
Справа № 344/18987/19
Провадження № 1-кс/344/9901/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2019 року м.Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Антоняк Т.М., за участю секретаря Стефанець Г.Я., прокурора Бурака Б.Г., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Войцеховської Т.М., розглянувши в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , в рамках кримінального провадження, внесеного 24.02.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22019090000000015,-
В С Т А Н О В И В:
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , в обґрунтування якого покликався на те, що слідчим відділом Управління СБ України в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22019090000000015 за підозрою громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 305 КК України.
У клопотанні зазначено, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що в серпні 2019 року ОСОБА_1 з метою вчинення контрабанди психотропної речовини «МДМА», у невстановлений досудовим розслідування спосіб, використовуючи мережу Інтернет, придбав та, використовую канал міжнародного поштового зв`язку, замовив доставку вказаної психотропної речовини на територію України, шляхом відправлення з Німеччини та переміщення через митний кордон України міжнародного поштового відправлення у вигляді безномерної простої бандеролі. Далі, 16.09.2019 року на території ДОПП ПАТ «Укрпошта» в зоні митного контролю ВМО №1 митного посту «Спеціалізований» Київської міської митниці ДФС України, під час митного огляду міжнародного поштового відправлення, яке надійшло з Німеччини на ім`я мешканця Івано-Франківської області ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ploshcha 19 76501 АДРЕСА_1 -Frankivsk Ukraine), у ньому виявлено приховані від митного контролю 38 таблеток помаранчевого кольору з маркуванням «Tesla». Таким чином, 16.09.2019 року особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, а саме МДМА, переміщувалися через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а саме з поміщенням до фольгованого вакуумного пакету у подвійному герметичному пакуванні, що утруднює виявлення заборонених до обігу речовин митним органом. Після цього, 21.10.2019 року ОСОБА_1 , реалізуючи свій протиправний задум, прибув до пункту видачі міжнародних поштових відправлень Івано-Франківської дирекції АТ «Укрпошта» за адресою: м. Івано-Франківськ, Привокзальна площа, 19 та, пред`явивши власний паспорт, отримав просту бандероль на ім`я ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 19 76501 НОМЕР_1 -Frankivsk Ukraine). Після цього, 21.10.2019 року, в ході огляду місця події ОСОБА_1 видав 38 таблеток, які надійшли з Німеччини у міжнародному поштовому відправленні на його ім`я.
Зазначено, що відповідно до висновку експертного дослідження Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України №165/5 від 23.09.2019 року в результаті проведених досліджень, у складі наданої на дослідження таблетованої речовини помаранчевого кольору у вигляді 38 таблеток, виявлено МДМА, яка згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 (із змінами і доповненнями), віднесена до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено (Таблиця І Список №2).
Матеріалами клопотання зазначається, що 21.10.2019 року о 17 год. 30 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України. 22.10.2019 року йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 305 КК України.
Зі змісту клопотання випливає, що обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, в їх сукупності, які наявні в матеріалах кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 21.10.2019 року, протоколом обшуку від 21.10.2019 року, протоколами допитів свідків, висновком експертного дослідження, протоколами оглядів та іншими матеріалами кримінального провадження.
Обґрунтовуючи наявність ризиків, слідчий покликається на можливість підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Як зазначено, вказані ризики існують, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та всіх причетних осіб, як на території України так і за кордоном.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні проти клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечила, оскільки вважає наведені прокурором ризики не доведеними, а підозру необґрунтованою. Просила врахувати характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як встановлено слідчим суддею, 21.10.2019 року о 17 год. 30 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України. 22.10.2019 року йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 305 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Як слідує з матеріалів клопотання, що у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, перебуваючи на волі та усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі може переховуватися від органів досудового розслідування, вживати заходи по перешкоджанню встановленню інших співучасників вчинення злочинів, може продовжити кримінальні правопорушення та / або вчинити інші кримінальні правопорушення, а також незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити документи, речі та предмети, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинених ним кримінальних правопорушень та являються доказами його вини. Вказані обставини підтверджуються обізнаністю з необхідністю конспірації протиправної діяльності, що встановлено в ході проведених слідчих дій, а саме обшуків, оглядів, допитів свідків.
При вирішенні клопотання, слідчим суддею окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Такими обставинами у кримінальному провадженні є тяжкість злочину, який інкримінуються підозрюваному та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також підвищена суспільна небезпечність інкримінованого підозрюваному злочину, а також те, що злочин, у якому підозрюється ОСОБА_1 і саме наведені вище обставини у їх сукупності, а також дані про особу підозрюваного підтверджують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та дають можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити уникненню цих ризиків та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.
У рішенні "Марченко проти України" Європейський суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини, і приходить до висновку, що жоден із інших-альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Разом із тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. (ч.3 ст. 183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_1 , особу підозрюваного, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 61 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 117 181 (сто сімнадцять тисяч сто вісімдесят одна) гривня, оскільки, на переконання слідчого судді, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,
У Х В А Л И В :
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів — до 19 грудня 2019 року включно.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).
Розмір застави визначити в сумі 117 181 (сто сімнадцять тисяч сто вісімдесят одна) гривня, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, МФО: 820172, р/р: UA188201720000037312032002265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:
1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками;
5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Строк дії ухвали — шістдесят днів.
Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Антоняк Т.М.
Повний текст ухвали складено 24.10.2019 року.
Судове рішення № 85163167, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 24.10.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 344/18987/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: