Вирок № 85165590, 24.10.2019, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №630/48/18 Провадження №1-кп/630/3/19

В И Р О К

Іменем України

24 жовтня 2019 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді: Малихіна О.О.,

за участю: секретаря Косенко С.В.,

прокурора Луценко І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Новікова Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області обвинувальний акт за кримінальним провадженням № 12017220780000725 по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Люботин Харківської області, громадянина України, українця, який має неповну середню освіту, одруженого, має на утриманні новонародженого сина, не працюючого, ідентифікаційний № НОМЕР_1 , раніше судимого за вироком Люботинського міського суду Харківської області від 22 червня 2010 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 03 травня 2012 року з Первомайської ВК № 117 по відбуттю строку; за вироком Люботинського міського суду Харківської області від 23 листопада 2012 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 09 грудня 2014 року на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 01 грудня 2014 року умовно достроково на невідбутий строк 10 місяців 1 день; за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 29 січня 2016 року за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст.ст. 70, 71 КК України до 4 років і 4 місяців позбавлення волі, звільненого 27 лютого 2017 року на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 17 лютого 2017 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 4 дні, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 11 вересня 2017 року, близько 01-30 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи при цьому корисливу мету наживи, прибув до приватного домоволодіння АДРЕСА_2 , в якому проживає потерпіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, переліз з тильної сторони через дерев`яний паркан домоволодіння, тим самим незаконно проник на територію подвір`я, звідки незаконно взяв металеві штамповані пластини в кількості 15 штук, довжиною 1,5 метра кожна, шириною 20 см кожна, загальною вагою 75 кг, загальною вартістю 300,00 грн., та металеву б/у тачку «Кравчучка», вагою 5 кг, вартістю 100,00 грн., на яку поклав вказані металеві пластини, таким чином викрав майно на загальну вартість 400,00 грн. Після вчинення злочину ОСОБА_1 з викраденим майном зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненому злочині визнав, розкаявся та підтвердив ті обставини, що ввечері 10 вересня 2017 року гуляв по місту та вже вночі опинився на вул АДРЕСА_3 Духовській. Проходячи повз будинок № 28, в якому проживає його товариш, він згадав, що на подвір`ї лежать металеві пластини, які бачив раніше. В той час у нього не було роботи і грошей, тому вирішив здати ці пластини на металобрухт. Він обійшов це подвір`я з провулка та переліз через паркан. Пройшовши по двору, він побачив поряд з будинком металеву тачку, яку вирішив забрати разом з металевими пластинами. Усе викрадене він перекинув через паркан та до ранку сховав неполадок, у сусідньому занедбаному подвір`ї, та пішов додому. Вранці він повернувся, поклав пластини на тачку та пішов до пункту прийому металобрухту. По дорозі він зустрів жінку, яка запропонувала йому за тачку і пластини 250,00 грн. Він погодився усе продати, взяв гроші та пішов додому. Гроші витратив на власні потреби. Але він, ОСОБА_1 , був впевнений, що викрав лише 10 пластин.

Не зважаючи на визнання обвинуваченим своє провини, його вина у вчиненому злочині підтверджується й іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Так, 13 вересня 2017 року слідчим було проведено огляд місця події – домоволодіння АДРЕСА_2 , про що було складено відповідний протокол. З нього вбачається, що увійти на подвір`я можна через залізні двері, з боків подвір`я огороджено шиферним і дерев`яним парканом. На території подвір`я розташований житловий будинок, з тильного боку якого, як вказала слідчому власник ОСОБА_3 , знаходились металева тачка «Кравчучка» та металеві штамповані листи в кількості 15 штук, довжиною 1,5 метри і шириною 20 см кожний, які викрали в період часу з 10 вересня 2017 року по 11 вересня 2017 року.

В показаннях, наданих суду, потерпіла ОСОБА_3 підтвердила, що 10 вересня 2017 року о 19-00 год. пішла з дому на роботу та веліла синові перекопати город за будинком. Вранці 11 вересня 2019 року вона повернулась додому та побачила на городі сліди ніг на перекопаній землі, та виявила, що з-під будинку зникли металева тачка і металеві штамповані пластини.

Під час проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_1 , зафіксованого в протоколі від 19 січня 2018 року та на технічному носії інформації за допомогою відеоапаратури, останній в присутності захисника підтвердив, що вночі 11 вересня 2017 року він переліз через дерев`яний паркан з тильного боку на територію подвір`я, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та пройшов городом у бік будинку, поряд з яким були складені металеві пластини і стояла металева тачка. Усі предмети він перекинув через той самий паркан та сховав до ранку, потім усе забрав.

Допитана в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_4 підтвердила, що у вересні 2017 року вона вранці йшла з магазину до свого дому та на вулиці зустріла хлопця, який на двоколісній металевій тачці віз металеві пластини. Вона заговорила до нього та дізналася, що він усе везе на пункт прийому металобрухту. Вона запропонувала продати їй тачку і пластини за 250,00 грн., хлопець на це погодився. Вона одразу віддала йому половину грошей, а іншу половину – коли він довіз тачку і пластини до неї додому. Після того хлопець пішов. Через кілька днів вона видала усі пластини і тачку, яку купила у хлопця, працівникам поліції. Металевих штампованих пластин, які вона купила, було 15 штук.

Зі змісту заяви ОСОБА_4 від 13 вересня 2017 року вбачається, що нею були надані слідчому добровільно металеві штамповані пластини в кількості 15 штук і металева тачка, які вона придбала у ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 100 КПК України речовий доказ, наданий добровільно, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов`язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, отримані слідчим, огладяться, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду.

Слідчим був проведений огляд предметів – металевих штампованих пластин в кількості 15 штук, які в довжину сягають 1,5 м, завширшки 20 см, їх загальна вага 75 кг, і металева тачка «Кравчучка», заввишки 1,0 м, вага 5 кг., про що складений відповідний протокол від 26 вересня 2017 року. В протоколі відображений детальний опис оглянутих предметів з доданням до нього відповідної фототаблиці.

Оглянуті предмети були визнані постановою слідчого від 06 листопада 2017 року речовими доказами.

Вказані речові докази, що зафіксовані на фотознімках, були пред`явлені слідчим для впізнання потерпілій ОСОБА_3 , про що було складено два протоколи від 06 листопада 2017 року. Потерпіла впізнала належні їй металеві штамповані пластини і металеву тачку серед інших схожих речей.

Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 19818 від 25 жовтня 2017 року ринкова вартість станом на 11 вересня 2017 року металевих штампованих пластин в кількості 15 штук, довжиною 1,5 м, шириною 20 см, загальною вагою 75 кг, складає 300,00 грн., а вартість металевої тачки «Кравчучка» - 100,00 грн.

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 11 вересня 2017 року вночі з метою викрадення проник на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , на подвір`ї якого потерпіла зберігала своє майно, та викрав металеві штамповані пластини в кількості 15 штук і металеву тачку «Кравчучка», якими розпорядився на свій розсуд.

За таких обставин суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину доведена повністю, і кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України, як крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 судом з`ясовано, що він отримав неповну середню освіту, не працює, за зареєстрованим місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, але перебуває на обліку у лікаря-психіатра. Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи № 849 від 24 листопада 2017 року ОСОБА_1 на час вчинення злочину перебував у стані хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності та міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_1 відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Іншою суттєвою обставиною суд вважає отриману ОСОБА_1 у 2016 році травму – закритий перелом шийки стегна, що підтверджено довідкою медичної частини Харківської ВК № 43 від 11 жовтня 2016 року.

Під час розгляду справи судом обвинувачений ОСОБА_1 31 березня 2018 року зареєстрував шлюб з гр. ОСОБА_5 , остання народила ІНФОРМАЦІЯ_3 хлопчика, що підтверджено повідомленням КНП Харківської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр» від 18 жовтня 2019 року.

Обставиною, яка пом`якшую покарання для обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання для обвинуваченого ОСОБА_1 , суд не встановив.

Суд, враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є корисливим, відомості про особу обвинуваченого, який визнав свою провину, обставину, яка пом`якшує покарання, а також з огляду на принципи законності, справедливості, індивідуалізації та достатності покарання, з дотриманням вимог ст. 65 КК України призначає ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, що є співмірним до вчиненого, та достатнім для досягнення мети покарання в умовах ізоляції від суспільства.

Оскільки обвинувачений вчинив новий злочин в період умовно-дострокового звільнення від покарання, призначеного за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 29 січня 2016 року, суд призначає покарання з урахуванням вимог ст. 71 КК України, а саме до покарання, призначеного за даним вироком, суд частково приєднує невідбуте покарання за попереднім вироком в виді 6 місяців позбавлення волі.

Обраний до обвинуваченого запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити без змін, оскільки існує ризик переховування обвинуваченого від суду.

Потерпілою ОСОБА_3 у провадженні цивільний позов не заявлений.

Питання щодо подальшого зберігання речових доказів суд вирішує у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати на залучення експерта, які документально підтверджені стороною обвинувачення, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (три) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 29 січня 2016 року у виді 6 (шість) місяців позбавлення волі, і визначити для ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 3 (три) років і 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання для ОСОБА_1 рахувати з 07 жовтня 2019 року, тобто з моменту фактичного затримання.

Речові докази – металеві штамповані пластини в кількості 15 штук, довжиною 1,5 метра кожна, шириною 20 см кожна, та металеву б/у тачку «Кравчучка», які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_3 , вважати повернутими потерпілій.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 19818 від 25 жовтня 2017 року в сумі 99,00 грн.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Люботинський міський суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою – з моменту вручення їй копії вироку.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СуддяО. О. Малихін