Ухвала суду № 85175998, 25.10.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________ Справа № 947/25299/19

Провадження № 2/947/6052/19

УХВАЛА

25.10.2019 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Тетяна Анатоліївна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

16 жовтня 2019 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Тетяна Анатоліївна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якій позивач просить суд визнати за нею – ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за законом після смерті – ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на Ѕ частку наступного нерухомого майна:квартири АДРЕСА_1 ; квартири АДРЕСА_2 ; будинок АДРЕСА_3 .

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 17.10.2019 року вказану позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом– залишено без руху. Надано позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви – п`ять днів з дня отримання копії ухвали, а саме для:

- визначення у позові ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості спірного нерухомого майна, станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження вартості спірного майна, якими може бути відповідний звіт про визначення ринкової вартості нерухомого майна;

- у разі визначення ціни позову, роз`яснено про необхідність надання до суду документа на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогами майнового характеру, який підлягає до сплаті у розмірі 1 відсоток від встановленої ціни позову, але не менше 768 гривень 40 копійок та не більше 9605 гривень 00 копійок;

- роз`яснено, що у разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачами ціни позову стосовно спірного нерухомого майна, у такому разі слід вважати встановленим судом, що належить до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який підлягає сплаті в сумі 9605 гривень 00 копійок;

- роз`яснено, що у разі сплати судового збору, надати до позову уточнений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Роз`яснено позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

23 жовтня 2019 року до суду на виконання вказаної ухвали суду, від представника позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків поданої заяви.

Так, у вказані заяві, представник особисто зазначив, що про постановлену судом ухвалу від 17.10.2019 року, йому стало відомо – 22.10.2019 року, та цю заяву, ним подається на її виконання.

Одночасно, як зазначено представником ним разом з заявою, що відображено у графі додаток до заяви, надається:

- електронна квитанція про сплату суми коштів у розмірі 768 гривень 40 копійок від 16.10.2019 року за подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, яка завірена печаткою та підписом уповноваженої особи банку, через який проводилася сплата вказаних коштів (АТКБ «ПРИВАТБАНК»);

- електронна квитанція про сплату суми коштів у розмірі 8837 гривень від 22.10.2019 року за подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, завірена печаткою та підписом уповноваженої особи банку, через який проводилася сплата вказаних коштів (АТКБ «ПРИВАТБАНК»).

Оглянувши надану заяву, судом встановлено, що крім зазначеного посилання про нібито сплату позивачем судового збору у вказаному розмірі, представником не надано відповідних доказів на здійснення цих дій, оскільки такі додатки до заяви відсутні, як і відсутня посилання в мережі Інтернет, для перевірки цих обставин.

Відсутність вказаних додатків підтверджується, складеним 23 жовтня 2019 року Київським районним судом міста Одеси актом за №81, за підписом старшого секретаря суду Сідаю Ю.М., та двох діловодів суду ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , якими засвідчено, що до Київського районного суду міста Одеси представником ОСОБА_6 було подано заяву про усунення недоліків позовної заяви по справі 947/25299/19, однак при її огляді встановлено що: 1.Електронна квитанція про сплату суми коштів у розмірі 768гривень 40 копійок від 16.10.2019 року за подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, завірена печаткою та підписом уповноваженої особи банку, через який проводилася сплата вказаних коштів («АТ КБ «Приват Банк»); 2. Електронна квитанція про сплату суми коштів у розмірі 8837 гривень від 22.10.2019 року за подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, завірена печаткою та підписом уповноваженої особи банку, через який проводилася сплата вказаних коштів («АТ КБ «Приват Банк»); відсутні.

У зв`язку з чим, судом встановлено, що позивачем та її представником неналежним чином усунуті недоліки поданої заяви у відповідності до ухвали суду від 17.10.2019 року.

Судом також враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів..

Згідно з ч. 2 ст. 10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України..

Пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36).

На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У зв`язку з тим, що позивачами недоліки поданої заяви належним чином не усунуті, суддя вважає, що у відповідності до ст. 185 ЦПК України, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Тетяна Анатоліївна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом– слід повернути позивачам та роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Тетяна Анатоліївна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом– вважати неподаною та повернути позивачам.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу судді протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Калініченко Л. В.