Рішення № 85188319, 24.10.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5995/18

Провадження № 2/185/4146/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 жовтня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Мерцалової Н.В., відповідача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Павлограда, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

В С Т А Н О В И В

19 липня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 14.07.2012 року у розмірі 69690.84 грн. та судові витрати по справі у розмірі 1762.00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 14 липня 2012 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 2000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20.40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Банк свої зобов`язання по наданню кредиту виконав в повному обсязі. Однак, ОСОБА_1 не виконав належним чином умови договору і станом на 31.05.2018 року має заборгованість - 69690.84 грн., яка складається з наступного:

2047.28 грн. - заборгованість за кредитом;

59702.23 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

4146.53 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

500.00 грн. - штраф (фіксована частина);

3294.80 грн. - штраф (процентна складова).

Тому, позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу за договором та судові витрати по справі.

Справа за указаним позовом згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 липня 2018 року передана для розгляду судді Палюх Т.Д.

Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Палюх Т.Д. від 13 серпня 2018 року вищезазначену цивільну справу прийнято до провадження.

Справа за указаним позовом згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 вересня 2018 року передана для розгляду судді Головіну В.О., у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Головіна В.О. від 06 вересня 2018 року вищезазначену цивільну справу прийнято до провадження.

Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2018 року позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2019 року скасовано заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2018 року по справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та призначено розгляд справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, проте в позові зазначила, що просить суд, розглядати справу за її відсутності, та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме в частині тіла кредиту а в іншій частині просив суд відмовити.

Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши пояснення відповідача, та аналізуючи все у своїй сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до змісту ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що 14 липня 2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний Договір б/н, шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приват Банку, де в розділі «ознайомившись із умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами Приват Банку, виявляю бажання оформити на своє ім`я» в жодній із комірок відсутнє письмове зазначення ОСОБА_1 про те, яку ж він саме послугу просить Банк надати йому, та окрім цього відсутнє зазначення суми кредитного ліміту за платіжними картками кредитка «Універсальна»/Gold.

Окрім цього в Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приват Банку зазначено, що ОСОБА_1 підписавши цю Анкету, «Він згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Він ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також із Тарифами Банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті Приват Банку www.privatbank.ua. Він зобов`язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приват Банку www.privatbank.ua».

В Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приват Банку наявні підписи як ОСОБА_1 , так і підпис представника ПАТ КБ «Приватбанк», а також зазначена письмово дата укладення цієї Анкети-заяви, а саме: «14.07.2012» (арк.с.7).

Також судом при дослідженні Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приват Банку № б/н від 14 липня 2012 року, встановлено, що послуги, які пропонував Банк гр. ОСОБА_1 виражалися у наданні останньому банківських карток, що вбачається з розділу Анкети-заяви «ознайомившись із умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами Приват Банку, виявляю бажання оформити на своє ім`я», а тобто видача карткових банківських продуктів громадянам підпадає під дію ЗУ «Про захист прав споживачів» оскільки у даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг.

Згідно з п. 22 ч. 1 статті 1 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд вважає, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору ОСОБА_1 з ПАТ КБ «Приватбанк», останній дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Аналогічна позиція викладена з приводу аналогічної справи у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № б/н від 14.07.2012 року, яка складається тільки з тіла кредиту, в сумі 2047.28 грн., оскільки позивач в цій частині визнав позовні вимоги, а тобто відповідач дійсно укладав кредитний договір та отримував кредитні кошти, що вбачається із матеріалів справи та не спростовується відповідачем. Окрім цього суд також критично ставиться до розрахунків заборгованості за вищезазначеним кредитним договором (арк.с.5-6; 86-89), оскільки з цих розрахунків не можливо встановити рух коштів по рахунках, періодичність та порядок їх отримання ОСОБА_1 , де у банківських виписках, це можливо б було встановити. Окрім цього у зв`язку з тим, що в Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приват Банку взагалі не зазначені основні та конкретні умови та правила надання банківських послуг, а саме: грошова сума кредитного ліміту, конкретні відсотки за користування кредитним лімітом, розміри та види неустойки за не виконання або не належне виконання зобов`язань за кредитним договором, а тобто банком не дотримано вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, та окрім цього позивачем не зазначено позовні вимоги з приводу застосування відповідальності за порушення грошового зобов`язання визначеної ЦК України, а не цим договором, а тому такі грошові суми які зазначені в позовних вимогах: 59702.23 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4146.53 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500.00 грн. - штраф (фіксована частина); 3294.80 грн. - штраф (процентна складова), взагалі не підлягають задоволенню.

Також суд критично ставиться до тверджень відповідача викладених у заяві про скасування заочного рішення, стосовно застосування до цих правовідносин позовної давності, оскільки відповідно до довідки наданої Позивачем, вбачається, що ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н від 14.07.2012 року, отримав картку № НОМЕР_1 зі строком дії картки до останнього дня 03.2016 року, а тобто строк позовної давності закінчився 03.2019 року, але позивач з позовом до суду звернувся 19 липня 2018 року, а тобто у межах трирічного строку позовної давності встановленого нормами ЦК України.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, але оскільки позов задоволено частково, то суд приходить до висновку, що судові витрати у розмірі 1762,00 грн. сплачені позивачем, що підтверджується платіжним дорученням (арк.с.1) потрібно стягнути з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а тобто задоволено судом у частині 2047,28 грн. у співвідношенні до заявлених вимог у сумі 69690.84 грн., а тобто потрібно стягнути з відповідача на користь позивача таку суму судових витрат 49,34 грн.

Керуючись ст.76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України суд –

В И Р І Ш И В

Позов Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 14.07.2012 року у сумі 2047.28 гривень, яка складається: 2047.28 грн. - заборгованість за кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570) витрати на судовий збір в сумі 49.34 гривень.

Витрати на судовий збір у сумі 1712.66 гривень покласти на Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570).

У задоволенні іншої частини позовних вимог Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 24 жовтня 2019 року.

Суддя: В. О. Головін