Ухвала суду № 85168080, 24.10.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

24.10.2019

227/1045/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хандуріна В.В.

при секретарі Сухіній О.Ю.

за участю прокурора Красюк І.В.

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника потерпілого Кулініч О.В.

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2, ч.3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Добропільського міськрайонного суду Донецької області знаходиться об`єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2, ч.3 ст. 185 КК України.

В судове засідання з`явилися прокурор, потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представник потерпілого Кулініч О.В., обвинувачений. Інші потерпілі повідомлялись належним чином про день та час слухання справи, але в судове засідання не з`явились.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

28 жовтня 2019 року закінчується двомісячний строк тримання під вартою обвинуваченого, до спливу цього строку завершити судовий розгляд не вбачається за можливе.

Прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів із зазначенням, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1. ст.177 КПК України, а саме обвинувачений з метою уникнення покарання може переховуватись від суду, вчинити інші умисні корисливі злочини.

Обвинувачений не погодився з заявленим клопотанням прокурора, зазначив, що завжди з`являвся до суду та до слідчого, якби був на волі, то працевлаштувався та почав відшкодовувати завдану шкоду. Просив застосувати до нього домашній арешт.

Представник потерпілого просив вирішити питання на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків :

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом. Згідно п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Частиною 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд відповідно до ст.ст. 176-178 КПК України враховує тяжкість покарання, передбаченого ч. ч. 1, 2, 3 ст. 185 КК України, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, за які Законом передбачено позбавлення волі на строк більше трьох років, характеризуючі дані відносно обвинуваченого, те що він не має постійного місця роботи та стійких соціальних зв`язків, а також переслідує мету запобігти ризикам, передбаченим ст.177 ч.1 КПК України, а саме те, що обвинувачений, знаючи про тяжкість покарання в разі визнання його винним, може ухилитись від явки до суду і тим самим перешкодити здійсненню правосуддя чи продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

До того ж, таке продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. (п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011р. у справі «Харченко проти України»).

Крім того, клопотання ОСОБА_4 про застосування до нього домашнього арешту суд розцінює як таке, що не відповідає меті, підставам застосування запобіжного заходу та вищеназваним обставинам, що в даному випадку вже враховані при застосуванні такого заходу як тримання під вартою.

Тому клопотання обвинуваченого не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, починаючи з 24 жовтня 2019 року по 22 грудня 2019 року включно, з утриманням його в ДУ «Бахмутська УВП (№ 6)».

В задоволенні клопотання обвинуваченого – відмовити.

Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2, ч.3 ст. 185 КК України, продовжити в судовому засіданні, яке відбудеться 22 листопада 2019 року о 10:00 годині.

Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, потерпілих, обвинуваченого.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Бахмутська УВП (№6)» в Донецькій області, прокурору, обвинуваченому.

Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її проголошення, обвинуваченим – протягом цього ж строку з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддя В.В. Хандурін