Рішення № 85151853, 24.10.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/516/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)

до Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради (35600,Ріненська область, м.Дубно, вул.К.Острозького, буд.23, код ЄДРПОУ 13971076)

про стягнення 900 056,29 грн.

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі по тексту Позивач, АК "НАК "Нафтогаз України", Товариство) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради (далі по тексту Відповідач, КП "Дубнокомуненергія", Підприємство), в якому просить стягнути з останнього 900056,29 грн., у тому числі: пеня у розмірі 330 594,31 грн.; три проценти річних у розмірі 113450,51 грн.; інфляційні втрати у розмірі 456 011,47 грн..

Ухвалою суду від 25 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги Позивач обгрунтовує наступним.

Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Комунальним підприємством «Дубнокомуненергія» Дубенської міської ради 23.12.2014 укладено договір №4036/15-БО-28 купівлі - продажу природного газу. На виконання умов Договору Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 6 027 368,79 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, що надані згідно додатку до цього позову. Відповідно до пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Оплату за переданий газ Відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 6.1 Договору.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі невиконання Відповідачем п. 6.1 Договору, Відповідач сплачує Позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу. З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором, розмір нарахованої Позивачем пені за неналежне виконання Відповідачем умов Договору складає 330 594,31 грн. за період з 17.02.2015 по 14.07.2016 року.

Крім того, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України Позивач нарахував Відповідачу 456 011 грн. 47 коп. інфляційних за період з 01.02.2016 по 04.10.2016 року та 113 450 грн. 51 коп. 3% річних за період з 17.02.2015 по 10.10.2018 року.

Відповідач надав суду відзив на позов в якому проти вимог Позивача заперечує посилаючись при цьому на те, що пеня, інфляційні та 3% річних нараховані Позивачем всупереч Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03 листопада 2016 року №1730-VIII, а саме нарахування здійснено на суми боргу, які були сплачені до набрання чинності цим Законом та суму, яка була реструктуризована на підставі Договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ №20/1/1730-РЗ від 11.10.2018 року.

Ухвалою суду від 04 вересня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представники сторін у судове засідання 15.10.2019 року не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить підпис представників сторін у розписці. Крім того, представник Відповідача подав суду заяву про розгляд справи за відсутності повноважного представника.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», як Продавцем та Комунальним підприємством «Дубнокомуненергія» Дубенської міської ради, як Покупцем 23.12.2014 укладено договір №4036/15-БО-28 купівлі - продажу природного газу. На виконання умов Договору Позивач в період з січня по грудень 2015 року передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 6 027 368,79 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу (а.с.33-39). Відповідно до пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Необхідно зазначити, що Споживачем розрахунки за поставлений природний газ проводились з порушенням п. 6.1 Договору.

Враховуючи порушення Відповідачем термінів виконання грошових зобов`язань за Договором №4036/15-БО-28 купівлі-продажу природного газу від 23 грудня 2014 року, Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з Відповідача пені у розмірі 330 594,31 грн. за період з 17.02.2015 по 14.07.2016 року, 456 011 грн. 47 коп. інфляційних за період з 01.02.2016 по 04.10.2016 року та 113 450 грн. 51 коп. 3% річних за період з 17.02.2015 по 10.10.2018 року згідно доданого розрахунку.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2 Договору встановлено відповідальність за невиконання Покупцем умов п. 6.1 Договору щодо порядку оплати природного газу. Відповідно до вищевказаного пункту Договору, у разі невиконання Покупцем пункту 6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Суд зазначає, що 30 листопада 2016 року набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03 листопада 2016 року №1730-VIII (надалі - Закон), який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до статті 2 вказаного Закону його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Водночас частиною третьою статті 7 Закону, якою врегульовано питання списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення, передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (тобто до 30.11.2016 року), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що частина третя статті 7 Закону є нормою прямої дії, при цьому застосування приписів частини третьої статті 7 Закону (яка є нормою прямої дії) не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набранням чинності Законом. Зокрема, виконання даної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (про що повідомило і Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України у межах своєї компетенції).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду Касаційного господарського суду по справах №902/125/18 від 20.07.2019 року, №924/297/18 від 09.07.2019 року.

Предметом спору у даній справі є стягнення пені, 3% річних та інфляційних, нарахованих на основну заборгованість за спожитий в період з 01 січня по 31 грудня 2015 року природний газ, зокрема на заборгованість за зобов`язаннями січня, лютого березня, квітня, жовтня, листопада та частково грудня 2015 року яка була погашена Відповідачем до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Таким чином, враховуючи положення Закону, у зв`язку з погашенням заборгованості за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, до набрання чинності цим Законом, неустойка (пеня), інфляційні та проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню. Відтак, нарахування Позивачем пені, 3% річних та інфляційних на заборгованість, погашену до набрання чинності вказаним Законом, здійснено в порушення ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Актом звірки розрахунків сторонами було підтверджено, що станом на 30.09.2018р. за відповідачем рахується основний борг в сумі 1 247 827,37 грн., нарахування інфляційних втрат, три відсотки річних та пеня становлять нуль.

Крім того суд зазначає, що 11.10.2018 року між сторонами відповідно до вимог вказаного Закону було укладено Договір №20/1/1730-РЗ про реструктуризацію заборгованості на 60 місяців за спожитий природний газ на суму 1 247 827,37 грн., додатком якого є графік погашення заборгованості. Згідно цього графіку Відповідач щомісяця сплачує на користь Позивача 20 797,12 грн. в рахунок погашення заборгованості.

Згідно пункту 3 статті 5 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" на реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка (штрафи, пені), проценти річних, інфляційні нарахування, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до цього Закону.

Таким чином, враховуючи положення Закону, у зв`язку з реструктуризацією заборгованості за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, неустойка (пеня), інфляційні та проценти річних не нараховуються. Відтак, нарахування Позивачем пені, 3% річних та інфляційних на реструктуризовану заборгованість за зобов`язаннями грудня 2015 року здійснено в порушення ст. 5 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Крім вищезазначеного судом встановлено, що Відповідач несвоєчасно сплачував заборгованість за зобов`язаннями грудня 2015 року власними коштами.

Відтак на заборгованість за зобов`язаннями грудня 2015 року, за мінусом часткової оплати Відповідачем власними коштами (часткова оплата вказана у розрахунку пені, 3% річних та інфляційних, здійсненого Позивачем (а.с. 31-32) та суми 1 247 827 грн. 37 коп. реструктуризованої за Договором №20/1/1730-РЗ про реструктуризацію від 11.10.2018 року розрахунок пені, 3% річних та інфляційних за періоди зазначені Позивачем складає:

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів494988.415.01.2016 - 28.01.2016143 %568.02289253.8929.01.2016 - 31.01.201633 %71.13187190.0401.02.2016 - 21.04.2016813 %1242.82187190.0422.04.2016 - 27.04.201663 %92.06186366.8128.04.2016 - 26.05.2016293 %443.00186366.8127.05.2016 - 07.06.2016123 %183.31173932.0108.06.2016-08.06.201613%14.26173803.509.06.2016 - 09.06.201613 %14.25172635.910.06.2016 - 16.06.201673 %99.05158775.4517.06.2016 - 23.06.201673 %91.10158775.4524.06.2016 - 12.07.2016193 %247.27158646,7513.07.2016-14.07.201623%26.01158646.7515.07.2016 – 26.07.2016123 %156.05157867.2527.07.2016 – 28.07.201623 %25.88157087.7529.07.2016 – 31.07.201633 %38.63156698.001.08.2016 – 01.08.201613 %12.84156308.2502.08.2016 – 09.08.201683 %102.50155918.510.08.2016 – 10.08.201613 %12.78155789.8111.08.2016 – 18.08.201683 %102.16155555.9619.08.2016 – 13.09.2016263 %331.51150571.814.09.2016 – 14.09.201613 %12.34146235.315.09.2016 – 15.09.201613 %11.99139412.3116.09.2016 – 19.09.201643 %45.71137432.3920.09.2016 – 22.09.201633 %33.79134793.723.09.2016 – 26.09.201643 %44.19129452.5627.09.2016 – 28.09.201623 %21.22127893.5629.09.2016 – 05.10.201673 %73.38118823.5206.10.2016 – 10.10.201653 %48.70118428.8211.10.2016 – 11.10.201613 %9.71116085.1012.10.2016 – 27.10.2016163 %152.24114096.1828.10.2016 – 31.12.2016653 %607.89114096.1801.01.2017 – 25.10.20172983 %2794.5791096.1826.10.2017-22.11.2017283%209.6568096.1823.11.2017-06.02.2018763%425.37 Таким чином, загальна сума процентів складає 8365,38 грн.

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення494988.415.01.2016 - 28.01.20161422.0000 %0.120 %*8330.95289253.8929.01.2016 - 31.01.2016322.0000 %0.120 %*1043.21187190.0401.02.2016 - 03.03.20163222.0000 %0.120 %*7201.19187190.0404.03.2016 - 21.04.20164922.0000 %0.120 %*11026.82187190.0422.04.2016 - 27.04.2016619.0000 %0.104 %*1166.10186366.8128.04.2016 - 26.05.20162919.0000 %0.104 %*5611.37186366.8127.05.2016 - 07.06.20161218.0000 %0.098 %*2199.74173932.0108.06.2016 - 08.06.2016118.0000 %0.098 %*14.26173803.509.06.2016 - 09.06.2016118.0000 %0.098 %*170.95172635.910.06.2016 - 16.06.2016718.0000 %0.098 %*1188.64158775.4517.06.2016 - 23.06.2016718.0000 %0.098 %*1093.21158775.4524.06.2016 - 12.07.20161916.5000 %0.090 %*2720.01158646.7513.07.2016 - 14.07.2016216.5000 %0.090 %*286.08 Таким чином, загальна сума пені складає 42209,35 грн.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі01.02.2016 - 31.03.2016187190.041.0061115.65188305.6901.04.2016 - 31.05.2016186366.811.0366715.73193082.5401.06.2016 - 30.06.2016158775.450.998-317.55158457.9001.07.2016 - 31.07.2016157087.750.999-157.09156930.6601.08.2016 - 31.08.2016155555.960.997-466.67155089.2901.09.2016 - 30.09.2016127893.561.0182302.08130195.64 Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 10133,46 грн..

Позовні вимоги про стягнення з Відповідача інфляційних за період з 01.10.2016 по 04.10.2016 року не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція викладена у п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань".

Так зокрема, найменший період визначення індексу інфляції складає місяць.

Однак всупереч наведеному Позивач нарахував інфляційні тільки за перші чотири дні місяця, що є недопустимим.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи те, що Позивачем нарахування пені, 3% річних та інфляційних на заборгованість Відповідача за договором №4036/15-БО-28 купівлі - продажу природного газу від 23.12.2014 року здійснено з порушенням Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03 листопада 2016 року №1730-VIII, то, відповідно, позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з Відповідача пені в сумі 42209 грн. 35 коп. за період з 15.01.2016 по 14.07.2016, 3% річних в сумі 8365 грн. 38 коп. за період 15.01.2016 по06.02.2018, інфляційних в сумі 10133 грн. 46 коп. за період з 01.02.2016 по 30.09.2016 року.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до цієї ж статті датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відтак датою ухвалення даного рішення є дата складення його повного тексту.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради (35600,Ріненська область, м.Дубно, вул.К.Острозького, буд.23, код ЄДРПОУ 13971076)

на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) пеню в сумі 42209 грн. 35 коп. за період з 15.01.2016 по 14.07.2016, 3% річних в сумі 8365 грн. 38 коп. за період 15.01.2016 по 06.02.2018, інфляційних в сумі 10133 грн. 46 коп. за період з 01.02.2016 по 30.09.2016 року.

3. В решті позову відмовити в задоволенні.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради (35600,Ріненська область, м.Дубно, вул.К.Острозького, буд.23, код ЄДРПОУ 13971076)

на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) судовий збір у сумі 910 грн. 62 коп..

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 24 жовтня 2019 року.

Суддя Марач В.В.