Рішення № 85171155, 18.10.2019, Франківський районний суд м. Львова

465/5194/18

2/465/1601/19

РІШЕННЯ

Іменем України

18.10.2019 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді Кузя В.Я.

за участю секретаря: Янковської С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу від 26.07.2018 року за № 01-20/173 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності в.о. завідувача ДНЗ № 42 М.М. Савки», -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в суд із позовом до відповідача, який вподальшому уточнила, про визнання незаконним та скасування наказу від 26.07.2018 року за № 01-20/173 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності в.о. завідувача ДНЗ № 42 М.М. Савки», стягнення моральної шкоди в розмірі 12 мінімальних заробітних плат та стягнення судових витрат.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що працює вихователем – методистом Дошкільного навчального закладу № 42 у м. Львові.

З 04.06.2018 по 24.07.2018 року, одночасно виконуючи свої обов`язки вихователя – методиста, виконувала обов`язки завідувача закладу на час відпустки та лікарняного завідувача – ОСОБА_2 . 26.07.2018 року о 17 год. 30 хв. у приміщенні ДНЗ, представником відповідача їй було вручено Наказ № 01-20/173 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності в.о. завідувача ДНЗ № 42 М.М. Савки», який був підготовлений юристом ОСОБА_3 до відібрання у неї її письмових пояснень стосовно подій, що мали місце 12.07.2018 року та 13.07.2018 року, а саме нібито створення нею перешкод працівникам відділу освіти Франківського та Галицького УО ДГП ЛМР – у ненаданні ключів від частини нежитлових приміщень першого поверху , що позначені під індексами 11-28 та від нежитлових приміщень другого поверху під індексами 77-101 для розміщення якогось новоствореного закладу та в опломбуванні 13.07.2018 року нежитлових приміщень закладу дошкільної освіт № 188.

Даним наказом до неї було застосовано стягнення у вигляді догани за нібито невиконання нею розпорядження власника ,- ухвали Львівської міської ради від 12.07.2018 року № 3690 « Про створення закладу дошкільної освіти ясел-садка № 188».

Зазначає , що таке розпорядження не було доведене до її відома.

Вважає такий наказ незаконним та таким , що винесений упереджено, так як ніяких дисциплінарних проступків вона не вчиняла. Зазначає, що на час застосування до неї дисциплінарного стягнення, вона перебувала на посаді вихователя – методиста , на яку була призначена завідувачем ДНЗ № 42 м. Львова ОСОБА_2 , та згідно із вимогами ст. 147-1 КЗПП України – право застосовувати до неї дисциплінарне стягнення мав лише ДНЗ № 42 в особі завідуючого, а не відділ освіти.

Стверджує, що ані посадовими обов`язками, ані вимогами чинного законодавства, ані законними розпорядженнями органів управління освітою не вбачається прямої вказівки звідуючому чи в.о. завідуючого ДНЗ №42 м. Львова виконувати розпорядження власника- Ухвалу Львівської міської ради №3690 від 12.07.2018 року, яка немає відношення до ДНЗ №42.

Просить суд звернути увагу на порушення відповідачем порядку застосування дисциплінарного стягнення, так як відповідачем не було зібрано достаньо доказів її вини, не проведено належного розслідування по даному факту: факт вчинення нею дисциплінарного проступку був підтверджений актом складеним 13.07.2018 року о 22.15 год., тобто у неробочий час, а спірний наказ був винесений відповідачем в період виконання нею своїх безпосередніх посадових обов`язків, як вихователя – методиста, а не під час здійснення повноважень виконуючої обов`язків завідувача ДНЗ №42.

Відтак, із цих підстав просить визнати незаконним та скасувати спірний наказ.

Обгрунтовуючи свої вимоги щодо стягнення із відповідача мопальної шкоди зазначає,що такі дії відповідача призвели до її моральних страждань, втрати впевненості у майбутньому, страху втратити роботу. Згідно уточнених позовних вимог , просить стягнути із відповіда моральну шкоду у розмірі 12 мінімальних заробітних плат.

Позивач стверджує, що у відповідача були відсутні підстави для винесення неправомірного наказу №01-20/173 від 26.07.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності в. о. завідувача №42 М.М. Савки», оскільки обставини, які стали підставою для винесення спірного наказу, а саме невиконання розпорядження власника (ухвали Львівської міської ради від 12.07.2018 року №3690 «Про створення закладу дошкільної освіти (ясел-садка)№188» не є порушення трудової дисципліни, за що було застосовано захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани до Позивача.

В судовому засіданні позивача та її представник позовні вимоги підтримали, пояснення надали аналогічні викладеним та додатково пояснили, що такий орган, як ВО Галицького та Франківського районів УО ДГП ЛМР невправі був застосовувати дисциплінарне стягнення до позивача,як до виконуючого обов`язків завідувача Дошкільного навчального закладу №42 м. Львова у період перебування Позивача на посаді «вихователя-методиста», дисциплінарне стягнення у вигляді догани за нібито невиконання останньою розпорядження власника - ухвали Львівської міської ради від 12.07.2018 року №3690 «Про створення закладу дошкільної освіти (ясел-садка №188»), що і підтверджується Наказом начальника відділу освіти Галицького та Франківського районів УО ДПГ ЛМР ОСОБА_4 . №01-20/173 від 26.07.2018.

Окрім того,ані посадовими обов`язками, ані вимогами чинного законодавства, ані нормативними документами, ані законними розпорядженнями органів управління освітою не закріплено прямої вказівки завідувачу чи в. о. завідувачу ДНЗ №42 м. Львова в тому числі і Позивачу виконувати розпорядження власника (ухвали міської ради від 12.07.2018 року №23690 «Про створення закладу дошкільної освіти (ясел-садка) №188), яке безпосередньо не стосується ДНЗ №42 м. Львова.

В оспорюваному наказі немає посилання на документ, який би підтвердив порушення Позивачем трудової дисципліни; і що найголовніше, саме застосування Відділом освіти Галицького та Франківського районів У О ДГП ЛМР дисциплінарного стягнення у вигляді догани до позивача було здійснено не на підставах та не у відповідності до вимог трудового законодавства. Відповідач упереджено, безпідставно та без зібрання достатніх доказів, які б свідчили про факт вчинення Позивачем дисциплінарного проступку прийняв Наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності в.о. завідувача ДНЗ №42 м. Львова М.М. Савки», та вручив їй саме в момент отримання письмових пояснень, без проведення належного службового розслідування по факту нібито вчинення дисциплінарного проступку , як в.о. завідувача ДНЗ №42 ОСОБА_1 , та який б свідчив про порушення нею трудової дисципліни. Зробив це без зібрання достатніх доказів, які б свідчили про факт вчинення Позивачем дисциплінарного проступку), що однозначно є підставою для скасування наказу "роботодавця" про накладення дисциплінарного стягнення на позивача.

Саме такі вищевказані неправомірні дії представників Відділу освіти Галицького та Франківського районів У О ДГП ЛМР вказують на порушення порядку застосування дисциплінарного стягнення (догани) щодо неї, позивача. Такими протиправними діями ВО Галицького та Франківського районів УО ДГП ЛМР перш за все завдав їй великої моральної шкоди , адже вона отримала великий психологічний стрес від пережитого. Негативні думки та спогади цих подій щодо неправомірного застосування дисциплінарного стягнення, страх можливого повторення подій, обурення, приниження гідності ушкодження професійної та суспільної репутації, все це наслідки протиправних дій відповідача щодо неправомірного застосування дисциплінарного стягнення до неї. По сьогоднішній день переслідує тривожний стан з приводу втрати роботи.

Факти завдання моральних страждань підтверджуються, окрім викладених у позовні заяві, поясненнях, ще й такими письмовими доказами, які визначають характер та ступень моральних страждань внаслідок неправомірного застосування Відповідачем дисциплінарного стягнення (Висновок експерта за результатами проведення експертного психологічного дослідження №2-02/05 від 02.05.2019 року.

Просять позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнала, посилаючись на письмовий відзив, згідно якого, вважає позовні вимоги безпідставними та необгрунтованими, оскільки на виконання ухвали Львівської міської ради від 12.07.2018 р. № 3690 «Про створення закладу дошкільної освіти (ясел-садка) № 188» та наказу управління освіти ДГП ЛМР від 12.07.2018 р. № 297р «Про створення закладу дошкільної освіти (ясел-садка) № 188» з метою забезпечення дітей учасників антитерористичної операції, операції Об`єднаних сил, учасників бойових дій, учасників Революції Гідності, військовослужбовців Збройних сил України, Національної гвардії України та інших пільгових категорій, визначених Положенням та правилами про порядок набору, обліку та забезпечення прозорості у зарахуванні дітей до закладів дошкільної освіти м. Львова, затвердженим рішенням виконавчого комітету від 29.12.2017 року № 1190 – 12.07.2018 року було створено та зареєстровано комунальну установу - заклад дошкільної освіти ясла-садок № 188 за адресою: м. Львів, вул. Сміливих, 26, в частині будівлі - приміщення першого поверху під індексами: 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27, 28 та в нежитлових приміщень другого поверху під індексами: 77, 78, 2 80, 81,82, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99, 100, 101. В іншій частині будівлі знаходиться і функціонує дошкільний навчальний заклад № 42 м.Львова, керівник даного закладу ОСОБА_5 Йосипівна.

Дошкільний навчальний заклад № 42, так само як і заклад дошкільної освіти № 188 безпосередньо підпорядковані, підзвітні та підконтрольні відділу освіти, оскільки балансоотримувачем будівлі на вул. Сміливих, 26, в яких знаходяться два дошкільних навчальних закладів є відділ освіти Галицького та Франківського районів УО ДГП ЛМР .

У зв`язку з відпусткою завідувача ДНЗ № 42 ОСОБА_2 та перебування її на лікарняному з 4 червня 2018 року по 24 липня 2018р. включно, виконувати обов`язки завідувача покладено на вихователя-методиста ОСОБА_1 .

Відтак, на виконання вище вказаної ухвали ЛМР про створення ЗДО № 188, представники відділу освіти спільно з представниками управління освіти ДГП ЛМР 12.07.2018р. та 13.07.2018р. прибули в новостворений заклад дошкільної освіти № 188 для здійснення дій, пов"язаних із організацією роботи новоствореної установи.

Разом з тим, позивачем створювались перешкоди у виконанні вищевказаної ухвали, що підтверджується : Актами від 12.07.2018р. та від 13.07.2018 р. складеними працівниками відділу освіти та працівниками управління освіти ДГП ЛМР про те, що відремонтовані нежитлові приміщення першого поверху під індексами з 11 по 28 включно та нежитлові приміщення другого поверху під індексами з 77 по 101 включно, які є суміжними із приміщеннями ДНЗ № 42, є закритими, тому немає можливості здійснити до них доступ, оскільки ключі від дверей до даних приміщень знаходяться у в.о. завідувача ДНЗ № 42 ОСОБА_1 , яка відмовляється їх надати; Актом від 13.07.2018р. підтверджується, що ОСОБА_6 в присутності батьківської громади, депутатів Львівської міської ради та представників органів освіти міста Львова зірвала щити із електрощитової в приміщеннях новоствореного навчального закладу. Актом від 12.07.2018 р. підтверджено, що відремонтовані нежитлові приміщення першого поверху під індексами з 11 по 28 та нежитлові приміщення другого поверху під індексами з 77 по 101 відділом освіти опечатано; Акт від 13.07.2018 р., про те, що приміщення ЗДО № 188 опломбовано завідувачем ДНЗ № 42 ОСОБА_1 , що засвідчує печатка і підпис.

Не погоджуються із твердженнями позивача, про те що вона не була обізнаною про Ухвалу Львівської міської ради, спростовується наданими нею поясненнями перед накладенням дисциплінарного стягнення.

Крім того, оспорюваний наказ відділу освіти від 26.07.2018р. № 01-20/173 видавався також на виконання доручення управління освіти ДГП ЛМР від 26.07.2018р. № 4-2601-1646. Згідно даного доручення відділ освіти зобов`язано розглянути питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності в.о. завідувача ДНЗ № 42, вихователя- методиста ОСОБА_1 за порушення ст. 139 КЗпПУкраїни. Від позивача було відібрано письмові пояснення, які зазначені в наказі № 01-20473 від 26.07.2018р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності в.о. завідувача ДНЗ № 42 ОСОБА_1 » та лише після їх отримання позивачу було оголошено догану.

Зазначають, що позивач виконуючи обов`язки завідувача ДНЗ № 42 під час подій, які відбувалися у ЗДО № 188 12 та 13 липня 2018 р. , зобов`язана була допустити працівників відділу освіти до всіх приміщень новоствореного закладу №188, надавши ключі від приміщень. Разом з тим, остання відмовилась надати ключі, зірвала пломби з опечатаних приміщень і самовільно опломбувала ці приміщення своїм підписом та печаткою ДНЗ № 42, що є порушенням трудової дисципліни.

Із цих підстав просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи документи і докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 03 жовтня 2011 року була призначена на посаду вихователя-методиста Дошкільного навчального закладу № 42 м. Львова відповідно до наказу №115-к від 03.10.2011 року.

З 04 червня 2018 року по 24 липня 2018 року ОСОБА_1 виконувала обов`язки завідувача Дошкільного навчального закладу № 42 м. Львова на час відпустки та лікарняного завідувача ДНЗ № 42 м. Львова ОСОБА_2 , що підтверджується Наказом Відділу освіти Галицького та Франківського районів від 01.06.2018 року № 01-22/105.

З 25.07.2018 року виконання обов`язків завідувача ДНЗ №42 м. Львова ОСОБА_1 були припинені у зв`язку із закінченням строку виконання.

26.07.2018 року, саме у період перебування позивача на посаді вихователя- методиста, ВО Галицького та Франківського району УО ДГП ЛМР застосував дисциплінарне стягнення у вигляді догани за невиконання нею розпорядження власника,- ухвали Львівської міської ради від 12.07.2018 року №3690 «Про створення закладу дошкільної освіти ясел-садка №188», що стверджується Наказом № 01-20/173 від 26.07.2018 року.

Судом встановлено, що на виконання ухвали Львівської міської ради від 12.07.2018 р. № 3690 «Про створення закладу дошкільної освіти (ясел-садка) № 188» та наказу управління освіти ДГП ЛМР від 12.07.2018 р. № 297р «Про створення закладу дошкільної освіти (ясел-садка) № 188», з метою забезпечення дітей учасників антитерористичної операції, операції Об`єднаних сил, учасників бойових дій, учасників Революції Гідності, військовослужбовців Збройних сил України, Національної гвардії України та інших пільгових категорій, визначених Положенням та правилами про порядок набору, обліку та забезпечення прозорості у зарахуванні дітей до закладів дошкільної освіти м. Львова, затвердженим рішенням виконавчого комітету від 29.12.2017 року № 1190 – 12.07.2018 року було створено та зареєстровано комунальну установу - заклад дошкільної освіти ясла-садок № 188 за адресою: м. Львів, вул. Сміливих, 26, що мають розміщуватись в частині будівлі в приміщеннях першого поверху у приміщеннях під індексами: 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27, 28 та в нежитлових приміщень другого поверху під індексами: 77, 78, 2 80, 81,82, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99, 100, 101. Контроль за виконання даної ухвали покладався на заступника міського голови з гуманітарних питань.

Згідно змісту оспорюваного наказу вбачається, що дисциплінарне стягнення застосоване до ОСОБА_1 за вчинення проступку: "Створення перешкод 12.07.2018 року та 13.07.2018 року, працівникам відділу освіти Франківського та Галицького УО ДГП ЛМР , що проявлялось у ненаданні ключів від частини нежитлових приміщень першого поверху під індексами 11-28 та від нежитлових приміщень другого поверху під індексами 77-101 новоствореного закладу та в опломбуванні 13.07.2018 року нежитлових приміщень закладу дошкільної освіт № 188".

Відповідно до ст. 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Таким чином, трудовою дисципліною передбачено додержання працівниками норм, закріплених КЗпП України, правил внутрішнього трудового розпорядку, статутів, положень, посадових інструкцій, за порушення яких до працівника можливо застосування положень ст. 147 КЗпП України.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Частиною 1 статті 147-1 КЗпП України , передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Тобто, виключною компетенцією власника або уповноваженого ним органу є видача наказів, визначення підстав, мотивів, обґрунтування та виду дисциплінарного стягнення. В свою чергу, до компетенції суду належить перевірка додержання передбачених законом підстав та порядку застосування до працівників дисциплінарного стягнення, тобто законність наказу.

З письмових доказів у справі вбачається, що відповідно до положень Статуту ДНЗ №42 Львівської міської ради, право прийняття та звільнення працівників закладу надається завідувачу ДНЗ.

Відповідно до п.3.6.6. Положення «Про Галицько – Франківський відділ освіти», право прийняття та звільнення із посад працівників групи, бухгалтерії, заступників керівників та педагогічних працівників загальноосвітніх начальних закладів надається відділу освіти.

Із вказаних положень слід прийти до висновку, що Відділ освіти Галицького та Франківського районі УО ДГП ЛМР є роботодавцем заступників керівників та педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, а відтак має повноваження застосовувати дисциплінарні стягнення до цієї категорії працівників.

Разом тим, всупереч вказаних положенням, 26.07.2018 року відповідач застосував дисциплінарне стягнення у вигляді догани до ОСОБА_1 – вихователя – методиста ДНЗ № 42 за невиконання нею Ухвали Львівської міської ради від 12.07.2018 року №3690.

Дане дисциплінарне стягнення було застосоване до позивачки Наказом начальника відділу освіти Галицького та Франківського УО ДПГ ЛМР ОСОБА_4 . № 01-20/173 від 26.07.2018 року, тобто таке застосування здійснено суб`єктом, що не наділений повноваженнями застосовувати вказане стягнення до особи позивача – вихователя – методиста ДНЗ №42.

Вирішуючи питання підставності застосування вказаного дисциплінарного стягнення, суд враховує, що 12.-13.07.2018 року ОСОБА_1 виконувала обов`язки завідувача ДНЗ №42, а відтак на неї поширювались права та обов`язки передбачені Посадовою інструкцією завідувача. Так, п.5.4 Посадової інструкції передбачено відповідальність завідувача за невиконання чи неналежне виконання без поважних причин своїх посадових обов`язків, вимог чинного законодавства, нормативних документів, законних розпоряджень органів управління освітою.

Разом з тим, із Ухвали Львівської міської ради №3690 від 12.07.2018 року, що стала підставою для винесення спірного наказу не вбачається вказівок завідувачу ДНЗ №42 щодо вчинення будь – яких дій на виконання вказаної ухвали. Більше того, жодного відношення до ДНЗ №42 дана ухвала не має, так як стосується новоствореного ДНЗ № 188.

Відтак, у відповідача були відсутні підстави для притягнення в.о. Завідувача ДНЗ №42 ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності , оскільки обставини, що стали підставою для винесення спірного наказу, а саме – невиконання розпорядження власника не є порушенням трудової дисципліни.

Вирішуючи питання дотримання порядку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 149 КЗпП України встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Судом встановлено та стверджується актом ДНЗ №42 від 26.07.2018 року, що 26.07.2018 року о 17 год. 30 хв. представником відповідача – юристом Шупером О. позивачу було вручено Наказ №01-20/173 від 26.07.2018 року про накладення на неї дисциплінарного стягнення. В цей же час, о 17 год. 30 хв. позивачкою було надано її письмові пояснення щодо обставин, що мали місце 13.07.2018 року, під час виконання нею обов`язків завідувача ДНЗ №42. Відтак, спірний наказ був виданий одночасно із наданням позивачкою її пояснень, а тому службове розслідування по факту вчинення позивачкою дисциплінарного проступку не проводилось.

У зв"язку з цим, судом встановлено, що під час винесення спірного наказу, надані ОСОБА_1 письмові пояснення не враховувались.

Суд зазначає, що при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідачем по справі не доведено наявності складу дисциплінарного проступку у діях або бездіяльності позивача, зокрема, причинно-наслідкового зв`язку між порушенням трудових обов`язків і шкідливими наслідками, які спричинило або могло спричинити це порушення.

Отже, на думку суду, вищевикладені встановлені обставини по справі, відображають формальний підхід відповідача до процедури накладання дисциплінарного стягнення, визначеної законом.

Постановою Пленуму ВСУ від 06.12.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Виходячи з аналізу норм КЗпП України, у справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності, саме роботодавець повинен довести, що притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося без порушення законодавства про працю.

Аналіз вищевказаного дає підстави дійти до висновку про те, що наказ Відділу освіти Галицького та Франківського районів УО ДГП ЛМР "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " від 26.07.2018 р. винесений не уповноваженим на те суб`єктом, та без додержанням правил та порядку застосування дисциплінарного стягнення, а відтак є незаконним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України, на яку посилається позивач, відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Таким чином, для відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди необхідна наявність кількох юридичних фактів, зокрема факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31 березня 1995 року (далі - постанова), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У п. 13 зазначеної постанови вказано, що за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно п. 5 вказаної постанови визначено, що суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Факти завдання моральних страждань Позивачеві підтверджуються, окрім викладених у позовні заяві, поясненнях, ще й такими письмовими доказами, які визначають характер та ступень моральних страждань Позивача внаслідок неправомірного застосування Відповідачем дисциплінарного стягнення (Висновок експерта за результатами проведення експертного психологічного дослідження №2-02/05 від 02.05.2019 року.(Експертне дослідження проведено експертом Линник С.В.(внесений у реєстр атестованих судових експертів; Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого видана 25.03.2019 року сімейним лікарем поліклінічного відділення «5-та міська клінічна лікарня м. Львова» ).

За результатами проведення експертного психологічного дослідження №2-02/05, експерт зазначив, що ситуація, стосовно застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани постала для Позивача як проблемною, ушкодила їй професійну та суспільну репутації, чим заподіяла їй негативні психологічні переживання (моральні страждання); Орієнтовний еквівалент компенсації завданих Позивачеві, ОСОБА_1 моральних страждань, у випадку кваліфікації судом дій відповідача як неправомірних становить 12 мінімальних заробітних плат.

Разом з тим, виходячи із засад розумності та справедливості, та з урахуванням встановлених обставин, продовження виконання позивачем своїх посадових обов`язків у ДНЗ №42, суд приходить до висновку, що достатнім розміром відшкодування моральної шкоди , буде сума однієї мінімальної заробітної плати, що станом на 01.01.2019 року становить 4173 грн.

При поданні позову позивач сплатила судовий збір у розмірі 1409,60 грн., що включає два розміри ставки судового збору, за подання вимоги про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та за вимогу щодо відшкодування моральної шкоди, по 704,80 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із судового збору та витрат пов`язаних із проведенням експертизи.

На підставі ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позову, в частині однієї немайнової вимоги, з відповідача на користь позивача підлягає відшкодування сплаченого судового збору пропорційно до задоволених вимог, тобто у сумі 704,80 грн. Інша частина судового збору покладається на позивача.

Згідно квитанції №153 від 25.04.2019 року ОСОБА_1 здійснено оплату за Висновок експерта № 2-02/05 від 02.05.2019 року за результатами проведення експертного психологічного дослідження у загальні сумі 12019 грн. ( 11900 грн. +119 грн.), що підлягають стягненню із відповідача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3,10,12, 81, 89, 141, 259, 263 - 265 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу від 26.07. 2018 року за № 01-20/173 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності в.о. завідувача ДНЗ № 42 М.М. Савки» задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати Наказ Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 26.07. 2018 року за № 01-20/173 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності в.о. завідувача ДНЗ № 42 М.М. Савки».

Стягнути із Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради ( Ідентифікаційний номер 41321572) на користь ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 1 (однієї) мінімальної заробітної плати, що становить 4173 ( чотири тисячі сто сімдесят три) гривні 00 коп.

Стягнути із Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради ( Ідентифікаційний номер 41321572) на користь ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати з розгляду справи у розмірі 12723 ( дванадцять тисяч сімсот двадцять три) гривні 80 коп.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю таких.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд, що ухвалив рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення буде виготовлено 23 жовтня 2019 року.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Відділ освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, юридична адреса: м. Львів, вул. Г. Чупринки, 85;

Суддя В. Кузь