Ухвала суду № 85162105, 24.10.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1521/19

2/0203/815/2019

УХВАЛА

24 жовтня 2019 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Дикаленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної у м.Дніпрі ради до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих сум щомісячної допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровського районного суду м.Дніпропетровська перебуває вищезазначена цивільна справа.

В судовому засіданні 27.08.2019 року, що проводилось за участі представників сторін, було оголошено перерву до 24.09.2019 року.

Проте, в наступне судове засідання, а також судове засідання, призначене на 24.10.2019 року, представник позивача не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив.

Згідно ч.2 ст.2 ЦПК України встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною 3 ст.2 ЦПК України визначено основні засади (принципи) цивільного судочинства, до яких згідно п.11 віднесено і неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Як зазначає в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язання з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

В рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Будучі обізнаним про прийняття позовної заяви до розгляду, позивач за викликами до суду явку свого представника повторно не забезпечив, про поважність причин неявки останнього не повідомив, не скористався правом на подачу клопотань в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України про розгляд справи за його відсутності; після судового засідання 27.08.2019 року ходом розгляду справи не цікавився.

В зв`язку з вищенаведеним, вказану поведінку позивача суд розцінює, як відсутність в нього зацікавленості у вирішенні спору по суті, недобросовісне користування своїми процесуальними правами.

З огляду на це, через повторне незабезпечення позивачем явки представника в судові засідання, відсутність клопотань останнього про розгляд справи без його участі, позовну заяву слід залишити без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.2,12,43,44,223,257-260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної у м.Дніпрі ради до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих сум щомісячної допомоги – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.261 ЦПК України та може бути оскарження учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя С.Ю.Казак