Рішення № 85181412, 17.10.2019, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1125/19

Провадження № 2/306/503/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

17 жовтня 2019 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Жиганської Н.М.

за участю секретаря судового засідання Станкович Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешк. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (мешк. АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку відсутній) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, укладеного 14.02.2015 року посилаючись на те, що сімейне життя погіршилося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин, втратилися взаєморозуміння та взаємоповага, що призводить до сварок, з`явилися різні погляди на сімейне життя. Вимоги про розрівння шлюбу мотивує тим, що збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, подальше проживання подружнім життям та збереження сім`ї неможливе. Також позивач зазначає, що від перебування з відповідачем в шлюбі мають сина ОСОБА_3 , 2015 року народження. В обгрунтування вимог про стягнення аліментів на утримання дитини посилається на те, що обов`язки щодо утримання та виховання сина позивач несе самостійно, дитина проживає з нею. Відповідач від свого обов`язку щодо утримання дитини самоусунувся, матеріальної допомоги не надає. Позивач просить: шлюб, укладений між нею та відповідачем 14.02.2015 року розірвати; після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_4 »; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі на утримання ОСОБА_5 у розмірі 2000 грн. та стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 06.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 27.08.2019 року призначено справу до судового розгляду.

Позивач подала до суду заяву (вх. № 5292) про розгляд справи у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити, шлюб розірвати, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач відзив на позовну заяву (у відповідності до ст. 178 ЦПК України) не подав, відповідачу роз`яснено, що в разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, інформація щодо розгляду справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Акорд» не здійснювалося, розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, що відповідає вимогам ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи (у відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України), вирішує справу за наявними матеріалами у справі та доходить наступного висновку.

Згідно ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України - достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В частині вимоги про розірвання шлюбу, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.110 СК України - позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Відповідно до ч.3, ч. 4 ст. 56 СК України - кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Так, судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14 лютого 2015 року, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Стройненської сільської ради Свалявського району, Закарпатської області, запис № 4 від 12.02.2015 року (оригінал свідоцтва про шлюб додано до матеріалів справи, а.с. 5).

У сторін є дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вирішенням спірного питання є захист права позивача в судовому порядку, шлюб між сторонами не може бути розірваний органами ДРАЦС, оскільки ініціатива щодо припинення шлюбу виходить від позивача та у сторін є дитина, які не досягли 18 років.

Відповідно до ч.2 ст. 104 СК України - шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч.3 ст. 105 СК України - шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.

Відповідно до ст. 112 СК України – суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обовязки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

З огляду на вищенаведене, на підставі встановлених доказів в судовому засіданні, суд вважає, що шлюб між позивачем та відповідачем слід розірвати.

Відповідно до ч.2 ст. 114 СК України - у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

В частині вимоги позивача про вибір прізвища після розірвання шлюбу, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 113 СК України – особа має право на вибір прізвища після розірвання шлюбу. Особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Суд зважає на те, що позивач бажає після розірвання шлюбу надалі іменуватися прізвищем, яке носила в шлюбі, а тому доходить висновку, що вимогу слід задовольнити.

В частині вимоги про стягнення аліментів, суд доходить слідуючого висновку.

Відповідно ст. 141 СК України - мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч.3 ст. 11 розділу III Закону України “Про охорону дитинства” - предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно копії свідоцтва про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (серія НОМЕР_3 , актовий запис № 3 від 18.01.2016 року) - в графі батько зазначено ОСОБА_2 (відповідач), мати — ОСОБА_1 (позивач).

Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина.

Згідно довідки ппро склад сім`ї, виданої виконкомом Неліпинської сільської ради № 923 — Фізер ОСОБА_6 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України - розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховує норми ст.ст. 3, 18, 27 Конвенції про права дитини, що батьки зобов`язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини та бере до уваги, що Сімейний кодекс України визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини,

Відповідно до ст. 180 СК України обов`язок надавати утримання неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років, покладається на батьків.

Визначаючи розмір аліментів, суд врахував всі обставини, які входять до предмета доказування, встановив інші обставини, взяв до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та те, що обов`язок по утриманню дитини покладається на обох батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України - аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З огляду на вищезазначене, беручи до уваги, що аліменти є власністю дитини, дитина проживає разом з матір`ю, яка буде розпоряджатися ними виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини, зважаючи на обставини, які враховуються при визначенні розміру аліментів у відповідності ч.1 ст. 182 Сімейного кодексу України та на те, що від відповідача не надійшло ніяких заперечень щодо заявленої вимоги про стягнення з нього аліментів на утримання дитини, суд вважає, що позов про стягнення аліментів з відповідача є підставним, обгрунтованим, який слід задовольнити.

Розмір аліментів слід визначити з 05.06.2019 року у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України – суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу та відповідачу, що відповідно до ч.2 ст. 184 СК України - розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Крім того, суд роз`яснює сторонам положенння ст. 192 СК України, яка передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В частині вимоги позивача про стягнення судового збору, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 265 ЦПК України - у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.

Відповідно до п.6 ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При вирішенні питання розподілу між сторонами судових витрат, суд враховує, що відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України — у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Позивачем документально підтверджено оплату судового збору в сумі 768,40 грн. (квитанція №32 від 05.06.2019 року) за позовну вимогу про розірвання шлюбу, а тому вимога про стягнення судового збору з відповідача підлягає задоволенню.

Крім того, поскільки вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів підлягають задоволенню, а позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позовної заяви до суду на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” (від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів), а тому суд доходить висновку, що судовий збір слід стягнути з відповідача в користь держави (у відповідності до ч.6 ст.141 ЦПК України) та за ставками, встановленими ст. 4 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 року у розмірі 768,40 грн., які діють з 01.10.2019 року на день постановлення рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 ч.1 Перехідних положень (розділ ХІІІ) ЦПК України - до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 89, 95,133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280, 282, 289, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст.104, 105, 110, 112, 113, 114, 150, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешк. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (мешк. АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку відсутній) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити.

Шлюб, укладений 14 лютого 2015 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , зареєстрований виконавчим комітетом Стройненської сільської ради Свалявського району Закарпатської області, запис № 4 – РОЗІРВАТИ.

Залишити позивачу ОСОБА_1 після розірвання шлюбу прізвище, яке носила в шлюбі- “ФІЗЕР”.

Рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили, направити до Свалявського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області для проставлення відмітки в актовому записі про шлюб № 4, складеному 14.02.2015 року виконавчим комітетом Стройненської сільської ради Свалявського району Закарпатської області та для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у твердій грошовій сумі у розмір 2000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 05 червня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, підлягає до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканця АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканки АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 - судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) за позовну вимогу про розірвання шлюбу.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканця АДРЕСА_4 в користь держави (отримувач: ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача UA798999980000031211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) - судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) за позовну вимогу про стягнення аліментів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Свалявський районний суд Закарпатської області.

ГОЛОВУЮЧИЙ - СУДДЯ Н.М.ЖИГАНСЬКА

25.10.2019 року