Рішення № 85151476, 23.10.2019, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 379/950/19

2/379/479/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2019 року м.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Потеряйко С.А.,

за участю секретаря судових засідань: Іванченко Т.Б.,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження залі суду м. Тараща справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, мотивуючи його тим, що 26.04.2015 року він зареєстрував шлюб з відповідачем у виконавчому комітеті Лучанської сільської ради Таращанського району Київської області, актовий запис № 2. Причиною розірвання шлюбу є різні характери та протилежні погляди на сімейне життя. Після реєстрації шлюбу позивач усиновив доньку дружини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 позивач записаний батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу просить залишити неповнолітню дитину ОСОБА_3 проживати разом з відповідачем по справі. Понесені судові витрати по справі просить стягнути з відповідача на його користь.

В судове засідання позивач не з`явився, про час, день розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки не повідомив, проте подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, проте подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає, стверджує, що сімейно-шлюбні стосунки з позивачем припинили з липня 2019 року, просить суд залишити неповнолітню дитину ОСОБА_3 проживати з нею, прізвище залишити « ОСОБА_2 ».

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено, що 26.04.2015 року було зареєстровано шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 у виконавчому комітеті Лучанської сільської ради Таращанського району Київської області, про щозроблено актовий запис №2. Після реєстрації шлюбу позивач усиновив доньку дружини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 16, позивач записаний батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною розірвання шлюбу є різні характери та протилежні погляди на сімейне життя. Позивач вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, тому просить суд розірвати шлюб між подружжям, після розірвання шлюбу залишити неповнолітню дитину ОСОБА_3 проживати разом з матір`ю, судові витрати по сплаті судового збору просить стягнути з відповідача на його користь.

Указані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Частиною 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Відповідно до ст.ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст.105, 110, 112 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно зі ст.112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як роз`яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11 передбачено, що охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини подання позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги обставини життя подружжя, наведені в позовній заяві, судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам одного з подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України, оскільки позовні вимоги визнані відповідачем до початку розгляду справи по суті, то позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків суми сплаченого судового збору, у розмірі 352,40 грн.

Решта сплаченого судового збору позивачем підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 19, 81, 142, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 21, 24, 56, 104, 105, 110-112 СК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26.04.2015 року у виконавчому комітеті Лучанської сільської ради Таращанського району Київської області, актовий запис № 2 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище - « ОСОБА_2 ».

Неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати разом з матір`ю ОСОБА_2 .

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби у Таращанському районі Київської області, ЄДРПОУ 37483467, місцезнаходження: вул. Шевченка, 28, м. Тараща Київської області, повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованому та проживаючому: АДРЕСА_1 , 50 відсотків суми сплаченого згідно квитанції №0.0.1404472812.1 від 10.07.2019 судового збору у розмірі 384,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:С. А. Потеряйко