Вирок № 85177285, 25.10.2019, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/1718/19

Провадження № 1-кп/648/251/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2019 року смт. Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого – судді: Кусік І.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Козлової Т.С.

прокурора: Суворова О.Є.

потерпілої: ОСОБА_1

представника потерпілого: Юрченка А.С.

обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12018230080000680 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого;

-за ст. 286 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 30 травня 2018 року, близько 15.30 години, керуючи технічно несправним автомобілем марки ВАЗ 2104, р/н НОМЕР_1 (що не перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з ДТП), перебуваючи на перехресті нерівнозначних доріг вул. Миколаївської та вул. Херсонської в с. Чернобаївка Білозерського району Херсонської області, рухаючись по другорядній дорозі, зі сторони аеропорту по вул. Миколаївській у напрямку вул. Стадіонної, діючи із необережності, в задовільних дорожніх умовах, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, яка склалась, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, а саме порушив вимоги п. п. 2.3 б), 16.11 та дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, недостатньо оцінив дорожню обстановку, не переконався, що його дії будуть безпечними, не створюють перешкод та небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, рухаючись по другорядній дорозі, не дав дорогу (не пропустив) автомобілю марки Volkswagen Passat, р/н НОМЕР_2 , який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі (з боку м. Херсона в бік м. Миколаєва) та виїхав на перехрестя зі сторони аеропорту в напрямку вул. Стадіонної, внаслідок чого автомобіль марки Volkswagen Passat, р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , з належним виконанням п. 12.3 Правил дорожнього руху, не маючи можливості запобігти настанню дорожньо-транспортної пригоди, на вказаному перехресті нерівнозначних доріг, здійснив зіткнення із автомобілем ВАЗ 2104, р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , що спричинило потерпілій ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді: «Перелому дужки С5 хребта праворуч, крововиливи м`яких тканин шийного відділу».

В ході судового розгляду:

Представник потерпілої представив суду позов до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в наслідок ДТП, в якому просив:

Стягнути з Відповідача 1 Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ- 21647131, місцезнаходження Русанівський бульвар, 8, м.Київ, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 загалом 73 280,44 грн., з них відшкодування:

за шкоду спричинену здоров`ю в сумі 24 177,73 грн.

моральну шкоду у розмірі 1 208,88 грн.

шкоду спричинену майну в сумі 47 869,83 грн.

витрати на поштову кореспонденцію - 24,00 грн.

Стягнути з Відповідача 2 ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду загалом 191 266,00 грн., з них:

моральну шкоду 187 785,00 грн.

внески до медичного закладу на суму 1 660,00 грн.

витрати на проведення автотоварознавчого дослідження 1 791,00 грн.

витрати на поштову кореспонденцію 30,00 грн.

Стягнути з Відповідачів понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу - 34000,00 грн.

Ухвалою суду від 13.08.2019 року цивільний позов ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в наслідок ДТП, було призначено до розгляду в рамках даного кримінального провадження та визнано потерпілу ОСОБА_1 цивільним позивачем, МТСБУ та обвинуваченого ОСОБА_2 цивільними відповідачами.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України визнав повністю, щиро покаявся та суду пояснив, що 30 травня 2018 року, приблизно після обіду, він керуючи автомобілем ВАЗ виїхав з другорядної дороги на головну (в районі перехрестя) і не побачивши автомобіля, що рухався по основній дорозі, за кермом якого була потерпіла та вчинив ДТП. Визнає себе винним, оскільки він повинен був впевнитися в тому, що не є перешкодою її авто. В судовому засіданні обвинувачений вибачився перед потерпілою, цивільний позов визнав повністю.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України не спростовується показами самого обвинуваченого та підтверджується письмовими доказами у справі та показами потерпілої:

Протоколами проведення слідчого експерименту від 08.08.2018 року, 13.090.2018 року, 12.03.2019 року та 16.03.2019 року, повністю підтверджено покази, надані обвинуваченим в судовому засіданні.

Протоколом огляду місця події з план-схемою та фототаблицею від 30.05.2018 року, в ході якого було зафіксовано місце ДТП та обстановка після його вчинення.

Висновком авто-технічної експертизи № 357-АТ від 16.08.2018 року, відповідно до якого перед настанням даної дорожньо-транспортної пригоди робоча гальмівна система, рульове керування та ходова частина автомобіля марки Volkswagen Passat, р/н НОМЕР_2 була в справному стані.

Висновками авто-технічних експертиз № 456-АТ від 27.09.2018 року та № 19-157 від 22.03.2019 року відповідно до яких у дорожній ситуації, що склалася, водій автомобіля ВАЗ 2104 р.н. НОМЕР_4 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 16.11 Правил дорожнього руху України. Виконуючи вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України мав технічну можливість уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди. Висновком судово-медичної експертизи № 422 від 22.08.2018 року у потерпілої ОСОБА_1 виявлено середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді: «Перелому дужки С5 хребта праворуч, крововиливи м`яких тканин шийного відділу», що виникли, не виключено 30.05.2018 року в салоні автомобіля при зіткненні.

Потерпіла надала суду покази, якими повністю підтверджено факти, викладені в обвинувальному акті.

Оцінивши вказані вище докази суд приймає їх, як допустимі, оцінює їх, як належні та такі, що добуті законним шляхом, які узгоджуються між собою та не протирічать один одним, тому вважає, що факт скоєння ОСОБА_2 кримінального правопорушення є доведеним під час судового розгляду і кваліфікує його дії за ст. 286 ч. 1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії необережних, особу винного, який характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, відсутність обтяжуючих покарання обставин та наявність пом`якшуючих покарання обставин, висновок органу пробації про можливість виконання покарання у громаді. Тому врахувавши все вищевикладене суд приходить до висновку про те, що достатнім та необхідним для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів є покарання у виді штрафу в нижній межі санкції статті з призначенням додаткового покарання.

У пункті 7 ч. 1 ст. 368 КПК України зазначено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов, і якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

Тобто при вирішенні цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати характер правовідносин, що склалися між учасниками, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.

Виходячи з наведеного позовні вимоги до Відповідача 1 Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення на користь ОСОБА_1 загалом 73 280,44 грн., з них: за шкоду спричинену здоров`ю в сумі 24 177,73 грн.; моральну шкоду у розмірі 1 208,88 грн.; шкоду спричинену майну в сумі 47 869,83 грн.; витрати на поштову кореспонденцію - 24,00 грн. на думку суду підлягає залишенню без розгляду із зберіганням права звернутися до суду з даним позовом в порядку цивільного судочинства, з метою дотримання основних засад цивільного судочинства та з метою не затягування слухання кримінальної справи, виходячи з того, що під час слухання справи Відповідач 1 МТСБУ в судове засідання не з`явився, у суду немає належних доказів на підтримку того, що саме МТСБУ є належним відповідачем у даному позові.

Цивільний позов у кримінальному проваджені в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь потерпілої моральної, матеріальної шкоди та судових витрат (авто товарознавче дослідження та поштова кореспонденція), з урахуванням повного визнання позову ОСОБА_2 підлягає задоволенню повністю.

В частині стягнення витрат на професійну допомогу суд, враховуючи постанову Верховного Суду, у справі №735/845/17, ретельно перевіривши доводи цивільного позову, з огляду на граничний розмір компенсації вищевказаних витрат (ч. 3 ст. 120, ч. 5 ст. 121 КПК України) та врахувуючи положення, закріплені у Порядку оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів та Методиці обчислення розміру винагороди адвокатів, затверджених постановою Кабінету міністрів України №465 від 17 вересня 2014 року задовольняє позов в цій частині частково, в сумі, яка знайшла своє підтвердження під час судового розгляду 6000,00 грн.

Судові витрати підлягають стягненню з винного.

Речовими доказами розпорядитися відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу на користь Держави в розмірі двохста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 3 400,00 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Цивільний позов в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 моральної та матеріальної шкоди, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду загалом 191 266,00 грн., з них:

-моральну шкоду 187 785,00 грн.

-внески до медичного закладу на суму 1 660,00 грн.

-витрати на проведення автотоварознавчого дослідження 1 791,00 грн.

-витрати на поштову кореспонденцію 30,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу - 6000,00 грн.

Позов в частині стягнення шкоди з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 , залишити без розгляду.

Речові докази – автомобілі ВАЗ 2104, р/н НОМЕР_1 та Volkswagen Passat, р/н НОМЕР_2 вважати повернутим власникам.

Скасувати арешт на автомобіль ВАЗ 2104, р/н НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Білозерського районного суду Херсонської області від 25.06.2018 року.

Судові витрати за проведення судових авто-товарознавчих експертиз в сумі 7142,70 грн. стягнути з ОСОБА_2 .

Запобіжний захід не обирати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга учасниками процесу протягом 30 діб з моменту його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Білозерський районний суд Херсонської області.

Копія вироку суду буде вручена учасникам негайно.

Головуючий суддя: Кусік І.В.