Рішення № 85179536, 22.10.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/12869/19

Провадження № 2/127/1791/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2019 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення про приватизацію квартири та скасування свідоцтва про право власності на житло, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення про приватизацію квартири та скасування свідоцтва про право власності на житло. Позов мотивовано тим, що 1982 року для спільного проживання родині позивача була надана трьох кімнатна квартира, загальною площею 63,9 м2, що за адресою; АДРЕСА_1 . Після отримання квартири, в складі з 5 осіб, власника - ОСОБА_3 , його дружина - ОСОБА_4 , його донька - ОСОБА_5 , її син - ОСОБА_2 , та згодом його онук - ОСОБА_1 , зареєстровані та проживають за даною адресою. ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_1 , і з того часу зареєстрований та проживає за адресою, в АДРЕСА_1 . Факт родинних відносин з даною сім`єю підтверджується Свідоцтвом про народження від 26.03.1993 року, та Довідкою про проведення актового запису в книзі реєстрації № 56-1076 від 18.02.2003 року. 30.09.1993року Рішенням Вінницької міської ради м. Вінниці квартиру за адресою; АДРЕСА_1 . приватизовано в рівних долях та видано свідоцтво про право власності на житло на ім`я ОСОБА_3 (1/3), ОСОБА_4 (1/3), ОСОБА_2 (1/3). Видано відповідне свідоцтво про право власності на житло. Приватизація оформлена, не беручи до уваги того, що згода на участь у приватизації дитини позивача по справі, не була зазначена в заяві підписом жодного з батьків, і залишилась неясність в поважності причин, за яких не була проведена така реєстрація. На час приватизації житла позивач проживав в квартирі в якості члена сім`ї з своїми рідними та у відповідності з Законом України від 19.06.1992 року «Про приватизацію державного житлового фонду» мав рівне право на безоплатну передачу у власність частини спірного житлового приміщення. Приватизація проведена тільки за згодою та заявою трьох мешканців квартири з п`яти наявних і без згоди інших неповнолітніх членів родини, а саме позивача, як законного мешканця, якого взагалі усунено від участі в приватизації квартири з невідомих підстав. Враховуючи наведене та те, що при приватизації житлових приміщень у вищевказаній квартирі необхідна була письмова згода всіх повнолітніх членів сім`ї, в тому числі згода ОСОБА_6 , як матері неповнолітнього сина, таких документів не було надано до відповідного відділу приватизації. Просить визнати незаконним та скасувати Рішення Вінницької міської ради м. Вінниці про приватизацію державного житлового фонду № 691 від 30.09.1993року в частині, саме пункту 547 про передачу квартири в приватну спільну власність гр. ОСОБА_3 та його дружині і синові, по адресі; АДРЕСА_1 . Скасувати свідоцтво про право власності на житло від 30.09.1993 року на квартиру за адресою АДРЕСА_1

Ухвалою суду від 22.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

04.09.2019 року ухвалою суду закрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав за обставин викладених в ньому, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник в судовому засіданні позов не визнали, заперечували щодо його задоволення.

Представник виконавчого комітету Вінницької міської ради в судовому засіданні позов не визнала, заперечувала щодо його задоволення.

Інші відповідачі в судове засідання не з`явились з невідомих суду причин.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів №691 від 30.09.1993року дозволено житловим органам приватизувати квартири з безоплатною передачею у власність у АДРЕСА_1 , що складається з 3 кімнат загальною площею 63,9 кв.м. при нормі 73,0кв.м. відновна вартість 31950крб., з наданням житлових чеків на суму 4550крб., передати квартиру в приватну спільну власність згідно розрахунку ОСОБА_3 , який прописаний та проживає в цій квартирі з 1982р. Склад сім`ї 5 осіб, в т.ч. дружина, син, дочка, онук. Квартира приватизується на 3 особи, в т.ч. дружина, син, згоди членів сім`ї.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 30.09.1993року власниками квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 – 1/ 3, ОСОБА_4 – 1 /3, ОСОБА_2 – 1/ 3.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ч.ч. 1. 4 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» було передбачено, що якщо загальна площа квартир (будинків), що підлягають приватизації, відповідає площі, передбаченій абзацом другим статті 3 цього Закону, зазначені квартири (будинки) передаються наймачеві та членам його сім`ї безоплатно. До членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло на момент введення в дію цього Закону. Право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Станом на 30.09.1993 року ні позивач, ні його мати у квартирі АДРЕСА_2 не проживали, а на момент введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», тобто станом на 22.07.1992 року позивач ще не народився, що виключає можливість наявності у нього права на житло на той час або перебування на обліку потребуючих поліпшення житлових умов.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили той факт, що ОСОБА_5 в спірній квартирі не проживала з 1992 року, її речей та речей неповнолітнього ОСОБА_1 в спірній квартирі з того моменту не бачили. ОСОБА_5 разом із своїм сином, позивачем по справі в спірній квартирі почали проживати з 1999року.

Так, згідно ч. 2 ст. 64 ЖК України до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків) та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України; відповідно до абз. 2 ч. 1, 4 ст. 5 Закону, до членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло на момент введення в дію цього Закону.

Право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону; відповідно до ст.8 Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають в даній квартирі(будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку). Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Твердження позивача «Приватизація проведена тільки за згодою та заявою трьох мешканців квартири з п`яти наявних і без згоди інших неповнолітніх членів родини, а саме мене, як законного мешканця, якого взагалі усунено від участі в приватизації квартири з невідомих підстав»; «Діями Відповідачів я був позбавлений законного права власності на отриману квартиру та можливості прийняти участь у приватизації вищевказаного житла», суд не бере до уваги, оскільки на момент прийняття оспорюваного ним рішення йому виповнилось 6 місяців і 5 днів. Відповідно до ст. 11 ЦК Української РСР, який діяв на той час, здатність громадянина своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов`язки (цивільна дієздатність) виникає у повному обсязі з настанням повноліття, тобто після досягнення вісімнадцятирічного віку. А ст. 14 цього ж Кодексу передбачала, що за неповнолітніх, які не досягли п`ятнадцяти років, угоди укладають від їх імені батьки (усиновителі) або опікун. Вони вправі учиняти лише дрібні побутові угоди.

Отож єдиною особою, яка станом на 30.09.1993 року могла висловити згоду або незгоду на приватизацію квартири від імені ОСОБА_1 була його мати - ОСОБА_5 , оскільки вона на той час мала статус одинокої матері.

Однак, у своїй заяві ОСОБА_5 чітко і однозначно повідомила виконавчий комітет Вінницької міської ради про своє небажання приймати участь у приватизації квартири(а.с.73), підпис якої завірений начальником ЖЕК №14.

Крім того, позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення ВМР м. Вінниці про приватизацію державного житлового фонду №691 від 30.09.1993року, однак даного рішення в природі не існує, а наявне рішення виконавчого комітету ВМР народних депутатів.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1.письмовими, речовими і електронними доказами;2.висновками експертів;3) показами свідків. Відповідно до ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підвереджувати іншими засобами доказування.

За правилами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, виходячи з принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, розглядаючи справу в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи і витребуваних судом, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання незаконним та скасувати Рішення Вінницької міської ради м. Вінниці про приватизацію державного житлового фонду № 691 від 30.09.1993року в частині, саме пункту 547 про передачу квартири в приватну спільну власність гр. ОСОБА_3 та його дружині і синові, по адресі: АДРЕСА_1 . Скасувати свідоцтво про право власності на житло від 30.09.1993 року на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення про приватизацію квартири та скасування свідоцтва про право власності на житло - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 25.10.2019року.

ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Виконавчий комітет Вінницької міської ради, м. Вінниця, вул. Соборна, 59, код ЄДРПОУ03084813.

ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 .

ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , НОМЕР_3 .

Суддя: