Рішення № 85179813, 25.10.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6751/19

2-а/219/109/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2019 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Шевченко Л.В., за участю секретаря Азямової О.В.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахмут в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутського відділу поліції Головного управління національної поліції в Донецькій області, Головного управління національної поліції в Донецькій області, поліцейського сектору реагування патрульної поліції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старшого сержанту поліції Солоділова Олександра Анатолійовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В:

20.06.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до Бахмутського відділу поліції Головного управління національної поліції в Донецькій області, Головного управління національної поліції в Донецькій області, поліцейського сектору реагування патрульної поліції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старшого сержанту поліції Солоділова Олександра Анатолійовича, в якому просить скасувати постанову серії ДПО 18 № 472323 від 26.03.2019 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 11.06.2019 року засобами поштового зв`язку від Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби позивачем було отримано конверт при розкритті якого було виявлено копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.05.2019 року. Того ж дня, він звернувся до державного виконавця з заявою та отримав копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП018 № 472323 від 26.03.2019 року.

Відповідно до отриманої постанови, позивач 26.03.2019 року о 06.50 годин керуючи транспортним засобом ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , обладнаний засобами пасивної безпеки не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 (в) ПДР України за що ч. 5 ст.121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 гривня. Вважає, що притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення є незаконним, не обґрунтованим та недоведеним, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП018 № 472323 від 26.03.2019 року підлягає скасуванню.

Незаконно розглянувши справу на місці знаходження транспортного засобу, поліцейський не надав позивачу жодної можливості скористатися правами передбаченими ст.268 КУпАП. Крім того, поліцейський проігнорував вимоги ч.2 ст.33 КУпАП. Розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливило виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. Своїми діями, поліцейський порушив вимоги ст.ст.278, 279 КУпАП. Поліцейський позбавив позивача можливості скористатися у повному обсязі своїми правами передбаченими ст.268 КУпАП. Поліцейський порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок встановлений ст.ст.278, 279 КУпАП. Відповідач під час складання постанови не вніс як додатки будь-які докази до постанови, не зазначив жодних відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався), а тому не має права посилатися у майбутньому на будь-які докази.

Позивач зазначає, що є пильним, уважним та обережним водієм, чітко дотримуюється правил дорожнього руху та сумлінно виконую обов`язки водія, тому рухаючись 26.03.2019 року на своєму автомобілі жодних вимог чинних правил дорожнього руху не порушував, був пристебнутий паском безпеки і відстебнувся лише після зупинки інспектора для зручності спілкування та надання документів, які знаходилися на задньому сидінні автомобіля. Крім того, врахував дорожні умови, наявність перешкод на даній ділянці дороги, інтенсивність та рівень організації дорожнього руху, а отже, врахувавши всі фактори не порушував Правил дорожнього руху, перешкод у здійснені права керування іншим особам не доставляв. Під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Разом з тим, поліцейський не взяв до уваги його пояснення, в яких він зазначив, що не згоден з вказаними в постанові поліцейського патрульної поліції фактами. Винним себе не визнає, при цьому Правил дорожнього руху не порушував та йому не було повідомлено про будь-яке вчинене порушення зазначених Правил, вважає, що його вина у скоєні правопорушення не була доведена поліцейським, а отже в його діях відсутній суб`єктивний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2019 вказана адміністративна справа розподілена судді Радченко Л.А.

Ухвалою Артемівського міськрайнного суду Донецької області від 21.06.2019 відкрито провадження у вказаній адміністративній справі та призначений розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

17.07.2019 від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про заміну третьої особи - поліцейського сектору реагування патрульної поліції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старшого сержанта поліції Солоділова Олександра Анатолійовича на співвідповідача та залучити його до участі у справі, як співвідповідача.

30.09.2019 на підставі розпорядження в. о. керівника Артемівського міськрайонного суду № 783 був здійснений повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_2 , та справа розподілена судді Шевченко Л.В.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02.10.2019 року вказану адміністративну справу прийнято до провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.10.2019 року. Крім того задоволено клопотання позивача про заміну третьої особи - поліцейського сектору реагування патрульної поліції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старшого сержанта поліції Солоділова Олександра Анатолійовича на співвідповідача та залучення його до участі у справі, як співвідповідача.

Позивач в судове засідання 25.10.2019 року не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Бахмутського відділу поліції Головного управління національної поліції в Донецькій областів судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив на адміністративний позов не надав.

Відповідач, поліцейський сектору реагування патрульної поліції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старшого сержанту поліції Солоділов Олександр Анатолійовичв судове засідання 25.10.2019 року не з`явився, причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив на адміністративний позов не надав.

Представник відповідача Головного управління національної поліції в Донецькій області в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Як вбачається з відзиву наданого представником відповідача 11.10.2019 року, ОСОБА_1 вважає, що він не скоював адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення. При цьому позивач зазначає, що інспектором поліції не було взято до уваги його пояснення. Усі доводи, на які вказує позивач, є помилковими. Відповідно до п.п.2.3. «в» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких заважають користуватися ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі (підпункт змінено 11.07.2018). Отже, як вважає відповідач, ОСОБА_1 порушив даний пункт ПДР України, за що і було притягнуто його до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення. Особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі, тому вважає, що стягнення було накладено правомірно. Поліцейський виконав вимоги ст. 280 КУпАП, а саме, з`ясував, що було умисно вчинене адміністративне правопорушення, та що правопорушник підлягає адміністративній відповідальності. Підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу - відсутні. Відповідно до п. 5 Розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція № 1395) поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Для провадження у справах про адміністративне правопорушення характерним є специфічний вид доказу - безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складання постанови про адміністративне правопорушення і на проведення адміністративного розслідування, які фіксуються. Під час складання адміністративних матеріалів поліцейським Солоділовим О. було роз`яснено підстави притягнення до відповідальності та накладення адміністративного стягнення, можливість оскарження винесеної постанови тощо. З вищенаведеного вбачається, що поліцейський СРПП врахував всі обставини, необхідні для розгляду справи, та абсолютно правомірно виніс постанову. Звертає увагу суду на те, що позивачеві було запропоновано надати пояснення в письмовому вигляді, проте ОСОБА_1 цим не скористався. Також йому було роз`яснено право щодо надання допомоги адвоката, проте позивач відмовився від цього. Позивач посилається на те, що він дізнався про те, що його притягнуто до адміністративної відповідальності, лише після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження. З цим не можна погодитись, оскільки на копії постанови про накладення адміністративного стягнення у п. 10 вбачається підпис позивача, аналогічний підпису на позовній заяві. Поліцейським Солоділовим O.A. було надано копію постанови позивачеві на місці оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, а тому на адресу ОСОБА_1 копія не направлялась. На підставі викладених у запереченні обставин представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26.03.2019 поліцейським Бахмутського ВП Солоділовим О.А. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ДПО 18 № 472323 стосовно ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП про те, що він 26.03.2019 року о 06.50 год., на 709 км автодороги Київ-Довжанський, не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. п. 2,3 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 2 КАС України визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 19 статті 4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. (ст. 5 КАС України).

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (ст. 19 КАС України).

Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. (ст. 7 КУпАП).

В ст. 254 КУпАП зазначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. (ст. 251 КУпАП).

В судовому засідання був присутній співвідповідач Солоділов О.А. , в якого судом витребувано відеозапис з бодікамери з фіксуванням правопорушення стосовно ОСОБА_1 Однак, в судове засідання співвідповідач відеозапис не представив.

Згідно стаття 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. (ст. 279 КУпАП).

Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 визначено процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Пункт 1 та 2 розділу III вказаної Інструкції визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема частиною п`ятою статті 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Пункт 9 розділу ІІІ Інструкції передбачає, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Суд зазначає, що у справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб`єкта владних повноважень в силу приписів статті 77 КАС України покладається обов`язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову.

Позивач стверджує, що справа взагалі не розглядалася, а поліцейський, який його зупинив пояснення позивача не прийняв та не встановив обставини справи. На спростування даних доводів позивача співвідповідачем ніяких доказів не надано.

В судовому засіданні не надано доказів, що справа розглядалася з додержанням вимог п.9 розділу ІІІ вищевказаної Інструкції та ст. 279 КУпАП.

Відповідно до ст.ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, поліція використовує технічні засоби - нагрудні відеокамери (відеореєстратори).

Використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції (п. 1.3 Розділу І Інструкції).

Відповідно до п.3.3. Розділу III вищенаведеної Інструкції нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при поверхневому огляді; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відео фіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.

Аналізуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

На підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, до суду не надійшло доказів на спростування доводів позивача, а саме фото чи відео-фіксація, вчинення останнім адміністративного правопорушення, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 №472323, складену 26.03.2018 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51, 00 грн. за скоєння правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП скасувати.

Зважаючи ж на те, що у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд вважає необхідним закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

У справах про оскарження постанов у справах про адмінправопорушення (в розумінні положень стст.287, 288 КпАП, стст.2, 3, 4 закону «Про судовий збір») позивач звільняється від сплати збору. КУпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адмінстягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 19 Конституції України, Правилами дорожнього руху України, ст.ст.7, 121, 245-247, 251, 258, 283, 287, 289 КУпАП, ст.ст.2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутського відділу поліції Головного управління національної поліції в Донецькій області, Головного управління національної поліції в Донецькій області, поліцейського сектору реагування патрульної поліції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старшого сержанту поліції Солоділова Олександра Анатолійовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі - задовольнити.

Постанову серії ДПО 18 № 472323, складену 26.03.2019 року про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного стягнення в сумі 51,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

відповідач: Бахмутський відділ поліції Головного управління національної поліції в Донецькій області, адреса знаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Садова, 149.

відповідач: Головне управління національної поліції в Донецькій області, код ЄДРПОУ 40109058, адреса знаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Нахімова, 86.

відповідач: Поліцейський сектору реагування патрульної поліції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старшого сержанту поліції Солоділова Олександра Анатолійовича, адреса знаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Садова, 149.

Суддя Л.В. Шевченко