Рішення № 85154320, 17.10.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" жовтня 2019 р. Справа № 924/669/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Попика О.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Престиж" м. Тернопіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жищинці Аграр" Хмельницька область, Городоцький район, с. Жищинці

про стягнення 475000грн. боргу, 45 710,38грн. інфляційних нарахувань, 105 500,10грн. 20% річних, 187530,26грн. пені, 42 128,96грн. штрафу

Представники сторін:

позивача: Ткач І.Я. адвокат за довіреністю від 01.09.19р.

відповідача: не з`явився

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 11.07.19р. відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження із стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 06.08.19р.

Ухвалою від 06.08.19р. підготовче засідання відкладено на 22.08.19р.

Ухвалою від 22.08.19р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 30.09.19р.

Ухвалою від 30.09.19р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 17.10.19р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просить стягнути із ТОВ "Жищинці Аграр" заборгованість на загальну суму 855869,7грн. в т.ч. 475000грн. заборгованості за отриманий товар відповідно до умов договору поставки №299 від 17.04.2018р., 45710,38грн. інфляційних нарахувань, 105 500,10 грн. 20% річних, 187530,26грн. пені, 42 128,96грн. штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на укладений між сторонами 17.04.2018р. договір поставки №299 відповідно до умов якого відповідачу на підставі видаткових накладних поставлено продукцію на загальну суму 956 226,48грн. Повідомляє, що відповідно до п. 2.2. Договору, оплата за Товар здійснюється покупцем у формі попередньої оплати відстроченого платежу, з терміном оплати, що вказаний у Специфікації (ях).

Відповідно до укладених специфікацій Сторони погодили, що оплата за товар, визначений у цих Специфікаціях, буде проводитись у формі: специфікація №1 - 10% вартості Товару попередньої оплати, 90% вартості Товару - відстроченого платежу з терміном оплати до 25.09.2018 року, специфікації №2-№9 - 20% вартості Товару попередньої оплати, 80% вартості Товару - відстроченого платежу з терміном оплати до 01.10.2018р.

Зауважує, що розрахунки між сторонами згідно п. 2.6. Договору здійснюються в Українській валюті - гривнях в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Сторони також погодили, що зобов`язання Покупця по оплаті Товару вважаються виконаними з моменту сплати скоригованої вартості Товару у повному обсязі. Покупець вважається таким, що прострочив виконання свої зобов`язань у випадку неоплати Товару у строки, визначені цим Договором та/або Специфікацією (ями) не залежно від того, чи виставлявся Постачальником рахунок - фактура.

Позивач зазначає, що ТОВ "Жищинці Аграр" частково сплатило вартість отриманої продукції, заборгованість становить 475 000грн.

У з`язку із простроченням сплати вартості отриманого товару позивачем також нараховані та заявлені до стягнення 45710,38грн. інфляційних нарахувань, 87275,44грн. 20% річних, 155 877,11грн. пені, 42128,96грн. штрафу.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує та зазначає, що підприємством дійсно було отримано товар відповідно до умов договору №299 від 17.04.2018р., однак товар є неякісним. Зауважує, що протягом посівної компанії 2018 - 2019 років отримані засоби не були використані, зберігаються у відповідача та можуть бути повернуті позивачу.

Також повідомляє, що невиконання зобов`язань за договором пов`язане із неповерненням товариству насіння соняшника Філією ПАТ "ДПЗКУ" Богданівецький КХП в межах справи №924/685/18, кошти від продажу якого товариство планувало використати на оплату товару за договором із позивачем.

Крім того ТОВ "Жищинці Аграр" звертає увагу суду, що заявлені позивачем до стягнення пеня та штраф складають біля половин суми основного боргу, тому просить їх зменшити до 1 000грн.

Зауважує, що зазначення вартості товару в доларах, а також визначення еквіваленту в гривні вказує на те, що зобов`язання визначено в іноземній валюті, а отже стягнення індексу інфляції не допускається. У позові просить відмовити.

Позивач у відповіді на відзив повідомляє, що усі пестициди та агрохімікати, які реалізовані позивачем для ТОВ "Жищинці Аграр" пройшли державну реєстрацію та внесені до Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні, також на усі препарати наявні свідоцтва якості (відповідності). Вказує, що відповідачем не надано доказів на підтвердження неефективності та невідповідності якості отриманого товару за договором від 17.04.18р. №299.

Позивач також не погоджується із твердженням відповідача щодо причини непогашення заборгованості за договором через неповернення йому філією ПАТ ДПКЗУ "Богданівецький КХП" ТОВ "Жищинці Аграр" 33 т. зерна соняшника, оскільки дана ситуація виникла ще в 2016 році. Відповідно відповідач при укладенні договору із позивачем мав би оцінити свою платоспроможність та передбачити можливість оплати товару за рахунок інших джерел доходів.

Також звертає увагу суду, що основною умовою зменшення судом неустойки відповідно до ст.233 ГК України і ч.3 ст.551 ЦК України є надмірно велика сума нарахованої неустойки порівняно із збитками кредитора чи така, що значно перевищує розмір збитків. У цьому спорі позивач до позовних вимог включив стягнення з відповідача 187 530,26 грн. пені та 42 128,96 грн. штрафу за порушення строків розрахунків більше ніж на 30 днів від встановленого договором строку, що разом склало 229 658,96 грн. неустойки, тоді як відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання на суму 938 926,48 грн., з яких 475 000,00 грн. вартості отриманого товару не сплачені і до сьогоднішнього дня. Таким чином, враховуючи, що сума неустойки, яка є предметом цього спору складає лише 24% простроченого зобов`язання та 48% від невиконаного взагалі зобов`язання, тому твердження відповідача що розрахована сума неустойки значно перевищує суму збитків є необґрунтованим.

З приводу стягнення заборгованості із врахуванням індексу інфляції позивач додатково зазначив, що перерахунок вартості товару по курсу іноземної валюти при подані позову товариством не проводився, оскільки це є правом, а не обов`язком продавця, крім того, міжбанківський валютний курс продажу долара США на день подання позовної заяви (29.05.19р.) складав 26,75грн./1дол. США та не перевищував більш ніж 3% курс, визначений специфікаціями до договору, тому перерахунок ціни не здійснювався. Позов просить задовольнити.

Дослідивши фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, надані по справі докази та пояснення, судом встановлено та приймається до уваги таке:

17.04.18р. між ТОВ "Агро Престиж" (Постачальник) та ТОВ "Жищинці Аграр" (Покупець) укладено договір поставки №299 відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити Покупцю у власність Товар (засоби захисту рослин, мінеральні добрива, насіння, зерно, сільськогосподарську продукцію, іншу продукцію), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та провести його оплату.

Конкретний асортимент, кількість, ціна, строки і умови поставки та оплати Товару наведені в Специфікаціях до даного Договору та/або накладних. Накладні та/або Специфікації є невід`ємною частиною даного Договору. Покупець стверджує, що він знає та розуміє, що Товар який придбається за цим Договором, може бути отруйною хімічною речовиною (засоби захисту рослин, добрива, мінеральні добрива), чи може бути протруєний хімічними речовинами (насіння с/г культур), що можуть становити небезпеку для людей і тварин, і зобов`язується дотримуватись техніки безпеки при транспортуванні та застосуванні за призначенням.

Згідно п.2 договору ціна Товару встановлена по домовленості Сторін. Оплата за Товар здійснюється Покупцем у формі 100% передоплати, однак, в будь-якому випадку, не пізніше дня отримання Товару. Специфікацією може бути визначений інший порядок та строки проведення оплати. Ціна та загальна вартість імпортного Товару (засоби захисту рослин, насіння, тощо) визначається в іноземній валюті та в національній валюті по міжбанківському валютному курсу продажу валюти на дату, що передує дню підписання Специфікації колонка Аsk за даними сайту - htth://minfin.com.ua/currenci/mb/archive. або по іншому курсу, що зазначений у Специфікації. У випадку відсутності Специфікації застосовується міжбанківський валютний курс продажу валюти колонка Аsk за даними сайту - htth://minfin.com.ua/currenci/mb/archive на дату, що передує дню поставки, визначеному у видатковій накладній.

У випадку порушення Покупцем строків оплати Товару, або у випадку, коли Специфікацією передбачено умови оплати у формі відстроченого платежу, на момент оплати Товару його ціна визначається за наступною формулою:

Ц=Ц1 помножити (К2 поділити на К1), де:

Ц - змінена ціна Товару

Ц1 - ціна товару в гривні, що вказана в Специфікації до Договору або у видатковій накладній;

К1 - міжбанківський валютний курс продажу валюти на дату, що передує дню підписання Специфікації колонка Аsk, або інший курс, вказаний у Специфікації, у випадку відсутності Специфікації застосовується міжбанківський валютний курс продажу валюти колонка Аsk за даними сайту htth://minfin.com.ua/currenci/mb/archive на дату, що передує дню поставки, визначеному у видатковій накладній.

К2 - міжбанківський валютний курс продажу валюти на дату оплати або подання позову про стягнення заборгованості, колонка Аsk за даними сайту htth://minfin.com.ua/currenci/mb/archive

У випадку, якщо Покупцем не виконані грошові зобов`язання за цим Договором у повному обсязі або частково. Сторони узгодили, що коригування вартості товару, відповідно до умов цього пункту Договору, може проводитись на дату складання (підписання) Постачальником позовної заяви до суду відповідної юрисдикції про стягнення із Покупця заборгованості.

Різниця у вартості Товару, що виникла в зв`язку із зміною валютного курсу продажу валюти, нараховується та сплачується Покупцем самостійно у день перерахування основної суми заборгованості або виконання грошового зобов`язання по оплаті отриманого товару іншим чином, в тому числі зарахуванням зустрічних однорідних вимог. У випадку, коли Покупець не перерахував у вказані строки різницю вартості товару, що виникла в зв`язку із зміною валютного курсу продажу валюти, вона сплачується Покупцем протягом 5 банківських днів з дня отримання від Постачальника окремого рахунку.

У випадку, коли Покупець не сплачує різницю вартості що виникла в зв`язку із зміною валютного курсу продажу валюти в день виконання грошового зобов`язання шляхом перерахування коштів, або виконання його іншим чином, в тому числі зарахуванням зустрічних однорідних вимог, то ціна та загальна вартість неоплаченого імпортного Товару може бути змінена Постачальником шляхом складання відповідного розрахунку (перерахунку) та направлення окремого рахунку-фактури. Зміна ціни Товару згідно цього пункту Договору не потребує підписання Сторонами додаткових угод до Договору.

Сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, у випадку збільшення менш ніж 3% міжбанківського валютного курсу продажу валюти до гривні, що діє на дату оплати, відносно міжбанківського валютного курсу продажу валюти до гривні, що вказана у відповідному Додатку (специфікації) до цього Договору, або якщо курс гривні до іноземної валюти, встановлений на день фактичної оплати вартості товару Покупцем менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на день підписання Специфікації. В цьому разі застосовується курс, зазначений у Специфікації або, у випадку відсутності Специфікації - курс на дату, що передує дню поставки товару.

Підставою для оплати за Товар є рахунок-фактура Постачальника, що надсилається Покупцеві по факсу та/або електронній пошті. Рахунок-фактура є дійсним для оплати тільки протягом 3 (трьох) робочих днів з дати його виписки Постачальником. У випадку, якщо Постачальник не отримав від Покупця передплату (оплату) в розмірі та в порядку, визначеними відповідною Специфікацією, протягом 3х (трьох) робочих днів з дати виставлення рахунку-фактури, Покупець зобов`язаний звернутися до Постачальника за новим рахунком-фактурою.

Сторони погодили, що зобов`язання Покупця по оплаті Товару вважаються виконаними з моменту сплати скоригованої вартості Товару у повному обсязі. Покупець вважається таким, що прострочив виконання свої зобов`язань у випадку неоплати Товару у строки, визначені цим Договором та/або Специфікацією (ями) не залежно від того, чи виставлявся Постачальником рахунок-фактури.

Сторони домовились, що кошти, які надходять на рахунок Постачальника по даному Договору зараховуються в погашення зобов`язань в порядку черговості їх виникнення (крім коштів, що надходять в оплату за придбані мінеральні добрива, які зараховуються відповідно до призначення платежу, вказаного в платіжному дорученні). В першу чергу погашається заборгованість Покупця перед Постачальником по сплаті основного зобов`язання за поставлений товар, у випадку відсутності на момент сплати коштів заборгованості Покупця перед Постачальником, кошти спрямовуються на погашення поточних зобов`язань відповідно до призначення платежу, вказаного в платіжному документі. В другу чергу погашається заборгованість по сплаті нарахованої Покупцю інфляції та річних згідно ст. 625 ЦК України, решта коштів спрямовується на погашення нарахованої Покупцю неустойки (пені, штрафних санкцій, інших нарахувань). У випадку, коли Договором чи відповідною Специфікацією передбачено інший порядок оплати ніж 100% передоплати, Постачальник має право вимагати дострокової сплати Товару, якщо до дати оплати Товару, визначеної Специфікацією, Покупець прийде у своїй господарській діяльності до моменту щодо прийняття Рішення про припинення діяльності шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу або в результаті ліквідації. В

даному випадку Покупець зобов`язаний виконати свої зобов`язання за Договором достроково, тобто оплатити вартість Товару у строк (термін), який передує документальному втіленню (підписанню) Рішення Власника Покупця чи/або Протоколу (Рішення) Загальних зборів засновників (учасників) Покупця про припинення діяльності, однак, в будь-якому випадку не пізніше 5-ти банківських днів з дня прийняття такого рішення. У випадку, коли Постачальник отримав інформацію про прийняття Покупцем рішення про припинення господарської діяльності, він має право надіслати Покупцю вимогу про дострокову оплату Товару, яка має бути виконана Покупцем не пізніше 5-ти банківських днів з дня її отримання. Вимога направляється на адресу Покупця рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або телеграмою, або доставляється кур`єром.

Відповідно до п.п.3.3, 3.4 договору датою поставки Товару вважається дата підписання Сторонами видаткових накладних про поставку продукції, які становлять невід`ємну частину цього Договору. Видаткова накладна підписана Покупцем і відправлена Постачальнику факсимільним зв`язком має силу оригіналу. Видаткова накладна надається Постачальником Покупцю разом із Товаром. При отримані Товару Покупець зобов`язаний проставити на видатковій накладній підпис відповідальної особи та, за відсутності довіреності на отримання Товару, поставити печатку та повернути один примірник видаткової накладної Постачальнику протягом 10 календарних днів з дня отримання Товару. У разі неотримання видаткової накладної Покупець зобов`язаний письмово повідомити про це Постачальника. За відсутності такого письмового звернення Покупця, видаткова накладна вважається такою, що надана Покупцю разом із Товаром.

У випадку, коли Покупець відмовляється підписувати видаткову накладну про отримання Товару або не повертає один підписаний ним примірник видаткової накладної Постачальник протягом строків позовної давності, визначених цим Договором, має право повторно направити Покупцю видаткові накладні цінним листом з описом вкладення. В такому випадку Покупець зобов`язаний підписати видаткові накладні та повернути один примірник підписаної видаткової накладної протягом 10 календарних днів з дня її отримання.

Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту поставки Товару по видатковій накладній. З моменту переходу права власності на Товар всі ризики її загибелі, втрати, пошкодження, хімічного впливу, тощо переходять від Постачальника до Покупця.

Прийом Товару по кількості і якості проводиться Покупцем у момент одержання його від Постачальника. Покупець зобов`язаний перевірити комплектацію, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони присутні), а також відсутність ознак ушкодження і псування Товару й у випадку їхнього виявлення негайно, до закінчення прийому, письмово заявити Постачальнику. При відсутності такої заяви Товар вважається прийнятим Покупцем.

Акт про приховані недоліки Товару, повинен бути складений Покупцем з дотриманням вимог інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості" №П-7 протягом 5 днів після виявлення недоліків, але не пізніше 20 (двадцяти) днів з дня отримання Товару Покупцем. Якість Товару повинна відповідати сертифікатам якості (сертифікатам відповідності, паспортам якості, тощо), які надаються Постачальником Покупцю на кожну поставку Товару.

Згідно ст.6, ст. 627 та ч.1 ст. 628 ЦК України Сторони домовились, що Товар вважається неякісним лише у випадку, якщо це підтверджується висновками (сертифікатами відповідності) одного з двох акредитованих закладів, а саме: Державним підприємством інститутом екологічної гігієни та токсикології ім. Л.І. Медведя або Українською лабораторією якості та безпеки продукції АПК Національного Аграрного університету. Результати досліджень якості Товару інших лабораторій (дослідних закладів), якщо попередній вибір такої лабораторії (дослідного закладу) не погоджений в письмовій формі Покупцем з Постачальником, не приймаються Сторонами та не мають доказової сили при пред`явлені претензій чи позовних вимог, пов`язаних з якістю Товару.

Претензії Покупця розглядаються Постачальником і можуть бути визнані обґрунтованими тільки за умови дотримання Покупцем вище вказаних умов, а також вимог інструкцій виробника, нормативних документів по транспортуванню, збереженню і застосуванню Товару.

Постачальник має право відмовити Покупцю у поставці Товару або відтермінувати поставку Товару у випадку коли Покупець не вніс суму передоплати, визначеної цим Договором або відповідною Специфікацією. В такому випадку Постачальник не вважається таким, що порушив строки поставки.

Повернення та обмін відвантаженого якісного Товару може бути проведений виключно за згодою Постачальника. Якщо Постачальник не здійснює поставку всього об`єму Товару згідно Специфікації, така недопоставка вважається здійсненою за взаємною згодою Сторін і розцінюється як відмова Покупця від прийняття залишку Товару, якщо Покупець не надсилає письмової заявки-вимоги на допоставку Товару у термін 10-ти календарних днів, з моменту останньої поставки (передачі) Товару згідно Специфікації та/або накладної. Умови цього пункту діють лише щодо неоплаченого Покупцем Товару.

Пункт 5 договору передбачає відповідальність сторін, зокрема Покупець, який прострочив виконання грошового зобов`язання по оплаті отриманого Товару, беручи до уваги вимоги ст. 625 ЦК України зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20 % процентів річних від простроченої суми.

Постачальник у випадку порушення строків поставки оплаченого Товару, а Покупець за порушення строків оплата отриманого Товару, сплачують іншій Стороні неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, якадіяла за час існування прострочення, від вартості несвоєчасно переданого оплаченого або несвоєчасно оплаченого отриманого Товару за кожен день прострочення, починаючи з дня порушення зобов`язання (виникненні заборгованості, порушення строків поставки) та закінчуючи днем його виконання (погашення заборгованості поставки Товару).

Покупець, який прострочив виконання грошового зобов`язання по оплаті отриманого Товару більше ніж на 30 календарних днів, зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 5% від простроченої суми (вартості неоплаченого чи несвоєчасно оплаченого Товару).

У разі порушення строків поставки оплаченого Товару з вини Постачальника більше ніж на 30 календарних днів Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 5 % (процентів) від вартості несвоєчасно поставленого оплаченого Товару.

Пеня та штрафні санкції, визначені даним Договором нараховуються за весь час прострочення, починаючи з дня виникнення заборгованості та закінчуючи днем її погашення, без застосування обмежень, визначених ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно п.п. 6.2 договору сторони домовились, що до вимог про стягнення інфляційних нарахувань, річних, відсотків за користування чужими грошовими коштам, пені та штрафних санкцій, визначених цим Договором застосовується позовна давність тривалістю у три роки.

Відповідно до п.8.1 договір дійсний до 31.12.2018р., однак в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Позивачем відповідно до специфікацій №1 від 17.04.18р., №2 від 24.04.18р., №3 від 27.04.18р., №4-6 від 08.05.18р., №7 від 02.06.18р., №8 від 14.06.18р., №9 від 20.07.18р. та видаткових накладних №№ РН-0000567, РН-0000568 від 18.04.18р., РН-0000573 від 24.04.28р,РН-0000758 від 27.04.18р., РН-0000878 від 08.05.18р., РН-0001076, РН - 0001079 від 18.05.18р., РН-0001079 від 04.06.18р., РН-0001080 від 07.06.18р., РН-0001132 від 13.06.18р., РН-0001134 від 14.06.18р., РН-0001133 від 15.06.18р., РН-00012885 від 20.06.18р. поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 956 226,48грн.

Відповідно до укладених специфікацій Сторони погодили, що оплата за товар, визначений у цих Специфікаціях, буде проводитись у формі: специфікація №1 - 10% вартості Товару попередньої оплати, 90% вартості Товару - відстроченого платежу з терміном оплати до 25.09.2018 року, специфікації №2-№9 - 20% вартості Товару попередньої оплати, 80% вартості Товару - відстроченого платежу з терміном оплати до 01.10.2018р.

Відповідачем вартість отриманої продукції сплачена частково. На дату винесення рішення заборгованість становить 475 000грн.

У з`язку із простроченням сплати вартості отриманого товару позивачем також нараховані та заявлені до стягнення 45710,38грн. інфляційних нарахувань, 105500,10грн. 20% річних, 187530.26грн. пені, 42128,96грн. штрафу.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір поставки відповідно до умов якого позивач зобов`язався поставити відповідачу у власність Товар (засоби захисту рослин, мінеральні добрива, насіння, зерно, сільськогосподарську продукцію, іншу продукцію), а відповідач зобов`язався прийняти Товар та провести його оплату.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У п.п.2.2 та 2.3 договору сторони передбачили, що оплата за Товар здійснюється Покупцем у формі 100% передоплати, однак, в будь-якому випадку, не пізніше дня отримання Товару. Специфікацією може бути визначений інший порядок та строки проведення оплати. Ціна та загальна вартість імпортного Товару (засоби захисту рослин, насіння, тощо) визначається в іноземній валюті та в національній валюті по міжбанківському валютному курсу продажу валюти на дату, що передує дню підписання Специфікації колонка Аsk за даними сайту - htth://minfin.com.ua/currenci/mb/archive. або по іншому курсу, що зазначений у Специфікації. У випадку відсутності Специфікації застосовується міжбанківський валютний курс продажу валюти колонка Аsk за даними сайту - htth://minfin.com.ua/currenci/mb/archive на дату, що передує дню поставки, визначеному у видатковій накладній.

Поряд із цим відповідно до укладених специфікацій оплата за товар, визначений у цих Специфікаціях, буде проводитись у формі: специфікація №1 - 10% вартості Товару попередньої оплати, 90% вартості Товару - відстроченого платежу з терміном оплати до 25.09.2018 року, специфікації №2-№9 - 20% вартості Товару попередньої оплати, 80% вартості Товару - відстроченого платежу з терміном оплати до 01.10.2018р.

З матеріалів справи слідує, що на виконання умов договору позивачем згідно специфікацій №1 від 17.04.18р., №2 від 24.04.18р., №3 від 27.04.18р., №4-6 від 08.05.18р., №7 від 02.06.18р., №8 від 14.06.18р., №9 від 20.07.18р. та видаткових накладних №№ РН-0000567, РН-0000568 від 18.04.18р., РН-0000573 від 24.04.28р,РН-0000758 від 27.04.18р., РН-0000878 від 08.05.18р., РН-0001076, РН - 0001079 від 18.05.18р., РН-0001079 від 04.06.18р., РН-0001080 від 07.06.18р., РН-0001132 від 13.06.18р., РН-0001134 від 14.06.18р., РН-0001133 від 15.06.18р., РН-00012885 від 20.06.18р. поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 956 226,48грн.

Відповідачем здійснювались розрахунки за отриманий товар згідно з договором, що підтверджується банківськими виписками за період 17.04.2019р. – 05.04.2019 р. на загальну суму 481226,48грн. Однак зазначені розрахунки здійснені в неповному обсязі та з порушенням передбачених п.п.2.2, 2,3 договору та специфікаціями строків оплати, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 475 000 грн.

Доказів сплати зазначеної заборгованості та доказів, які би її спростовували, суду не подано.

Доводи відповідача про неефективність та невідповідність якості отриманого товару судом відхиляються за відсутністю доказів звернення ТОВ "Жищинці Аграр" до позивача із претензіями щодо якості товару у порядку передбаченому договором від 17.04.18р. №299 та ст.680 ЦК України.

Судом також відхиляються доводи відповідача про причини невиконання умов договору щодо оплати товару у зв`язку із неповерненням йому філією ПАТ ДПКЗУ "Богданівецький КХП 33 т зерна соняшника, оскільки кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на наведене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 475000грн. заборгованості заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 45710,38грн. інфляційних нарахувань, 105500,10грн. 20% річних, 187530,26грн. пені, 42128,96грн. штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5 договору сторони передбачили відповідальність сторін, зокрема Покупець, який прострочив виконання грошового зобов`язання по оплаті отриманого Товару, беручи до уваги вимоги ст. 625 ЦК України зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20 % процентів річних від простроченої суми.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 20% річних, суд вважає, що правомірними та обґрунтованими є річні у розмірі 102 002,10грн. У стягненні 3498грн. 20% річних належить відмовити, оскільки позивачем включено у період часу за який здійснені нарахування день фактичної сплати суми заборгованості, що є безпідставним.

При здійсненні перевірки поданого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань судом зауважується, відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 року № 14 інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 3.2 вищевказаної постанови індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Відповідно до п. 1.14. постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов`язанням. А є заходом відповідальності за порушення зобов`язань.

На суму інфляційних нарахувань не нараховуються проценти (п. 3.3 постанови), а отже й наступні інфляційні нарахування.

Таким чином, системний аналіз норм матеріального права дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати інфляційні втрати за невиконання зобов`язання не є зобов`язанням в розумінні положень ч. 1ст. 509 ЦК України.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997, відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку нарахована інфляція за жовтень - квітень 2019р., натомість як встановлено судом у цю суму боргу включено суми на які вже здійснено інфляційні нарахування за вказаний період, що є безпідставним.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 6572,94грн., з огляду на що у стягненні 39137,44грн. інфляційних втрат належить відмовити.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 187530,26 грн. пені та 42 128,96грн. штрафу згідно з поданим розрахунком.

Судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п.5 договору сторони передбачили, що Постачальник у випадку порушення строків поставки оплаченого Товару, а Покупець за порушення строків оплата отриманого Товару, сплачують іншій Стороні неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, якадіяла за час існування прострочення, від вартості несвоєчасно переданого оплаченого або несвоєчасно оплаченого отриманого Товару за кожен день прострочення, починаючи з дня порушення зобов`язання (виникненні заборгованості, порушення строків поставки) та закінчуючи днем його виконання (погашення заборгованості поставки Товару).

Покупець, який прострочив виконання грошового зобов`язання по оплаті отриманого Товару більше ніж на 30 календарних днів, зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 5% від простроченої суми (вартості неоплаченого чи несвоєчасно оплаченого Товару).

Пеня та штрафні санкції, визначені даним Договором нараховуються за весь час прострочення, починаючи з дня виникнення заборгованості та закінчуючи днем її погашення, без застосування обмежень, визначених ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно п.п. 6.2 до вимог про стягнення інфляційних нарахувань, вічних, відсотків за користування чужими грошовими коштам, пені та штрафних санкцій, визначених цим Договором застосовується позовна давність тривалістю у три роки.

З огляду на зазначене, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум пені, судом встановлено, що обґрунтованою є пеня у розмірі 181615,17грн. У стягненні 5915,09грн. належить відмовити, оскільки позивачем включено у період часу за який здійснені нарахування день фактичної сплати суми заборгованості, що є безпідставним.

З приводу штрафу судом констатується, що нарахування здійснені правомірно, з урахуванням умов договору та вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення заявлені обґрунтовано.

Поряд із цим, як вбачається із відзиву на позов відповідач просить зменшити розмір неустойки до 1 000грн.

Згідно із ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Поряд із цим судом звертається увага на те, що основною умовою зменшення судом неустойки відповідно до ст.233 ГК України і ч.3 ст.551 ЦК України законодавець встановлює надмірно великий розмір нарахованої неустойки порівняно із збитками кредитора чи значно перевищує розмір збитків. У даному випадку позивач нарахував 187 530,26 грн. пені та і 42 128,96 грн. штрафу за порушення строків розрахунків більше ніж на 30 днів від встановленого договором строку, що разом склало 229 658,96 грн. неустойки, тоді як відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання на суму 938 926,48 грн., з яких 475 000,00 грн. вартості отриманого на дату винесення рішення не сплачені.

Судом констатується, що сума нарахованої неустойки складає лише 24% простроченого зобов`язання та 48% від зобов`язання яке виконувалося із порушення строків оплати невиконаного взагалі, що спростовує доводи відповідача про значене перевищення нарахованих штрафних санкцій до завданих збитків позивачу через невиконання умов договору поставки.

Крім того, право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін.

При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд.

Встановлення конкретного розміру зменшення за умов наявності підстав для його застосування, є дискреційним повноваженням суду, який застосовує таке зменшення - діюче законодавство не містить норми, яка б визначала конкретну формулу для визначення розміру відсотку зменшення, що зумовлює використання судом загальних принципів, визначених, зокрема, у статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). При цьому, як свідчить судова практика, зокрема Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.09.2019 р. № 922/3636/18, від 19.09.2019 р. по справі №904/5770/18 судом за наявності обставин, визначених ст.233 ГК України та з метою забезпечення справедливого балансу інтересів обох сторін зменшують заявлені штрафні санкції не більше ніж на 50%.

Крім того, судом береться до уваги, що позивач та відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами статті 74 ГПК України, статті 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши доводи відповідача, викладені у відзиві на позов щодо зменшення розміру неустойки, з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про недоведеність ТОВ "Жищинці Аграр" підстав та обставин для зменшення розміру нарахованих та заявлених до стягнення повивачем штрафних санкцій.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010 року Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Також у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України" Суд вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 475000грн. боргу, 6572,94грн. інфляційних нарахувань, 102002,10грн. 20% річних, 181615,17грн. пені, 42 128,96грн. штрафу.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Престиж" м. Тернопіль до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жищинці Аграр" Хмельницька область, Городоцький район, с. Жищинці про стягнення 475000грн. боргу, 45710,38грн. інфляційних нарахувань, 105 500,10грн. 20% річних, 187530,26грн. пені, 42 128,96грн. штрафу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Жищинці Аграр" ( Хмельницька область, Городоцький район, с. Жищинці, вул. Коцюбинського, 7 код ЄДРПОУ 39929002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Престиж" (м. Тернопіль вул. Острозького, 48 офіс 41 код ЄДРПОУ 35708410) - 475 000грн. боргу (чотириста сімдесят п`ять тисяч гривень), 6572,94грн. (шість тисяч п`ятсот сімдесят дві гривні 94коп.) інфляційних нарахувань, 102002,10грн. (сто дві тисячі дві гривні 10коп.) 20% річних, 181615,17грн. (сто вісімдесят одну тисячу шістсот п`ятнадцять тисяч 17 коп.) пені, 42128,96грн. (сорок дві тисячі сто двадцять вісім гривень 96 коп.) штрафу, 12109,79грн. (дванадцять тисяч сто дев`ять гривень 79коп.) витрат на оплату судового збору.

Видати наказ.

У позові в частині стягнення 5915,09грн. пені, 3498грн. 20% річних та 39137,44грн. інфляційних нарахувань відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.10.2019р.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 4 примірники: 1 - до справи, 2 - позивачу (46008, м. Тернопіль, вул. Острозького, буд. 48, офіс 41), 3,4 - відповідачу (32051, Хмельницька обл., Городоцький р-н, с. Жищинці, вул. Коцюбинського, буд. 7, 32000 АДРЕСА_1 . Городок вул. Шевченка, 18). Всім з повідомленням про вручення.