
Справа № 446/469/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.2019 року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бакай І. А.
за участю секретаря судових засідань: Михайлишин О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву про відвід головуючого судді Самсіна М.Л. по цивільній справі за позовом "Кам"янка-Бузького районного товариства мисливців і рибалок ТМР "Крижень" до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок незаконного полювання,-
встановив:
Голова ТМР ”Крижень” Піско Б.Й. звернувся до суду з вищевказаним позовом.
До початку судового засідання представником позивача ОСОБА_2 подано заяву про відвід по зазначеній цивільній справі, оскільки суддею безпідставно затягуються строки розгляду справи, головуюючий надавав оцінку доказам у справі, які на думку представника позивача, судом не досліджувались, що свідчить про наявність сумнівів в об`єктивності та неупередженості суду, з метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів в об“єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів неупередженість судді у розгляді даної справи та для прискорення подальшого розгляду справи по суті, головуючий підлягає відводу.
Сторони в судове засідання не з"явились.
Дослідивши зміст заяви про відвід головуючого-судді Самсіна М.Л. та матеріали цієї справи, суд дійшов висновку, що вищезазначена заява про відвід підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і, відповідно до статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства (далі - Конвенція) кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов“язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року зазначив, що Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…».
Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України» (заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року, «Салов проти України» (заява № 65518/01) від 6 вересня 2005 року, «Мироненко проти України» (заява № 15938/02) від 18 лютого 2010 року, «Фельдман проти України» (заява № 76556/01) від 8 квітня 2010 року) характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Окрім того, у рішеннях у справі «Посохов проти Росії» (заява № 63486/00) від 4 березня 2003 року та у справі «Федотова проти Росії» (заява № 73225/01) від 13 квітня 2006 року Європейський суд з прав людини також вказав, що суд не є встановленим законом у разі, якщо правила, які регламентують склад суду, не були додержані.
Враховуючи те, що представник позивача, зазначаючи про численні порушення процесуального законодавства, допущенні, на думку останньої, суддею, які хоча не є підтвердженими, однак розгляд справи у даному складі суду може в подальшому викликати сумніви в об“єктивності та неупередженості головуючого у даній справі, з метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів в об“єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів неупередженість судді у розгляді даної справи та для прискорення подальшого розгляду справи по суті, заява про відвід підлягає задоволенню.
У відповідності до ч.1 ст.41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 33, 41, 260, 261, 263 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву представника позивача Сергеєвої О.І. у цивільній справі "Кам"янка-Бузького районного товариства мисливців і рибалок ТМР "Крижень" до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок незаконного полювання про відвід судді Самсіна М.Л. - задовольнити.
Справу передати до канцелярії Кам“янка-Бузького районного суду Львівської області для перерозподілу в порядку ст. 33 ЦПК України.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А.Бакай
Судове рішення № 85170690, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області було прийнято 22.10.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 446/469/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: