Рішення № 85162585, 22.10.2019, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1397/18

2/189/55/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.10.2019 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Пустовар О.С.

при секретарі - Комеристій І.А.

представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на підставі угоди від 03.10.2018 року

представника відповідача – Юдіної Ю.С.- на підставі довіреності від 20.05.2019 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз») про визнання рішення недійсним та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз», на теперішній час АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про визнання рішення недійсним та зобов`язання вчинити певні дії, який було уточнено впродовж розгляду справи. В обґрунтування позовних вимог позивач зіслався на те, що він має у власності житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Газифікація даного будинку, у тому числі монтаж газових мереж зовнішнього та внутрішнього газопостачання, монтаж та підключення газових приладів в будинку були проведені ПАТ «Дніпропетровськгаз» відповідно до затвердженого проекту газопроводу та відкрито на його ім`я особовий рахунок НОМЕР_1 . Між ним, як споживачем і відповідачем було укладено договір про надання послуг з газопостачання, після чого оператором ГРМ регулярно проводилося планово-технічне обслуговування внутрішньо будинкової системи газопостачання, повірка газового лічильника. 14.03.2018 року за місцем його мешкання співробітниками ПАТ «Дніпропетровськгаз» Нікопольського відділення було проведено перевірку газового обладнання щодо газифікації його домоволодіння. Цю перевірку проводив працівник ПАТ «Дніпропетровськгаз» ОСОБА_3 . Позивач особисто не був поряд з перевіряючим і візуально не бачив саму процедуру повірки пломбувального матеріалу (дроту). В результаті перевірки його повідомили, що порушена цілісність пломбувального дроту пломби. Після чого було складено акт № (о/р) НОМЕР_1 про виявлення порушень, в якому зазначено, що представник газорозподільного підприємства в особі майстра ОСОБА_3 висловлює сумнів у правильній роботі лічильника газу з причин зриву або пошкодження пломб газопостачання, а саме: порушення цілісності пломбувального дроту пломби. 14.03.2018 року було проведено демонтаж лічильника «Gallus» з показами 19233, 38 куб. м. для проведення експертизи. 14.03.2018 року ПАТ «Дніпропетровськгаз» було складено комісійний акт про порушення №0320121205, де було вказано, що розгляд даного акту буде проведено 21.03.2018 року. 20.03.2018 року було проведено експертизу лічильника газу і за висновками комісії втручання в роботу лічильника не підтвердилося. Однак, він отримав рекомендований лист з відділу інспектування Павлоградського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» відправлений з рахунком на оплату збитків від 21.03.2018 року, у якому зазначалося, що на підставі акта про порушення від 14.03.2018 року №0320121205/150 з приводу виявленого порушення розраховано вартість необлікованого об`єму природного газу в розмірі 57797,90 грн., які він повинен сплатити протягом 15 календарних днів з дня отримання цього рахунку. Даний рахунок не містить жодного підпису, жодного відтиску печатки чи штампу. 18.04.2018 року він звернувся з заявою до ПАТ «Дніпропетровськгаз» в якій висловив свою незгоду з виявленими начебто порушеннями та нарахування заборгованості. Листом від 24.04.2018 року ПАТ «Дніпропетровськгаз» йому фактично відмовлено в задоволенні його звернення. 12.04.2018 року Павлоградським відділенням ПАТ «Дніпропетровськгаз» він був повідомлений про припинення газопостачання природного газу побутовому споживачу. Повідомленням про припинення газопостачання та погашення простроченої заборгованості від 31.05.2018 року він був повідомлений, що в разі непогашення заборгованості в сумі 3916,77 грн. в строк до 18.06.2018 року, споживач зобов`язаний самостійно припинити споживання природнього газу шляхом перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та надати безперешкодний доступ працівника ПАТ «Дніпропетровськгаз» для здійснення заходів з примусового припинення газопостачання до його об`єкту за дорученням ТОВ «Дніпропетровськгаззбут». 12.06.2018 року його будинок був відключений від газопостачання природним газом шляхом вирізання газової труби, з приводу чого 13.07.2018 року він звернувся з заявою до Покровської дільниці Павлоградського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз». Листом від 19.07.2018 року його повідомлено про законність дій газового господарства. В зв`язку з вищевикладеним, просить суд, визнати неправомірним рішення засідання комісії Павлоградського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» по розгляду акту про порушення кодексу газорозподільних систем від 27.09.2017 року, зафіксоване в протоколі №255 про проведення перерахунку з донарахуванням об`ємів природного газу та скасувати його. Зобов`язати ПАТ «Дніпропетровськгаз» підключити домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 до постачання природного газу за кошти відповідача. Допусти негайне виконання рішення в частині підключення домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до постачання природним газом.

Представник позивача в судовому засіданні обставини викладені в позові та позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення щодо позову та просить його задовольнити. В своїх поясненнях, крім іншого представник позивача зазначив, що з запереченнями представника відповідача, що заявлені ним вимоги не відповідають способам захисту судом цивільних прав та інтересів не згоден в повному обсязі, оскільки висновки комісії про нарахування спожитого газу за граничними об`ємами стали приводом по нарахуванню надуманої заборгованості за споживання природного газу і в свою чергу стали приводом по відключенню його будинку від постачання природного газу. Тому дії відповідача в перерахунку з донарахуванням об`ємів природного газу і в частині відключення його будинку від газопостачання є неправомірними і підлягають захисту. Крім того зазначив, що вважає, що цілісність пломбувального дроту пломби було пошкоджено представником відповідача під час проведення перевірки.

Представник відповідача ОСОБА_4 . ОСОБА_5 позов не визнала повністю, надала відзив на позовну заяву та у судовому засіданні пояснила, що вимоги ОСОБА_1 є незаконними, безпідставними та необґрунтованими. Так, в помешканні позивача за адресою: АДРЕСА_1 був встановлений лічильник газу марки GALLUS 2000 типорозміру G4, заводський номер 02090461, рік випуску – 2007. Так, 14 березня 2018 року, при перевірці дотримання вимог ГРС, представниками ПАТ «Дніпропетровськгаз» на об`єкті АДРЕСА_1 у позивача встановлено факт порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: пошкодження пломби. Про що, на вимогу Кодексу ГРМ, за участю ОСОБА_1 складено відповідний акт про порушення за № 24/382. Даний акт особисто підписано споживачем, що свідчить про достовірність даних, вказаних в зазначеному акті про порушення від 14.03.2018 року. В присутності ОСОБА_1 лічильник було демонтовано для проведення експертизи, з метою захисту лічильника від зовнішнього втручання до дня проведення експертизи, додатково опломбовано вхідний – пломбою № 56499386 та вихідний – пломбою № 56499387 патрубки цього лічильника, запаковано в поліетиленовий пакет і опломбовано пломбою № 56499374. 20 березня 2018 року в присутності інженера з метрології ДП «Дніпростандартметрологія» було проведено експертизу ЗВТ марки GALLUS 2000 типорозміру G4, заводський номер 02090461, рік випуску – 2007, за результатами якої складено відповідний акт експертизи лічильника газу № 76, з висновком комісії - втручання в роботу лічильника газу не підтверджується. 21 березня 2018 року комісією ПАТ «Дніпропетровськгаз» було розглянуто акт про порушення №0320121205/150 від 14.03.2018 року та за результатами висновку комісії споживачу проведено донарахування об`ємів природного газу згідно п. 7 гл. 9 р. 10 та п. 4 гл. 1 р. 1 Кодексу ГРМ. Отже, враховуючи викладене вище, дії ПАТ «Дніпропетровськгаз» щодо складання акту про порушення та про нарахування об`ємів спожитого газу за граничними об`ємами споживання є правомірними. Крім того, заявлені позивачем вимоги не відповідають способам захисту судом цивільних прав та інтересів, передбачених ст. 16 ЦК України, оскільки складені акти про порушення, акт експертизи та інформація про донарахування за втручання в роботу газового лічильника є лише фіксацією донарахування сум на порушення, яке було виявлене під час проведення ПАТ «Дніпропетровськгаз» перевірки дотримання Кодексу газорозподільних систем. Оскарження дій ПАТ «Дніпропетровськгаз» щодо нарахування плати за використаний природний газ та збитків, які є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту судом цивільних прав та інтересів особи, оскільки будь-яких вимог до позивача відповідачем не пред`явлено. Позивачем не було надано належних та допустимих доказів в рахунок обґрунтування вимог щодо визнання дії відповідача неправомірними щодо складання акту про порушення та нарахування об`ємів спожитого газу за граничними об`ємами, тому просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Крім іншого пояснила, що відключення будинку позивача від газопостачання було вчинено ПАТ «Дніпропетровськгаз» за дорученням ПАТ «Дніпропетровськгаз збут» за прострочену заборгованість за послуги газопостачання, щодо вказаної заборгованості нічого пояснити не може, оскільки є представником ПАТ «Дніпропетровськгаз».

Суд, вислухавши представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до п.п. 1,3 частини 1 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1). чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2). чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3). які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4). яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5). чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6). як розподілити між сторонами судові витрати; 7). чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8). чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1,3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Так, відповідно до поданого 08.07.2019 року клопотання, статуту та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 16.05.2019 року ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» змінило тип акціонерного товариства та найменування на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ», скорочене найменування ПАТ «Дніпропетровськгаз» на АТ «Дніпропетровськгаз». АТ «Дніпропетровськгаз» є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз».

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником газифікованого житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та являється споживачем природного газу, з відкритим особовим рахунком НОМЕР_1 .

Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, із урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015р. № 2496 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за № 1382/27827 (надалі Правила постачання).

Розділом ІІІ Правил постачання передбачено, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 р. № 2500, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті НКРЕКП та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Постачальники зобов`язані на власному сайті розмістити редакцію договору постачання природного газу, яка має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам.

Згідно п. 4 Розділу І Правил та п. 1.3. Типового договору затвердженого Постановою НКРЕКП №2500 від 30.09.2015 року, якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору ( акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником.

Відповідно до п. 1.1. Типового договору, договір постачання природного газу побутовим споживачам (далі - Договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу як товарної продукції Постачальником.

Сторонами визнаний той факт, що між ними фактично виникли договірні відносини з приводу надання та споживання природного газу по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Акту про порушення №0320121205 від 14.03.2018 року, в ході проведення перевірки домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено порушення роботи газового лічильника марки GALLUS 2000 типорозміру G4, заводський номер 02090461, рік випуску – 2007, а саме: виявлено пошкодження пломб. Акт був підписаний представниками ПАТ «Дніпропетровськгаз» та споживачем ОСОБА_1 .

Відповідно до Акту № 0320121205 про виявлення порушень від 14.03.2018 року, в ході проведення перевірки домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено порушення, яке виразилося у порушенні цілісності пломбувального дроту пломби газового лічильника марки GALLUS 2000 типорозміру G4, заводський номер 02090461, рік випуску – 2007, 14.03.2018 року акт був підписаний представником газорозподільної організації ОСОБА_6 та споживачем ОСОБА_1 Акт не містить зауважень ОСОБА_1 , тобто позивач не скористався своїм правом зазначити в акті зауваження щодо дій працівників ПАТ «Дніпропетровськгаз», а також щодо змісту самого акту.

Так, відповідно до пункту 6 глави 6 розділу X Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це Оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки.

Відповідно до протоколу № 0320121205 від 14.03.2018 року про демонтаж лічильника газу, для проведення експертизи було демонтовано газовий лічильник марки GALLUS 2000 типорозміру G4, заводський номер 02090461, рік випуску – 2007.

Відповідно до Акту № 76 від 20 березня 2018 року експертизи лічильника газу марки GALLUS 2000 типорозміру G4, заводський номер 02090461 – втручання в роботу лічильника газу не встановлено.

Згідно протоколу №0320121205/150 засіданні комісії по розгляду актів про порушення Кодексу газорозподільних систем від 21.03.2018 року, по особовому рахунку НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , споживач ОСОБА_1 , без присутності споживача було вирішено задовільнити акт про порушення №0320121205/150 від 14.03.2018 року і здійснити перерахунок об`ємів природного газу за період з 09.11.2017 р. по 28.02.2018 р. за граничними об`ємами за ціною ВТВ на суму 57 797,90 грн., виконати донарахування та направити повідомлення постачальнику природного газу.

Відповідно до рахунку на оплату збитків від 21.03.2018 року без присутності споживача, комісією відповідача було прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 суми вартості необлікованого газу у розмірі 57 797,90 грн.

Щодо позовних вимог позивача в частині визнання неправомірним рішення засідання комісії по розгляду акту про порушення Кодексу газорозподільних систем про проведення перерахунку з донарахуванням об`ємів природного газу та скасувати його, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Так відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Права та законні інтереси споживачів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживача. Тобто, за змістом вказаної норми суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов`язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Таку ж позицію підтримано Верховним Судом України у справі N 6-4ц11 (постанова від 06.06 2011 року), а також у справі N 6-26441св09, зокрема, в ухвалі від 23.02.2011 року зазначено, що, як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Стаття 16 ЦК України визначає один із способів захисту - це визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, а такий спосіб захисту як визнання неправомірним та скасування акту не передбачено ЦК України. Ст. 16 ЦК України визначає також ще один з способів захисту - це визнання правочину недійсним. Також, припускаючи, що в розумінні позивача визнання неправомірним та скасування акту є тотожним визнанню недійсним правочину, слід зазначити, що відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема: договори та інші правочини. Вказаний вище акт про порушення не містить істотних умов, в ньому не зафіксовано, які права і обов`язки виникають між сторонами. Даний акт засвідчує лише факт порушення вимог Кодексу ГРМ. З огляду на те, що дія зазначеного акту не спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а лише фіксує певний факт, тому, такий акт не є правочином в розумінні ст. 202 ЦК України.

Оскарження рішення комісії ПАТ «Дніпропетровськгаз», на теперішній час АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», яким оформлено факт наявності пошкодження пломби та нараховано суму збитків 57 797,90 грн. за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки не носить характеру обов`язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання умов Договору постачання газу. Оскаржений акт може бути використаний в якості доказу, у разі звернення з позовом до суду відповідачем і підлягає оцінці судом у відповідності з вимогами ст. 212 ЦК України.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що рішення суду повинно бути спрямоване на реальне настання правових наслідків захист чи відновлення порушеного чи оспорюваного права і законного інтересу, а також на вжиття передбачених ЦК заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Так, зокрема, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції", державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб`єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю ПАТ "Дніпропетровськгаз" та його посадові особи не належать до структурних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування, а ні їх посадових осіб.

А тому, суд в принципі не може визнати такі дії неправомірними, так як такого способу захисту не передбачено чинним законодавством України.

Таку позицію підтримано Верховним Судом України у справі N 6-4ц11 (постанова від 06.06.2011 року), а також у справі N 6-26441св09, зокрема в ухвалі від 23.02.2011 року зазначено, що, як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Враховуючи правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 12.06.2007 року у справі N 3/576н, слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання, складання актів, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про визнання неправомірним рішення засідання комісії Павлоградського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» по розгляду акту про порушення Кодексу газорозподільчих систем (протоколу засідання комісії №0320121205/150 від 21.03.2018 року та скасування цього рішення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення. Доводи позивача щодо незаконності рішення комісії з приводу розрахунку вартості необлікованого об`єму природного газу в розмірі 57 797,90 грн. можуть бути запереченням у разі пред`явлення до нього позову відповідачем про стягнення заборгованості.

Щодо позовних вимог позивача в частині зобов`язання ПАТ «Дніпропетровськгаз», на теперішній час АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», підключення домоволодіння до постачання природного газу, суд зазначає наступне.

Правову основу ринку природного газу становлять Конституція України, Закон України «Про ринок природного газу», Закони України «Про трубопровідний транспорт», «Про природні монополії», «Про нафту і газ», «Про енергозбереження», «Про угоди про розподіл продукції», «Про захист економічної конкуренції», «Про газ (метан) вугільних родовищ», «Про охорону навколишнього природного середовища», міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.

На сьогоднішній день правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу визначені Законом України «Про ринок природного газу».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» ринок природного газу - сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), розподіл природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

Згідно з ст. ст. 37, 39, 40 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах. Оператор газорозподільної системи не може провадити діяльність з видобутку, транспортування або постачання природного газу. Оператор газорозподільної системи має бути юридично та організаційно незалежним від інших видів діяльності на ринку природного газу, не пов`язаних з розподілом природного разу. Розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. Оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором (НКРЕКП).

Відповідно до постанови НКРЕКП №844 від 29.06.2017 року про видачу ліцензії на розподіл природного газу зі змінами внесеними постановою НКРЕКП №1091 від 18.06.2019 року АТ «Дніпропетровськгаз» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Дніпропетровської області (крім міст Дніпро і Кривий Ріг та Дніпровського і Криворізького районів), а також сіл Любимівка, Перше Травня, Степове, Чумаки, Маївка, Зоря, Балівка, Партизанське Дніпровського району, житлового масиву Інгулець Інгулецького району в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, села Темирівка Гуляйпільского району Запорізької області та села Придніпрянське Кобиляцького району Полтавської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ».

В Кодексі газорозподільних систем, затверджених постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 року (далі - Кодекс), зазначено, що оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Пунктом 2 глави 1 розділу 6 Кодексу передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до газорозподільної мережі (далі - ГРМ) для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498.

Згідно з п. 4 гл. З розділу 6 Кодексу, договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу. В пункті 7 глави 3 Розділу 6 Кодексу зазначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно п. 5 ч. 4 розділу 9 Кодексу, Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до Оператора ГТС з метою її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Із наведеного вище слідує, що ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», відповідно до Правил постачання природного газу та Закону України «Про ринок природного газу», є гарантованим постачальником природного газу в межах території Дніпропетровської області, куди відноситься смт. Покровське.

Як було вже встановлено в судовому засіданні, 14.03.2018 року представниками ПАТ «Дніпропетровськгаз», на теперішній час АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» при огляді газового обладнання за адресою: смт. Покровське, вул. Гоголя, 9, було виявлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: виявлено пошкодження пломб газового лічильника марки GALLUS 2000 типорозміру G4, заводський номер 02090461, рік випуску – 2007. Про що було складено відповідний Акт про порушення № 0320121205 від 14.03.2018 року, який був підписаний споживачем ОСОБА_1 Будь-яких зауважень ОСОБА_1 зазначено в акті не було.

Відповідно до п. 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) обєму природного газу, належать:

1) пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно;

2) фіксація коректором чи обчислювачем обєму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого обєм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно;

3) виявлення помилок в конфігурації даних обчислювача обєму газу, що були введені при його первинному програмуванні, чи в протоколі параметризації (діаметр газопроводу звужуючого пристрою, кількість імпульсів, параметрів ФХП тощо), внаслідок чого обєм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно;

4) перевищення діапазону обчислення вузла обліку тощо.

14.03.2018 року працівниками ПАТ «Дніпропетровськгаз», було демонтовано лічильник газу для проведення експертизи, про що було складено відповідний протокол №0320121205 від 14.03.2018 року, який був підписаний працівником ПАТ «Дніпропетровськгаз» та ОСОБА_1 Будь-яких зауважень щодо складання вказаного протоколу ОСОБА_1 в ньому не зазначив.

20 березня 2018 року комісією Павлоградського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» спільно з ДП «Дніпростандартметрологія» було проведено експертизу лічильника газу марки GALLUS 2000 типорозміру G4, заводський номер 02090461, рік випуску – 2007. При проведені експертизи споживач ОСОБА_1 був присутній. За результатами проведеної експертизи було складено Акт № 76 експертизи лічильника газу від 20 березня 2018 року, яким було встановлено, що втручання в роботу лічильника газу не підтверджується.

Згідно з пунктами 8, 9, 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРС, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. До складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРС зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ цього Кодексу.

Відповідно до п. 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) обєму та обсягу природного газу і його вартості.

При складанні акта-розрахунку враховується таке:

1) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) обєм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газу;

2) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) обєм природного газу, що припадає на період після 01-го числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення, включається в баланс поточного календарного місяця за загальними правилами і вважається обємом постачання природного газу споживачу його діючим постачальником. Виключенням є обєм природного газу, нарахований несанкціонованому споживачу та споживачу, у якого відсутній постачальник, вартість якого має бути компенсована Оператору ГРМ за цінами закупівлі ним природного газу в поточному календарному місяці;

3) при розрахунку необлікованого (донарахованого) обєму природного газу має бути віднятий обєм природного газу, фактично сплачений споживачем протягом періоду порушення. Виключенням є несанкціонований відбір природного газу поза охопленням комерційного вузла обліку;

4) при розрахунку необлікованого (донарахованого) обєму природного газу пільги та субсидії, на які має право побутовий споживач, не враховуються.

Як встановлено з відповіді ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» на звернення ОСОБА_1 , у зв`язку з виявленням втручання в роботу лічильника за адресою позивача ОСОБА_1 , у відповідності до вимог п. 11(2) глави 5, розділу ХІ Кодексу ГРС, ТОВ «Дніпропетровсьгаз збут» було включено в баланс поточного календарного місяця необлікований (донарахований) об`єм природного газу за період з 01.03.2018 року по 13.03.2018 року на суму 4078,60 грн. (а.с.56).

Повідомленням про припинення газопостачання та погашення простроченої заборгованості від 31.05.2018 року, ОСОБА_1 було проінформовано, що станом на 31.05.2018 року за його особовим рахунком НОМЕР_1 накопичена прострочена заборгованість за послуги газопостачання в сумі 3916,77 грн. на показання лічильника №08069005 – 28,00 м.куб. Прострочену заборгованість необхідно сплати в повному обсязі не пізніше 10 календарних днів після отримання даного повідомлення. (а.с.13)

У зв`язку з тим, що позивачем не було погашено вищезазначену заборгованість, 13.07.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 газопостачання було припинено шляхом від`єднання ввідного газопроводу від газопроводу-вводу низького тиску.

Тобто, з аналізу вищезазначеного судом встановлено, що будинок позивача ОСОБА_1 було відключено від газопостачання у зв`язку з нарахованою заборгованістю ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» за послуги газопостачання.

На підставі п.п. 14, 15 Правил газопостачання природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 року за необхідності здійснення заходів з обмеження або припинення газопостачання споживачу постачальник надсилає споживачу не менше ніж за три доби (для підприємств металургійної та хімічної промисловості - не менше ніж за 5 діб) до дати такого припинення повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання з певного періоду (день, година тощо) та у визначений зі споживачем час має право опломбувати запірні пристрої споживача, за допомогою яких споживач самостійно обмежив чи припинив подачу газу на власні об`єкти. Повідомлення має бути складено відповідно до форми повідомлення, встановленої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03 липня 2009 року № 338, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 липня 2009 року за № 703/16719, та містити підставу припинення, дату та час, коли споживачу необхідно самостійно обмежити чи припинити споживання природного газу.

Постачальник має право здійснити заходи з обмеження чи припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт Оператора ГРМ/ГТС. Для цього у постачальника має бути укладений з Оператором ГРМ/ГТС договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам. За необхідності здійснення заходів з обмеження чи припинення газопостачання споживачу Оператором ГРМ/ГТС постачальник надсилає Оператору ГРМ/ГТС відповідне письмове повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність здійснення ним заходів з припинення/обмеження розподілу/транспортування природного газу споживачу, копію якого надсилає споживачу (з позначкою про вручення), в якому повинен зазначити підстави припинення, дату та час, коли необхідно обмежити чи припинити розподіл (транспортування) природного газу на обєкт (об`єкти) споживача. У такому разі Оператор ГРМ/ГТС відповідно до умов укладеного договору на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання, здійснює відповідне обмеження чи припинення розподілу/транспортування природного газу з дотриманням правил безпеки та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, зокрема Кодексу газорозподільних систем або Кодексу газотранспортної системи. У разі одержання повідомлення про припинення або обмеження постачання природного газу споживач зобов`язаний з дотриманням правил безпеки обмежити (припинити) власне споживання природного газу, а вразі, якщо обмеження(припинення)природного газу буде здійснюватися Оператором ГРМ/ГТС, ужити комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню аварійних ситуацій, та підготувати власне газоспоживне обладнання до обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу. У разі усунення споживачем до зазначеного в повідомленні часу фактів, що стали причиною надіслання повідомлення, і при цьому, якщо споживач завчасно (до дня припинення/обмеження) надав постачальнику підтвердні документи (а Оператору ГРМ/ГТС - копії), газопостачання не припиняється (не обмежується).

Відновлення газопостачання здійснюється за погодженням постачальника та після відшкодування споживачем витрат на припинення та відновлення газопостачання, що понесені постачальником та/або Оператором ГРМ/ГТС.

Згідно з п. 1 Правил постачання природного газу, що затверджені Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила), підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є, зокрема, відсутність простроченої заборгованості побутового споживача перед діючим постачальником за поставлений природний газ, за його наявності, що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки розрахунків.

Відповідно до п. 17 розділу ПІ Правил, постачальник має право здійснити заходи з припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт Оператора ГРМ. Для цього постачальником має бути укладений з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам.

Таким чином, 02.07.2019 року ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» було видано Оператору ГРМ Доручення на відключення від газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .

В якості доказу позивачем було надано до суду відомості про фінансовий стан на рахунку НОМЕР_1 , абонента ОСОБА_1 .

Згідно відомостей про фінансовий стан за рахунком НОМЕР_1 , абонента ОСОБА_1 наданих АТ «Дніпропетровсьгаз», борг складає 57797,90 грн.

Згідно відомостей про фінансовий стан за рахунком НОМЕР_1 , абонента ОСОБА_1 наданих ПАТ «Дніпропетровськгаз збут», борг складає 4074,78 грн.

Тобто, з аналізу вказаних розрахунків встановлено, що сума у розмірі 4074,78 грн. на підставі якої будинок позивача було відключено від газопостачання була нархована ПАТ «Дніпропетровськгаз збут», в зв`язку з чим представником відповідача АТ "Дніпропетровськгаз» в судовому засіданні було зазначено про неможливість доведення факту її правомірного нарахування, оскільки вона не є представником ПАТ «Дніпропетровськгаз збут», яким зазначена сума була нарахована.

Крім того, як встановлено судом та не заперечувалося позивачем, рахунок заборгованості наданий ПАТ «Дніпропетровськгаз збут», на підставі якого, будинок ОСОБА_1 було відключено від газопостачання позивачем оскаржено не було, вказана в ньому сума заборгованості не спростована, щодо неправомірності нарахування суми заборгованості до ПАТ «Дніпропетровськгаз збут» не звертався, в позовній заяві дану вимогу позивач не ставить та матеріали справи не містять відомостей погашення вказаної заборгованості на момент розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тому суд критично ставиться до показань представника позивача стосовно пошкодження пломби газового лічильника в будинку ОСОБА_1 представниками відповідача під час проведення перевірки, так як матеріали справи не містять будь-яких доказів цьому. Зокрема таких, як проведення експертизи з метою встановлення часу пошкодження пломби, листа-заперечення до відповідача щодо пошкодження пломби представниками АТ «Дніпропетровськгаз», звернення до органів Національної поліції України за даним фактом, фотознімки лічильника з непошкодженою пломбою зроблені до виявлення порушення, тощо. Тобто, вказані заперечення представника позивача, не підтверджені жодними належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В ч. 1 ст.81 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в даній частині позивачем не доведені, а тому не можуть бути задоволені судом.

Відповідно до вимог частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, а тому судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.10,11,15,60,88,209,212-215,218 ЦПК України, Кодексом газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015року № 2494, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз») про визнання рішення недійсним та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити в повному обсязі.

Судовий збір компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до Розділу VІІІ п.п.15.5 п.15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 24.10.2019 року.

Суддя О.С. Пустовар