Ухвала суду № 85150940, 21.10.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21.10.2019 р. Справа № 914/1958/19

Господарський суд Львівської області в складі судді Горецької З.В., розглянувши матеріали зустрічного позову Львівської обласної ради, м. Львів

до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Коміна», м. Київ

про: витребування нежитлового приміщення, скасування державної реєстрації права власності

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Львівська обласна рада подала на розгляд Господарського суду Львівської області позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коміна» про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю «Коміна» (вул. Бориспільська, 11а, м. Київ, 02093, ідентифікаційний код - 40986268) на користь Львівської обласної ради (вул. Винниченка, 18, м. Львів, 79000, ідентифікаційний номер 22340506) нежитлове приміщення загальною площею 157,9 кв. м. по вул. Січових Стрільців, 3 у м. Львові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1010250846101) та про скасування державної реєстрації права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Коміна» (вул. Бориспільська, 11а, м. Київ, 02093, ідентифікаційний код - 40986268) на об’ єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 157,9 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, будинок 3, здійснену державним реєстратором Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (номер запису про право власності 27856930 від 07.09.2018, форма власності: приватна) із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до ст. 174 ГПК України позовна заява повинна подаватись до суду із дотриманням вимог передбачених ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ст. 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2019 рік”, з 1 січня 2019 року для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум на рівні 1921,00 грн.

Отже, оскільки заявлено 2 вимоги: одну немайнового характеру, за яку позивачем сплачено судовий збір в розмір 1921,00 грн., та одну вимогу майнового характеру щодо витребування майна, позивачу слід сплати судовий збір в розмірі 55 215,00 грн., на підтвердження чого надати суду відповідні докази.

Щодо заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з відсутністю коштів на поточних банківських рахунках, суд вказує таке.

Положеннями частини 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір” закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності підстав, зазначених у ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”.

Наведений перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору є вичерпним, а наведені позивачем доводи (про важке фінансове становище та відсутність коштів на поточних банківських рахунках) не є підставою для відстрочення сплати судового збору згідно з ст. 8 Закону України “Про судовий збір”.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини право на доступ до суду не визнається абсолютним, оскільки можуть існувати правомірні обмеження: справа Наталії Михайленко проти України № 49069/11 від 30.05.2013, справа Плахтєєв та Плахтєєва проти України № 20347/03 від 12.03.2009, справа Мала проти України № 4436/07 від 03.07.2014, справа Стебицький і Комфорт проти України № 10687/02 від 03.02.2011, справа Мусієнко проти України № 26976/06 від 20.01.2011, справа Шульги проти України № 16652/04 від 02.12.2010.

Позивачем в заяві не наведено жодних обґрунтувань щодо наявності умов, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи які суд міг би відстрочити сплату судового збору. З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 162, 164, ч. 1 та 2 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити Львівській обласній раді у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Зустрічну позовну заяву Львівської обласної ради до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Коміна» про: витребування нежитлового приміщення, скасування державної реєстрації права власності – залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк до 10 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала про залишення позову без руху оскарженню не підлягає.

Інформацію у справі, яка розглядається можна отримати за веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя Горецька З. В.