Рішення № 85152121, 15.10.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2524/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг-Сігал", м.Харків про стягнення 5497060,05 грн. за участю представників:

позивача - Сьомочкіна Є.М. (довіреність б/н від 11.01.19, адвокат);

відповідача - Шрамко І.С. (ордер СА №100605 від 11.09.19, адвокат).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг-Сігал" про стягнення 5497060,05 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №R18/12 від 04.04.2018 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.08.2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 16.09.2019 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.09.2019 року було задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання на 30.09.2019 року.

Протокольною ухвалою суду від 30.09.2019 року було відкладено підготовче засідання на 10.10.2019 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.10.2019 року закрито підготовче провадження у справі №922/2524/19, призначено справу №922/2524/19 до судового розгляду по суті на 15.10.2019 року.

У судовому засіданні 15.10.2019 року позивач позов підтримував, а відповідач проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

04 квітня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ШТРАУС УКРАЇНА” (надалі - Позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “СТРОНГ-СІГАЛ” (надалі - Відповідач, Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № R 18/12 від 04 квітня 2018 року (далі за текстом - Договір).

Відповідно до ст.1 Договору Продавець зобов`язався продати, а Покупець прийняти та оплатити продукти харчування (надалі - Товар) в порядку та на умовах, передбачених Договором. Під Товаром розуміється продукція у відповідності з видатковими накладними, які з моменту їх підписання Сторонами є невід`ємною частиною Договору. Загальна ціна Договору складається з загальної суми виконаних поставок партій Товару за цим Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору найменування, кількість, асортимент і вартість Товару визначається у видаткових накладних.

Згідно з п. 2.3 Договору Покупцю надається відстрочка платежу за поставлені Товари, термін якої вказаний у Додатку №1, який є невід`ємною частиною Договору, але в будь-якому разі, термін оплати по кожній поставці не може перевищувати дати оплати за Товар, що вказана у видатковій накладній. Зокрема, відповідно до п.1 Додатку №1 від 01.10.2018 року до Договору, термін відстрочки платежів становить 32 календарних днів та максимальна сума заборгованості за поставлений товар становить 8 500 000,00 грн.

Згідно з п. 4.1 Договору поставка Товару здійснюється протягом трьох робочих днів з моменту отримання Продавцем замовлення-заявки покупця на поставку Товару, яка повинна містити дані про найменування, асортимент і кількість товару.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що датою поставки партії Товару вважається дата прийому-передачі Товару, зазначена у видатковій накладній (відповідному товаросупроводжувальному документі).

Відповідно до п. 6.1 Договору прийом-передача Товару по якості та кількості здійснюється в момент виконання поставки, визначений п. 4.2 Договору, на підставі накладних та сертифікатів якості, уповноваженими представниками Сторін та оформлюється шляхом підписання накладних.

Позивач свої обов`язки з поставки товару за Договором виконав у повному обсязі належним чином.

Зокрема, 31 травня 2019 року та 27 червня 2019 року Позивачем було поставлено Відповідачу партії Товару за Договором на загальну суму 6 734 789,07грн., факт даної поставки Товару та отримання його Відповідачем підтверджується видатковими накладними, підписаними уповноваженими особами сторін та скріплені їх печатками (№5129 від 31,05.2019 р., №5159 від 31.05.2019 р., №5160 від 31.05.2019 р., №5184 від 31.05.2019 р., №5185 від 31.05.2019 р. №5198 від 31.05.2019 р., №5800 від 27.06.2019 р., №5809 від 27.06.2019 р.), а також товарно- транспортними накладними з відомостями про вантаж №Р5129 від 31.05.2019 р., №Р5159 від 31.05.2019 р., №Р5160 від 31.05.2019 р., №Р5184 від 31.05.2019 р., №Р5185 від 31.05.2019 р., №Р5198 від 31.05.2019 р., №Р5800 від 27.06.2019 р., №Р5809 від 27.06.2019 р. (копії знаходяться в матеріалах справи).

Разом з Товаром Відповідачу були надані відповідні рахунки на оплату.

Товар був отриманий від імені Покупця ОСОБА_1 Миколайовичем, уповноваженим на підставі Довіреності від 01.01.2019 р. на приймання від імені та в інтересах ТОВ “СТРОНГ-СІГАЛ” товарно-матеріальних цінностей за кількістю та якістю від ТОВ “ШТРАУС УКРАЇНА”, підписувати акти, накладні, товарно-транспортні накладні та інші документи необхідні для одержання ТМЦ, виконання інших законних дій щодо реалізації цієї довіреності. Також, Відповідачем були надані Позивачу окремі довіреності на ОСОБА_2 .

Позивач зазначає у позові, що за усною домовленістю сторін Позивачем було надано Відповідачу додатковий строк оплати, визначений згідно з умовами претензій №179 від 19.07.2019 р. та №183 від 29.07.2019 р.

Відповідач Товар прийняв повністю, проте не у повному обсязі оплатив отриманий ним Товар. Сума оплати, здійсненої Відповідачем декількома платежами за отриманий ним Товар станом на 06 серпня 2019 року складає 1 340 363,73 грн.

В той же час, залишається неоплаченим Товар, поставлений згідно з видатковими накладними: №5159 від 31.05.2019 р. (часткова неоплата), №5129 від 31.05.2019 р., №5184 від р., №5185 від 31.05.2019 р., №5800 від 27.06.2019 р., №5809 від 27.06.2019 р., №5198 від 31.05.2019 р. (100 % неоплата).

Враховуючи те, що оплати здійснюватись Відповідачем із простроченням строків оплати декількома платежами, із зазначенням у призначенні платежу - Оплата за каву за договором №Ш8/12 від 04.04.2018 р., ПДВ 20%. то такі платежі зараховувались Позивачем за фактично поставлений Товар згідно з видатковими накладними, строк оплати яких настав, по мірі отримання платежів від Відповідача, що підтверджується копіями банківських виписок з рахунку Позивача (додані до позовної заяви). Зокрема, Відповідач оплатив Товар, поставлений за видатковою накладною №5160 від 31.05.2019 р. платежем в сумі 110 000,00 грн. від 12.07.2019 р., та решту за рахунок розподілення платежу від 15.07.2019 р. в сумі 100 000,00 грн., з яких 735,38 грн. було розподілено для оплати за Товар по накладній №5160; а решта 99264,62 грн. - зараховано за Товар по видатковій накладній №5159. Часткова оплата Відповідачем Товару, поставленого по видатковій накладній №5159 була здійснена декількома платежами, що в сумі становлять 1 229 628,35 грн., та визначається як різниця між сумою вартості поставленого Товару 31 травня та 27 червня 2019 року, та сумою всіх платежів Відповідача у період з 11.07.2019 р. - по 22.07.2019 р. в сумі 1340000,00 грн. та частково за рахунок платежу від 08.07.2019 р. (здійсненого для погашення боргу за попередньо поставлений Товар за накладною №4053) в частині 363,73 грн. По решті Товару платежів не здійснювалось.

Поставка товара підтверджується наступними документами:

- видаткова накладна №5160 від 31.05.2019 на суму 110735.38 грн., строк оплати 08.07.2019 (оплачена повністю);

- видаткова накладна №5159 від 31.05.2019 на суму 1881659,09 грн., строк оплати 08.07.2019 (оплачена частково -1229628,35 грн.);

- видаткова накладна №5129 від 31.05.2019 на суму 621911,16 грн., строк оплати 22.07.2019;

- видаткова накладна №5184 від 31.05.2019 на суму 862800,00 грн. , строк оплати 08.07.2019 ;

- видаткова накладна №5185 від 31.05.2019 на суму 237300,00 грн., строк оплати 08.07.2019;

- видаткова накладна №5198 від 31.05.2019 на суму 825133,52 грн., строк оплати 22.07.2019;

- видаткова накладна №5800 від 27.06.2019 на суму 2007329.63 грн., строк оплати 29.07.2019;

- видаткова накладна №5809 від 27.06.2019 на суму 187920,29 грн., строк оплати 29.07.2019.

Отже, сума боргу Відповідача щодо оплати за поставлений Товар 31.05.2019 р. та 27.06.2019 р., строк платежу якого вже настав, становить - 5 394 425,34 грн.

Позивач направляв Відповідачу претензії з вимогами в повному обсязі оплатити отриманий ним вищевказаний Товар, зокрема, на адресу Відповідача були направлені претензії №179 від 19.07.2019 р. та №183 від 29.07.2019 р., якими Позивач вимагав від Відповідача сплатити суму поточної заборгованості, з урахуванням нарахованих санкцій за невчасне виконання умов Договору. Факт відправлення підтверджується копіями відповідних квитанцій від 19.07.2019 р. та 29.07.2019 р., доданих до позовної заяви. Проте, Відповідач вимоги щодо оплати вищевказаного Товару не виконав.

Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за отриманий Товар 31.05.2019 року та 27.06.2019 року, з урахуванням часткової оплати, станом на дату подання позовної заяви складає 5 394 425,34 грн.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що проти позову заперечує, у зв`язку з частковою оплатою боргу. Однак, які саме суми сплачені та за якими накладними, відповідач не пояснив, акт звірки взаєморозрахунків з позивачем не підписав, доказів сплати заборгованості до суду не надав.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що всі оплати відповідача ним враховано, заявлена сума боргу з урахуванням часткових оплат, про що відображено в направленому відповідачу акті звірки-взаєморозрахунків.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У ч.1 ст.174 ГК України закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно із положеннями ст.ст.627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За спірним договором продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договором виконав та поставив відповідачу товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та повністю не розрахувався за поставлений товар у визначений умовами договору строк, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за Договором на суму 5 394 425,34 грн., а отже позовні вимоги щодо стягнення основного боргу є правомірними, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з приписами ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що за порушення строку оплати Товару Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

У постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19.11.2014 року у справі №6-160цс14 суд зазначено, що перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають із порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами), починається щодо кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Враховуючи зазначене, умови укладеного Договору та порушення виконання зобов`язання відповідачем, позивачем було нараховано 94 374,68 грн. пені.

Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню пені суд вважає його обґрунтованим, а вимоги по стягненню пені такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, умови укладеного Договору та порушення виконання зобов`язання відповідачем, позивачем було нараховано 8260,03 грн. 3% річних.

Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню 3% річних суд вважає його обґрунтованим, а вимоги по їх стягненню такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, суд керується ст.129 ГПК України, відповідно до якої, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 80, 86, 129, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг-Сігал" (адреса: 61072, м.Харків, пр.Науки, 27-Б, кім.607; код ЄДРПОУ 34632392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" (юридична адреса: 03186, м.Київ, вул.Авіоконструктора Антонова, б.5-Б, адреса для листування: 04050, м.Київ, вул.Глибочицька,40У, офіс 2; код ЄДРПОУ 31513464) 5394425,34 грн. боргу, 94374,68 грн. пені, 8260,03 грн. 3% річних, 82455,90 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "23" жовтня 2019 р.

Суддя К.В. Аріт