Вирок № 85152523, 24.10.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/55/2019

Справа № 537/4954/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.2019 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді : Маханькова О.В.

за участю секретаря судового засідання – Скічко Н.В.,

прокурора – Ібрагімова В.М. , Дрофа Є.А,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Радзинська Я.Л., Урін Ф.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Крюківського районного суду в м. Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження №12018170110001112 від 07.06.2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого електрозварювальником ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:

у вчиненні злочинів, передбачених ст.309 ч.2, ст.310 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочини за наступних обставин:

Епізод №1

ОСОБА_1 навесні 2018 року, точного часу органу досудового розслідування встановити не вдалось, на території домогосподарства, де він проживає, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , не маючи відповідних дозволів, посіяв у грунт у двох місцях на городі свого домогосподарства та у три пластмасові горщики для квітів насіння рослини коноплі, які в подальшому проросли в кількості 52 кущів. У подальшому ОСОБА_1 здійснював заходи по догляду за пророслими рослинами коноплі, з метою їх вирощування та дозрівання, обсапуючи від бур`яну та поливаючи водою, тим самим створюючи умови для їх кращого росту.

10.08.2018 року під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , на території домогосподарства, де проживає ОСОБА_1 , було виявлено з ознаками обробки 52 кущі живих наркотиковмісних рослин, які згідно висновку експерта №1713 від 21.08.2018 року є рослинами роду коноплі.

Епізод №2

ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту, умисно, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 310 КК України, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, не маючи відповідних дозволів, придбав та зберігав за місцем свого проживання – АДРЕСА_1 , для власних потреб без мети подальшого збуту, наркотичний засіб – канабіс, у вигляді рослин, які складаються з листя та верхівок у висушеному стані.

10.08.2018 року під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , в курнику та в приміщенні будинку в одній з кімнат було виявлено та вилучено частини рослин, які складаються з листя та верхівок, які згідно висновку експерта №1714 від 20.08.2018 року мають ботанічні ознаки рослини роду коноплі, і є канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 86,851 та 27,283 г загальною вагою 114,134 г.

Вищезазначений наркотичний засіб – канабіс, загальною вагою 114,134 г., ОСОБА_1 придбав та зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без мети збуту, протягом достеменно не встановленого періоду часу до моменту вилучення працівниками поліції 10.08.2018.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину по пред*явленому зміненому обвинуваченню визнав повністю , пояснивши про обставини вчиненого, та пояснив, що дійсно не розуміючи, що вчиняє злочин, дійсно для власних потреб вирощував травку, дуже жалкує про вчинене, щиро кається. За цей час його ставлення повністю змінилося, він працює, утримує свою хвору матір, перебуває у цивільному шлюбі. Прохав суд суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз*яснивши їм положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглянути акт у спрощеному провадженні.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановлених судом злочинів повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.

Обвинувачений ОСОБА_1 . вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.

Приймаючи до уваги пояснення обвинуваченого, оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує:

- за ст.309 ч.2 КК України/епізод №2/, як незаконне придбання, зберігання без мети збуту наркотичного засобу, вчиненим особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.310 КК України ;

- за ст. 310 ч.2 КК України / епізод №1/ як незаконний посів та вирощування конопель у кількості п*ятидесяти і більше рослин .

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння, вчиненого обвинуваченим, всі обставини по справі в їх сукупності, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, вину визнав повністю і визнає ці обставини пом`якшуючими покарання.

Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України , судом не встановлено.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч.2 ст.61 Конституції України).

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Виходячи з положень ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.

При призначенні покарання, судом враховано характер і ступінь тяжкості злочину, особу обвинуваченого, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-нарколога та психіатричному диспансері не перебуває, утримує матір та цивільну дружину з дитиною. Зважаючи на те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд дійшов до висновку, що для виправлення обвинуваченого і попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, йому необхідно призначити покарання визначено санкцією статті, за якою він обвинувачується.

Згідно до ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Зазначені обставини у сукупності з даними про особу обвинуваченого і його поведінки свідчить про істотне зниження ступеня тяжкості вчиненого злочину.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті Основної частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Юридичний зміст положень ст.65 КК України вказує на те, що загальні засади призначення покарання (ст.65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. При цьому, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

У п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами) звернуто увагу на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. При цьому, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує зокрема те, що обвинувачений не судимий, працює, має постійне місце проживання, утримує матір та цивільну дружину та дитину, які є переселенцями, ставлення обвинуваченого до вчиненого і суд приходить до переконання про можливість виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст.ст.75,76 КК України. Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній – заставу. Речові докази по справі вирішити відповідно до вимог ст.100КПК України. Судові витрати по справі стягнути на користь держави. Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання:

- за ст. 309 ч.2 КК України/епізод 2/ у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

- за ст. 310 ч.2 КК України/епізод 1/ у виді позбавлення волі строком на 3/три/ роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим , призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

Відповідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши 1\ один \ рік іспитового строку.

Відповідно до ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на засудженого ОСОБА_1 покласти обов`язки:

1)періодично з*являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній – застава.

Після набрання вироком законної сили суму застави в розмірі 35240 ( тридцять п*ять тисяч двісті сорок) грн., які були внесені ОСОБА_2 та знаходяться на рахунку ТУ ДСАУ в Полтавській області, р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, призначення платежу: «застава», слід повернути заставодавцю ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 2002/ дві тисячі дві/грн. 00 коп. судових витрат за проведення експертиз на користь держави / висновок експерта №1713 від 21.08.2018року та висновок експерта №1714 від 20.08.2018р./.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 14.08.2018 року ОСОБА_3 . ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, а саме: грошові кошти на загальну суму 305 грн.,мобільний телефон «NOKIA”, 2 паперових згортка з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 14.08.2018 року ОСОБА_3 . ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, а саме:виріз з внутрішньої частини лівої кишені штанів.

Речові докази по справі, відповідно до вимог ст.100 КПК України, а саме оптичний носій – диск DVD –R, два MicroSD носіях з номерами 1444В246239ВSTTCALN6F1 та 1744B246238BSTTCALN6F1, оптичний носій від 10.08.2018 року - залишити в матеріалах справи.

Речові докази по справі, відповідно до вимог ст.100 КПК України, а саме грошові кошти на загальну суму 305 грн., які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП№1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області – конфіскувати в прибуток держави.

Речові докази по справі, відповідно до вимог ст.100 КПК України, а саме марлевий матеріал - змив з правої та лівої руки, фрагмент вирізу кишені, фрагмент вирізу кишені, фрагмент аркушу паперу на який нанесено контрольний зразок люмінесцентного порошку, 52 кущі рослин роду коноплі, які упаковані в прозорому полімерному мішку з полімерною затяжкою №7634246 з нанесеним написом №1713, речовини рослинного походження, яка складається з листя та верхівок, яка має ботанічні ознаки речовини – канабіс, масою в перерахунку на суху речовину – 86.851 г та 27.283 г, канабіс у висушеному стані масою 0.635 та 1.708 г, канабіс у висушеному стані масою 6.099 г, експертні залишки до висновку експерта №1561 від 27.07.2018 року, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП№1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області - знищити.

Речові докази по справі, відповідно до вимог ст.100 КПК України, а саме мобільний телефон марки «NOKIA» чорного кольору, який переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП№1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області - повернути власнику ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області протягом 30днів з дня його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: Маханьков О.В.