Рішення № 85170199, 18.10.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/2252/19

Пр..№ 2/336/2116/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2019 р. м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

за участю секретаря Петрова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської Ради по Шевченківському району (третя особа – Запорізька міська Рада) про зобов`язання вчинити певну дію, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 10.04.2019 р. звернувся із позовною заявою та, з урахуванням зменшених позовних вимог, просив визнати протиправною відмову районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району від 03.01.2018 р. №1838/01-26/01 у здійсненні приватизації квартири АДРЕСА_1 та зобов`язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Шевченківському району вчинити необхідні дії з приватизації квартири АДРЕСА_1 у відповідності до положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» за відсутності ордеру про надання житлової площі за вказаною адресою.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначив, що він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 після реконструкції - квартира 145), яка не приватизована.

26.07.2001 р. позивачу було надано житло на вільній площі гуртожитку «Аеліта» по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 кімнат 180-181, що знаходилось на балансі ВАТ «Запорізький абразивний комбінат».

Ордер на вселення не надавався, бо на той час гуртожиток перебував на балансі абразивного комбінату, тому кімнати для працівників були надані на підставі лише рішення адміністрації і профспілкового комітету. Після отримання вищевказаного житла позивач, разом із сім`єю, зареєстрував своє місце проживання за цією адресою.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.07.2005 р. №261/2 «Про передачу до комунальної власності гуртожитку по АДРЕСА_3 » було прийнято до комунальної власності АДРЕСА_5 гуртожиток АДРЕСА_3 а від відкритого акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат».

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.04.2008 р. №180/28 «Про проектування та реконструкцію Будинковим комітетом по АДРЕСА_6 будівлі гуртожитку під житловий будинок» було дозволено Будинковому комітету по АДРЕСА_6 проектування та реконструкцію будівлі гуртожитку АДРЕСА_7 АДРЕСА_6 під житловий будинок. Реконструкція здійснювалася за власні кошти мешканців, в тому числі, за кошти позивача.

З цього моменту мешканці отримали змогу розпочати процес приватизації своєї житлової площі.

Оскільки позивач не використав приватизаційний чек, 11.07.2017 р., він звернувся до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району із заявою про приватизацію квартири АДРЕСА_1 .

Однак листом від 03.01.2018 р. №1838/01-26/01 йому було відмовлено у здійсненні приватизації вказаної квартири через те, що ним не було надано копію ордеру про надання житлової площі. Також було рекомендовано звернутися до Департаменту з управління житлово-комунальним господарством з приводу отримання ордеру. 08.11.2016 р. до Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради позивачем та рядом сусідів було направлено клопотання про оформлення ордерів мешканцям житлового будинку по АДРЕСА_6 . Проте, позивачу було відмовлено в оформленні ордеру, оскільки на його ім`я немає підстав оформити ордер через те, що він один займає двокімнатну квартиру АДРЕСА_8 житловою площею 29,7 кв.м.

Ухвалою судді від 25.04.2019 р. відкрито провадження та призначено судове засідання на 04.06.2019 р.

04.06.2019 р. розгляд справи відкладено на 03.09.2019 р. у зв`язку із зайнятістю судді в іншому провадженні.

03.09.2019 р. розгляд справи відкладено на 18.10.2019 р. у зв`язку із зайнятістю судді в іншому провадженні.

Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує, просить задовольнити.

Представник відповідача направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог з урахуванням пояснень сторін та наданих ними доказів.

Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подавав.

На підставі ч.1 ст.223 ЦПК України, суд розглянув справу за відсутності представника третьої особи.

У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію представників сторін, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом з письмових доказів, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_2 після реконструкції - квартира АДРЕСА_8 ), що підтверджується довідкою Департаменту реєстраційних послуг 04-26/7-2400 від 09.02.2017 р. про реєстрацію місця проживання особи (а.с.38 зв.).

26.07.2001 р. позивачу було надано житло на вільній площі гуртожитку «Аеліта» по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 кімнат 180-181, що знаходилось на балансі ВАТ «Запорізький абразивний комбінат», що підтверджується Випискою із протоколу спільного засідання адміністрації і профспілкового комітету ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» від 26.07.2001 р. № 21 (а.с.14 зв.).

У відповіді ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» від 13.05.2017 р. №38/1132 зазначено, що ордер на вселення не надавався, бо на той час гуртожиток перебував на балансі абразивного комбінату, тому кімнати для працівників були надані на підставі лише рішення адміністрації і профспілкового комітету (а.с.14).

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.07.2005 р. №261/2 «Про передачу до комунальної власності гуртожитку по АДРЕСА_3 » було прийнято до комунальної власності АДРЕСА_5 гуртожиток АДРЕСА_3 а від відкритого акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат». Підтвердженням цього є Акт приймання-передачі гуртожитку по АДРЕСА_3 а в комунальну власність міста від ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» (а.с.12).

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.04.2008 р. №180/28 «Про проектування та реконструкцію будинковим комітетом по АДРЕСА_6 будівлі гуртожитку під житловий будинок» було дозволено будинковому комітету по АДРЕСА_6 проектування та реконструкцію будівлі гуртожитку АДРЕСА_7 АДРЕСА_6 під житловий будинок (а.с.15).

Реконструкція здійснювалася за власні кошти мешканців, в тому числі і за кошти позивача, підтвердженням чого є квитанція до прибуткового касового ордеру №72 від 18.06.2008 р. та квитанція до прибуткового касового ордера №23 від 09.12.2010 р. (а.с.35).

Той факт, що ОСОБА_1 був учасником реконструкції підтверджує також довідка № 226 від 06.02.2017 р., надана Будинковим комітетом по АДРЕСА_6 (а.с.35), з якої вбачається, що після реконструкції кімнатам № 180-181 було присвоєно номер квартири АДРЕСА_8 .

30.06.2015 р. у Державній архітектурно-будівельній інспекції була зареєстрована Декларація про готовність об`єкта до експлуатації (а.с.32-34). Таким чином, гуртожиток було реконструйовано у житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 .

Станом на 2015 р. була виготовлена технічна документація, де також була зазначена адреса у вигляді «Буд. 1а по АДРЕСА_8 » (а.с.25-26).

Оскільки позивач не використав приватизаційний чек, що підтверджується довідкою, наданою ТВБВ №10007/0325 філії ЗОУ АТ «Ощадбанк» (а.с.17), 11.07.2017 р., він звернувся до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району із заявою про приватизацію квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 .

Листом від 03.01.2018 р. №1838/01-26/01 позивачу відмовлено у здійсненні приватизації квартири АДРЕСА_1 через те, що ним не було надано копію ордеру про надання житлової площі (а.с.19) та рекомендовано звернутися до Департаменту з управління житлово-комунальним господарством з приводу отримання ордеру.

08.11.2016 р. до Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради позивачем було направлено клопотання про оформлення ордерів мешканцям житлового будинку по АДРЕСА_6 .

Однак позивачу листом від 24.01.2017 р. №25/01-38/01 було відмовлено в оформленні ордеру, підстави оформити ордер на його ім`я відсутні через те, що ОСОБА_1 один займає двокімнатну квартиру АДРЕСА_8 площею 29,7 кв. АДРЕСА_10 . (а.с АДРЕСА_11 )

На момент видачі позивачу житлової площі, ОСОБА_1 мешкав разом із сім`єю. 01.07.2016 р. між позивачем та ОСОБА_2 шлюб було розірвано (а.с.16), після чого колишня дружина та донька з онукою, добровільно знялися з реєстрації у квартирі.

За змістом ст. 58 ЖК України ордер є єдиною підставою для вселення у жиле приміщення.

Відповідно до п.69,70,72 Постанови ради Міністрів Української РСР від 11 грудня 1984 р. N 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» ( розділ IV),ордер на жиле приміщення видається на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів та є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, дійсний протягом 30 днів.

Ордер вручається громадянинові, на ім`я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред`являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім`ї, включених до ордера.

При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації; ордер зберігається як документ суворої звітності.

Відповідно до п. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 р. № 396, громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири; довідка про склад сім`ї та займані приміщення; копія ордеру про надання жилої площі, документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документу, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири.

При цьому частина 10 наведеної статті зазначає, що органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 2 цього Закону, а саме не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків - пам`ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) від- селення, забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС. Тобто, перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п.п.4,5 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них. Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку» визначено, що сфера дії цього Закону поширюється на громадян, які не мають власного житла, більше п`яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них.

У ст. 2 згаданого Закону визначено, що громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, можуть реалізувати конституційне право на житло або шляхом приватизації житла у гуртожитку (у випадках, передбачених цим Законом).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку» визначено, що громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад і можуть бути, приватизовані відповідно до закону. Приватизація житлових приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно норм ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. В п. 3 цієї статті зазначено, що передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації. Згідно п. 11 спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Статтею 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду визначено", що не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Так як спірне житло є квартирою в житловому будинку та не відноситься до житла, що не підлягає приватизації, а також враховуючи неможливість надання позивачем ордеру, який йому не було видано через незалежні від нього обставини, то суд приходить до висновку про неправомірність відмови відповідача, оформленої листом від 03.01.2018 р. №1838/01-26/01.

Відповідно до ч.11 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

З наведеного вище суд дійшов висновку, що неможливість надання позивачем ордеру, який йому не було видано через незалежні від нього обставини, факт реєстрації позивача в спірній квартирі, яка була проведена у відповідності до чинного законодавства та підтверджується належними доказами, свідчить про наявність у позивача права на приватизацію квартири АДРЕСА_1 .

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Оцінивши наведені обставини справи у відповідності до вимог ст. 12 ЦПК України, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 про визнання протиправною відмови та визнання права на приватизацію житлового приміщення без надання ордеру та захисту права, у обраний позивачем спосіб.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської Ради по Шевченківському району (третя особа – Запорізька міська Рада) про зобов`язання вчинити певну дію – задовольнити.

Визнати протиправною відмову районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району від 03.01.2018 р. №1838/01-26/01 у здійсненні приватизації квартири АДРЕСА_1 .

Зобов`язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Шевченківському району вчинити необхідні дії з приватизації квартири АДРЕСА_1 у відповідності до положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» за відсутності ордеру про надання житлової площі за вказаною адресою.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 23 жовтня 2019 року.

Суддя О.В.Дмитрюк