Рішення № 85151064, 09.09.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5327/19

Провадження № 2/369/2860/19

РІШЕННЯ

Іменем України

09.09.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Медведського М.Д.,

при секретарі Головатюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації щорічної відпустки при звільненні, вихідної допомоги у розмірі середнього заробітку та середнього заробітку за час несвоєчасного розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

24.04.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовною заявою до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації щорічної відпустки при звільненні, вихідної допомоги у розмірі середнього заробітку та середнього заробітку за час несвоєчасного розрахунку при звільненні .

В обгрунтування свої позовних вимог позивач зазначила, що 15.12.1993 року вона працевлаштувалась до ДП "Донецька залізниця" та почала свою трудову діяльність з посади оператора з обробки перевізних документів.

З 08 липня 2016 року прийнята до Структурного підрозділу "Донецька дирекція з алізничних перевезень" Регіональної філії ПАТ "Української залізниці".Згідно до наказу (розпорядження) № 4754/ДН-ОС від 10.07.2017 року вона була звільнена з 17.07.2017 року на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України у зв`язку зі скороченням штату.

Проте після звільнення та до сьогоднішнього дня з нею не було проведено повного розрахунку, а саме: роботодавець не розрахувався по заборгованості із заробітної плати за період з квітня по липень 2017 року, та не була виплачена компенсація за 9 днів щорічної відпустки, а також вихідна допомога у розмірі не менше середнього заробітку у відповідності до положень ст. 44 КзпП України, що також відображено в наказі про звільнення від 10.07.2017 року.

Згідно бланків "Розрахунок по заробітної плати" та форми №П-5 "Табель обліку використання робочого часу" (копії надаються) які їй надали у зв`язку із звільненням, їй було нараховано до виплати:

1.заробітна плата за квітень 2017р. - 2 521,21 грн.

2.заробітна плата за травень 2017р. - 2 521,21 грн.

3.заробітна плата за червень 2017р. - 2 013,79 грн.

4.заробітна плата за липень 2017р. - 999,65 грн., яка включає в себе 825,03 грн. оплата простоїв (код 340) та 174,62 грн. матеріальної допомоги систематичного характеру (код 393).

5.компенсація за 19 днів невикористаної відпустки - 3 347,99 грн.

6.вихідна допомога у розмірі середнього заробітку - 5 198,20 грн.

Всього за липень 2017 згідно бланку "Розрахунок по заробітної плати" - 9 545,84 грн.

Всього у сумі - 16 602 грн. 05 коп.

В той же час роботодавець відмовляється як у добровільній виплаті вказаних грошових сум, так і в наданні довідки про розмір заборгованості по заробітній платі, враховуючи усі її письмові запити без жодного грунтування причин цього, що в свою чергу є грубим порушенням норм КзпП України.

На момент звільнення їй була видана належним чином заповнена трудова книжка : зазначенням наказів про прийняття на роботу та їїзвільнення з роботи. Також їй надані роздруковані розрахунки заробітної плати за період з липня 2016 по липень 2017 включно, з табелями обліку використання робочого часу по формі №П-5 які були особисто підписані відповідальною особою за складання табелю, працівником кадрової служби, керівником структурного підрозділу.

Згідно листів Міністерства соціальної політики України від 05 серпня 2016 року № 11535/0/14-16/13 норма тривалості робочого часу складали: в травні 2017 року - 159 годин, у червні 2017 року - 159 годин.

Середньоденна заробітна плата визначається в розмірі 114,09 грн. та розраховується наступним чином: 2 521,21 (зарплата за травень 2017 року) + 2 013,79 (зарплата за червень 2017 року) = 4 535:2 = 2 267,50 (середньомісячна заробітна плата) : 159 (середня кількість годин (159+159):2) = 14,26 грн. заробітна плата за годину х 8 годин = 114,09 грн.

Листами Міністерства соціальної політики України від 05 серпня 2016 року № 11535/0/14-16/13 та від 19 жовтня 2017 року №224/0/103-17/214, а також від 08 серпня 2018 року № 78/0/206-18 визначені норми тривалості робочого часу та кількість робочих днів на 2017, 2018 та 2019 роки відповідно.

З урахуванням розрахункового періоду з 18.07.2017 року по 24.04.2019 року (день подання позовної заяви до суду) моя кількість робочих днів мала бути такою:

залишок недопрацьованих днів у липні 2017 року - 10 днів, у серпні 2017 року - 22 дні, у вересні 2017 року - 21 день, у жовтні 2017 року - 21 день, у листопаді 2017 року - 22 день, у грудні 2017 року - 21 день (всього за 2017 рік -117 днів);

у січні 2018 року - 21 день, у лютому 2018 року - 20 днів, у березні 2018 року - 21 день, у квітні 2018 року - 20 днів, у травні 2018 року - 20 днів, у червні 2018 року - 20 днів, у липні 2018 року - 22 дні, у серпні 2018 року - 22 дні, у вересні 2018 року - 20 днів, у листопаді 2018 року - 22 дні, у грудні 2018 року - 20 днів (всього за 2018 рік - 250 днів);

у січні 2019 року - 21 день, у лютому 2019 року - 20 днів, у березні 2019 року - 20 днів, у квітні 2018 року - 18 днів (всього за 2019 рік - 79 днів).

Отже, середній заробіток за весь час затримки розрахунку визначається з дня, наступного за днем звільнення з 18.07.2017 року по 24.04.2019 року (день подання позовної заяви до суду), та становить 446 робочих днів.

Тобто розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку складає 50 884,14 грн. (114,09 грн. середньоденної заробітної плати х 446 робочих днів = 50 884,14 грн.).

Тому на підставі вищевказаного просила суд стягнути з Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" ЄДРПОУ 40075815 на її користь заборгованість по заробітній платі за період з квітня по липень 2017 року та компенсацію за невикористані 19 днів щорічної відпустки, а також заборгованість по виплаті вихідної допомоги у розмірі середнього заробітку, що складає - 16 602 грн. 05 коп. (сума вказана без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів).

Стягнути з Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" ЄДРПОУ 40075815 на її користь середній заробіток за час несвоєчасного розрахунку при звільненні з 18 липня 2017 року по 24 квітня 2019 року (на день подання позовної заяви до суду), що складає - 50 884,14 грн.

24.04.2019 року було відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження.

03.06.2019 року представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог представник відповідача зазначив, що місце роботи позивача знаходиться на території проведення антитерористичної операції і відповідно до цього відповідач не може виконати вимоги ст. 116 КЗпП України в частині нарахування заробітної плати, надання відомостей про розмір нарахованої заробітної плати, сплатити всю суму, що належить позивачу від підприємства, установи, організації у день звільнення та провести остаточний розрахунок із нею, оскільки це не виявилось можливим. Відповідач не має змоги підтвердити інформацію щодо фактичного виконання робіт, що безпосередньо впливає на можливість проведення розрахунку, оскільки на територіях окремих районів Донецької та Луганської областей відсутній доступ до підприємства галузі.

Одночасно, представник відповідача наголошує на відсутності необхідної первинної документації для проведення розрахунку на підконтрольній державній владі України території, у тому числі наказів про надання відпусток позивачу, на підставі яких можливо було б установити кількість днів відпустки, які не були використані позивачем та які б підлягали компенсації у зв`язку із звільненням.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце слухання справи повідомлена, представник позивача до суду направив суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, відповідно до якої заперечує проти задоволення позовних вимог, просить відмовити суд у задоволені позову, а також просить суд розглядати справу за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, встановив такі фактичні обставини.

Згідно із копією трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач 29.01. 2019 року прийнята на роботу у «Донецьку залізну дорогу», вагонне ДЕПО.

29.01. 1985 року прийнята на посаду учня свердловщика на підставі наказу за № 28 СТ від 29.01. 1985 року.

09.12. 1993 року звільнена по переводу в станцію Микитівка за згодою між керівниками підприємства відповідно до наказу за № 547 СТ від 09.12. 1993 року.

15.12.1993 року на підставі наказу №320/ДС від 14.12.1993 року прийнята по переводу із вагонного ДЕПО Микитівка на посаду оператора з обробки перевізних документів.

21.01.1993 року переведена на посаду оператора з обробки перевізних документів.

11.02. 1994 року переведена на посаду чергової по путях.

16.11. 2001 року переведена на посаду старшого оператора станційного технологічного центру обробки поїздкової інформації і перевізних документів.

20.12. 2006 року на основі зміни штатного розкладу переведена на посаду старшого оператора станційного технологічного центру обробки поїзної інформації і перевізних документів.

17.10. 2007 року переведена на посаду оператора станційного технологічного центру обробки поїздкової інформації і перевізних документів.

08.07.2016 року на підставі Закону України №4442-IV від 23.02.2012 року та постанови Кабінету міністрів України №200 від 25.06.2014 року Державне підприємство «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця».

17.07. 2017 року звільнена у зв`язку з п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням штату, відповідно до наказу від 10. 07. 2017 року.

Відповідно до копії наказу регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» №645-НЗ-1 від 28.04.2017 року начальників дирекцій залізничних перевезень зобов`язано процедуру вивільнення працівників провести відповідно до вимог чинного законодавства, забезпечивши своєчасне персональне попередження працівників структурних/виробничих підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень» про їх звільнення у зв`язку із скороченням штату.

Згідно бланків "Розрахунок по заробітної плати" та форми №П-5 "Табель обліку використання робочого часу" (копії надаються) які їй надали у зв`язку із звільненням, їй було нараховано до виплати:

заробітна плата за квітень 2017р. - 2 521,21 грн.

заробітна плата за травень 2017р. - 2 521,21 грн.

заробітна плата за червень 2017р. - 2 013,79 грн.

заробітна плата за липень 2017р. - 999,65 грн., яка включає в себе 825,03 грн. оплата простоїв (код 340) та 174,62 грн. матеріальної допомоги систематичного характеру (код 393),

компенсація за 19 днів невикористаної відпустки - 3 347,99 грн.

вихідна допомога у розмірі середнього заробітку - 5 198,20 грн.

всього за липень 2017 згідно бланку "Розрахунок по заробітної плати" - 9 545,84 грн.

Всього у сумі - 16 602 грн. 05 коп. Сума вказана без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов2язкових платежів.

Згідно із п.1 розділу VI «Узагальнені висновки» науково-правового висновку Торгівельно-промислової палати України від 16.01.2018 року №126/2/21-10.2. терористична загроза та загроза територіальній цілісності України, у тому числі території м. Донецька Донецької області та м. Луганська Луганської області, що супроводжується актами тероризму, для подолання яких направлене проведення в Луганській та Донецькій областях антитерористичної операції у 2014 році та станом на поточну дату заходи її проведення тривають, є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання обов`язків сторонами, передбачених умовами трудового договору (контракту), законодавчими та іншими нормативними актами.

Пунктом 3 вказаного розділу науково-правового висновку Торгівельно-промислової палати України від 16.01.2018 року №126/2/21-10.2. передбачено, що скорочення штату в структурних підрозділах відповідача - «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень», запроваджено обгрунтовано та правомірно, та спричинено обставинами, які є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними, тобто форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної дії).

Відповідно до п. 7 вказаного розділу науково-правового висновку Торгівельно-промислової палати України від 16.01.2018 року №126/2/21-10.2. втрата контролю і доступу відповідача до виробничих потужностей та іншого майна, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, 68 , та за адресою: Луганська область, м. Луганськ, вул. Кірова, 44 , у тому числі до: трудових книжок працівників, оригіналів наказів, особових справ працівників, посадових інструкцій , табелів обліку робочого часу, примірників звітів, що подавались до контролюючих органів, комп`ютерної техніки із встановленим програмним забезпеченням трудових відносин з працівниками, починаючи з 20.03.2017 року щодо структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» та з 12.04.2017 року щодо структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень», коли фактично вийшло з-під контролю управління вищевказаними виробничими потужностями позбавило можливості відповідача виконати зобов`язання перед вивільненими працівниками згідно із ст.ст. 47, 83, 115, 116 КЗпП України, зокрема кожному звільненому працівнику цих структурних підрозділів видати належно оформлену трудову книжку та провести розрахунок.

Крім того, відповідно до науково-правового висновку Торгівельно-промислової палати України від 16.01.2018 року №126/2/21-10.2. такі форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є підставами для звільнення від відповідальності відповідача за невиконання обов`язків, передбаченим законодавством України про працю, зокрема ст.ст. 47, 83, 115, 116 КЗпП України.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ДП «Донецька залізниця».

На підставі Закону України від 23.02.2012 року № 4442-IV, постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200, ДП «Донецька залізниця» реорганізована шляхом злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

Наказом структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» №4754/ДН-ОС від 17 травня 2017 року позивачку було звільнено з посади 17 липня 2017 року за угодою сторін на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно бланків "Розрахунок по заробітної плати" та форми №П-5 "Табель обліку використання робочого часу" (копії надаються) які їй надали у зв`язку із звільненням, їй було нараховано до виплати: 16 602 грн. 05 коп., які відповідачем не заперечувались, тому суд у цій частині позов задовольняє повністю.

В свою чергу позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» N 13 від 24.12.99 року, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Отже, для задоволення вимог про виплату середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні слід встановити, що невиплата заробітної плати відбулася з вини роботодавця.

Зі справи вбачається, що відповідач посилається на об`єктивні причини, зумовлені проведенням в Донецькій області АТО та на науково-правовий висновок Торгівельно-промислової палати України від 16 січня 2018 року № 126/2/21-10.2, у зв`язку із чим підприємство не мало можливості своєчасно провести розрахунок з позивачем по заробітній платі.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.

Згідно зі ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Стаття 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається із частини 2 вказаної вище статті, ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Так, відповідачем надано Науково-правовий висновок Торгово-Промислової палати України щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 16 січня 2018 року № 126/2/21-10.2.

Відповідно до постанов Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» та № 252-VIII «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування» місто Донецьк Донецької області визнано тимчасово окупованою територією України.

Втрата контролю і доступу ПАТ «Українська залізниця» до своїх виробничих потужностей та іншого майна, що розташовані за адресою: вул. Привокзальна, 22, м. Лиман, Донецької області, у тому числі до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, особових справ працівників, посадових інструкцій, табелів обліку робочого часу, примірників звітів, що подавались до контролюючих органів, починаючи з 13 березня 2017 року, коли фактично вийшло з під контролю управління зазначеними виробничими потужностями і припинилося провадження господарської діяльності, а тому немає можливості ПАТ «Українська залізниця» виконати зобов`язання перед працівниками згідно зі статтями 47, 83, 115 і 116 КЗпП України.

Як вбачається із пункту 7 розділу ІV вказаного вище Науково-правового висновку, втрата контролю і доступу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код філії: 40150216, до виробничих потужностей та іншого майна, що знаходиться за адресою: Донецька область , місто Донецьк , вул. Артема , 68 та Луганська область , місто Луганськ, вул. Кірова, буд. 44 , у тому числі до: трудових книжок працівників; оригіналів наказів; особових справ працівників; посадових інструкцій; табелів обліку робочого часу; примірників звітів, що подавалися до контролюючих органів, комп`ютерної техніки із встановленим програмним забезпеченням трудових відносин з працівниками, починаючи з 20 березня 2017 року щодо структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» та з 12 квітня 2017 року щодо структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень», коли фактично вийшло з під контролю управління вищевказаними виробничими потужностями позбавило можливості Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код філії: 40150216, виконати зобов`язання перед вивільненими працівниками згідно з ст. ст. 47, 83, 115 і 116 КЗпП України, а саме кожному звільненому працівнику структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» і «Луганська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» видати належно оформлену трудову книжку і провести розрахунок.

Це свідчить про відсутність вини ПАТ «Українська залізниця», ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код філії: 40150216, у невиконанні своєчасно своїх обов`язків.

Пунктом 10 розділу ІV вказаного вище Науково-правового висновку передбачено, що унеможливлення виконання Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» обов`язків, передбачених законодавством України про працю, а саме: ст.ст. 47, 83, 115 і 116 КЗпП України спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: актами тероризму на територіях міста Донецька Донецької області та міста Луганська Луганської області, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, які на поточну дату продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо.

Ці форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є надзвичайними, непередбаченими і мають неминучий характер, їх дії не можна уникнути за звичайних обставин при всій обачливості зобов`язальної сторони за трудовим договором, якою за цим висновком є Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця».

Зазначений висновок Торгово-промислової палати України є належним та допустимим доказом та підтверджує відсутність вини відповідача у непроведенні своєчасного розрахунку з позивачем при її звільненні.

Відповідно до пункту 3.3 Регламенту засвідчення Торгівельно - промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 р. № 44(5) ( із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Президії ТПП України від 26 квітня 2016 № 11 (6)) сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі сертифікат) документ, затвердженої Президією ТПП України форми, який засвідчує настання форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Пунктом 6.12 вказаного Регламенту визначено, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), після його внесення до Реєстру сертифікатів і підготовки тексту, роздруковується на бланку Торгівельно - промислової палати України / регіональної ТПП, що проводить засвідчення форс-мажорних обставин, і підписується уповноваженою особою, яка прийняла рішення про засвідчення форс-мажорних обставин, і відповідно першим віце-президентом або віце-президентом ТПП України / президентом, першим віце-президентом або віце-президентом регіональної ТПП. На сертифікаті ставиться печатка ТПП України / регіональної ТПП.

Враховуючи, що зазначений висновок виконано на офіційному бланку Торгово-промислової палати України, засвідчено виконуючими фахівцями та першим віце-президентом, містить по суті структуру «сертифікату», засвідчений відповідною печаткою Торгівельно-промислової палати, тому відсутність у вказаному висновку назви сертифікат не свідчить про те, що цей доказ є неналежним, а тому суд приймає його, як доказ відсутності вини ПАТ «Українська залізниця» у несвоєчасній виплаті заробітної плати у розумінні ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

В цій частині суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 408/5985/17-ц провадження № 61-36747 св18.

Відповідні правові позиції висловлені у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року № 6-2159цс15, від 11 травня 2016 року № 6-383цс15, від 23 березня 2016 року № 364цс16, від 23 березня 2016 року № 365цс16, від 25 травня 2016 року № 948цс16, від 31 травня 2017 року № 6-2163 цс16, а також у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 264/925/17 ц, від 10 жовтня 2018 року у справі № 225/5072/17.

Зважаючи на викладене, враховуючи відсутність вини відповідача у несвоєчасному розрахунку при звільненні, що підтверджується відповідним висновком Торгово-промислової палати, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 768,40 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354, пунктами 8, 9, 15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації щорічної відпустки при звільненні, вихідної допомоги у розмірі середнього заробітку та середнього заробітку за час несвоєчасного розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» ЄДРПОУ 40075815 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 заборгованість із заробітної плати у розмірі 13 253, 65 грн. без утримання з цієї суми обов`язкових податків та зборів.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» судовий збір в дохід держави у розмірі 768,40 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Д.Медведський