Постанова № 8516621, 05.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.03.10Справа №2а-12877/09/8/0170 (10:10) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Кушнової А.О., при секретарі МалярК.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія»

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРКрим

про скасування податкового рішення

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача : не зявився.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРКрим про скасування податкового рішення №0012482303 від16.06.2009р. в частині порушення п. 5 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» та застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія» штрафних санкцій у сумі 340грн. відповідно п.3 ст.17 вказаного Закону.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення ДПІ в м.Сімферополі про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 340грн. в частині порушення п.5 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» №265/95-ВР від06.07.1995р. із змінами та доповненнями є неправомірним, оскільки квіток на міському маршруті та розрахункова книжка не є одним і тим же, а п.7 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» передбачає відповідальність саме за невикористання при здійсненні розрахункових операцій розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій.

Отже позивач вважає, що проїзний квіток на міському транспорті не є розрахунковим документом, тому за його невидачу не настає вищезазначена відповідальність.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято на підставі та в межах закону, у звязку з порушенням позивачем вимог чинного законодавства в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій, оскільки статтями 2 та 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» визначене місце проведення розрахунків та зобовязання субєктів підприємницької діяльності проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України. На думку відповідача продаж квитків (талонів, квитанцій) в салонах автобусів здійснюється без застосування РРО та розрахункових книжок при умові наявності на квитках (талонах, квитанціях) зазначених друкарським способом серії, номера і номінальної вартості послуги.

На підставі зазначеного вище, відповідач вважає рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005042303 від16.03.2009р. правомірним та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від22.02.2010р. Окружний адміністративний суд АРКрим замінив відповідача ДПІ у м.Сімферополі на належного відповідача - ДПІ в м.Сімферополі.

Сторони явку своїх представників у судове засідання, що відбулося 05.03.2010р. не забезпечили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином під розписку, яка є в матеріалах справи.

До дня розгляду справи від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи копій документів та розгляд справи у відсутність його представника.

26.02.2010р. до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшло клопотання від відповідача про розгляд справи у відсутність його представника.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія» (далі ТО«ѳмферопольська транспортна компанія») зареєстроване у якості юридичної особи Сімферопольською районною державною адміністрацією в АРКрим 03.04.2009р., про що видане свідоцтво серії А01 №116748, ідентифікаційний код30691999 (а.с.36).

ТО«ѳмферопольська транспортна компанія» було взяте на облік як платник податків Державною податковою інспекцією у м.Сімферополі АРКрим.

На підставі направлень №1245/23-3 та №1246/23-3 від01.06.2009р. посадовими особами ДПААРКрим було проведено перевірку дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці маршрутне таксі, маршрут №54 (7 міська лікарня - Марїно) субєкта господарювання ТО«ѳмферопольська транспортна компанія» (а.с.28).

Примірники направлень №1245/23-3 та №1246/23-3 від01.06.2009р. були отримані працівником позивача - водієм ОСОБА_1, про що свідчить підпис на бланках направлень (а.с.28).

За результатами перевірки було складено Акт №001723 від02.06.2009р., згідно якого було встановлено порушення п. 2, 5, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» №265/95-ВР від06.07.1995р. із змінами та доповненнями (далі Закон №265/95-ВР), а саме: проведення розрахункової операції без використання розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій при проїзді одного пасажиру по маршруту «7 міська лікарня - Марїно» на маршрутному таксі «Богдан» А09202 державний номер АА1402АА; невідповідність суми наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продаж по квиткам, виданим з початку робочого дня, невідповідність склала 74грн. (а.с.29-31).

Акт перевірки №001723 від02.06.2009р. підписаний працівником позивача - водієм ОСОБА_1, копія акту отримана ним же (зворотній бік а.с. 30).

На підставі Акту №001723 від02.06.2009р. ДПІ у м.Сімферополі було прийняте рішення №№0012482303 від16.06.2009р. про застосування до позивача штрафних(фінансових) санкцій у сумі 700грн. на підставі п.3. ст.17 та ст.22 Закону №265/95-ВР за порушення п. 2, 5, 13 ст.3 вказаного Закону (а.с.32).

Зі вказаним рішенням позивач не погоджується в частині порушення п. 5 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» та застосування до ТО«ѳмферопольська транспортна компанія» штрафних санкцій у сумі 340грн. відповідно п.3 ст.17 вказаного Закону.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну податкову службу в України», відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова інспекція в АРК .

До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» №509-XII від04.12.1990р. зі змінами та доповненнями (далі Закон №509-XII) здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

-видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (пункт 2 ст.3 Закону №265);

-у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України (пункт 5 ст.3 Закону №265);

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (пункт 13 ст.3 Закону №265).

Згідно абз.3 ст. 2 Закону реєстратор розрахункових операцій це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Розрахунковий документ являє собою документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну(абз.15 ст.3 Закону №265).

Під місцем проведення розрахунків слід розуміти місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (абз.26 ст.3 Закону №265).

Під час проведення перевірки позивача 02.06.2009р. було встановлено, що при перевезенні одного пасажиру розрахункова операція на суму 2,00 грн. проведена без використання розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 4 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.

При цьому суд зауважує, що такі субєкти підприємницької діяльності звільняються від використання реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, проте вони не звільняються від використання книг обліку розрахункових операцій.

Відповідно до абз.17 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, що використовуються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, визначений Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, затвердженого Наказом ДПА України №614 від 01.12.2000р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за №106/5297.

Відповідно до абз.1 п. 2.2. зазначеного Порядку книга ОРО реєструється при наданні послуг пасажирським автомобільним транспортом - на кожного кондуктора або, за рішенням СПД, на кожний транспортний засіб.

Згідно абз.3 п.2.2 вказаного Порядку форма книги ОРО, що використовується при наданні послуг пасажирським автомобільним транспортом у разі проведення розрахунків без застосування РРО, повинна відповідати формі товарно-касової книги, наведеній у додатку 13 (для міських та приміських автобусних маршрутів) та в додатку 14 (для міжміських автобусних маршрутів) до пункту 3.1.1 Інструкції про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 31.05.2000р. №279 «Про затвердження Інструкції про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу» та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2000р. за №369/4590, а саме: товарно-касова книга складається з квитково-касових листів, які пронумеровані та в яких обліковуються рух квитків та готівки.

До матеріалів справи було долучено та досліджено судом копію квитково касового листа СеріїААА №0045219, в якому вказаний облік руху квитків і готівки за період з 01.06.2009р. по 11.06.209р., що засвідчує рух квитків та готівки на транспортному засобі - маршрутному таксі марки «Богдан» державний номер 14-02, маршрут № 54 (а.с.48).

Відповідно до п.3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну до субєктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 340,00 грн.(17, 00 грн.х20).

Пунктом 2 ст.3 Закону №265 передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, затвердженого Наказом ДПА України №614 від 01.12.2000р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за №105/5296. передбачено, що квитки на приміські автомаршрути - це розрахункові документи, бланки яких виготовлені друкарським способом з урахуванням вимог, установлених відповідними центральними органами виконавчої влади, та які видаються при реєстрації розрахункових операцій за послуги з перевезення пасажирів у приміському автотранспорті.

Відповідно до абз.14 ст.2 Закону №265 розрахунковий документ це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно абз.15, 16 Закону №265 розрахункова книжка - це належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій;

- книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до п.1 ст.9 Закону №265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються зокрема при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Аналіз норм вищенаведених статей дає можливість суду зробити висновок, що проїзний квиток на міському транспорті не є розрахунковим документом у розумінні Закону №265, тому розрахункова книжка у даному випадку не застосовується, тоді як з матеріалів справи вбачається належне ведення позивачем книги обліку розрахункових операцій.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується факт належного ведення позивачем книги обліку розрахункових операцій, оформленої відповідно до п. 2.2 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок на окремий транспортний засіб - маршрутне таксі марки «Богдан» державний номер 14-02, маршрут № 54, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 340,00 грн.

Оскільки матеріалами справи встановлена протиправна бездіяльність відповідача щодо неправомірності застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн., суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та, враховуючи положення п.1 ч. 2 ст. 162 КАС України, визнати протиправним податкового рішення ДПІ в м.Сімферополі №0012482303 від16.06.2009р. в частині порушення п. 5 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» та застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія» штрафних санкцій у сумі 340грн. у встановленому законом порядку.

З огляду на зазначене вище, суд вважає, що рішення ДПІ в м.Сімферополі №0012482303 від16.06.2009р. в частині порушення п. 5 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» та застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія» штрафних санкцій у сумі 340грн. відповідно п.3 ст.17 вказаного Закону підлягає скасуванню та визнанню протиправним.

У повному обсязі постанову складено 05.03.2010р.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 100, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ в м.Сімферополі №0012482303 від16.06.2009р. в частині порушення п. 5 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» та застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія» штрафних санкцій у сумі 340грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кушнова А.О.