Ухвала суду № 85155245, 23.10.2019, Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/445/18

УХВАЛА

іменем України

23 жовтня 2019 року смт Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Дідика А. В.,

при секретарі судового засідання Расевич Г. І.,

за участю учасників справи:

представників відповідача:

- ГУ Державної казначейської служби

України у Рівненській області Мельничук Л. О.,

- ГУ ДФС у Рівненській області

- Сарненської ОДПІ ГУ ДФС у

Рівненській області Разіна Д. Ю.,

- Прокуратури Рівненської області та Сарненської місцевої

Прокуратури рівненської області Полюховича Ф. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Зарічне у режимі відео конференції із приміщення господарського суду Рівненської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного Управління Державної казначейської служби України у Рівненській області, головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області, Сарненської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області, Прокуратури Рівненської області, Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Сарненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області, Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області, Управління Державної казначейської служби України у Зарічненському районі Рівненської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду,-

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів - Головного Управління Державної казначейської служби України у Рівненській області, головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області, Сарненської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області, Прокуратури Рівненської області, Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Сарненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області, Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області, Управління Державної казначейської служби України у Зарічненському районі Рівненської області з вимогою про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Інформація про стадії розгляду справи.

Ухвалою від 24 травня 2018 року (а. с. 31 т. 1) відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 21 червня 2018 року.

У період з 07 червня по 19 червня 2018 року відповідачі подали суду відзиви на позовну заяву (а. с. 49-115 т. 1) згідно яких позовні вимоги заперечили у повному обсязі та просили у задоволенні позову відмовити.

20 червня 2018 року позивачем подано відповідь на відзиви (а. с. 117-120 т.1) та долучено інші докази, а також у цю дату подано заяву про відкладення підготовчого судового засідання (а. с. 116 т. 1) у зв`язку з відсутністю позивача за місцем проживання та у зв`язку з необхідністю укласти договір про надання правничої допомоги. Підготовче судове засідання відкладено на 10 липня 2018 року про що постановлено ухвалу (а. с. 147 т. 1).

10 липня 2018 року проведено підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 18 липня 2018 року згідно ухвали суду (а. с. 190-191 т.1).

18 липня 2018 року судове засідання не відбулось з підстав неявки у судове засідання учасників справи про що складена довідка (а. с. 225 т. 1), судом визначено дату наступного засідання – 29 серпня 2018 року, яке відбулось у цю дату, проте через неможливість завершити розгляд справи у зв`язку з необхідністю допиту свідків за клопотанням позивача від 22 серпня 2018 року (а. с. 4 т. 2) cудове засідання відкладалось на 20 вересня 2018 року.

03 вересня 2018 року позивачем подано заяву у порядку ст. ст. 201-205 ЦПК про врегулювання спору за участю судді (а. с. .17 т. 2).

Судове засідання, призначене на 20 вересня 2018 року відкладено за заявою позивача згідно ухвали суду (а. с. 41 т. 2) з підстав його відрядження за межами Рівненської області згідно його заяви від 19 вересня 2018 року без підтверджуючих відрядження доказів (а. с. 30 т. 2). Судом визначено дату наступного судового засідання на 17 жовтня 2018 року.

17 жовтня 2018 року під час судового засідання заслухано вступне слово учасників справи та відкладено у зв`язку з необхідністю виклику для допиту свідків позивача, питання про виклик яких вирішено раніше за клопотанням позивача, тому визначено дату наступного судового засідання на 07 листопада 2018 року.

У судовому засіданні 07 листопада 2018 року допитано частину свідків, які з`явились та відкладено розгляд справи для допиту інших на 29 листопада 2018 року.

29 листопада 2018 року з підстав неявки учасників справи з урахуванням думки сторони позивача, судове засідання було відкладене на 26 грудня 2018 року.

26 грудня 2018 року за клопотанням позивача (а. с. 116 т. 2) з підстав неможливості участі у судовому засіданні представника позивача судове засідання відкладено на 07 лютого 2019 року.

07 лютого 2019 року за клопотанням позивача від 06 лютого 2019 року (а. с. 130 т. 2) у зв`язку з його відрядженням та за заявою в. о. начальника Зарічненського відділу Сарненської місцевої прокуратур з підстав неможливості забезпечення участі представників у судовому засіданні (а. с. 131 т. 2) справа відкладалась розглядом на 05 березня 2019 року, проте 04 березня 2019 року позивачем подано заяву про продовження терміну розгляду справи (а. с. 154 т.2) з проханням відкласти розгляд справи та призначити судове засідання після 19 березня 2019 року у зв`язку з неможливістю позивача забезпечити участь у судових засіданнях його представників.

Судом визначено дату наступного судового засідання на 26 березня 2019 року. У цю дату судове засідання відбулось, проведено допит свідків, які з`явились, та відкладено розгляд справи за погодженням з учасниками справи для допиту свідків, які у судове засідання не з`явились, визначено наступну дату слухання 11 квітня 2019 року.

11 квітня 2019 року продовжено розгляд справи зі стадії дослідження доказів, а саме заслухано покази свідків позивача та відкладено розгляд для допиту інших свідків, які у судове засідання не з`явились та відкладено судове засідання на 22 травня 2019 року, а згодом на 04 червня 2019 року.

03 червня 2019 року ОСОБА_1 подано заяву (а. с. 42 т.3) про відкладення розгляду справи з підстав перебування у відрядженні за межами Рівненської області.

Судом визначено дату наступного судового засідання на 02 липня 2019 року.

02 липня 2019 року проведено судове засідання. Відповідно до порядку дослідження доказів допитано свідків, які з`явились, та з урахуванням думки позивача та інших учасників справи відкладено судове засідання з визначенням наступної дати 27 серпня 2019 року, враховуючи перебування головуючого судді у щорічній черговій відпустці з 22 липня 2019 року по 21 серпня 2019 року згідно наказу №16-Від від 19 червня 2019 року (а. с. 9 т. 3)

Судове засідання 27 серпня 2019 року відкладалось за клопотанням позивача про відкладення розгляду справи (а. с. 91 т. 3) з підстав хвороби представника позивача, проте підтверджуючі докази позивачем не надавались.

Судове засідання, призначене на 25 вересня 2019 року, відкладалось за клопотанням позивача (а. с. 100 т. 3) з підстав перебування у відрядженні та у зв`язку з неможливістю забезпечити участь у судовому засіданні його представників.

У судове засідання, призначене на 23 жовтня 2019 року об 14 год. 15 хв. позивач не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути у судове засідання оскільки перебуватиме у м. Києві, де розглядається інша справа за його участю, крім того покликався на неможливість забезпечити участь у судовому засіданні представника, оскільки з попереднім захисником Марчуком Р. І. договірні відносини розірвані, а з іншим договір не укладено.

Заслухавши думку прокурора Полюховича Ф. В., який зазначив, що у діях позивача наявні ознаки зловживання правом тому позов може бути залишений без розгляду.

Заслухавши думку представника ГУ ДКС України у Рівненській області Мельничук Л. О. та представника ГУ ДФС у Рівненській області, Сарненської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області Разіна Д. Ю., які поклались у вирішенні питання відкладення судового засідання на розсуд суду, дослідивши клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату суд зазначає наступне.

Мотивація суду щодо залишення позовної заяви без розгляду.

Судом констатовано, що справа розглядається протягом тривалого часу, а також неодноразово відкладалась за заявами (клопотаннями) позивача. Судові засідання призначались 20 червня 2018 року, 10 липня 2018 року, 18 липня 2018 року, 29 серпня 2019 року, 20 вересня 2018 року, 17 жовтня 2018 року, 07 листопада 2018 року, 29 листопада 2018 року, 26 грудня 2018 року, 07 лютого 2019 року, 05 березня 2019 року, 11 квітня 2019 року, 22 травня 2019 року, 04 червня 2019 року, 02 липня 2019 року, 27 серпня 2019 року, 25 вересня 2019 року та 23 жовтня 2019 року, тобто призначалось 18 судових засідань включно з підготовчим провадженням.

Судові засідання 20 червня 2018 року, 18 липня 2018 року, 20 вересня 2018 року, 26 грудня 2018 року, 07 лютого 2019 року, 05 березня 2019 року, 02 липня 2019 року, 27 серпня 2019 року, 25 вересня 2019 року та 23 жовтня 2019 року, тобто 10 раз відкладались за заявами (клопотаннями) позивача в тому числі три рази підряд до 23 жовтня 2019 року.

Судом упродовж розгляду справи вживались усі необхідні заходи для належного повідомлення учасників справи про дату час та місце судових засідань, забезпечувалась участь відповідачів у судовому засіданні у режимі відео конференції, вживались необхідні заходи для витребування доказів та виклику у судове засідання свідків для здійснення повного, об`єктивного, всебічного з`ясування обставин справи на забезпечення таких засад цивільного судочинства як:

змагальність сторін щодо можливості сприяння врегулювання спору шляхом досягнення угоди між сторонами – судом роз`яснювалось позивачеві про можливість врегулювання спору за участю судді, що спричинило подання ОСОБА_1 до відповідачів заяви про врегулювання спору за участю судді (а. с. 17 т. 2), сприяння учасникам судового процесу у реалізації наданих прав;

диспозитивність щодо сприяння в т. ч. позивачеві у збиранні доказів у випадках. коли у нього виникають у цьому труднощі, зокрема щодо витребування доказів у інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом п. 2-3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Пунктом 2. ч. 2 ст. 43 ЦПК України на учасників справи покладено обов`язок сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

Відповідно до п. 2. ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

При цьому, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки та 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки що зазначено у п. 1, 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України.

Проте за змістом ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Як вбачається із наведених норм ЦПК України при розгляді цивільної справи суд вправі: відкласти розгляд справи, розглянути справу за відсутності учасника справи, залишити позовну заяву без розгляду у випадку повторної неявки позивача у судове засідання без поважних причин.

При цьому для відкладення розгляду справи, з позиції позивача, є необхідним дотримання умов, передбачених п. п. 1-5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України.

Для розгляду справи за відсутності учасника справи при належному його повідомленні, щодо позивача, вимагається: 1) його неявка у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторна неявка позивача у судове засідання, незалежно від причин неявки; 3) неявка в судове засідання позивача, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Для залишення позовної заяви без розгляду, залежно від поведінки позивача, є необхідним дотримання умов, а саме: 1) повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин; 2) відсутність повідомлення позивачем причин неявки; 3) відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі за умови, коли за обставинами справи така не може бути вирішена без позивача.

Системний аналіз вищевказаних норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України року суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Вказана правова позиція сформульована у Постанові Верховного суду від 22 травня 2019 року у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №310/12817/13 провадження №61-36375св18.

З аналізу обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 27 серпня 2019 року на адресу суду подано клопотання про відкладення розгляду справи (а. с. 91 т. 3) у зв`язку з хворобою його захисника Марчука Р. І., при цьому підтверджуючі документи до цього клопотання не додаються, що оцінюється судом як відсутність поважної причини для відкладення розгляду.

Як вбачається із клопотання ОСОБА_1 від 25 вересня 2019 року (а. с. 100 т. 3) позивач просить відкласти розгляд справи 25 вересня 2019 року з підстав відрядження у іншу область та з підстав неможливості забезпечити участь у судовому засіданні його представників одна з яких знаходиться за межами України, а з іншим договірні відносини розірвані, при цьому підтверджуючих підстави відкладення доказів позивачем не надано.

Як вбачається із клопотання ОСОБА_1 від 18 жовтня 2019 року (а. с. 109 т. 3) позивач просить відкласти розгляд справи 23 жовтня 2019 року на іншу дату та час з підстав участі у іншому судовому засіданні у м. Києві та з підстав не укладення договору про надання правничої допомоги з іншим захисником. Вказані обставини оцінюються судом як не поважні через призму норми ч. 3 ст. 44 ЦПК України, де зазначено, що, у випадку подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Тобто суд оцінює подане клопотання, як зловживання позивача, оскільки він не був позбавлений можливості забезпечити участь у судовому засіданні представника з огляду на значний проміжок часу близько 1-го місяця з часу припинення договірних відносин з попереднім представником.

При цьому позивачем заяви (клопотання) про розгляд справи за його відсутності упродовж судового розгляду справи не подавались, що свідчить про його бажання приймати участь у розгляді справи, а також усі заяви (клопотання) стосувались виключно відкладення чи “перенесення” розгляду справи на іншу дату, що оцінюється судом як бажання позивача бути присутнім під час судового розгляду у судових засіданнях особисто.

Згідно із ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України “Про міжнародні договори” від 22 грудня 1993 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Позицію щодо необхідності належної поведінки сторін сформульовано Європейським судом з прав людини у рішеннях у справах “Осман проти Сполученого королівства” та “Креуз проти Польщі” Європейський суд з прав людини (далі по тексту – ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії” від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім вищенаведеного положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 121 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на розумні строки розгляду справ, та те, що сторона позивача зловживає своїми процесуальними правами, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки, позивач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, ч. 3 ст. 44, 121, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257, 258, ч. 6 ст. 259, 260, 261, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного Управління Державної казначейської служби України у Рівненській області, головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області, Сарненської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області, Прокуратури Рівненської області, Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Сарненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області, Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області, Управління Державної казначейської служби України у Зарічненському районі Рівненської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду залишити без розгляду

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Повний текст ухвали суду виготовлено 24 жовтня 2019 року.

Суддя А. В. Дідик