Рішення № 85181911, 24.10.2019, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/3161/19

Провадження №: 2/332/1542/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2019 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Яцуна О.С.,за участю секретаряКоваль В.А.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності подружжя на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності подружжя на нерухоме майно. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 24.10.2009 року. Під час спільного проживання та перебування у шлюбі ними за спільні кошти була придбана квартира АДРЕСА_1 , оформлена на відповідача на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 29.06.2016 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І., зареєстрованого в реєстрі за №5259. Відповідач добровільно вирішити питання про поділ спільно нажитого майна не бажає, тому позивач звернувся до суду із даним позовом, просить визнати за ним та відповідачем право спільної сумісної власності на спірну квартиру в рівних частках – по 1/2 частині за кожним.

У підготовче засідання позивач не з`явився, від представника позивача – адвоката Калінкіної Г.В., надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач у підготовче засідання не з`явилася, від представника відповідача – адвоката Новікова І.О., надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та за відсутності відповідача, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

З огляду на визнання відповідачем позову, суд на підставі ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції 24.10.2009 року, сторони 24.10.2009 року зареєстрували шлюб, про що в книзі реєстрації актів шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 293 (а.с.5).

Під час шлюбу сторонами придбана квартира АДРЕСА_1 , оформлена на відповідача на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 29.06.2016 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І., зареєстрованого в реєстрі за №5259 (а.с.6-8).

Відповідно до ч.1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, як передбачено ч.1 ст. 61 СК України може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно з вимогами ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до правового висновку, що міститься у постанові Верховного Суду України від 18 травня 2016 року у справі № 6-1327цс15, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Для визнання права спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен на підставі доказів встановити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти подружжя або їх спільна праця.

Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку про те, що спірне майно – квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю сторін, виходячи з того, що воно придбане під час їх шлюбу і за їх спільні кошти, що сторонами не оспорювалось.

Вирішуючи питання про розмір часток сторін в майні, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме спірної квартири АДРЕСА_1 , суд виходить з того, що інше не визначено домовленістю між сторонами або шлюбним договором, а тому вважає їх рівними. Отже, кожній зі сторін належить по 1/2 частини спірної квартири.

Частиною 1 ст. 206 ЦПК передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані по справі докази, у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) про визнання права спільної сумісної власності подружжя на нерухоме майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 в рівних частках – по Ѕ частині за кожним.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: О.С. Яцун