Постанова № 8518553, 24.03.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2010 р. № Б11/101-08

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. головуючого

Катеринчук Л.Й.

Яценко О.В. ( доповідач у справі)

розглянувши касаційне

поданняЗаступника прокурора Київської області

на ухвалугосподарського суду м. Києва від 25.06.2008р.

у справі№Б11/101-08 господарського суду м. Києва

за заявою

до

проФізичної особи підприємця ОСОБА_1

Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Торг Альянс"

банкрутство

в судовому засіданні взяли участь представники :

від ФОП ОСОБА_1

від ДПІ у Києво-Святошинському районі

від Генеральної прокуратури УкраїниОСОБА_2 дов.б/н від 21.01.2010р.

Бурлак В.А. дов.№39/9/10-101 від 14.01.2008р.

Сахно Н.В.

ВСТАНОВИВ :

ухвалою господарського суду Київської області від 31.03.2008 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Торг Альянс"(далі боржника) за заявою Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі - ініціюючого кредитора) з урахуванням особливостей, передбачених статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі Закону).

Постановою суду від 24.04.2008 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру ліквідатором призначено ініціюючого кредитора, зобовязано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру по відношенню до банкрута з майновими вимогами в сумі 91200грн.

Ухвалою суду від 25.06.2008 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, юридичну особу боржника ліквідовано, провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, заступник прокурора Киїської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі м. Києва (далі скаржник) звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 25.06.2008 року, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 1, 14, 32, 40, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статей 22, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

За приписами статті 107 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду; касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав чи обов'язків.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, спрощена процедура банкрутства відповідно до статті 52 Закону передбачає введення ліквідаційної процедури боржника одразу ж після порушення провадження у справі про банкрутство, що має наслідком припинення господарської діяльності боржника ( частина 1 статті 23 Закону).

Наслідком припинення господарської діяльності боржника є те, що в ліквідаційній процедурі не виникають зобов'язання по сплаті податків та загальнообов'язкових зборів відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". З таким висновком погоджується Верховний суд України у Постанові №04/153 від 06.04.2004 року у справі №17/124.

Відповідно до частини 5.3.1 статті 5.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 статті 4 цього Закону для поданні податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відтак, незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникають податкові зобов'язання.

Наведене дозволяє зробити висновок про право прокуратури на звернення в інтересах держави в особі податкового органу на оскарження постанов про визнання боржника банкрутом в порядку статті 107 ГПК України, як судових актів за наслідком прийняття яких змінюється правовий статус юридичної особи і вона втрачає статус суб'єкта, щодо якого можуть виникати податкові зобов'язання.

За приписами статті 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до суду звіт та ліквідаційний баланс. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Згідно з частиною 1 статті 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію обєктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою господарського суду від 24.04.2008 року боржника визнано банкрутом.

09.06.2008 року до господарського суду на затвердження подано звіт ліквідатора про проведену роботу та ліквідаційний баланс. Матеріалами справи підтверджується подання звіту ліквідатора без запитів ліквідатора до державних реєстраторів застав рухомого та нерухомого майна з метою встановлення активів боржника, які перебувають у заставі, без повідомлення ліквідатором в порядку статті 52 Закону органу фондів соціального страхування, як потенційних кредиторів про визнання боржника банкрутом з метою встановлення їх кредиторських вимог.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвала суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу не містить аналізу звіту ліквідатора; не дає оцінки наявності (відсутності) необхідних додатків до звіту ліквідатора, зокрема, витягу з реєстру застав рухомого та нерухомого майна, даних інвентаризації майна боржника; не дає оцінки відсутності запитів до фондів на предмет встановлення їх кредиторських вимог; не встановлює переліку кредиторів, чиї вимоги виявились незадоволеними за наслідками проведеної ліквідаційної процедури; не мотивує висновків суду про необхідність ліквідації юридичної особи боржника.

Ухвалою суду від 25.06.2008 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, юридичну особу боржника ліквідовано, провадження у справі припинено.

Матеріалами справи підтверджується, що постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2009 року постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури від 24.04.2008 року скасовано, а матеріали справи направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, а висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11).

Оскільки, підставою проведення ліквідаційної процедури у справі №Б11/101-08 про банкрутство боржника є постанова про відкриття ліквідаційної процедури від 24.04.2008 року, яка скасована Постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2009 року, а самостійне існування ухвали яка підсумовує хід ліквідаційної процедури не може мати місце, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України, вважає ухвалу господарського суду Київської області від 25.06.2008 року такою, що підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 122 Господарського процесуального кодексу України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Отже, до компетенції судів касаційної (апеляційної або першої інстанції) належить вжиття заходів до повороту виконання скасованого судового рішення.

За приписами частин 1, 2 статті 41 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»підставою для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є постановлення судом рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи. Суд, який постановив рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

З огляду на зазначене суд касаційної інстанції вважає за необхідне відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Торг Альянс" (ЄДРПОУ 33661553), проведену відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 25.06.2008 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційне подання заступника прокурора Київської області задовольнити частково.

2.Ухвалу господарського суду Київської області від 25.06.2008 року скасувати.

3.Державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи відмінити державну реєстрацію припинення товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Торг Альянс" м. Вишневе (ЄДРПОУ 33661553), проведену відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 25.06.2008 року.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

О.В. Яценко