Ухвала суду № 85171946, 24.10.2019, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа №: 486/1806/19 Провадження № 2/486/750/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року м.Южноукраънськ

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Далматової Г. А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування пункту рішення міської ради, повернення коштів,

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2019 року прокурор звернувся до суду в інтересах держави із позовом до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування пункту рішення міської ради, повернення коштів, отриманих на підставі цього рішення.

Із позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що п.25 рішення Южноукраїнської міської ради від 09.11.2017 року №885 передбачено виділення ОСОБА_1 з фонду міської ради на виконання депутатських повноважень матеріальної допомоги на лікування в сумі 122545,82 грн. Кошти були отримані та прераховані.

Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 05.04.2019 року №486/391/19 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.172-7 КУАП, а саме неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів, вчинення дій в умовах конфлікту інтересів, і притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. Постанова набрала законної сили.

Прокурор звернувся до суду із позовом в порядку цивільного судочинства, посилаючись на те, що в даному випадку за рішенням міської ради виникло приватне право чи інтерес, що узгоджується із правовою позицією Верховного суду згідно постанови №823/2042/16.

Проте суд не погоджується з таким обґрунтуванням. Верховний суд неодноразово роз`яснював розмежування предметної юрисдикції у спорах, предметом яких є вимога про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, заявленого з тих підстав, що позивач вважає порушеним своє речове право на це майно, зокрема, у постановах від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 12 грудня 2018 року у справі № 573/454/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 242/1634/17, від 5 червня 2019 року у справі № 366/3436/16-ц та багатьох інших. Така судова практика не може застосовуватися у справі, в якій зовсім інше коло осіб та інший предмет спору.

Так, прокурор звертається до суду, вважаючи, що порушені інтереси держави. Відповідачами у справі є орган місцевого самоврядування та депутат місцевої ради. Предметом спору є питання законності рішення органу місцевого самоврядування через порушення законодавства про запобігання корупції та грошові кошти, отримані на підставі цього рішення депутатом як публічною особою, що не перебуває у трудових відносинах в силу свого статусу представника територіальної громади, встановленого Законом України «Про статус депутатів місцевих рад».

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Справою адміністративної юрисдикції у відповідності до п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень (постанова Верховного Суду №371/957/16-а від 22.01.2019 року).

Суд наголошує на тому, що прокурор як позивач не порушує питання про захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи інтересу, як це передбачено ст.2 ЦПК України, а заявляє вимоги про скасування з підстав незаконності рішення суб`єкту владних повноважень. Похідною від цієї заявленої вимоги є вимога про відшкодування збитків, для якої прямо передбачено ч.5 ст.21 КАС України, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

За таких обставин суд вважає, що у відкритті провадження у справі слід відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.

Таким чином, суд роз`яснює заявнику, що за його клопотанням сплачена сума судового збору повертається йому за ухвалою суду.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 186, 258, 260, 352, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним, скасування пункту рішення міської ради та повернення коштів.

Роз`яснити позивачу, що сплачена ним сума судового збору буде повернута за ухвалою суду у разі пред`явлення клопотання.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Южноукраїнського міського суду Г. А. Далматова