував право власності на земельну ділянку, незалежно від способу набуття власником такого права, був державний акт.

В державному акті в площі земельної ділянки спадкодавця була допущена помилка, а саме: замість площі 7,7861 га було зазначено площу 4,7457 га. Позивач виправити цю помилку самостійно не має можливості, а його звернення до компетентних органів не дали результату.

В пунктах 70 і 71 остаточного рішення Європейського Суду з прав людини від 20.01.2012 у справі «Рисовський проти України» (Заява № 29979/04) цей Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 53, та «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), п. 38).

Отже, право власності на земельні ділянки площею 4,7457 га та 3,0404 га, загальною площею 7,7861 га, розташовані на території Петрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, належать померлому ОСОБА_2 , але позивач позбавлений можливості прийняти спадщину належним чином через те, що державний акт містить помилку у площі земельної ділянки, а видача державних актів на земельні ділянки припинена державою і процедури виправлення помилки у державному акті законодавством не передбачено.

Претензій щодо вказаного нерухомого майна з 06.09.2007 року і по цей день ніхто не пред`являв, володіння і користування нерухомим майном померлого ОСОБА_2 ніхто не оспорював і не оспорює.

Вартість земельної ділянки площею 3,0404 га відповідно до довідки про індексовану вартість земельної ділянки (паю), виданої управлінням Держземагенства у Петропавлівському районі Дніпропетровської області № 364 від 13.03.2018 складає 38254 гривень 03 коп. (а.с.25).

Вартість земельної ділянки площею 4,7457 га відповідно до довідки про індексовану вартість земельної ділянки (паю), виданої управлінням Держземагенства у Петропавлівському районі Дніпропетровської області № 364 від 13.03.2018 складає 59707 гривень 64 коп. (а.с.25).

Виходячи з цієї ціни позову, позивачем був сплачений судовий збір, про що до позову додана квитанція банку від 11.06.2018 року (а.с.1).

Судові витрати у зв`язку з задоволенням позову відповідно до приписів ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 328, 1216, 1218, 1225 1262, 1268 ЦК України, керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району, ЄДРПОУ 04339066, місце розташування: індекс 52744, вул. Першотравнева, 182 с. Миколаївка, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на спадкове майно у вигляді земельної ділянки кадастровий номер 1223883700:01:001:0774 площею 4,7457 га та земельної ділянки кадастровий номер 1223883700:01:001:0823 площею 3,0404 га, загальною площею 7,7861 га, які розташовані на території Петрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належали спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 № 478458, який було видано 06.09.2007 на підставі розпорядження Петропавлівської районної державної адміністрації № 86-р-06 від 27.02.2006.

Стягнути з Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1739 (одну тисячу сімсот тридцять дев`ять) грн 32 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя П. О. Бурда