Рішення № 85161772, 21.10.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/4266/18

2/212/2328/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дехти Р.В., за участі секретаря судового засідання Більченко Ю.О., у порядку ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ «КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії, -

встановив:

31 липня 2018 року до Дзержинського районного суду м. кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся представник КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ «КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА» з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. кривого Рогу Дніпропетровської області Хлистуненко О.В. від 03 вересня 2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

08 листопада 2018 року представник позивача надав до суду заяву про заміну неналежного відповідача уточнивши позовні вимоги, де у якості відповідача у справі зазначено ОСОБА_1 (замість ОСОБА_2 ).

Ухвалою від 12 листопада 2018 року клопотання представника позивача було задоволено та змінено первісного відповідача - ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Хлистуненко О.В. від 10 квітня 2019 року цивільну справу за позовом КПТП «КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області оскільки згідно відомостям адресно – довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Дніпропетровській області відповідачка у справі – ОСОБА_1 зареєстрована у Жовтневому (Покровському) районі м. Кривого Рогу.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2019 року, цивільна справа за позовом КПТП «КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передана на розгляд судді Дехті Р.В., яка прийнята до розгляду та розглядається.

Згідно уточненої позовної заяви від 08 листопада 2018 року представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 вни на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» суму боргу з централізованого опалення у розмірі 15 780 гривень 85 копійок та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що на виконання своєї статутної мети (отримання прибутку в результаті діяльності з виробництва, транспортування , постачання та реалізації теплової енергії споживачам м. Кривого Рогу для потреби опалення та гарячого водопостачання відповідно до тарифів, затверджених Національною комісією) КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії населенню, в тому числі відповідачці за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно наданого розрахунку утворилась заборгованість за надані позивачем послуги за період з 01 листопада 2014 року по 01 лютого 2018 року яка становить 15 780 грн. 85 коп.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Дехти Р.В. від 19 липня 2019 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом осіб на 05 вересня 2019 року.

В судовому засіданні, що відбулося 05 вересня 2019 року відповідачка ОСОБА_1 зазначила, що не є власником вищезазначеної квартири та просила суд застосувати строк позовної давності, додатково відповідач заявила клопотання про відкладення розгляду для надання доказів, що вона не є власником вищезазначеної квартири, яке було задоволено та відкладено на 26 вересня 2019 року.

26 вересня 2019 року через неявку представника позивача КПТМ «Криворіжтепломережа» розгляд справи відкладено на 21 жовтня 2019 року.

21 жовтня 2019 року представника позивача КПТМ «Криворіжтепломережа» до суду не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи через поважність причини неявки суду не надав.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явилась, до початку розгляду справи надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутністю, також надала через канцелярію суду заяву про застосування судом строків позовної давності під час розгляду справи. В письмовій заяві також зазначила про свою незгоду з вимогами позивача оскільки вона не є та ніколи не була власницею житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ., до того ж знята з реєстраційного обліку за вказаною адресою з 23 липня 2015 року, договір про надання послуг укладено між сторонами не було.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послу, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Аналогічна правова позиція міститься в Статті 1 Закону України «Про теплопостачання» де передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні); управитель;виконавці комунальних послуг (ч. 1 ст. 6 вказаного Закону).

У відповідно до положень статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Відповідно до статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Особовий рахунок відкритий на конкретного споживача у підприємстві-виконавця житлово-комунальних послуг є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій підприємства-виконавця.

Вказана позиція узгоджується із позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеною у рішенні від 11 червня 2014 року у справі № 6-3986св14.

Отже, з матеріалів справи убачається, що на ім`я відповідача ОСОБА_1 було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою : АДРЕСА_1 та зазначено, що зазначене житлове приміщення належить їй на праві приватної власності.

Матеріали справи містять розрахунок суми заборгованості за надані послуги, що утворилась у період з 01 листопада 2014 року по 01 лютого 2018 року у розмірі 15 780, 85 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог представник позивача посилається на ч.4 ст. 319 та ст. 322 ЦК України де йдеться про те, що власність зобов`язує і власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд не заперечує проти подібного обґрунтування правової позиції представника позивача, однак слід зазначити, що доказу саме того, що ОСОБА_1 є власником житлового приміщення за адресою : АДРЕСА_1 суду не надано.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово – комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

Згідно довідки, наданої на запит суду за відомостями адресно – довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області відповідачка ОСОБА_1 з 23 липня 2015 року зареєстрована за іншою, відмінною від адреси, за якою надавались позивачем послуги адресою: АДРЕСА_2 має АДРЕСА_3 .

В своєму клопотанні про заміну неналежного відповідача від 08 листопада 2018 року представник позивача зазначає, що відповідачка ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою, за якою надавались послуги: АДРЕСА_1 до 16 липня 2015 року. Також зазначена інформація підтверджена наданою позивачем у якості доказу роздруківки по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

З викладеного слідує, що вимога позивача про стягнення заборгованості за спожиті житлово - комунальні послуги до відповідачки ОСОБА_3 за період часу з 01 листопада 2014 року по 01 лютого 2018 року пред`явлена безпідставно, оскільки в судовому засіданні не встановлений факт наявності права власності, реєстрації та фактичного проживання останньої в квартирі АДРЕСА_4 де були надані комунальні послуги що виключає факт отримання цих послуг саме відповідачкою ОСОБА_1 починаючи з 17 липня 2015 року до 01 лютого 2018 року відповідно до розрахунку заборгованості за надані послуги.

Із наданих суду доказів слід зробити висновок про те, що фактично відповідачка ОСОБА_1 вважалася споживачем комунальних послуг у період часу (в межах позовних вимог) з 01 листопада 2014 року по 16 липня 2015 року (до моменту зняття з реєстраційного обліку у житловому приміщенні). Отже, на думку суду ОСОБА_1 не є споживачем комунальних послуг в розумінні Закону України «Про теплопостачання», а тому і не є суб`єктом, який має здійснювати оплату за надані послуги за період часу з 17 липня 2015 року по 01 лютого 2018 року.

В судовому засіданні судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 надала суду фотокопію Договору купівлі – продажу 2/3 квартири від 24 грудня 1999 року. відповідно до якого, власником 2/3 частини квартири АДРЕСА_5 є ОСОБА_4 .

Судом в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з 23 липня 2015 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 по теперішній час, що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність у три роки, яка сплинула станом на момент звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості саме за період фактичного споживання послуг ОСОБА_1 - з 01 листопада 2014 року по 16 липня 2015 року.

Враховуючи наданні докази, суд дістається висновку, що позовні вимоги КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ «КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за постачання теплової енергії на підлягають задоволенню, оскільки позивач належними та допустимими доказами не довів, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі є власником (співвласником) вищезазначеного нерухомого майна або за згодою власника, ОСОБА_1 користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,133, 141, 258-259, 263-265,279, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ «КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ «КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА», місцезнаходження юридичної особи: вул. Дежньова,9 м. Кривий Ріг, 50029, Дніпропетровська область.(р/р НОМЕР_2 , МФО 305482, ЄДРПОУ: 03342184).

Відповідач: ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою : АДРЕСА_3 .

Повне рішення буде складено до 26 жовтня 2019 року.

Суддя: Р. В. Дехта