Вирок № 85161203, 24.10.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8608/19

(1-кп/199/577/19)

ВИРОК

іменем України

2019 року жовтня місяця 24 дня м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Щербини-Почтовик І.В.,

за участю секретаря судового засідання – Синчило П.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12019040630001564 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2019, відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1 , який народився у ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровську, із середньою освітою, працюючого не офіційно, не одруженого, на утриманні малолітніх і непрацездатних не маючого, зареєстрованого у у квартирі АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації у квартирі АДРЕСА_2 , -

у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.185 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор – Стрілець І.П.

обвинувачений – ОСОБА_1

представник потерпілого – Боднар О.А.

В С Т А Н О В И В:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 , 09.09.2019 приблизно о 19:40 годині прибув до магазину «ФОЗЗІ», що належить ТОВ «ЕКСПАНСІЯ», розташований за адресою: м. Дніпро, вулиця Маршала Малиновського,2 з метою здійснення покупок.

Перебуваючи в торговому залі магазину «ФОЗЗІ» ОСОБА_1 побачив, що в магазині знаходиться невелика кількість покупців та між рядами немає співробітників магазину. В цей момент, у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, та обернення його на свою користь.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, ОСОБА_1 того ж дня, тобто 09.09.2019 приблизно о 19:55, годині, перебуваючи в магазині «ФОЗЗІ», що розташований за адресою: м. Дніпро, вулиця Маршала АДРЕСА_3 ,2 впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, а отже усвідомлюючи таємний характер своїх злочинних посягань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у відділі промислових товарів вказаного магазину з полиці взяв ліхтар Arcas ARK-5W LED-TL вартістю 225.00 гривень. Після цього, ОСОБА_1 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна сховав вказаний товар в сумку яка була одягнена на ньому.

Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_1 направився до виходу з магазину, перетнувши лінію касових зон та при цьому не розрахувавшись за товар, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 спричинив ТОВ «Експансія», ЄДРПОУ №38939423 матеріальну шкоду, на суму 225.00 гривень.

Умисні дії, ОСОБА_1 , що виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченого ОСОБА_1 у суді.

Як пояснив ОСОБА_1 суду, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище, він визнає повністю і у вчиненому кається. Не оспорюючи фактичні обставини справи обвинувачений, підтвердив обставини про час і місце вчиненого ним кримінального правопорушення. ОСОБА_1 пояснив, що він 09.09.2019 приблизно о 19:55, годині, перебуваючи в магазині «ФОЗЗІ», за адресою: м. Дніпро, вулиця Маршала Малиновського,2 у відділі промислових товарів з полиці взяв ліхтар Arcas ARK-5W LED-TL вартістю 225.00 гривень, залишив магазин, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім вказаного, ОСОБА_1 зазначив, що він 11.04.2016 був засуджений вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 850.00 гривень, однак даний штраф він не сплатив через відсутність грошових коштів.

Також ОСОБА_1 пояснив, що він перебуваючи в магазині «ФОЗЗІ» 14.08.2019 викрав набір свердел на суму 129,60 гривень, 01.09.2019 викрав ліхтар налобний вартістю 130,00 гривень, 05.09.2019 викрав ліхтар акумуляторний вартістю 150,00 гривен; 10.09.2019 викрав батарейки на суму 170,29 гривен. За всі ці дрібні викрадення чужого майна його 21.10.2019 притягли до адміністративної відповідальності та призначили адміністративні стягнення за всіма крадіжками у виді штрафів. Збитки за крадіжки 14.08.2019, 01.09.2019, 05.09.2019, та 10.09.20019 та за крадіжку від 09.09.2019 – він не відшкодував, через відсутність грошових коштів.

ОСОБА_1 просив суд суворо не карати, врахувати щиросерде каяття.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується, окрім визнання ним своєї вини, письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні.

Так, 09.09.2019 до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину звернувся представник ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» ОСОБА_2 , та просив вжити заходи до невідомої особи, яка вчинила крадіжку ліхтаря Arcas ARK-5W LED-TL вартістю 225.00 гривень.

За результатами Висновку експерта № 4586-19 від 15.10.2019 станом на 09.09.2019 ринкова вартість викраденого майна, а саме: ліхтарю Arcas ARK-5W LED-TL - становить 225,00 гривень.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.10.2019, ОСОБА_3 впізнав чоловіка на фото під №№, на якому зображений ОСОБА_1 , як особу, у якої він 10.09.2019 придбав ліхтар.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст.94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Судом встановлено, що вказані у вироку та дослідженні в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому злочину, доведеності вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні. Об`єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаного в суді обвинуваченого у суду немає, оскільки ОСОБА_1 суду пояснив, що він добре розумів протиправність своїх дій, як і добре розумів їх наслідки.

При цьому, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження.

3.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 і його умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як такі, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка).

4.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Суд не відносить до обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, оскільки його каяття і сприяння розкриттю злочину висловлене вже після викриття його злочинних дій, та продиктоване бажанням пом`якшити персональну відповідальність за скоєне, а в свою чергу щире каяття, характеризуючи суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Однак вказане у суб`єктивному ставленні обвинуваченого до вчиненого ним злочину відсутнє. Навпаки ОСОБА_1 розумів, що вчинювані ним дії є злочинними, при цьому він розумів наслідки своїх злочинних дій.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

5.Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, який скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до середньої тяжкості злочинів, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав, офіційно не працевлаштований, у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, не має на утриманні малолітніх чи непрацездатних, за місцем проживання скарг не надходило.

Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:

вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст. 75 КК України та покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України, представник потерпілого також просив суд призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, обвинувачений просив призначити покарання у виді штрафу, також суд враховує відсутність обставин що пом`якшують покарання та обтяжують покарання обвинуваченому, дані про його особу, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст. 185 України.

Оскільки саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Разом із наведеним, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 , без реального відбування покарання та прийшов до висновку про звільнення від відбування покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України та із покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України. Оскільки іспитовий строк дисциплінує засуджених, привчає їх до додержання законів, нагадує їм, що вони не виправдані, а проходять випробування, від результату якого залежить їх подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

Оскільки саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Призначення ж покарання у виді штрафу, який є найбільш м`яким видом кримінального покарання, не буде відповідати меті покарання, оскільки ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, офіційного доходу (заробітку) не має, схильний до вчинення дрібних крадіжок, а тому є вірогідність того, що покарання у виді штрафу особисто ОСОБА_1 виконано не буде. Тобто, такий вид покарання як штраф буде суперечити вимогам ст.65 КК України, та не сприяти вихованню ОСОБА_1 в дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством тощо.

6.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 - не обирався.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_1 , необхідно стягнути на користь держави витрати пов`язані із проведенням судових експертиз.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до п.9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати пов`язані із проведенням судово-товарознавчої експертизи (висновок експерта №4586-19 від 15.10.2019) в сумі 314.00 гривень.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, – з моменту вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Амур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпропетровська І.В.Щербина-Почтовик

24.10.2019