Ухвала суду № 85168602, 18.10.2019, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

КП № 236/3965/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.10.2019м. Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Саржевської І.В.,

за участю секретаря Олійник С.М.,

прокурора Хмельової Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лиман клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Желєзнодорожнього районого суду м. Ростова-на-Дону від 21.05.2018 відносно ОСОБА_1 , засудженого вироком Желєзнодорожнього районого суду м. Ростова-на-Дону від 21.05.2018 до покарання у вигляді 10 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 30, пунктом «г» частини четвертої статті 228.1 (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений у великому розмірі) Кримінального кодексу Російської Федерації, у відповідність з законодавством України,

В С Т А Н О В И В :

01.10.2019 Міністерство юстиції України звернулось до Краснолиманського міського суду Донецької області з клопотанням про приведення вироку Желєзнодорожнього районого суду м. Ростова-на-Дону від 21.05.2018 відносно ОСОБА_1 ,у відповідність з законодавством України.

В обгрунтування клопотання зазначено, що 28.08.2019 наказом Міністерства юстиції України № 2686/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до статті 606 Кримінального процесуального кодексу України, статті 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 21.05.2019 за № 06-62885/19. ОСОБА_1 засуджено вироком Желєзнодорожнього районого суду м. Ростова-на-Дону від 21.05.2018 до покарання у вигляді 10 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 30, пунктом «г» частини четвертої статті 228.1 (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений у великому розмірі) Кримінального кодексу Російської Федерації, що також є караним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.

ОСОБА_1 знаходиться в ФКУ «Виправна колонія № 15 ГУФСВП Росії по Ростовській області»; кінець відбуття строку покарання - 03.04.2027. Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: АДРЕСА_1 .

Представник за довіреністю заявника - Міністерства юстиції України, заступник начальника Управління - начальник відділу передачі засуджених осіб та виконання вироків Управління міжнародної правової допомоги Департаменту міжнародного права Міністерства юстиції України Шорстка Т.М. в судове засідання не з`явилась, у клопотанні просить розглянути його без участі представника Міністерства юстиції України, оскільки у відповідності до ч.1 ст. 610 КПК України його участь не є обов`язковою.

Засуджений ОСОБА_1 , який відбуває покарання у ФКУ «Виправна колонія № 15 ГУФСВП Росії по Ростовській області», про дату судового засідання не повідомлявся та в судове засідання не доставлявся, що не передбачено положеннями Кримінального процесуального кодексу України. Як вбачається з поданої ним заяви, він просить перевести його на територію України для подальшого відбування покарання.

В судовому засіданні прокурор Хмельова Н.А., підтримала клопотання Міністерства юстиції України та вважає за необхідне привести вирок суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно засудженого ОСОБА_1 .

Вислухавши думку прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи клопотання про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, суд виходить із положень Конституції України, глави 46 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), якими регламентовано визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передачу засуджених осіб, Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року та норм Кримінального кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом b) частини 1 статті 9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Пунктами а), d) статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган: повинен врахувати зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку; не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов`язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів.

Статтею 606 КПК України визначаються умови передачі засуджених осіб для відбування покарання в Україні: якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; якщо вирок набрав законної сили; якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж як найменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув`язнення на невизначений строк; якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати; якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

При цьому суд, як це визначено у ч. 3 ст. 603 КПК України, не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Засуджений ОСОБА_1 є громадянином України, остання відома адреса проживання якого: АДРЕСА_1 .

Згідно із ст. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 була визначена зміна територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним судам, зокрема, для справ, підсудних Петровському районному суду м. Донецька, визначена підсудність Краснолиманського міського суду Донецької області. За таких обставин клопотання підлягає виконанню Краснолиманським міським судом Донецької області.

ОСОБА_1 засуджено вироком Желєзнодорожнього районого суду м. Ростова-на-Дону від 21.05.2018 за вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 30, пунктом «г» частини четвертої статті 228.1 (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений у великому розмірі) Кримінального кодексу Російської Федерації, до покарання у вигляді 10 років позбавлення воліз відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму.

Даний вирок оскаржувався та був залишений без змін апеляційною ухвалою судової колегії по кримінальним справам Ростовського обласного суду від 18.07.2018.

Як вбачається з довідки засуджений знаходиться в ФКУ «Виправна колонія № 15 ГУФСВП Росії по Ростовській області». Початок строку відбування покарання - 04.04.2017, кінець строку відбування покарання - 03.04.2027.

ОСОБА_1 висловив бажання бути переданим в Україну, що підтверджується його письмовою заявою.

ОСОБА_1 засуджено вироком Желєзнодорожнього районого суду м. Ростова-на-Дону від 21.05.2018 до покарання у вигляді 10 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 30, пунктом «г» частини четвертої статті 228.1 (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений у великому розмірі) Кримінального кодексу Російської Федерації, що також є караним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 610 КПК України, при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків: якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України.

Частина 3 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації відповідає ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (незакінчений замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений у великому розмірі).

Засудженому ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України слід визначити покарання з врахуванням положень ч. 3 ст. 68 Кримінального кодексу України, згідно з якими за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

За вказаним кримінальним законом ОСОБА_1 слід визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців.

При цьому, суд враховує, що відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983, замінюючи вирок, компетентний орган не повинен посилювати кримінальне покарання засудженій особі. Тому положення ч. 2 ст. 307 КК України в частині конфіскації майна не можуть бути застосовані, оскільки не передбачені вироком відносно ОСОБА_1 та санкцією ч. 4 статті 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_1 слід обчислювати з 21.05.2018 - відповідно до дати, яка встановлена вироком Желєзнодорожнього районого суду м. Ростова-на-Дону від 21.05.2018.

У строк відбування покарання ОСОБА_1 зарахувати час його утримання під вартою як запобіжного заходу в період з 05.04.2017 по 20.05.2018 включно, а також час його адміністративного затримання в період з 04.04.2017 по 05.04.2017, відповідно до даних, встановлених вироком Желєзнодорожнього районого суду м. Ростова-на-Дону від 21.05.2018.

Виходячи з викладеного, клопотання про приведення вироку у відповідність із законодавством України підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9-12 Конвенції про передачу засуджених осіб, ст. 372, 602, 603, 606, 610 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Желєзнодорожнього районого суду м. Ростова-на-Дону від 21.05.2018 відносно ОСОБА_1 у відповідність з законодавством України - задовольнити повністю.

Вирок Желєзнодорожнього районого суду м. Ростова-на-Дону від 21.05.2018, відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено покарання у вигляді 10 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 30, пунктом «г» частини четвертої статті 228.1 (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений у великому розмірі) Кримінального кодексу Російської Федерації, привести у відповідність із законодавством України.

Засудженому ОСОБА_1 на підставі вироку Желєзнодорожнього районого суду м. Ростова-на-Дону від 21.05.2018, визначити покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України 6 (шість) років 6 (шість) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з 21.05.2018.

У строк відбування покарання ОСОБА_1 зарахувати час його утримання під вартою як запобіжного заходу в період з 05.04.2017 по 20.05.2018 включно, а також час його адміністративного затримання в період з 04.04.2017 по 05.04.2017.

Ухвала може бути оскаржена органом, що подав клопотання, особою щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України та прокурором до Донецького апеляційного суду через Краснолиманський міський суд, в семиденний строк з дня її оголошення, а особами, які не були присутні під час проголошення - з моменту її вручення.

Суддя-